Справа № 725/1822/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Вольська-Тонієвич О.В.
Суддя-доповідач - Охрімчук І.Г.
12 червня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Охрімчук І.Г.
суддів: Моніча Б.С. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України на рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 06 травня 2019 року (м. Чернівці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Першотравневого районного суду м. Чернівці із вказаним вище позовом про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 15 березня 2019 року Чернівецькою митницею Державної фіскальної служби винесено постанову про притягнення його до відповідальності за порушення митних правил за ст.485 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, а саме 355 015грн. 05 коп. Вважає, що його безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки в ході винесення оскаржуваної ним постанови, посадовими особами Чернівецької митниці ДФС допущено порушення норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, митним органом не надано належних доказів на підтвердження вартості автомобіля, а службова записка, на яку посилається відповідач, не може бути належним доказом, адже визначена у записці вартість автомобіля встановлена не експертом-товарознавцем, а працівником митниці.
У зв'язку із цим, просив позов задовольнити: визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил №3252/40800/18 від 15 березня 2019р. щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України.
Рішенням Першотравневого районного суду міста Чернівці від 06.05.2019 року позов - задоволено частково. Скасовано постанову Чернівецької митниці Державної фіскальної служби від 15 березня 2019 року у справі про порушення митних правил №3252/40800/18 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України та повернуто справу на новий розгляд до Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Чернівецька митниця Державної фіскальної служби звернулася до суду з апеляційною скаргою, якою просить суд скасувати рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 06.05.2019 року та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що позивачем порушені вимоги ст. 485 Митного кодексу України при тимчасовому ввезенні на територію України транспортного засобу іноземної реєстрації. Надаючи паспорт громадянина Румунії ОСОБА_1 вчинив зазначені дії з метою ухилення від сплати митних платежів, які підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. А тому, позивача правомірно притягнуто до відповідальності, а постанову Чернівецької митниці ДФС від 15.03.2019 року винесено з дотриманням вимог чинного законодавства.
Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2019 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено до апеляційного розгляду.
Позивач, надіслав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що суд першої інстанції вірно встановив обставини у справі, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 06.05.2019 року без змін.
Керуючись приписами ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 11.10.2018 року о 17:30 год. на територію п/п «Порубне» в зону митного контролю в пішому порядку зайшов громадянин ОСОБА_1 , який прямував з Румунії до України у приватних справах та надав контрольний талон для проходження митного контролю по "зеленому коридору". Під час митного контролю ОСОБА_1 подав закордонний паспорт громадянина Румунії № НОМЕР_1 , виданий 27.12.2016р. поліцією м. Сучава на ім'я "ОСОБА_1 ". В подальшому, під час проведення митних формальностей, працівникам митниці ОСОБА_1 пред'явив паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , виданий 10.05.2011р. органом 7323, на ім'я « ОСОБА_1 ».
Згідно поданого до митного контролю закордонного паспорта громадянина Румунії № НОМЕР_1 , виданий 27.12.2016р. поліцією м. Сучава на ім'я " ОСОБА_1 ", ІНФОРМАЦІЯ_1 та пред'явленого паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , виданий 10.05.2011р. органом 7323, на ім'я « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_1 є однією і тією ж особою. ОСОБА_1 також підтвердив, що вищевказані паспортні документи належать йому.
Згідно інформації, яка міститься у програмно-інформаційному комплексі «Облік транспортних засобів у пунктах пропуску для автомобільного сполучення», 03 січня 2018 року ОСОБА_1 ввіз на митну територію України автомобіль марки «SKODA FABIA», д.н.з. НОМЕР_3 , через п/п «Порубне-Сірет» м/п «Вадул-Сірет» Чернівецької митниці ДФС, в режимі тимчасового ввезення в термін до одного року, використовуючи при цьому закордонний паспорт громадянина Румунії № НОМЕР_1 , виданий 27.12.2016р. поліцією м. Сучава на ім'я "ОСОБА_1".
Отже, маючи статус «резидента», для перетину митного кордону на транспортному засобі марки «SKODA FABIA», д.н.з. НОМЕР_4 використав паспортний документ Румунії, виданий 27.12.2016р. поліцією м. Сучава на ім'я останнього, з метою ухилення від сплати митних платежів при ввезені автомобіля. Таким чином митним органом на позивача було складено постанову про порушення митних правил та притягнуто до адміністративної відповідальності. Позивач, не погоджуючись із таким рішенням митного органу, за захистом порушених прав звернувся до суду з позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції керувався тим, що оскільки відповідачем не доведено правильність заявленої митної вартості автомобіля, уповноваженою посадовою особою митного органу не в повній мірі були виконані вимоги ст. 489 МК України та не встановлено усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені обставини у своїй сукупності вказують на передчасність винесення відповідачем оскаржуваної в межах даної справи постанови, оскільки митним органом не було вчинено всіх необхідних заходів, дотримання яких гарантувало б правомірність останньої.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції та розглядаючи питання щодо законності та обґрунтованості прийнятого судового рішення, вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ч.2 ст.380 МК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадянам-нерезидентам пропуск транспортних засобів особистого користування через митний кордон України здійснюється без застосування заходів гарантування.
