ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
11 червня 2019 року Справа № 924/100/19
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О. , суддя Савченко Г.І.
секретар судового засідання Кушнірук Р.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Кравчук О.В. - заступник директора
від відповідача:Горбань О.В. - адвокат, представник за довіреністю від 18.03.2019р. №130
Бучковський ОСОБА_1 . ОСОБА_2 . - керівник
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Будинкоуправління №2 квартирно - експлуатаційного відділу, м.Хмельницький
на рішення Господарського суду Хмельницької області, ухваленого 12.04.19р. суддею Виноградовою В.В. о 13:39 год. у м.Хмельницькому, повний текст складено 18.04.19р.
у справі № 924/100/19
за позовом Спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства "Хмельницькліфт",
м.Хмельницький
до Будинкоуправління №2 квартирно - експлуатаційного відділу, м.Хмельницький
про стягнення 360854,19 грн. заборгованості
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 12.04.2019р. у справі №924/100/19 позов Спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства "Хмельницькліфт" до Будинкоуправління №2 квартирно - експлуатаційного відділу м.Хмельницький про стягнення 360854,19грн. заборгованості задоволено частково.
Стягнуто з Будинкоуправління №2 квартирно - експлуатаційного відділу м.Хмельницький на користь Спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства "Хмельницькліфт" 340079,55грн. заборгованості, 5251,19грн. витрат зі сплати судового збору.
У позові в частині стягнення 10774,64грн. заборгованості відмовлено.
Провадження у справі за позовом Спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства "Хмельницькліфт" до Будинкоуправління №2 квартирно - експлуатаційного відділу м.Хмельницький в частині стягнення 10000,00 грн. заборгованості закрито.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Будинкоуправління №2 квартирно - експлуатаційного відділу м.Хмельницький звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати в частині задоволення позову та стягнення з відповідача 340079,55грн. заборгованості та ухвалити в цій частині нове, яким відмовити позивачу у позові.
Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:
- вважає, що рішення місцевого господарського суду ухвалене з порушенням норм чинного законодавства;
- вказує, що рішення суду в частині задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 340079,55грн. заборгованості підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову позивачу у позові;
- зазначає, що виходячи з наявних у справі підписаних сторонами актів виконаних робіт, здійснених відповідачем оплат, актів звірки розрахунків позивачем заявлено до стягнення з відповідача 360854,19 грн. заборгованості за договором, з яких відповідачем після відкриття провадження у справі відповідно до платіжного доручення від 01.04.2019р. №4958 було сплачено 10000,00грн. заборгованості, що визнано сторонами, тому, в частині в частині стягнення 10000,00грн. заборгованості судом було закрито провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору;
- вважає, що з огляду на умови п.5.3 договору, яким передбачено, що оплата послуг здійснюється за мінусом оплат замовником 1,5% від суми отриманих коштів, сплачених Замовнику мешканцями будинків за оплату послуг (робіт) з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, згідно договорів з банківськими установами на приймання платежів від фізичних осіб, суд 1-ї інстанції прийшов до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення 350854,19грн. заборгованості є правомірними та обґрунтованими в сумі 340079,55грн.. Тобто, з урахуванням віднімання від заборгованості, що залишилась несплаченою, вищенаведених 1,5%, в тому числі тих, які були сплачені відповідачем у 2018р. та 2019р. у складі платежів за виконані роботи (350854,19грн. - 5081,34грн. - 514,42грн. - 5178,88грн.) згідно з поданою відповідачем відомістю розрахунків;
- зазначає, що посилання відповідача (замовника) на його обов'язок перерахувати позивачу (підряднику) лише кошти, отримані від мешканців будинків (п.5.3 укладеного між сторонами договору) оцінено судом критично, з огляду на наявність умов договору про самостійну оплату замовником вартості виконаних робіт на підставі актів не пізніше 20 числа наступного місяця (п.5.4 договору).
