проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"11" червня 2019 р. Справа № 922/3187/18
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Білецька А.М. , суддя Пушай В.І.
секретар судового засідання Кохан Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача - адвокат Сосунов Є.В. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ДН № 5306 від 26.12.2018, довіреність № 765 від 28.12.18 р.), адвокат Грачов Є.О. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ДН № 5305 від 26.12.2018, довіреність № 765 від 28.12.18 р.);
відповідача - адвокат Сахань В.О. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ДН № 5317 від 26.12.2018, довіреність № б/н від 09.01.19 р.), директор - ОСОБА_1 . (паспорт серія ММ126927 від 30.04.99 р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№1149) на рішення господарського суду Харківської області від 05.03.2019 (суддя Присяжнюк О.О., повний текст складено 06.03.2019) у справі №922/3187/18
за позовом Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м.Київ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвера", м. Харків,
про стягнення коштів
Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвера" (відповідач) про стягнення 2 633 278,16 грн., з яких: 1848995,38 грн. - пені, 782282,58 грн. штрафу, збитків в сумі 4727957,64 грн. за порушення відповідачем умов договору №09-4/3794-17 від 26.12.2017.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач (підрядник), в порушення умов договору №09-4/3794-17 від 26/12/2017, до виконання своїх зобов'язань за договором не приступив, виконання робіт не розпочав, обладнання (устаткування) позивачу (замовнику) не поставив, що є підставою для стягнення з нього пені та штрафу на підставі п.7.3 договору, ст.611 Цивільного кодексу України. Також позивач вважає, що перерахований ним відповідачу аванс в розмірі 4 727 957,64 грн. у розумінні ст.22 Цивільного кодексу України та ст.224 Господарського кодексу України є реальними збитками та підлягають відшкодуванню відповідачем в повному обсязі.
Рішенням господарського суду Харківської області від 05.03.2019 у справі №922/3187/18 позов задоволено.
В наведеному рішенні суд першої інстанції встановив, що договір №09-4/3794-17 від 26/12/2017 є розірваним, зобов'язання за ним припинені. Посилаючись на приписи ст.ст.224-226 Господарського кодексу України, ст.22 Цивільного кодексу України, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач, сплативши аванс, розраховував на отримання обладнання та виконання робіт, однак, відповідач свої обов'язки не виконав, внаслідок чого позивачу було завдано збитки в сумі сплаченого авансу (втраченого майна). Також місцевим господарським судом встановлено, що відповідач порушив строки виконання робіт і поставки обладнання, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 1 848 995,38 грн. за період з 01.03.2018 по 17.10.2018, на підставі п.7.3. договору. Крім того, судом першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача штрафу в розмірі 782 282,58 грн. на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України, за прострочення відповідачем виконання робіт понад 30 днів.
Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції всіх обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить це рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає про відсутність його вини в порушенні строків виконання робіт за договором, оскільки позивачем не було виконано п.4.8.2, п.4.2.2 договору щодо надання підряднику затвердженої проектної документації, фронту робіт та доступу до об'єкту. Також відповідач вказує на те, що позивач не виконав свої обов'язки з передачі підряднику дозвільної документації, передбаченої п.3 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», однак, суд першої інстанції вказані обставини не врахував. Відповідач вважає, що він був позбавлений можливості приступити до виконання робіт, а міг провести лише підготовчі роботи. Крім того, відповідач вказує на те, що місцевий господарський суд неправильно застосував приписи ст.22 Цивільного кодексу України, ст.ст.224, 225 Господарського кодексу України до спірних правовідносин, оскільки аванс, сплачений за невиконані роботи, не є збитками.
Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів відповідача заперечує, зокрема, з тих підстав, що фронт робіт та доступ до об'єкту були надані підряднику 26.04.2018 на його вимогу, як це передбачено п.4.8.3 договору. Також позивач зазначає, що проектна документація була передана відповідачу у січні 2018, і цей факт відповідач визнає як у відзиві на позов, так і листах від 26.03.2018 №260318/2 та від 07.05.2018 №070518/1. Крім того, як зазначає позивач, необхідність в коригуванні проектної документації не є відкладальною умовою у розумінні ст.212 Цивільного кодексу України, а тому, не впливала на реальну можливість відповідача виконувати свої зобов'язання за договором. Просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 05.03.2019 у справі №922/3187/18 - без змін.