Слід зазначити, що під час переміщення вказаного транспортного засобу через митний кордон України особа надала документ, який є підставою для не сплати митних платежів при ввезенні транспортних засобів особистого користування, маючи статус «резидента».
Постановою у справі про порушення митних правил від 15 березня 2019 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме у розмірі 355 015 грн. 05коп. (а.с.5-6).
Відповідно до ст.485 Митного кодексу України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Згідно з п.1 ст.377 Митного кодексу України, товари за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню та митному оформленню в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, з оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України.
Відповідно до ч.3 ст.380 Митного кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 319 цього Кодексу. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом X цього Кодексу. Пальне, що міститься у звичайних (встановлених заводом-виробником) баках зазначених транспортних засобів, не підлягає письмовому декларуванню та не є об'єктом оподаткування митними платежами.
Згідно з п.3 ч.1 ст.292 Митного кодексу України, митні платежі не сплачуються у разі якщо, при ввезенні товарів на митну територію України або вивезенні товарів з митної території України товари були поміщені у митний режим, який відповідно до положень Митного кодексу України не передбачає сплату митних платежів, на період дії цього режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму.
Разом з тим, встановлено, що позивач ОСОБА_1 ввіз на митну територію України транспортний засіб марки «SKODA FABIA», д.н.з. НОМЕР_3 , в режимі "тимчасового ввезення" відповідно до ст.380 МК України в порядку, передбаченому для громадян-нерезидентів, пред'явивши митному органу закордонний паспорт громадянина Румунії.
Згідно п.50 ч.1 ст.4 Митного кодексу України резиденти - це фізичні особи: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають постійне місце проживання в Україні, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за кордоном.
Відповідно п.1 ст.2 Закону України "Про громадянство України," якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.
Як встановлено з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 має паспорт громадянина України та паспорт громадянина Румунії. Постійним місцем проживання останнього є АДРЕСА_2 . Згідно відомостей, наданих Державною міграційною службою України в Чернівецькій області, ОСОБА_1 по питанню про отримання дозволу на виїзд на постійне місце проживання з України не звертався (а.с.5 зворот, а.с.12). Враховуючи наявність у ОСОБА_1 громадянства України та Румунії, суд вірно зазначив, що у спірних правовідносинах позивач визнається громадянином України.
Крім того, протоколом про порушення митних правил зафіксовано вчинення ОСОБА_1 дій, що мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.
Однак, позивач, як громадянин України при ввезенні на територію України автомобіля марки «SKODA FABIA», д.н.з. НОМЕР_3 повинен був сплати передбачені законодавством митні платежі.
Разом з тим, судом встановлено, що станом на час розгляду справи ОСОБА_1 здійснив розмитнення транспортного засобу марки «SKODA FABIA», д.н.з. НОМЕР_3 та сплатив митні платежі (а.с.8).
Згідно вимог пункту 9-3 ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» МК України встановлено, що протягом 180 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України" митне оформлення транспортного засобу, що класифікується за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД та щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, здійснюється за умови сплати належних митних платежів та добровільної сплати до державного бюджету фізичною особою, яка є власником такого транспортного засобу або уповноважена розпоряджатися ним та декларує такий транспортний засіб для вільного обігу на митній території України, коштів у сумі, що дорівнює розміру п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Здійснення митного оформлення транспортного засобу з дотриманням умов, визначених абзацом першим цього пункту, звільняє осіб, відповідальних за дотримання строків та умов (вимог) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, від адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 470, 481 та 485 цього Кодексу, за порушення митних правил стосовно транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту.
Таким чином, обов'язковою умовою для звільнення особи від адміністративної відповідальності за ст.485 МК України є сплата нею до державного бюджету коштів у розмірі п'ятиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Проте, як було судом встановлено, ОСОБА_1 вказані кошти до державного бюджету сплачені не були. Таким чином, на думку суду, митним органом правомірно було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України.
З приводу розмірів встановлення митних платежів, які підлягали сплаті ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно п.1 ч.1 ст. 50 МК України, для нарахування митних платежів використовуються відомості, зокрема, про митну вартість товарів.