- додає, що при цьому судом зауважено, що отримання відповідачем коштів від мешканців будинків стосується правовідносин відповідача із мешканцями будинків, а зобов'язання щодо оплати робіт за договором від 30.11.2015р. №64 покладені саме на відповідача, відтак, на думку суду, наявність або відсутність коштів мешканців не звільняє відповідача від обов'язку оплатити виконані роботи (надані послуги). Однак, не погоджується з такими доводами суду 1-ої інстанції, оскільки вони не узгоджуються з умовами укладеного між сторонами договору та нормами матеріального права;
- вказує, що сторони, керуючись принципом свободи договору закріпленого в ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, пунктом п.5.3 розділу 5 "Порядок розрахунків", Договору підряду №64 від 30.11.2015р. погодили наступний порядок розрахунків: "Оплата послуг підряднику замовник здійснює у процентному відношенні від оплати мешканцями будинків послуг (робіт) з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за мінусом оплат замовником 1,5% від суми отриманих коштів, сплачених замовнику мешканцями будинків за оплату послуг (робіт) з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, згідно договорів з банківськими установами на приймання платежів від фізичних осіб";
- зазначає, що пунктом 5.4 договору підряду №64 від 30.11.2015р., на який посилається суд в оскаржуваному рішенні, передбачено, що на підставі актів замовник самостійно оплачує виконані роботи не пізніше двадцятого числа наступного місяця. Даним пунктом передбачено строк здійснення оплати замовником наданих підрядником послуг (виконаних робіт) - не пізніше двадцятого числа наступного місяця та підставу - акти виконаних робіт, підписані сторонами;
- стверджує, що положення п.5.4 договору жодним чином не невілюють (не перекреслюють) положення п.5.3 договору, який передбачає оплату наданих підрядником послуг (робіт) виключно з коштів, що сплачені мешканцями будинків за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в процентному відношенні, оскільки в тарифі за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій є складова - технічне обслуговування ліфтів, за мінусом 1,5% (оплата замовником послуг банку за приймання платежів від фізичних осіб);
- вважає, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань оскільки згідно зі ст.599 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.202 Господарського кодексу України такою умовою є виконання, проведене належним чином;
- обґрунтовує те, що відповідно до п.5.3 договору, відповідач (замовник) зобов'язаний здійснювати оплату наданих позивачем (підрядником) послуг (робіт) виключно з коштів, які сплачені мешканцями будинків за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в процентному відношенні, оскільки в тарифі за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій є складова - технічне обслуговування ліфтів, за мінусом 1,5% (оплата замовником послуг банку за приймання платежів від фізичних осіб).
- вважає, що відповідач належним чином виконує свої зобов'язання по договору щодо оплати виконаних позивачем робіт (наданих послуг) відповідно до умов п.5.3 договору і залишок непогашеної заборгованості відповідача, яка була правильно встановлена судом, буде оплачуватись відповідачем належним чином - відповідно до умов п.5.3 договору;
- додає, що для визначення (розрахунку) суми відрахувань позивачу за технічне обслуговування ліфтів за період до 31.12.2018р., з коштів, що надходять на рахунок відповідача від мешканців будинку, як плата за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період до 31.12.2018р., та відокремлення їх від коштів, що сплачуються мешканцями будинків за період з 01.01.2019р. (після припинення дії договору підряду між позивачем та відповідачем) на замовлення відповідача ТОВ "Хмельницька інформаційна мережа" розроблено звіт для програми "Абонент" (акт падання послуг від 19.03.2019р. між ТОВ "Хмельницька інформаційна мережа" та БУ №2 КЕВ м.Хмельницький наявний у матеріалах справи).
- стверджує, що висновок суду про те, що наявність або відсутність коштів, які відповідач отримує від мешканців будинків, не звільняє відповідача від обов'язку оплатити виконані роботи (надані послуги) відповідно до умов п.5.4 договору є помилковим, що не відповідає положенням п.5.3 укладеного між сторонами договору, а рішення суду в частині задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 340079,55грн. заборгованості за договором прийнято з порушенням норми ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України щодо належного виконання зобов'язання у відповідності з умовами укладеного між сторонами договору, а саме умов п.5.3 договору;
Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 14.05.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Будинкоуправління №2 квартирно - експлуатаційного відділу на рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.04.2019р. у справі №924/100/19 та призначено справу №924/100/19 до розгляду на 11.06.2019р. об 15:00год., тощо.
27.05.2019р. на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства "Хмельницькліфт" надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №924/100/19, забезпечення проведення якої просить у Шевченківському районному суді м.Києва або у Господарському суді Хмельницької області.
Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 28.05.2019р. клопотання Спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства "Хмельницькліфт" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №924/100/19 задоволено та забезпечення проведення якої доручено у Господарському суді Хмельницької області (адреса: 29005, м.Хмельницький, майдан Незалежності, 1).