Представник відповідача в судовому засіданні 11.06.2019 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив оскаржуване рішення суду залишити без змін.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
26.12.2017 між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альвера» (підрядник) укладено договір № 09-4/3794-17 (далі - договір) (а.с.15 т.1).
Відповідно до п. 1.1 договору, підрядник зобов'язався виконати (за завданням замовника, в обсягах, порядку, строки, обумовлені договірною документацією) роботи з технічного переоснащення ПС 330 кВ «Первомайськ» (за предметом закупівлі ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Виконання робіт з технічного переоснащення ПС 330 кВ «Первомайськ» шляхом заміни автотрансформатора 2АТ типу АТДЦТН- 200000/330/110/10 та пристроїв РЗА на сучасні, смт. Первомайськ Харківської обл. Інв. № 6020, Інв.6369) та передати замовнику результат робіт, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити підряднику належно виконані роботи (результат робіт) в порядку, визначеному договором.
Ціна договору (на підставі додатку № 2 до договору), становить 12 555 199,20 грн., в т.ч. ПДВ - 2 092 533,20 грн. (п.2.3 договору).
Як визначено п.п.3.3 - 3.5 договору, оплата підряднику здійснюється у формі:
часткової попередньої оплати (аванс);
подальшої оплати - проміжними платежами (після погашення підрядником авансового платежу).
Розмір авансу становить: не більше 30 % (тридцяти відсотків) від загальної вартості робіт; не більше 50 % (п'ятдесяти відсотків) від вартості обладнання (устаткування).
Аванс сплачується підряднику протягом двадцяти п'яти банківських днів з дати надання ним (після набуття договором чинності) рахунка-фактури.
Подальша оплата здійснюється у такому порядку: після погашення підрядником авансового платежу, проміжними платежами: протягом 25 (двадцяти п'яти) банківських днів з дати підписання замовником відповідних актів: про приймання-передачу обладнання (устаткування); актів про належно виконані роботи (обсяги робіт, що прийняті замовником відповідно до щомісячних актів (етап робіт)).
Відповідно до п.4.2.2 договору, замовник зобов'язаний, зокрема: надати підряднику фронт робіт та доступ до об'єкту, де будуть виконуватись роботи, дотримуючись при цьому порядку, визначеного нормативними актами щодо виконання робіт на енергетичних об'єктах та договором; передати підряднику затверджену проектну документацію.
Строк передачі підряднику фронту робіт (об'єкта робіт), допуск підрядника до об'єкта робіт (робочого місця), послідовність виконання робіт, з огляду на вид робіт, здійснюється замовником (уповноваженим представником замовника), з дотриманням нормативних документів щодо проведення робіт на електротехнічних об'єктах та в строки, що узгоджуються сторонами після отримання звернення підрядника, з урахуванням запланованого графіку виконання робіт, завдання (п.4.8.3 договору).
За положеннями п.4.8.2 договору, протягом 15 робочих днів з дати набрання чинності договором, замовник зобов'язаний передати, а підрядник зобов'язаний прийняти проектну документацію, про що складається окремий акт прийому-передачі.
В п.4.2.3 договору зазначено, що підрядник має право погодити з замовником строк передачі та перелік документів, які йому потрібні для належного виконання робіт та які знаходяться або можуть знаходитись у замовника; при цьому, підрядник надає письмовий запит з відповідним обґрунтуванням такої потреби.
Згідно п.4.6.4.4 договору, датою поставки (передачі) обладнання визнається дата підписання замовником акту приймання-передачі обладнання.
Пунктом 5.3 договору визначено, що передача підрядником виконаних робіт та приймання їх замовником (уповноваженим представником замовника) оформлюється відповідним актом про приймання належно виконаних робіт (етапу робіт за визначений звітний період), про змонтоване обладнання (устаткування).
В п.7.3 договору зазначено, що за порушення строків виконання роботи, передачі обладнання підрядник сплачує замовнику пеню згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України у розмірі 0,1 % вартості роботи, строк виконання якої порушений, вартості обладнання, строк передачі (поставки) якого порушений за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів підрядник повинен додатково сплатити замовнику штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості.
