Провадження №2/760/5805/19
Справа №760/15413/19
/про залишення позовної заяви без руху/
03 червня 2019 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Усатова І.А., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Печерської районної в м. Києві Державної адміністрації (Орган опіки та піклування) про визначення місця проживання малолітніх дітей, -
Позивач звернулася до суду з зазначеним позовом та просить визначити проживання малолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити її проживати разом з матір'ю, за адресою: АДРЕСА_1 , визначити проживання малолітньої доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити її проживати разом з матір'ю, за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України.
Відповідно ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
При вирішенні питання про відкриття провадження в справі з'ясовано, що заява не відповідає вимогам п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 4 та 6 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Таким чином, позивачу слід викласти позовні вимоги про можливість визначення місця проживання малолітніх дітей за конкретною адресою з посиланням на норми чинного законодавства України.
Також, прохальна частина позовної заяви містить розбіжності у даті народження малолітньої ОСОБА_4 з наявними в матеріалах справи документами, оскільки, як вбачається з долученої до матеріалів позову копії свідоцтва про народження ОСОБА_4 , дата народження останньої - ІНФОРМАЦІЯ_2 ,а в позовних вимогах зазначена дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім того, позовна заява не відповідає вимозі ч. 4 ст. 177 ЦПК України, згідно якої до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921,00 грн.
Таким чином, відповідно до ставок Закону України «Про судовий збір» судовий збір за немайнову вимогу має становити 768,40 грн.
Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
В п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).
Так, позивач, звертаючись до суду з вказаним позовом, просить визначити проживання двох малолітніх доньок сторін з нею, отже, нею заявлено дві вимоги немайнового характеру.
Однак, позивач при зверненні до суду судовий збір сплатила за одну вимогу немайнового характеру у розмірі 768,40 грн.
Таким чином, відповідно до ставок Закону України «Про судовий збір» позивачу необхідно доплатити судовий збір за другу вимогу немайнового характеру в сумі 768 гривні 40 копійок на рахунок № НОМЕР_1 , Банк отримувача: ГУ ДКУ у м. Києві, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, код банку отримувача (МФО): 820019, код класифікації доходів бюджету: 22030101, отримувач коштів: УДКСУ у Солом'янському районі м. Києві.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Суддя акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі 28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
У даному випадку необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, яке визначено ЦПК України, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Невиконання заявником наведених вимог процесуального законодавства має правовим наслідком відмову у прийнятті позовної заяви до розгляду та повернення її заявнику.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Печерської районної в м. Києві Державної адміністрації (Орган опіки та піклування) про визначення місця проживання малолітніх дітей, - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
Недоліки позовної заяви, викладені в даній ухвалі, мають бути усунуті шляхом подання належно оформленої позовної заяви.
Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: