Провадження №2-н/760/269/19
у справі 760/15523/19
07 червня 2019 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Усатова І. А., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОСЕРВІС- СОЛОМ'ЯНКА" про видачу судового наказу про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово - комунальних послуг, суддя -
Заявник звернувся до суду з заявою і просить видати судовий наказ, яким стягнути з боржника заборгованість за житво-комунальні послуги у розмірі 17 885, 89 грн., з якої: основна заборгованість - 15 863, 59 грн., 3% річних - 469,86 грн., втрати від інфляції - 1552,44 грн.
Заявник в обґрунтування заявлених вимог вказав, що у боржника існує заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, за утримання служб консьєржів, по оплаті за ремонт, за спожиту електроенергію, за послуги з гарячого водовідведення , холодного водопостачання та водовідведення, яку він і просить стягнути з боржника на свою користь.
У видачі судового наказу має бути відмовлено, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Статтею 161 ЦПК України передбачено, що заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються, в тому числі, копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Відносини між споживачем та постачальником житлово - комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги».
Відповідно до ст. 1 Закону житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 12 Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).
З матеріалів заяви та додатків до неї вбачається, що договору, укладеного між заявником та боржником до заяви не додано.
Крім того, суддя звертає увагу заявника на те, що відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23 грудня 2012 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Так, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Виходячи з цього, в видачі судового наказу має бути відмовлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 163, 165, 166 ЦПК України, суддя -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОСЕРВІС- СОЛОМ'ЯНКА" у видачі судового наказу про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово - комунальних послуг.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: