83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
01.03.10 р. Справа № 19/305
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Дучал Н.М.
При секретарі Перекрестній О.О.
За участю представників сторін:
від позивача: Ружицький В.В., за довіреністю
від відповідача: без участі представника
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ в особі Філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Костянтинівка Донецької області”, м. Костянтинівка Донецької області
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Дружківка Донецької області
про стягнення 40 286,03 грн. відсотків за користування кредитом за період з 22.10.08 р. по 29.10.09 р. включно
Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ в особі Філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Костянтинівка Донецької області”, м. Костянтинівка Донецької області звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Дружківка Донецької області про стягнення відсотків за користування кредитом за період з 22.10.08 р. по 29.10.09 р. включно, в сумі - 40 286,03 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на рішення господарського суду Донецької області від 06.10.2008 р. по справі № 19/125, на кредитний договір № 02/1-174 від 26.03.2008р. з урахуванням договорів про внесення змін № 1 від 12.05.08р., № 2 від 11.06.08р., № 3 від 01.07.08р., згідно яких відповідачем отримано кредит у сумі 284000,00грн.; порушення Відповідачем зобов”язань за кредитним договором; рішення господарського суду Донецької області від 06.10.2008 р., яким стягнуто з відповідача 262 950,00 грн. кредиту, 7 432,87 грн. відсотків за користування кредитом за період з 29.05.2008 р. по 05.08.2008 р., 9,98 грн. пені шляхом звернення стягнення на майно, що є предметом застави та іпотеки; невиконання відповідачем рішення суду, що є підставою для подальшого нарахування відсотків за користування кредитом.
Позивач у додаткових поясненнях б/н від 30.11.2009р. зазначив, що кредитний договір №02/1-174 від 26.03.2008р. рішенням суду у справі № 19/125 від 06.10.2008р. розірваний не був, зобов'язання по ньому не припинилися, і тому сторони договору мають взаємні права і обов”язки, які регулюються кредитним договором та Цивільним кодексом України. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася на його банківський рахунок (ч.3 ст.1049 ЦК України). До теперішнього часу сума кредиту у розмірі 262950,00 грн. ОСОБА_3 не повернута, і тому відповідно до п.3.2 Договору на цю суму були нараховані проценти за користування кредитними коштами за період з 22.10.2008р. по 29.10.2009р.
У поясненнях б/н від 16.12.2009р. позивачем вказано, що накази господарського суду Донецької області банком до ДВС не подавалися у зв'язку з тим, що боржник ОСОБА_3 не заперечував проти продажу банком предметів застави та іпотеки третій особі, проте покупця на заставлене майно не знайдено; повідомлення про продаж заставленого майна розміщене в мережі Інтернет, пропонується клієнтам банку.
Відповідач надав відзив на позовну заяву б/н від 30.11.2009р., в якому визнає позовні вимоги та підтверджує, що з 22.10.2008р. останній жодних сум на погашення кредитної заборгованості не вносив. Крім того, просив розглянути справу у його відсутності. Невиконання зобов'язань за кредитним договором пояснює скрутним фінансовим становищем.
Ухвалою суду від 23.12.2009р. розгляд справи продовжувався на два місяці за узгодженим клопотанням сторін у зв”язку з можливим погашенням Відповідачем суми боргу по процентам.
Відзивом від 23.02.2010 р. відповідач повідомив про визнання заявленого позову у повному обсязі, просить розглядати справу без його участі.
У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст.42 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).
Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши в засіданні пояснення представника позивача, Господарським судом, -
В с т а н о в л е н о.
26.03.2008 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), м.Київ, в особі Філії „Відділення Промінвестбанку в м.Костянтинівка Донецької області”, м.Костянтинівка, Донецької області (Банком), правонаступником якого є позивач, та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_3, м.Дружківка Донецької області (Позичальником) було укладено кредитний договір про надання кредитної лінії № 02/1-174 (надалі -кредитний договір), відповідно до п. 2.1. якого банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття відновлюваної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 284000,00грн. на умовах передбачених цим договором (далі - кредит).
Відповідно до п. 2.2. кредитного договору, датою повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту є 25 березня 2009 року. У разі несвоєчасного погашення суми, що перевищує ліміт кредитної лінії, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитною лінією є п'ятий робочий день з дня, у якому сталось таке перевищення.
Кредит надається із наступним цільовим призначенням: на придбання товарів, обладнання, сплату послуг, покриття інших господарчих потреб (п. 2.3. кредитного договору).
Відповідно до п. 3.2. кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 15 відсотків річних. Нарахування Банком процентів здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. Проценти нараховуються банком щодекадно, кожного 11, 21 числа місяця та в передостанній робочий день місяця за період попередній даті нарахування, а також в день остаточного повернення кредиту, визначеного п. 2.2. цього Договору, та сплачуються Позичальником не пізніше останнього робочого дня цього ж місяця в якому відбулося нарахування з поточного рахунку позичальника.