Представники скаржника в судовому засіданні 11.06.2019р. підтримали доводи апеляційної скарги та надали пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважають рішення місцевого суду незаконним та необґрунтованим. Просять суд рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.04.2019р. у справі №924/100/19 скасувати в частині задоволення позову та стягнення з відповідача 340079,55грн. заборгованості та ухвалити в цій частині нове, яким відмовити позивачу у позові.
Представник позивача у письмовому відзиві від 23.05.2019р. №204 на апеляційну скаргу та в судовому засіданні 11.06.2019р. заперечив проти її доводів, вважаючи її безпідставною та необґрунтованою. Просить суд рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.04.2019р. у справі №924/100/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
У відповідності до ст.ст.222, 223 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол судового засідання.
Згідно із ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 30.11.2015р. між Будинкоуправлінням №2 КЕВ м.Хмельницького (замовник) та Спеціалізованим ремонтно-будівельним підприємством "Хмельницькліфт" (підрядник) укладено договір підряду №64 на технічне обслуговування та ремонт ліфтів і диспетчерських систем у м.Хмельницькому (далі - договір), згідно п.1.1 якого, замовник доручає, а підрядник приймає на себе організацію і виконання робіт по повному технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів і диспетчерських систем на об'єктах замовника, обумовлених додатком №1, який є невід'ємною частиною цього договору.
Вартість робіт за виконання технічного обслуговування ліфтів становить 37426,77грн. в місяць згідно Додатку № 1 до договору, з розрахунку 29,59коп., з урахуванням ПДВ, за 1 квадратний метр загальної житлової площі (п. 2.1 договору).
Відповідно до п.2.2 договору, вартість робіт може бути змінена в сторону її збільшення або зменшення у таких випадках: запровадження нових законодавчих і нормативних актів, які впливають на вартість технічного обслуговування та ремонту ліфтів, також при відповідних рішеннях органів місцевого самоврядування щодо встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій. Внесення змін в обсяг і склад робіт оформляється у вигляді додатку до договору.
Згідно з п.3.1.1 договору підрядник зобов'язаний забезпечити безперебійну та безпечну роботу ліфтів і диспетчерських систем відповідно до Положень "Про систему технічного обслуговування і ремонту ліфтів в Україні" КД 36.1-001-2000 і "Про технічне обслуговування, ремонт і реконструкцію систем ОДС (ДСЗ)".
Пунктом 5.1 договору сторони передбачили, що замовник щомісячно надає підряднику інформацію про фактичну оплату послуг за ліфти мешканцями будинків.
У кінці поточного місяця сторони підписують акти виконаних робіт у двох примірниках для кожної сторони з зазначенням вартості отриманих (наданих) послуг (п.5.2 договору).
У відповідності до п.5.2.1 договору, замовник зобов'язаний прийняти виконані підрядником роботи, підписати акт виконаних робіт, або надати вмотивовану письмову відмову від підписання такого акту протягом доби з дня отримання від підрядника повідомлення про виконання робіт. В разі ненадання вмотивованої письмової відмови від підписання акту виконаних робіт, такий акт вважається підписаний (прийнятим) замовником.
Пунктом 5.3 договору сторони встановили, що оплату послуг підряднику замовник здійснює в процентному відношенні від оплати мешканцями будинків послуг (робіт) з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за мінусом оплат замовником 1,5% від суми отриманих коштів, сплачених замовнику мешканцями будинків за оплату послуг (робіт) з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, згідно договорів з банківськими установами на приймання платежів від фізичних осіб.
На підставі актів замовник самостійно оплачує виконані роботи не пізніше двадцятого числа наступного місяця (п.5.4 договору).
Згідно п.8.1 договору він діє з 01.01.2016р. по 31.12.2018р..
Якщо за два місяці до закінчення дії договору ні одна зі сторін не заявить про припинення його дії, то договір вважається продовженим ще на один рік, з обов'язковим підтвердженням вартості робіт згідно з додатком №1 до договору (п.8.2 договору).
Відповідно до п.8.3 договору, зміна договірних умов допускається за взаємною згодою сторін у письмовій формі.
Договір підряду №64 від 30.11.2015р. на технічне обслуговування та ремонт ліфтів і диспетчерських систем у м.Хмельницькому підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток.
