проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
Про відмову у відкритті апеляційного провадження
"14" червня 2019 р. Справа № 922/85/18
Східний апеляційний господарський суд у складі
головуючого судді (доповідача) суддів:Чернота Л. Ф. Пушай В.І., Стойка О.В.
розглянувши апеляційну скаргу (вх.№1671Х/3) Фізичної особи-підприємця Калюжного Олексія Володимировича, м. Харків
на рішення Господарського суду Харківської області
від у справі №922/3247/14 та на рішення Господарського суду від04.09.2014 року Харківської області 13.03.2018 року
у справі за позовом до про№922/85/18 Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ Фізичної особи-підприємця Калюжного Олексія Володимировича, м. Харків стягнення 84 195,47 грн.
У провадженні Східного апеляційного господарського суду перебуває справа №922/85/18 з розгляду апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Калюжного Олексія Володимировича, м. Харків на ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.04.2019 року (ухвалу складено та підписано 02.04.2019 року) у справі №922/85/18, яка надійшла на адресу апеляційного суду 22.04.2019 року.
За даною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження у справі №922/85/18 відповідно до ухвали Східного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 року.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.06.2019 року, керуючись статтями 202, 216, 234, 235, 252, 270, 273 Господарського процесуального кодексу України було задоволено клопотання Калюжного О.В. та Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляк В.В. про відкладення розгляду скарги. Відкладено розгляд апеляційної скарги ФОП Калюжного О.В. на ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.04.2019 року у справі №922/85/18 на "24" червня 2019 р. о 11:30 год.
02.05.2019 року Фізична особа-підприємець Калюжний Олексій Володимирович, м. Харків звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 02.05.2019 року, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 04.09.2014 року у справі №922/3247/14 та рішення Господарського суду Харківської області від 13.03.2018 року у справі №922/85/18 та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Одночасно скаржником в тексті апеляційної скарги викладено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження.
За змістом ч. 1 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що вимога щодо подачі апеляційної скарги в межах встановленого на це строку, а також можливість його поновлення судом в разі доведеності поважності причин такого пропуску, передбачена статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 року, керуючись статтями 32, 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Калюжного Олексія Володимировича, м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 04.09.2014 року у справі №922/3247/14 та на рішення Господарського суду Харківської області від 13.03.2018 року у справі №922/85/18 було залишено без руху. Зобов'язано Фізичну особу-підприємця Калюжного Олексія Володимировича, м. Харків усунути впродовж 10-ти днів з моменту отримання цієї ухвали, встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки.
Заявник усунув недоліки частково, що унеможливлює у подальшому відкриття апеляційного провадження у справі №922/85/18, а саме відповідач сплатив судовий збір за справою №922/85/18, але не надав вмотивовного клопотанн та не надав до суду доказів в обгрунувапння пропуску строку на апеляційне оскарження, відповідно до умов частини 2 статті 261 ГПК України.
Порядок та форма звернення з апеляційною скаргою до апеляційного господарського суду визначені Главою 1 Розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.
Приписами пункту 13 частини 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017 р.) передбачено, що судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Необхідною умовою для поновлення пропущеного процесуального строку є наявність поважної причини його пропуску, що має бути доведено заявником і у разі необхідності підтверджено відповідними доказами.
Зазначена вимога щодо подачі апеляційної скарги в межах встановленого на це строку, а також можливість його поновлення судом в разі доведеності поважності причин такого пропуску, передбачена в статті 256 Господарського процесуального кодексу України.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Статтею 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Відповідно до п. 39 Рішення Європейського суду з прав людини справа "Устименко проти України" від 29.10.2015 року зі змінами відповідно до Правил 81 Регламенту Суду, принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представити свою справу за таких умов, які не ставлять його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (див. рішення у справі "Dombo Beheer B.V. проти Нідерландів" (Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands), від 27 жовтня 1993 року, п. 33, Series А № 274). Кожній стороні повинна бути надана можливість знати про зауваження або докази, надані іншою стороною, включаючи апеляційну скаргу, та надати власні зауваження з цього приводу (див. рішення у справі "Беер проти Австрії" (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пп. 17-20, від 6 лютого 2001 року).
Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії", заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X).
Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України", заява №3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року; п.п. 46, 47 рішення у справі "Устименко проти України" від 29.10.2015 року зі змінами відповідно до Правил 81 Регламенту Суду).
Як вбачається з матеріалів справи, Господарським судом Харківської області у судовому засіданні 13.03.2018 року було оголошено вступу та резолютивну частини оскаржуваного рішення №922/85/18 (том 1, а.с.67). Повний текст рішення складено 19.03.2018 року (том 1, а.с.68-75).
Таким чином, строк на звернення до суду з апеляційною скаргою, сплив. Крім того, у зв'язку із тим, що 08.04.2018 року був святковий день, тому у відповідності до частии 4 статті 116 ГПК України, остнім днем для звернення з апеляційною скаргою було 10.04.2018 року.
Скаржник звернувся до суду з апеляційною скаргою на заочне рішення господарського суду Харківської області від 13.03.2018 року у справі №922/85/18 - 02.05.2019 року, що підтверджується вхідним штампом канцелярії Господарського суду Харківської області (за вх.№ 571) - том 2, а.с.42-61.
Тобто, апеляційна скарга ФОП Калюжного О.В., м. Харків на рішення господарського суду Харківської області від 13.03.2018 року у справі №922/85/18 подана з пропуском встановленого законом строку на апеляційне оскарження більше ніж на 1 рік.