Зі змісту постанови про порушення митних правил вбачається, що розмір митних платежів визначений на підставі службової записки №1377/24-70-19-30 від 20.11.2018р.
Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Як встановлено з матеріалів справи, митним органом не було встановлено відомостей про митну вартість товару (транспортного засобу), який ввозився позивачем тому, при визначенні розміру несплачених митних платежів та адміністративного стягнення, уповноважений орган керувався службовою запискою, відповідно до якої орієнтовна сума митних платежів складає 118 338 грн. 35 коп.
Варто зазначити, що відомості зазначені у службовій записці щодо митної вартості транспортного засобу є інформативними і не можуть бути повністю достовірними, оскільки митна вартість транспортних засобів залежить від технічних характеристик, комплектації транспортного засобу, ознак, що характеризують ступінь зносу, пошкоджень, дефектів. При цьому, жодних доказів на підтвердження обґрунтованості визначеного відповідачем розміру несплачених позивачем митних платежів суду не надано.
Суд апеляційної інстанції, з урахуванням зазначеного, зауважує, що службова записка митного органу не є належним доказом у справі про порушення митних правил, оскільки не містить точного розрахунку митних платежів по вказаному транспортному засобу.
Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції від 24.11.2003 №142/5/2092, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.07.2003 за № 1074/8395 (далі - Методика) у пункті 7.35 вказано, що у разі відсутності цінових даних колісних транспортних засобів (далі - КТЗ) у довідковій літературі, зокрема зазначеній у додатку 8, а також у разі наявності обставин, зумовлених змінами економічного стану країни, що супроводжуються різкими коливаннями цін на КТЗ, та в інших випадках, коли застосування довідкових даних є неможливим, допускається використання даних обмеженого ринку КТЗ. У такому випадку інформація про ціни на нові КТЗ чи КТЗ, які були в користуванні, може бути отримана з каталогів, комп'ютерних програм та прайс-листів дилерів виробників і торговельних фірм, а також із спеціалізованих для продажу КТЗ періодичних видань.
Пунктом 7.53.5 Методики, дозволяється використання ресурсів мережі Інтернет, однак довідкові дані, які використовуються під час оцінки отримані з ресурсів мережі Інтернет, повинні бути роздруковані із зазначенням дати отримання інформації і абсолютної URL-адреси і включені у звіт (акт) про оцінку або у висновок експерта (експертного дослідження).
Враховуючи зазначене, відповідачем не дотримано вимог Методики, посилання на те, що для визначення вартості транспортного засобу використовувались Інтернет ресурси не підтверджується матеріалами справи, не надано підтвердження включення довідкових даних отриманих з ресурсів мережі Інтернет у звіт (акт) про оцінку або у висновок експерта, як і не надано звіту (акту) про оцінку або висновок експерта про визначення митної вартості транспортного засобу. При цьому, матеріали справи не містять відомостей щодо звернення митного органу до експертів автотоварознавців.
Колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції вірно встановив, що відповідач без належного обґрунтування взяв до уваги інформацію, наявну в службовій записці.
Аналізуючи фактичні обставини справи та наведені вище норми, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки відповідачем не доведено правильність заявленої митної вартості автомобіля, уповноваженою посадовою особою митного органу не в повній мірі були виконані вимоги ст. 489 МК України та не встановлено усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи наведене, та обставини у справі, колегія суддів вважає, що суд дійшов правильного висновку про передчасність винесення відповідачем оскаржуваної в межах даної справи постанови, оскільки митним органом не було вчинено всіх необхідних заходів, дотримання яких гарантувало б правомірність останньої.
Відповідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Суд повинен перевірити, чи було втручання виправданим та необхідним у демократичному суспільстві, та, зокрема, чи було воно пропорційним, і чи були причини, надані національними органами влади на його виправдання, важливими та достатніми. Таким чином, важливим є визначити, чи належним чином національні органи влади використали свою свободу повноважень, звинувативши заявника у наклепі чи зловживанні посадовим становищем. Рішення у справі «Ляшко проти України» (Lyashko v. Ukraine) від 10 серпня 2006 р., Заява № 21040/02, п. 47.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається відповідача.
Колегія суддів вважає, що митним органом не доведено правомірність притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в підтвердження факту вжиття відповідачем всіх необхідних заходів, які б засвідчили правомірність їх дій та обґрунтованість висновків.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що постанову митного органу від 15 березня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил слід скасувати, а справу повернути на новий розгляд до Чернівецької митниці ДФС України для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 06 травня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Постанова суду складена в повному обсязі 12 червня 2019 року.
Головуючий Охрімчук І.Г.
Судді Моніч Б.С. Капустинський М.М.