Також, у додатку №1 до договору сторонами визначено перелік об'єктів та щомісячної вартості робіт з 01.01.2016 р., всього на суму 37426,77грн..
01.03.2017р. між Будинкоуправлінням №2 КЕВ м.Хмельницького (замовник) та Спеціалізованим ремонтно-будівельним підприємством "Хмельницькліфт" укладено додаткову угоду до договору від 30.11.2015р. №64, в якій сторони дійшли взаємної згоди внести зміни до договору, виклавши п.2.1 договору в наступній редакції: "2.1. Сума оплати робіт за виконання технічного обслуговування ліфтів і диспетчерських систем становить суму, що визначена у додатку №1 до договору і визначена на підставі рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради №89 від 09.02.2017р. "Про коригування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій"; викласти додаток №1 до договору в редакції, що додається. Сторони погодили, що ця угода вважається укладеною і набирає чинності з моменту підписання сторонами та поширює свою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.03.2017р..
Крім того, сторонами викладено в новій редакції додаток №1 до договору "Перелік об'єктів та щомісячної вартості робіт з 01.03.2017 р.", в якому зазначена загальна вартість робіт в сумі 60070,85грн..
Листом Спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство "Хмельницькліфт" від 28.03.2016р. №145, повідомило Будинкоуправління №2 квартирно - експлуатаційний відділ м.Хмельницький про те, що він зараховує платежі останнього за роботи з технічного обслуговування ліфтів в рахунок оплати заборгованості у порядку її виникнення - першочергово в рахунок погашення грошових зобов'язань згідно з договором підряду №64 від 01.11.2013р., а надалі - за січень 2016 р. та подальші періоди згідно з договором від 30.11.2015р. незалежно від вказаного у платіжному дорученні періоду призначення платежу.
Також, до матеріалів справи додано копію договору підряду №64 від 01.11.2013р. на технічне обслуговування та ремонт ліфтів і диспетчерських систем у м.Хмельницькому, укладеного між Державним підприємством "Будинкоуправління №2 КЕВ м.Хмельницького" та Спеціалізованим ремонтно-будівельним підприємством "Хмельницькліфт" з додатком №1 до нього та угодою на пролонгацію від 02.12.2014р. пролонгацію дії договору на 2015 рік строком з 01.01.2015р. по 3.12.2015р..
В подальшому Спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство "Хмельницькліфт" надіслало Будинкоуправлінню №2 квартирно - експлуатаційного відділу, м.Хмельницький попередження від 08.08.2018р. №402 з вимогою погасити заборгованість в сумі 424206,61грн. за договором №64.
Листом від 08.10.2018р. №532 Спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство "Хмельницькліфт" повідомило Будинкоуправління №2 квартирно - експлуатаційного відділу, м.Хмельницький про те, що заявляє про припинення 31.12.2018р. договору підряду №64 на технічне обслуговування та ремонт ліфтів і диспетчерських систем у м.Хмельницькому на підставі п.8.2 договору.
Також, між сторонами було складено та підписано акти виконаних робіт (наданих послуг) про те, що на підставі договору №64 виконавцем були виконані роботи (надані послуги) з технічного обслуговування ліфтів, а саме: №1/2018-64 від 31.01.2018р. на суму 59861,00грн., №2/2018-64 від 28.02.2018р. на суму 59892,88грн. №3/2018-64 від 30.03.2018р. на суму 60070,85грн., №4/2018-64 від 30.04.2018р. на суму 60070,85грн., №5/2018-64 від 31.05.2018р. на суму 60070,85грн. №6/2018-64 від 27.06.2018р. на суму 60070,85грн., №7/2018-64 від 31.07.2018р. на суму 60070,85грн., №8/2018-64 від 31.08.2018р. на суму 59541,37грн., №9/2018-64 від 28.09.2018р. на суму 53784,50грн., №10/2018-64 від 31.10.2018р. на суму 57914,18грн., №11/2018-64 від 30.11.2018р. на суму 59850,51грн., №12/2018-64 від 31.12.2018р. на суму 60070,85грн. на загальну суму 711269,54грн. (акти підписані замовником із зазначенням сум послуг, з яких частину сплатили мешканці, на частину нараховані субсидія та пільги).