Крім того, ФОП Калюжний О.В. , м. Харків в своїй апеляційній скарзі оскаржує, ще і заочне рішення господарського суду Харківської області від 04.09.2014 року у справі №922/3247/14.
Приписами частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У даному випадку у провадженні Східного апеляційного господарського суду, як уже було зазначено, перебувають матеріали справи №922/85/18.
Матеріали справи №922/3247/14 з оскаржуваним рішенням Господарського суду Харківської області від 04.09.2014 року у Східного апеляційного господарського суду відсутні.
В обґрунтування причин пропуску апелянт зазначив, що жодні претензії та вимоги щодо погашення заборгованості від ПАТ КБ «Приватбанк» на адресу ФОП Калюжного О. В. не надходили, про існування непогашеної заборгованості відповідач не знав.
Також вказував, що жодних процесуальних документів, в тому числі і копій оскаржуваних рішень у справі №922/3247/14 та у справі №922/85/18, не отримував, про існування таких рішень дізнався лише 01.04.2019 року під час судового засідання у справі №922/85/18 з розгляду подання приватного виконавця про визначення частки майна боржника у майні, яким він спільно володіє з іншими особами.
Однак, зазначені заявником обставини про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 13.03.2018 року обставини не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи №922/85/18.
Як вбачається з матеріалів справи та з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцем реєстрації Фізичної особи - підприємця Калюжного О.В. є: АДРЕСА_1 . Докази, що підтверджують знаходження відповідача за іншою адресою в матеріалах справи відсутні.
Східним апеляційним господарським судом встановлено, що на адресу відповідача, Господарським судом Харківської області надсилались усі процесуальні документи у справі, у тому числі, і копія оскаржуваного рішення суду, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, та конвертами, які повертались на адресу суду з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».
Одним із основних засад (принципів) господарського судочинства є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доводи апелянта стосовно необізнаності існування оскаржуваного рішення не приймається судом до уваги у зв'язку з необґрунтованістю та недоведеністю, оскільки заявником не надано відповідних доказів на підтвердження своїх тверджень.
Пунктами 3.9.1 та 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Таким чином, сам лише факт неотримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на оскарження рішення суду, оскільки зумовлена не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.04.2018 у справі №916/3188/16).
Крім того, відповідно до положень Закону України "Про доступ до судових рішень" від 22.12.2005 кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом.
Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Єдиного державного реєстру судових рішень, користувачу надаються можливість пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхньої частини.
На виконання наведених приписів законодавства, рішення Господарського суду Харківської області від 13.03.2018 року у справі №922/85/18 було зареєстровано у Єдиному державному реєстрі судових рішень надіслано судом: 19.03.2018 року, зареєстровано: 20.03.2018 року, оприлюднено: 22.03.2018 року.
Таким чином, апеляційний суд доходить висновку, що місцевим судом було вжито відповідні заходи стосовно належного повідомлення учасника судового процесу, зокрема, відповідача про здійснення розгляду даної справи та прийняття рішення у даній справі.
При цьому, отримавши позовну заяву позивача, яка була надіслана відповідачу 15.12.2017 р. (опис вкладення у цінний лист, які є додатком до позовної заяви у даній справі - том 1, а.с.9), останній не був позбавлений можливості дізнатись в суді першої інстанції про подальший перебіг питання щодо зазначеного позову та своєчасно ознайомлюватись з відповідними судовими рішеннями суду першої інстанції в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки;
2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
З огляду на вищевикладені обставини, Східний апеляційний господарський суд вважає, що несвоєчасне оскарження рішення місцевого господарського суду зумовлене, з огляду на доводи, наведені відповідачем, не об'єктивними обставинами, а обставинами суб'єктивного характеру у зв'язку з чим дійшов висновку про неповажність наведених причин пропуску строку та відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 2 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами частини 3 статті 261 Господарського процесуального кодексу України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 174, 234, 235, 261, 281 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд -
Відмовити Фізичній особі-підприємцю Калюжному Олексію Володимировичу , м. Харків у поновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги на заочне рішення Господарського суду Харківської області від 13.03.2018 року (повне рішення складено 19.03.2018 року) у справі №922/85/18.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особі-підприємця Калюжного Олексія Володимировича, м. Харків на заочне рішення господарського суду Харківської області від 13.03.2018 року (повний текст рішення складено 19.03.2018 року ) у справі 922/85/18.
Вимогу апелянта, щодо оскарження заочного рішення господарського суду Харківської області від 04.09.2014 року у справі №922/3247/14 залишити без розгляду.
Апеляційну скаргу Фізичної особі-підприємця Калюжного Олексія Володимировича, м. Харків б/н від 02.05.2019 року на заочне рішення Господарського суду Харківської області від 04.09.2014 року у справі №922/3247/14 та на заочне рішення Господарського суду Харківської області від 13.03.2018 року у справі №922/85/18- повернути заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку (ст. 287-289 ГПК України).
Додаток (на адресу скаржника): апеляційна скарга б/н від 02.05.2019 року з доданими документами на 10 арк., в тому числі оригінал квитанції №8 від 13.06.2019 року про сплату судового збору на суму 2643,00 грн.
Головуючий суддя Л.Ф. Чернота
Суддя В.І. Пушай
Суддя О.В. Стойка