83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
25.02.10 р. Справа № 21/23
Позивач: Колективне підприємство “Фірма “Азовбудматеріали” м. Маріуполь
до відповідача: Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк
про стягнення 4 085,70грн.
Суддя Матюхін В.І.
Представники:
позивача: Федотова О.В. - за дов., Іщенко В.В. - гол. бух.
відповідача: Манерова Ю.В. - юр., Очкас О.О. - нач. станції Велико-Анадоль
Колективним підприємством “Фірма “Азовбудматеріали” до Державного підприємства “Донецька залізниця” пред'явлено позов про стягнення вартості нестачі вантажу (антрацит АС 6-13мм), відправленого позивачу 27.10.09р. за залізничною накладною №51485560 у напіввагоні №67858209, у загальній сумі 4 085,70грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вагон з вантажем на станцію призначення прибув з недостачею, яка підтверджена комерційним актом.
Заявою від 19.02.2010р. № 134 позивач з посиланням на допущену помилку під час розрахунку ціни позову збільшив позовні вимоги на 286,16грн. і наполягає на стягненні з залізниці вартості недостачі вантажу та залізничного тарифу, пропорційно кількості недостачі, 4 371,86грн.
Залізниця, не заперечуючи факту нестачі, позов не визнала з посилання на те, що:
- вантаж завантажено засобами вантажовідправника без участі залізниці;
- відповідно до ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправник повинен нести відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у залізничній накладній;
- у розрахунку вартості нестачі позивачем невірно зазначена норма недостачі - 1%;
- згідно п.27 Правил видачі вантажів до вугілля, зданого до перевезення у вологому стані, необхідно застосовувати норму недостачі 2%.
Розгляд справи закінчено 25.02.2010р.
Для підготовки та оголошення повного тексту рішення у засіданні оголошувалась перерва до 15-00 год. 25.02.2010р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:
27.10.09р. Товариство з обмеженою відповідальністю “ДВ Нафтогазовидобувна компанія” (вантажовідправник) на адресу вапнякового цеху № 3 КП “Фірма “Азовбудматеріали” (вантажоодержувач) у напіввагоні №67858209 за залізничною накладною №51485560 зі станції Бирюкове на станцію Велико-Анадоль відвантажило вугілля (антрацит АС 6-13мм) у вологому стані. За накладною вага нетто у вагоні - 69 000 кг (брутто - 92 100кг, тара з брусу - 23 100кг).
Позивач є покупцем вугільної продукції за договором постачання № 09/12/08-У, укладеним 09.12.08р. з Товариством з обмеженою відповідальністю “ДВ Нафтогазовидобувна компанія”. За цим договором (специфікація № 5) ціна 1т антрациту АС 6-13мм - 510,00грн. (з ПДВ).
03.11.2009р. вагон з вантажем прибув на станцію Велико-Анадоль Донецької залізниці (станція призначення).
На підставі абз.2 ч.1 ст.52 Статуту залізниць України (прибуття вантажу з ознаками недостачі під час перевезення у відкритому рухомому складі) вантаж видавався з перевіркою його маси представниками станції Велико-Анадоль Донецької залізниці.
За результатами перевірки залізницею був складений комерційний акт БИ 573586/3 від 04.11.2009р., згідно з яким:
· навантаження у вагоні рівномірне, нижче бортів, маркування не видне під снігом;
· порушене навантаження з лівої сторони по ходу потягу, над 5, 6 люками заглибина візуально розміром: 0,6м - глибина, 2м - ширина, 2м - довжина;
· витікання вантажу відсутнє, під 5, 6 люками розсипане вугілля;
· зважування вагону проводилося на 150 т вагонних вагах станції два рази, нестача виявилася при кожному переважуванні;
· вага нетто зважування вантажу 60,8 т (брутто 83,9 т, тари з брусу 23,1 т), нестача вантажу складає 8,2 т проти даних залізничної накладної.
Комерційний акт підписано: з боку залізниці - начальником станції, старшим прийомоздавальником; з боку одержувача - робітником підприємства.
Позивач просить стягнути із залізниці, яка не забезпечила збереження прийнятого до перевезення вантажу, вартість недостачі (8,036 т антрациту) 4 098,36грн. з урахуванням залізничного тарифу 273,50 у загальній сумі 4 371,86грн.
Зважаючи на те, що:
Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.
Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.
Ст.23 Закону “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.
Згідно ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.
Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.
Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема комерційним актом.
Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.
Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Сума недостачi з урахуванням норми недостачi (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 3 478,20грн. із розрахунку: 6,82 т (нестача вантажу з урахуванням норми недостачі 2%) х 510,00грн. (вартість 1т антрациту, зданого до перевезення + ПДВ).
Господарський суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню частково у сумі 3 478,20грн. В іншій частині позов безпідставний і задоволенню не підлягає.
Твердження відповідача про те, що норма недостачі щодо антрациту має братись 1% судом до уваги не взято, оскільки до перевезення залізницею був прийнятий антрацит вологий, а відповідно до п.27 Правил видачі вантажів при видачі вантажів, зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2% маси, зазначеної в перевізних документах.
В частині стягнення тарифу позов задоволенню не підлягає, оскільки ч.4 ст.114 Статуту залізниць України на залізницю покладений обов'язок відшкодування стягнутої за цей вантаж провізної плати поряд із відшкодуванням збитків тільки у разі втрати вантажу, тобто у разі повної втрати вантажу, чого у даному випадку не було.
Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст.23, 26 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.113, ч.2 ст.114, ст.129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р № 2600101511508 у Донецькій філії Укрексімбанку, МФО 334817, п/р 260390600019 у Донецькій філії АБ “Експрес-банк”, МФО 335838, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Колективного підприємства “Фірма “Азовбудматеріали” (87538, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Мартенівський масив, 135, п/р 260065301510193 у Іллічівськом відділенні ГВ ПІБ, МФО 334442, код ЄДРПОУ 00290541) 3 478,20грн. основного боргу (вартість нестачі), 81,15 грн. - відшкодування витрат по оплаті державного мита, 187,76 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
Суддя
Надруковано примірників:
1 - до справи;
1 - позивачу;
1 - відповідачу.
Виконала:
Тел.381-91-18