У матеріали справи наявний звіт по проводках за 01.01.2018р. - 14.02.2019р., в якому відображені оплати відповідача на користь позивача, зокрема: 15.01.2018р. - 20000,00грн., 26.01.2018р. - 17000,00грн., 09.02.2018р. - 50000,00грн., 06.03.2018р. - 20000,00грн., 15.03.2018р. - 20051,67грн., 29.03.2018р. - 50000,00грн., 04.04.2018р. - 20000,00грн., 11.04.2018р. - 16666,46грн., 02.05.2018р. - 20000,00грн., 15.05.2018р. - 19673,02грн., 07.06.2018р. - 20000,00грн., 12.06.2018р. - 13315,96грн., 16.07.2018р. - 35000,00грн., 27.07.2018р. - 10000,00грн., 09.08.2018р. - 20000,00грн., 15.08.2018р. - 20000,00грн., 11.09.2018р. - 38438,95грн., 19.09.2018р. - 30000,00грн., 25.09.2018р. - 30000,00грн., 03.10.2018р. - 20000,00грн., 08.10.2018р. - 20000,00грн., 26.10.2018р. - 10000,00грн., 01.11.2018р. - 20000,00грн., 05.11.2018р. - 20000,00грн., 13.11.2018р. - 10000,00грн., 03.12.2018р. - 20000,00грн., 10.12.2018р. - 22000,00грн., 03.01.2019р. - 20000,00грн., 14.01.2019р. - 20000,00грн., всього - 652146,06 грн..
Крім того, Будинкоуправління №2 квартирно - експлуатаційним відділом м.Хмельницький сплачено за технічне обслуговування ліфтів також 10000,00грн. відповідно до платіжного доручення від 01.03.2019р. №4867, 14433,84грн. відповідно до платіжного доручення від 19.03.2019р. №4910, 9641,04грн. відповідно до платіжного доручення від 25.03.2019р. №4928, всього - 34074,88грн..
Листом від 05.03.2019р. №95 Спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство "Хмельницькліфт" повідомило Будинкоуправління №2 квартирно - експлуатаційний відділ м.Хмельницький про те, що зараховує кошти, отримані платіжним дорученням №4867 від 01.03.2019р. в рахунок погашення заборгованості за договором №64 від 30.11.2015р..
Надалі, у листі від 06.03.2019 р. №96 Спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство "Хмельницькліфт" вимагало від Будинкоуправління №2 квартирно - експлуатаційного відділу м.Хмельницький сплатити заборгованість за договором №64 від 30.11.2015р. в сумі 384929,07грн..
Матеріали справи містять акти звірки взаєморозрахунків за період: 01.01.2018р.-19.09.2018р. між сторонами за договором №64 від 30.11.2015р., у якому сторони зазначили про виконання робіт на суму 479649,50грн., та наявність заборгованості Будинкоуправління №2 квартирно - експлуатаційного відділу м.Хмельницький за даними Спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства "Хмельницькліфт" в сумі 375309,03грн.; за період: 01.01.2018р.-03.10.2018р., у якому зазначено, що за даними останнього заборгованість Будинкоуправління №2 квартирно - експлуатаційного відділу м.Хмельницький на 03.10.2018р. становить 379093,53грн., за даними Будинкоуправління №2 квартирно - експлуатаційного відділу м.Хмельницький - 375052,66грн.. Також, подано акти звіряння про стан розрахунків за період з 1 місяця 2015р. по 11 місяць 2015р., з 01 місяця 2016р. по 10 місяць 2016р..
Також, Будинкоуправлінням №2 квартирно - експлуатаційним відділом м.Хмельницький надано зведені відомості розрахунку за послугу технічного обслуговування ліфтів за 2016р. - березень 2019р., рахунків, актів виконаних робіт, листів про взаємозаліки, підсумкових відомостей щодо сплати населенням за послугу технічного обслуговування ліфтів за січень 2016р. - грудень 2018р. (із зазначенням вартості технічного обслуговування ліфтів за відповідний місяць та сум, сплачених мешканцями, сум нарахованих пільг та субсидій), платіжних доручень за січень 2016р. - грудень 2018р., січень, березень 2019р..
За вказаних обставин, Спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство "Хмельницькліфт" звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Будинкоуправління №2 квартирно - експлуатаційного відділу м.Хмельницький про стягнення 394929,07грн. заборгованості.