Пунктом 3.3 кредитного договору сторони обумовили, що у випадку порушення позичальником встановленого п. 2.2. цього договору строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту Позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки у розмірі процентної ставки річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п. 3.2 цього Договору.
Позичальник зобов”язався своєчасно сплачувати плату за кредит, проценти за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки( п. 4.2.2. договору).
Банк має право вимагати від позичальника ( незалежно від настання строку остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії сум кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, та/або суму неустойки, передбачених цим договором, у випадках коли, зокрема: позичальник не виконав у строк свої обов”язки по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за надання кредиту, та або сплаті плати за кредит, та/або суму неустойки, передбачені цим договором. Про необхідність дострокової сплати кредиту, плати за кредит з указаних вище підстав Банк зобов”язаний письмово попередити Позичальника не менше ніж за 10 календарних днів до вчинення необхідних дій по примусовому стягненню коштів ( п. 4.3.4.договору).
За несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за надання кредиту та /або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення та нараховується щоденно ( п. 5.3. договору).
Цей договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін та діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі процентів за користування ним та повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов”язань, прийнятих ним на себе згідно умов договору (п.п. 6.1.,6.5. кредитного договору).
12.05.2008 р., 11.06.2008 р.,01.07.2008 р. сторонами були укладені договори про внесення змін до кредитного договору, які стосувалися порядку нарахування та сплати відсотків за користування кредитом.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 06.10.2008 р. у справі № 19/125 встановлено факт невиконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 м. Дружківка Донецької області зобов'язань за кредитним договором про надання кредитної лінії № 02/1-174 від 26.03.2008 р.
Зазначеним судовим рішенням з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 м. Дружківка Донецької області стягнуто на користь акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) м. Київ в особі Філії „Відділення Промінвестбанку в м. Костянтинівка Донецької області”, м.Костянтинівка Донецької області 262 950,00 грн. основного боргу за кредитом, 7432,87грн. відсотків за користування кредитом, 9,98 грн. пені, шляхом звернення стягнення на майно яке є предметом: договору застави товарів обігу № 02/4-177 від 26.03.08р., договору застави майна № 02/3-175 від 26.03.08р., договору іпотеки № 02/4-176 від 26.03.08р. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2 703,96 грн. витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Згідно приписів ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідач не заперечує, що рішення суду від 06.10.2008 р. у справі № 19/125 є не виконаним, сума кредиту, що стягнута рішенням, відповідачем не сплачена.
Враховуючи наявність непогашеного кредиту, позивачем за період з 22.10.2008 р. по 29.10.2009 р. нараховано відсотків за користування кредитом у загальній сумі 40 286,03 грн., які в порядку, визначеному договором відповідачем не сплачені.
Станом на 30.10.2009 р. заборгованість відповідача по прострочених відсотках за користування кредитом за період з 22.10.2008 р. по 29.10.2009 р. становить 40 286,03 грн.
З огляду на матеріали справи та приписи чинного законодавства, слід зазначити наступне.
Згідно ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За своєю правовою природою кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 02/1-174 від 26.03.2008 р. є кредитним договором, згідно якого, за приписами ст. 1054 Цивільного Кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу(ст. 1050 Цивільного кодексу України).
За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач не надав доказів повернення кредиту в сумі 262 950,00 грн. за кредитним договором № 02/1-174 від 26.03.2008 р., отже подальше нарахування банком відсотків за користування кредитом є правомірним.
Доказів сплати відсотків за користування кредитом за період з 22.10.2008 р. по 29.10.2009 р. в сумі 40 286,03 грн. відповідач до матеріалів справи також не представив.
Факт наявності заборгованості відповідача по відсотках за користування кредитом в сумі 40 286,03 грн. підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем, про що було зазначено останнім у відзивах.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.
У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на викладені положення законодавства та обставини справи, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і, тому, суд приймає визнання відповідачем позову.
Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про стягнення заборгованості по відсотках за користування кредитом в сумі 40 286,03 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 77, 78, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Задовольнити позов Публічного акціонерного товариства “Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку”, м. Київ в особі Філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Костянтинівка Донецької області”, м. Костянтинівка Донецької області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Дружківка Донецької області про стягнення 40 286,03 грн. відсотків за користування кредитом за період з 22.10.08 р. по 29.10.09 р.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Дружківка Донецької області на користь Публічного акціонерного товариства “Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку”, м. Київ в особі Філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Костянтинівка Донецької області”, м. Костянтинівка Донецької області 40 286,03 грн. відсотків за користування кредитом згідно кредитного договору № 02/1-174 від 26.03.2008 р. за період з 22.10.2008 р. по 29.10.2009 р., 402,86 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення оголошено в судовому засіданні 01.03.2010 р.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя