Справа №560/635/19
12 червня 2019 року м. Дубровиця
Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Отупор К.М., розглянувши об'єднані матеріали справи, які надійшли від Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, жителя АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 10 березня 1999 року Дубровицьким РВ УМВС України в Рівненській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ,
за статтею 124 та частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Права та обов'язки, передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 , роз'яснені.
Згідно протоколів про адміністративні правопорушення серії ОБ №013740 від 01 травня 2019 року та серії ОБ №013739 від 01 травня 2019 року вбачається, що 01 травня 2019 року о 22 год. 30 хв., в м. Дубровиця по вул. Воробинська, ОСОБА_1 керував автомобілем марки "Toyota Hilux", з державним номерним знаком НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожними рота, тремтіння пальців рук, почервоніння шкіри обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці та не вибрав безпечної швидкості руху, неврахував дорожню обстановку, внаслідок чого здійснив наїзд та припаркований автомобіль марки "Audi A6", з державним номерним знаком НОМЕР_4 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора "Alcotest" №6810 та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився в присутності двох свідків.
При складанні протоколів про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 відмовився від підпису в протоколах та дачі письмових пояснень в присутності двох свідків.
На розгляді справи в суді ОСОБА_1 свою вину у вчинені ним дорожньо-транспортної пригоди визнав повністю. Однак, що стосується керування ним автомобіля в стані алкогольного сп'яніння, своєї вини ОСОБА_1 не визнав, оскільки в стані алкогольного сп'яніння він не перебував та жодних алкогольних напоїв того дня не вживав.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що коли трапилася дорожньо-транспортна пригода, його автомобіль марки "Audi A6" був припаркований поблизу кафе "Доміно", що в м. Дубровиця, а сам він знаходиться в приміщенні вказаного кафе. Коли йому повідомили, що в його автомобіль в'їхав інший транспортний засіб, він вийшов на вулицю та зателефонував своєму батьку ОСОБА_3 . Під час розмови з водієм іншого транспортноо засобу, як йому стало відомо пізніше це був ОСОБА_1 , вони домовились про відшкодування завданих збитків. За зовнішніми ознаками, ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння не перебував, запах алкоголю відчутний не був. Натомість ОСОБА_1 перебував у шоковому стані, оскільки трапилася ДТП. На даний час жодних претензій майнового характеру до ОСОБА_1 він не має.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_2 Дубровицького району Рівненської області суду пояснив, що 01 травня 2019 року біля 23:00 год. до нього зателефонував син ОСОБА_2 та повідомив, що попав у дорожньо-транспортну пригоду. Приїхавши на місце, він бачив водія іншого транспортного засобу, ним був ОСОБА_1 Як йому повідомили працівники поліції, ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, а тому його попросили бути свідком вказаної відмови. Однак, особисто факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, він не чув. Працівники поліції лише попросили його підписатись і все. За зовнішніми ознаками ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння не перебував, однак перебував у шоковому стані, адже сталася ДТП. Крім того додав, що у ОСОБА_1 не спрацювала подушка безпеки, яка знаходиться безпосередньо в кермі.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 на розгляді справи в суді, допитавши потерпілого та свідка, суд приходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а його вину доведено повністю, що стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №013739 від 01 травня 2019 року, схемою ДТП, поясненнями потерпілого, а також визнанням ОСОБА_1 своєї вини.
При накладенні адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 , суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що для виправлення ОСОБА_1 , а також з метою його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, буде доречним застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу, оскільки таке стягнення повністю досягне мети його застосування.
Разом із тим, згідно статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Що стосується вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд приходить таких висновків.
Стаття 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог статті 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до вимог статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно вимог статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Судом встановлено, що працівниками поліції було порушено порядок огляду водія ОСОБА_1 , який відповідно до вимог статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пункту 6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, проводиться в присутності двох свідків. Вказаний факт був стверджений свідком ОСОБА_3
Згідно вимог статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном можливість керування цим транспортним засобом, річковим або маломірним судном надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.
В порушення вимог статті 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, інспектор ОСОБА_4 , який у протоколі про адміністративне правопорушення стверджує, що ОСОБА_1 керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння, не доставив транспортний засіб для зберігання на спеціальний майданчик.
Будь-яка інформація про відсторонення ОСОБА_1 від керування, передачу керування транспортним засобом іншій особі чи доставлення транспорного засобу на спеціальний майдачник в протоколі про адміністративне правопорушення та в матеріалах справи відсутня.
Натомість, суд бере до уваги пояснення свідка ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_2 надані ними в судовому засіданні, оскільки вони є логічними, послідовними, взаємопов'язаними між собою і такими, що не суперечать встановленим у судовому засіданні обставинам справи.
Стаття 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи вищезазначені обставини справи, суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №013740 від 01 травня 2019 року, не може бути прийнятий як належний та допустимий доказ вини ОСОБА_1 , а тому провадження у даній справі слід закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 24, 40-1, 247, 284, 287, 294, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. (триста сорок гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , судовий збір у розмірі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні 20 коп.) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України:
отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106;
код за ЄДРПОУ: 37993783;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
код банку отримувача: 899998;
рахунок отримувача: 31211256026001;
код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Закрити провадження в справі щодо ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, її захисником до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 680 грн. (шістсот вісімдесят гривень).
Суддя: підпис.
З оригіналом згідно.
Суддя Дубровицького
районного суду К.М. Отупор