Обґрунтовуючи позовну заяву, Спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство "Хмельницькліфт" посилається на те, що Будинкоуправління №2 квартирно - експлуатаційним відділом м.Хмельницький не виконується обов'язок щодо оплати робіт, виконаних позивачем відповідно до договору підряду на технічне обслуговування та ремонт ліфтів і диспетчерських систем у м.Хмельницькому №64 від 30.11.2015р.. Як на правову підставу позову покликається на положення ст.ст.525, 625, 629 ЦК України, ст.ст.188, 193 ГК України.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 18.02.2019р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/100/19 та призначено підготовче засідання на 06.03.2019р..
Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву від 05.03.2019р. проти позову заперечив. Вказав, що відповідно до п.5.3 договору №64 від 30.11.2015р. у відповідача існує лише обов'язок щодо перерахування коштів, які отримані від мешканців будинків як оплата за отримані послуги. При цьому такий обов'язок виконаний відповідачем у повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 06.03.2019р. підготовче засідання у справі відкладено на 20.03.2019р..
Позивач у письмовій відповіді на відзив від 19.03.2019р. зазначив про те, що укладаючи договір сторони визначили, що поточні розрахунки за договором відповідач буде здійснювати пропорційно отриманим коштам від мешканців, а остаточний розрахунок буде проведений у порядку та строки, визначені чинним законодавством України. Вважає, що у разі заборгованості мешканців перед відповідачем останній має можливість стягнути її у порядку, визначеному чинним законодавством, та провести відповідні розрахунки з підрядником - СРБП "Хмельницькліфт".
У судовому засіданні 20.03.2019р. Господарським судом Хмельницької області прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за виконані роботи з технічного обслуговування ліфтів згідно договору підряду №64 на технічне обслуговування та ремонт ліфтів і диспетчерських систем у м.Хмельницькому від 30.11.2015р. у розмірі 370495,29грн..
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 20.03.2019 р. підготовче засідання у справі відкладено на 01.04.2019р..
Відповідач у додаткових пояснення від 29.03.2019р. вказав на те, що вказаний у п.5.3 договору порядок оплати послуг підрядника стосується розрахунків в цілому, а не поточних платежів, як зазначає позивач. При цьому, відповідач зобов'язаний здійснювати оплату виключно з коштів, які сплачені мешканцями будинків в процентному співвідношенні, оскільки в тарифі за утримання будинків, споруд та прибудинкових територій є складова - технічне обслуговування ліфтів, за мінусом 1,5% (оплата замовником послуг банку за приймання платежів від фізичних осіб). Зазначив, що кінцеве сальдо за даними відповідача становить 354529,56грн. на користь позивача і буде погашатись належним чином відповідно до п.5.3 договору. Звернув увагу на те, що новою редакцією п.2.1 договору згідно додаткової угоди від 01.03.2017р. змінено вартість робіт відповідно до рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 09.02.2017р. №89, а в порядок розрахунків, зокрема п.5.3 договору, сторони змін не вносили.
В судовому засіданні 01.04.2019р. Господарським судом Хмельницької області прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 360854,19грн..
Зокрема, до матеріалів справи надано платіжне доручення від 01.04.2019р. №4958 про сплату відповідачем позивачу 10000,00грн. за технічне обслуговування ліфтів.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 01.04.2019р. підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 11.04.2019р..
Як вже зазначалося, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 12.04.2019р. у справі №924/100/19 позов задоволено частково.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України).
Відповідно до п.2 ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
У відповідності до п.1 ст.12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Як встановлено ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч.2 ст.180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 ГК України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 ст.628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
В силу ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
У відповідності до приписів ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1).
Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Отже, невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), визнається згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання, в результаті чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України).
Відповідно до ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
У відповідності до ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Відповідно до ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
30.11.2015р. між Будинкоуправлінням №2 КЕВ м.Хмельницького (замовник) та Спеціалізованим ремонтно-будівельним підприємством "Хмельницькліфт" (підрядник) укладено договір підряду №64 на технічне обслуговування та ремонт ліфтів і диспетчерських систем у м. Хмельницькому (далі - договір), за умовами якого, замовник доручає, а підрядник приймає на себе організацію і виконання робіт по повному технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів і диспетчерських систем на об'єктах замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.
Пунктом 5.4 договору сторони узгодили, що замовник на підставі актів самостійно оплачує виконані роботи не пізніше двадцятого числа наступного місяця.