Пунктом 4.2.1 договору встановлено право замовника відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків, зумовлених порушенням підрядником умов договору, зокрема, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх в строк, визначений договором, стає неможливим.
Договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та діє по 31.03.2019, а в частині виконання гарантійних зобов'язань - до їх повного виконання (п.11.1 договору).
Згідно з графіком поставки обладнання, що є додатком № 4 до договору, все обладнання (устаткування) відповідач повинен був поставити позивачу протягом грудня 2017 року - лютого 2018 року (а.с.153 т.1).
Відповідно до графіку виконання робіт, що є додатком № 5 до договору, відповідач зобов'язався виконати усі передбачені договором роботи у термін не пізніше вересня 2018 року (а.с.153 зворот т.1).
На виконання п.3.4 договору, позивач перерахував відповідачу авансовий платіж на загальну суму 4 727 957,64 грн. з яких: 2 403 494,52 грн. - аванс (50 %) на постачання обладнання (устаткування), 2 324 463,12 грн. - аванс (30 %) на виконання робіт, що підтверджується платіжними дорученнями №40 та №41 від 19.01.2018 (а.с.159-160 т.1).
У січні 2018 позивач передав йому проектно-кошторисну документацію в електронному вигляді, що підтверджено відповідачем в листі №070518/1 від 07.05.2018 (а.с.44 т.2).
З проханням надати затверджену проектну документацію у паперовому вигляді відповідач звернувся до позивача 17.04.2018 з запитом №17042018-1 (а.с.165 т.1).
Затверджена проектно-кошторисна документація у паперовому вигляді була передана відповідачу 19.04.2018 листом №07/16129 (а.с.166-168 т.1).
26.04.2018 сторони підписали акт готовності будівельного майданчику для початку робіт (а.с.170 т.1).
В матеріалах справи міститься дозвіл на виконання будівельно-монтажних робіт та робіт підвищеної небезпеки №10-01 від 26.04.2018 (а.с.171 т.1).
У березні та квітні 2018 відповідач звертався до позивача з листами, в яких просив укласти додаткову угоду до договору, якою внести зміни в графіки поставки обладнання та виконання робіт, у зв'язку із необхідністю коригування проектної документації та погіршення погодних умов в період з грудня 2017 по лютий 2018, що унеможливило виконання робіт (№120318/1 від 12.03.2018 (а.с.161 т.1); №260318/1 від 26.03.2018 (а.с.169 т.1); №260318/2 від 26.03.2018 (а.с.13 т.1); №290318/1 від 29.03.2018 (а.с.14 т.2); №030418/1 від 03.04.2018 (а.с.16 т.2).
У відповідь, позивач повідомив відповідача про відсутність необхідності в укладенні додаткової угоди та вказав на те, що у разі, якщо підрядник не має можливості використати авансовий платіж та своєчасно надати звіт про його використання, він повинен повернути отримані платежі (електронні листи, а.с.162, 164 т.1).
14.06.2018 позивач затвердив «Завдання на коригування проектної документації» (а.с.38-39 т.2).
Позивач зазначає про те, що відповідач не приступив до виконання робіт за договором, у зв'язку з чим листом від 24.09.2018 №10/38627 позивач повідомив відповідача про відмову від договору на підставі п.4.2.1 договору та ч.2 ст.849 Цивільного кодексу України та його розірвання з 17.10.2018. Позивач просив відповідача повернути авансовий платіж (а.с.172-175 т.1).
Судова колегія враховує наступне.
Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно зі ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами укладеного сторонами договору та графіків виконання робіт та поставки обладнання, які є додатками №4 та №5 до договору, відповідач зобов'язався: не пізніше 28.02.2018 поставити позивачу обладнання (устаткування) та не пізніше 30.09.2018 - виконати усі роботи за договором.
Відповідач не виконав свої зобов'язання за договором, поставку обладнання не здійснив, обумовлені договором роботи не виконав.
Вказані обставини відповідачем не заперечуються.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що ним були виконані підготовчі роботи, що підтверджується актом від 04.07.2018 (а.с.40 т.2), а також встановлено ємності для зберігання трансформаторної оливи, про що складено акт від 23.05.2018 (а.с.43 т.2).
