Дело № 4-17/2010
15 березня 2010 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі:
судді - Ушакової Н.Є.
при секретарі - Слинько А.С.
за участю прокурора - Горан Ю.М.
адвоката-захисника - ОСОБА_1
розглянувши скаргу ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи, -
ОСОБА_2 оскаржує постанову слідчого Левченка О.О. про порушення щодо нього кримінальної справи за ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 190 КК України.
В постанові вказано, що ОСОБА_2 з 2000 року по березень 2009 року працював у приватній торгівельно-виробничій фірмі «Довіра» на посаді комерційного директора, а з січня 2009 року на посаді агронома . Згідно наданих повноважень, вів переговори з фізичними особами-власниками земельних ділянок щодо укладення договорів оренди з ПТВФ «Довіра». Після звільнення з ПТВФ «Довіра» у ОСОБА_2 виник умисел на отримання шляхом обману права користування земельними ділянками , які з 2000 року по 2009 рік знаходилися в оренді ПТВФ «Довіра».
ОСОБА_2, реалізуючи свій намір, у квітні 2009 року запропонував громадянам - власникам земельних ділянок ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ін., підписати підготовлені ним заяви про розірвання договорів оренди земельних ділянок з ПТВФ «Довіра», та укласти нові договори оренди, безпосередньо з ним. При цьому, користуючись довірою громадян, повідомляв навмисно неправдиву інформацію про банкрутство ПТВФ «Довіра» .
Враховуючи, що ПТВФ «Довіра» на орендованих землях були проведені сільськогосподарські роботи, діями ОСОБА_2 могли бути спричинені збитки на суму понад 100 000 грн., що є великим розміром. ОСОБА_2 не довів свій умисел до кінця по незалежним від його волі причинам.
У судовому засіданні ОСОБА_2 просив суд визнати незаконною та скасувати постанову слідчого Левченка О.О. від 22.05.2009 року про порушення щодо нього кримінальної справи за ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 190 КК України за ознаками замаху на заволодіння правом на майно,що належить ПТВФ «Довіра» шляхом обману. Свої дії ОСОБА_2 вважає правомірними та уточнив, йому було відомо, що у встановленому законом порядку рішення про банкрутство ПТВФ «Довіра» не приймалось, до суду з позовами про дострокове розірвання договорів оренди з ПТВФ «Довіра» громадяни- власники земельних ділянок ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ін. не звертались.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_2, захисника ОСОБА_7, слідчого Левченко О.О., прокурора Горан Ю.М. з приводу поданої скарги, вивчивши матеріали кримінальної справи прийшов до наступного.
Згідно матеріалів справи 22.05.2009 року порушено кримінальну справу № 13091094 відносно ОСОБА_2 за ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 190 КК України за ознаками замаху на заволодіння правом на майно,що належить ПТВФ «Довіра» шляхом обману (а.с.8)
При порушенні кримінальної справи були дотримані вимоги закону, які регламентують процесуальний порядок порушення кримінальної справи.
Рішення прийняте компетентною особою.
Згідно ч. 2 ст. 94 КПК порушити кримінальну справу можна тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Суд вважає, що має місце достатня сукупність фактів вважати, що кримінальна справа щодо ОСОБА_2 була порушена слідчим у зв'язку з безпосереднім виявленням ознак злочину ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 190 КК України, а саме - замах на заволодіння правом на майно,що належить ПТВФ «Довіра» шляхом обману.
Твердження скаржника про відсутність законних приводів та підстав для порушення кримінальної справи суперечить наявним матеріалам, тому що відповідно до кримінально-процесуального законодавства перевірка даних, які вказують на ознаки злочину, збір і процесуальне закріплення доказів винуватості чи невинності особи можливі лише за умови порушення кримінальної справи та в процесі досудового слідства , Чинним кримінально-процесуальним законодавством не передбачено обов'язку слідчого вказувати в постанові про порушення кримінальної справи всі елементи складу злочину та обставини, що підлягають доказуванню. Недопустимо ототожнювати достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину із закінченим складом злочину, особливо, коли розслідування по даній справі незавершене. Відповідно до кримінально-процесуального законодавства перевірка даних, які вказують на ознаки злочину, збір та процесуальне закріплення доказів винуватості чи невинності ОСОБА_2 можливі лише за умови порушення кримінальної справи та в процесі подальшого досудового слідства .
Відповідно до ч. 15 ст. 236- 8 КПК, розглядаючи скаргу ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи у судовому засіданні була перевірена наявність приводів і підстав для винесення цієї постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для її винесення. Але, суд не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які суд вирішує при розгляді кримінальної справи по суті .
Суд прийшов до висновку, що в матеріалах, на підставі яких прийнято рішення про порушення відносно ОСОБА_2 кримінальної справи за ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 190 КК України, є достатні приводи та підстави, тому скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст. 94, 97, 98, ч.2 ст.236-8 КПК України, суд -
Скаргу на постанову слідчого СВ Покровського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_8 від 22.05.2009 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч. 3 ст.15, ч.3 ст.190 КК України - відхилити.
На постанову протягом 7 діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Дніпропетровської області.
Суддя Н.Є. Ушакова