Матеріали справи містять надані позивачем підписані між сторонами акти виконаних робіт (наданих послуг) за січень - грудень 2018 р. на загальну суму 711269,54грн..
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем протягом січня 2018р. - січня 2019р. здійснено оплату в сумі 652146,06грн., про що відображено у наданому позивачем звіті по проводках за 01.01.2018р. - 14.02.2019р., та в подальшому також сплачено 34074,88грн., що підтверджується платіжними дорученнями за березень 2019р..
Однак, решту коштів за виконані роботи, про які зазначено в актах, відповідач не сплатив, у зв'язку з чим позивач заявив до стягнення з відповідача 360854,19грн. заборгованості.
Матеріали справи свідчать, що після відкриття провадження у справі відповідачем відповідно до платіжного доручення від 01.04.2019р. №4958 було сплачено 10000,00грн. заборгованості, що визнано сторонами.
Таким чином, враховуючи викладене вище, слід дійти висновку про відсутність предмету спору в частині стягнення 10000,00 грн. заборгованості на час судового розгляду справи.
За приписами п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Отже, враховуючи те, що предмет спору в частині стягнення заборгованості в сумі 10000,00грн. існував на момент звернення до суду з позовом та припинив існування під час розгляду справи в суді, провадження у справі №924/100/19 у зазначеній частині підлягає закриттю відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч.3 ст.231 ГПК України).
Водночас, розглянувши позовні вимоги в частині стягнення 350854,19грн. слід врахувати, що умовами договору передбачено, що оплату послуг підряднику замовник здійснює в процентному відношенні від оплати мешканцями будинків послуг (робіт) з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за мінусом оплат замовником 1,5% від суми отриманих коштів, сплачених замовнику мешканцями будинків за оплату послуг (робіт) з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, згідно договорів з банківськими установами на приймання платежів від фізичних осіб (п.5.3 договору).
Таким чином, враховуючи вказаний п.5.3 договору, слід дійти висновку, що позовні вимоги про стягнення 350854,19грн. заборгованості є обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи на суму 340079,55грн.
Зокрема, з урахуванням віднімання від заборгованості, що залишилась несплаченою, вищенаведених 1,5%, в тому числі тих, які були сплачені відповідачем у 2018р. та 2019 р. у складі платежів за виконані роботи (350854,19грн. - 5081,34грн. - 514,42грн. - 5178,88грн.) відповідно до наданою відповідачем відомістю розрахунків.
При цьому, матеріали справи не мітять відповідних доказів які б свідчили про оплату виконаних позивачем робіт на суму 340079,55 грн. чи спростовували позовні вимоги в цій частині.
Водночас, судом не береться до уваги покликання відповідача на його обов'язок перерахувати лише кошти, отримані від мешканців будинків, посилаючись на п.5.3 укладеного між сторонами договору, з огляду на наявність умов договору про самостійну оплату замовником вартості виконаних робіт на підставі актів не пізніше 20 числа наступного місяця (п.5.4 договору).
Слід також відмітити про те, що отримання відповідачем коштів від мешканців будинків стосується правовідносин відповідача із мешканцями будинків, а зобов'язання щодо оплати робіт за договором від 30.11.2015р. №64 покладені саме на відповідача, а тому наявність або відсутність коштів мешканців не звільняє відповідача від обов'язку оплатити виконані роботи (надані послуги).
Отже, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих доказів, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, беручи до уваги те, що скаржником не спростовано обставин та обґрунтувань, які покладені в основу оскаржуваного рішення суду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме, в частині стягнення заборгованості в сумі 340079,55грн., а в частині стягнення 10774,64грн. слід відмовити. Також, провадження у справі в частині стягнення 10000,00грн. заборгованості підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору в цій частині.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.
Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.
В силу приписів ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75,76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.
Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.
Відповідно до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За наведених обставин, рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.04.2019р. у справі №924/100/19 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Будинкоуправління №2 квартирно - експлуатаційного відділу м.Хмельницький - без задоволення.
Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Будинкоуправління №2 квартирно - експлуатаційного відділу, м.Хмельницький залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.04.2019р. у справі №924/100/19 - без змін.
2. Справу №924/100/19 повернути до Господарського суду Хмельницької області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "12" червня 2019 р.
Головуючий суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Демидюк О.О.
Суддя Савченко Г.І.