Однак, акт від 04.07.2018, на який посилається відповідач, не є актом приймання-передачі виконаних робіт у розумінні п.5.3 договору. Вказаний акт підтверджує лише обстеження будівельних майданчиків та не є доказом виконання відповідачем будівельних робіт.
Акт про приймання-передачі ємностей від 23.05.2018 свідчить про те, що позивач (замовник) передав відповідачу (підряднику) обладнання для тимчасового користування.
Отже, вказаний акт складений сторонами не на виконання відповідачем п.5.3 договору, та відповідно, не є доказом поставки обладнання відповідно до п.4.6.4.4 договору.
Відповідно до частини 2 статті 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Пунктом 4.2.1 договору встановлено право замовника відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків, зумовлених порушенням підрядником умов договору, зокрема якщо підрядник своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх в строк, визначений договором, стає неможливим.
Отже, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, внаслідок чого припиняються зобов'язання сторін.
28.09.2018 позивач направив відповідачу лист №10/38627 з повідомленням про відмову від договору №09-4/3794-17 від 26.12.2017 в порядку ч.2 ст.849 Цивільного кодексу України, п.4.2.1 договору та його розірвання з 17.10.2018 (а.с.172-175 т.1).
Вказаний лист отримано відповідачем 08.10.2018, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.175 т.1).
Оскільки реалізація передбаченого частиною 2 статті 849 ЦК України права позивача на односторонню відмову від договору є самостійною та достатньою підставою для припинення правовідносин сторін, ураховуючи положення пункту 4.2.1 договору, колегія суддів дійшла висновку, що договір №09-4/3794-17 від 26.12.2017 є розірваним з 17.10.2018, та, відповідно, із вказаної дати зобов'язання сторін є припиненими.
Згідно норм ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.
Частинами 1, 2, 3 статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до частини 1 статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Частиною 2 статті 224 ГК України передбачено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Як встановлено судом вище, позивач у передбачений договором строк не отримав результату робіт, обумовленого умовами укладеного з відповідачем договору, а відповідачем не доведено суду факту виконання ним таких робіт та поставки обладнання.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
У даному випадку протиправність поведінки відповідача полягає у невиконанні зобов'язань за договором №09-4/3794-17 від 26.12.2017 з поставки позивачу обладнання та виконання робіт з технічного переоснащення ПС 330 кВ «Первомайськ».
Збитками позивача (як замовника за договором підряду) є втрата ним грошових коштів у сумі 4727957,64 грн., сплачених за невиконані відповідачем зобов'язання за договором.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача і завданими ним позивачу збитків полягає у тому, що саме внаслідок вказаної вище протиправної поведінки відповідача позивач не одержав замовленого ним результату робіт і втратив при цьому 4727957,64 грн. грошових коштів.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає про відсутність його вини в порушенні строків виконання робіт за договором, оскільки позивачем не було виконано п.4.8.2, п.4.2.2 договору щодо надання підряднику затвердженої проектної документації.
З цього приводу судова колегія зазначає наступне.
За положеннями п.4.8.2 договору, протягом 15 робочих днів з дати набрання чинності договором, замовник зобов'язаний передати, а підрядник зобов'язаний прийняти проектну документацію, про що складається окремий акт прийому-передачі.
В матеріалах справи відсутній акт прийому-передачі проектної документації.
Разом із тим, відповідач в листах №070518/1 від 07.05.2018 (а.с.44 т.2) та №260318/2 від 26.03.2018 (а.с.13 т.2) підтвердив, що у січні 2018 йому було передано проектно-кошторисну документацію в електронному вигляді.
З листа відповідача №260318/2 від 26.03.2018 вбачається, що ним було досліджено зміст проектної документації та запропоновано позивачу внести коригування.
Отже, отримавши проектну документацію, відповідач мав можливість розпочати виконання зобов'язань за договором, зокрема, з поставки обладнання, перелік якого було узгоджено сторонами додатку №1 до договору та в локальних кошторисах (додаток №2 до договору). Тобто, технічні вимоги до обладнання були відомі відповідачу, а тому обставини щодо отримання чи неотримання проектної документації не могли вплинути на можливість виконання відповідачем обов'язку з поставки обладнання.
