Справа №568/590/19
Провадження № 3/568/279/19
11 червня 2019 р. м.Радивилів
Суддя Радивилівського районного суду Рівненської області Панчук М.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління патрульної поліції в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 11.09.2006 року Радивилівським РВ УМВС України у Рівненській області,
за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 113465 від 09.04.2019 р. о 21 год. 20 хв. ОСОБА_1 по вул. Грушевського, що в м. Радивилів, Рівненської області, керував автомобілем "Hyundai ІХ 35", д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився в медичному закладі за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6810» .
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Мінько В.П. заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Мотивуючи клопотання, посилаючись на те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проводився з порушенням встановленого чинним законодавством порядку, а долучені до матеріалів справи докази є неналежними та недопустимими, так як газоаналізатор «Alcotest Drager 6810» не проходив повірку, а дія попередньої повірки закінчилася ще 21.03.2019 р., отже дані покази є некоректними та не відповідають дійсності.
Суд, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Мінька В.П., дослідивши матеріали справи, зробив такі висновки.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП, встановлює відповідальність особи, яка протягом року вчиняє будь-яке правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Відповідно до п. 7 глави 1, п. глави 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.11.2015 року, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, відповідно до статті 266 КУпАП.
Статтею 266 КУпАП визначено порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції. Зокрема цією статтею визначено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд проводиться лікарем закладу охорони здоров'я, який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Підставою огляду на стан алкогольного сп?яніння є "достатні підстави вважати, що водій перебуває у стані алкогольного сп'яніння", що передбачено п. 1 розділу ІХ наказу МВС України "Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі" від 07.11.2015 р. № 1395 (далі - Інструкція № 1395).
У відповідності до п. 9 глави 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.11.2015 року, використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Проте, у дослідженому судом протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ №113465 від 09.04.2019 року та висновку №104 від 09.04.2019 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, вказано, що 09.04.2019 року о 21:03 годині ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного спяніння. Алкогольне сп'яніння визначалося лікарем ОСОБА_2 - ОСОБА_3 за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6810» (а.с.28) .
Згідно відповідей на запити суду № 281 від 22.05.2019 року та № 335 від 04.06.2019 р. встановлено, що повірка засобу вимірювальної техніки «Alcotest Drager 6810» проводилася 21.03.2018 р. та 31.05.2019 р., про що свідчать надані суду свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки «Alcotest Drager 6810» №7А/20 від 21.03.2018 р. - чинне до 21.03.2019 року, свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки «Alcotest Drager 6810» №7А/139 від 31.05.2019 р. - чинне до 31.05.2020 року (а.с. 29, 38, 39, 41).
Таким чином, суд приходить до висновку, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного спяніння проводився з порушенням встановленого чинним законодавством порядку, а саме на момент огляду на стан сп'яніння, який проводився 09.04.2019 року, закінчилася чинність свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки «Alcotest Drager 6810» №7А/20.
Згідно п. 22 глави 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.11.2015 року, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Відтак висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння ОСОБА_1 , який грунтується на огляді ОСОБА_1 засобом вимірювальної техніки «Alcotest Drager 6810», строк дій повірки якого закінчився, є недійсним, однак будь-яких інших доказів перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, зокрема дослідження крові ОСОБА_1 тощо, в матеріалах справи відсутні.
З відеозапису події вбачається, що перед здійсненням огляду засобом вимірювальної техніки «Alcotest Drager 6810», ОСОБА_1 ставилась вимога перед працівниками медичного закладу щодо надання документів про відповідність та повірку останнього, однак була дана відповідь, що документи на засіб вимірювальної техніки «Alcotest Drager 6810» знаходяться у юриста лікарні і вони зараз не можуть їх надати для огляду.
Згідно ст. 283 КУпАП, постанова судді має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладаються на осіб, які складають протокол.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення ЄСзПЛ "Авшар проти Туреччини"). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов?язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року ), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v.the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Таким чином суд вважає, що "поза розумним сумнівом" відсутня подія та у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 130 КУпАП, так як, дійсних доказів перебування ним у стані алкогольного сп'яніння у матеріалах справи не значаться.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Виходячи з викладеного та з огляду на диспозицію ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 , в досліджуваній ситуації, не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності, оскільки відсутні належні докази вчинення ним вказаного адмінправопорушення, а отже в його діях відсутній склад цього адміністративного правопорушення та суд приходить до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 7, 130, 221, 247, 276, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Радивилівський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Суддя М.В. Панчук