В п.4.2.3 договору зазначено, що підрядник має право погодити з замовником строк передачі та перелік документів, які йому потрібні для належного виконання робіт та які знаходяться або можуть знаходитись у замовника; при цьому, підрядник надає письмовий запит з відповідним обґрунтуванням такої потреби.
Враховуючи наведене, у разі потреби відповідач направляє письмовий запит позивачу з проханням передати необхідні документи.
З проханням надати затверджену проектну документацію відповідач звернувся до позивача 17.04.2018 з запитом №17042018-1 (а.с.165 т.1).
Затверджена проектно-кошторисна документація у паперовому вигляді була передана відповідачу 19.04.2018 листом №07/16129 (а.с.166-168 т.1).
Отже, доводи відповідача про ненадання позивачем проектної документації є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.
Слід також зазначити, що умови договору не містять застереження, що проектно-кошторисна документація передається підряднику виключно у паперовому вигляді.
Відповідачем не доведено, що надання проектної документації в електронному вигляді унеможливило виконання ним своїх зобов'язань за договором.
Крім того, за умовами п.1.2 договору, підрядник виконує роботи з дати набуття договором чинності, тобто, з 26.12.2017.
Таким чином, початок відліку строку на виконання відповідачем робіт та поставки обладнання передує передбаченому п.4.8.2 договору строку на отримання проектної документації.
Вказане свідчить про те, що надання проектної документації у розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України не є дією кредитора (позивача), невчинення якої унеможливлює виконання боржником (відповідачем) свого обов'язку з поставки обладнання та виконання робіт.
Враховуючи наведене, доводи відповідача є безпідставними.
Також відповідач зазначає, що зобов'язання за договором не були ним виконані у зв'язку із необхідністю коригування проектної документації.
Однак, судова колегія не погоджується з такими доводами відповідача, з огляду на наступне.
За змістом п. 4.5 договору завдання на коригування проектної документації є обов'язковим для підрядника лише після затвердження такого завдання замовником.
Завдання на коригування проектної документації було затверджене позивачем 14.06.2018, а тому із вказаної дати зазначене завдання стало обов'язковим для відповідача.
До затвердження позивачем завдання на коригування проектно-кошторисної документації (14.06.2018) відповідач повинен був виконувати зобов'язання у відповідності до того завдання та проектно-кошторисної документації, що були чинними на момент укладання договору.
Разом із тим, після затвердження позивачем завдання на коригування проектної документації (14.06.2018) відповідач також не вчиняв дій на виконання умов договору.
Крім того, за умовами договору коригування проектної документації не є підставою для призупинення виконання робіт чи поставки обладнання.
Враховуючи наведене, доводи відповідача є необгрунтованими.
Стосовно доводів відповідача в апеляційній скарзі про те, що позивачем не було надано підряднику фронт робіт та доступ до об'єкту, колегія суддів зазначає наступне.
В п.4.8.3 договору сторони узгодили, що фронт робіт (об'єкт робіт) передається підряднику на підставі звернення підрядника у строки, що погоджені сторонами після отримання замовником відповідного звернення підрядника.
05.04.2018 відповідач звернувся до позивача з листом №050418/2 з проханням передати будівельний майданчик (а.с.79 т.2).
У відповідь, позивач в листі №07/15354 від 12.04.2018 повідомив відповідача, що для початку робіт в діючих електроустановках відповідач як підрядник повинен отримати дозвіл від Північної ЕС у відповідності до Правил безпечної експлуатації електроустановок та п.4.8.6.2 договору (а.с.80 т.2).
25.04.2018 відповідач звернувся до позивача з листом №250418/1, в якому просив оформити з 26.04.2018 до 30.09.2018 доступ бригади на території підприємства для виконання робіт (а.с.81 т.2).
26.04.2018 сторони підписали акт готовності будівельного майданчика для початку робіт (а.с.170 т.1).
Отже, фронт робіт та доступ до об'єкта наданий позивачем за вимогою замовника, що узгоджується з п.4.8.3 договору.
Враховуючи наведене, посилання відповідача на невиконання позивачем п.4.2.2 договору є безпідставними.
Також в апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що він був позбавлений можливості приступити до виконання робіт, оскільки позивач не виконав свої обов'язки з передачі підряднику дозвільної документації, передбаченої п.3 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до п.3 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
Однак, відповідно до п.16 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №406 від 07.06.2017), заміна одиниць та вузлів технологічного устаткування та їх інженерних мереж, систем управління та автоматизації, які застаріли та технічний ресурс яких вичерпано, в існуючих цехах, приміщеннях - не потребують дозволу на виконання таких робіт.
Як роз'яснено Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України в листі №8/17-1000-17 від 09.08.2017 на адресу позивача, роботи по заміні автотрансформаторів, реакторів, вимикачів, трансформаторів струму та напруги, обмежувачів перенапруги…належать до робіт по заміні одиниць та вузлів технологічного устаткування та їх інженерних мереж, щодо яких може бути застосовано п.16 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію (а.с.87 т.2).
Отже, роботи з технічного переоснащення ПС 330 кВ «Певомайськ» є такими, що не потребують отримання дозвільних документів на їх виконання, що свідчить про необгрунтованість доводів відповідача.
Крім того, за умовами п.4.2.3 договору, підрядник має право погодити з замовником строк передачі та перелік документів, які йому потрібні для належного виконання робіт та які знаходяться або можуть знаходитись у замовника; при цьому, підрядник надає письмовий запит з відповідним обґрунтуванням такої потреби.
Відповідачем не надано суду доказів звернення до позивача з вимогою передати документи, відсутність яких, на думку відповідача, унеможливило виконання ним робіт.
Отже, доводи відповідача є безпідставними.
Враховуючи вищевикладене, відповідачем не доведено відсутність його вини у завданні позивачу збитків.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 4727957,64 грн. збитків на підставі статті 224 ГК України та частини 2 статті 849 ЦК України. Зазначена сума збитків покриває втрату позивачем майна (авансу) у розумінні частини 2 статті 224 ГК України.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що місцевий господарський суд неправильно застосував приписи ст.22 Цивільного кодексу України, ст.ст.224, 225 Господарського кодексу України до спірних правовідносин, оскільки аванс, сплачений за невиконані роботи, не є збитками.
Судова колегія не погоджується з такими доводами відповідача, оскільки позивач, сплативши аванс, поніс витрати та розраховував на отримання результату робіт, однак, відповідач своїх обов'язків не виконав, чим завдав позивачу збитків в сумі сплаченого авансу (втраченого майна). Для відновлення порушеного права позивача, понесені ним витрати (втрачене майно) підлягають відшкодуванню відповідачем в повному обсязі.
Позивачем обрано належний спосіб захисту, оскільки вимога про відшкодування збитків передбачена ч.2 ст.849 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст.22 Цивільного кодексу України, ст.ст.220,224 Господарського кодексу України, відповідає змісту порушеного права та гарантує позивачу отримання відповідного відшкодування.
Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 1848 995,38 грн. пені та 782 282,58 грн. штрафу на підставі п.7.3. договору підряду .
В п.7.3 договору визначено, що за порушення строків виконання роботи, передачі обладнання підрядник сплачує замовнику пеню згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України у розмірі 0,1 % (вартості роботи, строк виконання якої порушений, вартості обладнання, строк передачі (поставки) якого порушений за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів підрядник повинен додатково сплатити замовнику штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості.
Згідно ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Отже, стягнення з відповідача пені та штрафу за порушення строків виконання будівельних робіт передбачено умовами договору та узгоджується з приписами чинного законодавства.
Враховуючи встановлений факт прострочення виконання відповідачем обумовлених договором робіт, колегія суддів, перевіривши розрахунок позивача, погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача пені в розмірі 1 848 995,38 грн. за період з 01.03.2018 по 17.10.2018, а також штрафу у розмірі 782282,58 грн. за прострочення виконання відповідачем своїх обов'язків за договором понад 30 днів.
Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 05.03.2019 року у справі №922/3187/18 - без змін.
З урахуванням приписів статті 129 ГПК України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.270, п.1 ч.1 ст. 275, ст.ст.276, 282, Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 05.03.2019 у справі №922/3187/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду в порядку ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 14.06.2019р.
Головуючий суддя О.Є. Медуниця
Суддя А.М. Білецька
Суддя В.І. Пушай