83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
02.03.10 р. Справа № 36/364
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В.Будко, при секретарі судового засідання В.Г.Гребенніковій, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова компанія” м.Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Амстор” м.Донецьк
про: стягнення 1 347 939,13грн.
за участю:
представників сторін:
від позивача: Моїсейцев В.Е. - по дов.;
від відповідача: Семчук М.О. - по дов.;
З 24.02.2010р. по 02.03.2010р. у судовому
засіданні згідно ст.77 Господарського
процесуального кодексу України
оголошувалась перерва
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова компанія” м.Львів, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Амстор” м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 1 347 939,13грн., яка складається з основного боргу в сумі 1 213 281,51грн., суми інфляції 19 412,50грн., пені в сумі 101 184,35грн., 3% річних в сумі 14 060,77грн.
Крім того, в ході розгляду справи позивач надав суду заяву №7юс від 11.01.2010р., в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову згідно ст.ст.66, 67 Господарського процесуального кодексу України шляхом накладення арешту на грошові суми, що належать відповідачеві, у розмірі позовних вимог.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір №6/2008/П/48 від 17.07.08р., специфікації до нього, видаткові накладні, довіреності, письмову вимогу №325юс від 19.11.09р.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, оскільки загальна сума договору згідно п. 3.1 договору складає 1 441 439,72грн., з яких ТОВ “Амстор” сплачено 517 463,39 грн., таким чином, на думку відповідача, несплаченою залишилась вартість матеріалів у розмірі 923 976,33грн., оплату якої відповідач припинив на підставі п.7.11 договору у зв'язку з ненаданням позивачем документів, передбачених п.п.4.1.3, 4.1.4, 4.1.5 договору. Також відповідач стверджує, що жодних додаткових угод на постачання додаткових матеріалів за договором сторони не укладали, а згідно п. 1.4 договору, у разі виявлення помилок постачальника в визначенні кількості, номенклатури та загальної вартості матеріалів, постачальник здійснює поставку необхідних матеріалів за свій рахунок. Також відповідач заперечує проти заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.
Разом з цим, незважаючи на заперечення проти позовних вимог, 01.03.2010р. відповідач надав суду заяву №412 від 01.03.2010р., в якій просить суд відстрочити виконання рішення строком на 6 місяців через тяжкий фінансовий стан, який склався у теперішній час на його підприємстві.
Позивач проти відстрочки виконання рішення заперечує.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази господарським судом ВСТАНОВЛЕНО:
17.07.08р. сторони уклали договір №6/2008/П/48, згідно якого позивач взяв на себе зобов'язання поставити відповідачу комплекс матеріалів для покрівлі, стін та утеплення конструкцій, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити ці матеріали.
Загальна сума договору складає 3 813 772,00грн. (п.3.1 договору).
До означеного договору сторони уклали Специфікації №1, №2, №3, якими визначили найменування матеріалу, його кількість та ціну, графік поставки, а також загальну суму матеріалу, який позивач зобов'язаний поставити відповідачу - 3 819 772,00грн.
Згідно наявних в матеріалах справи видаткових накладних, позивач на виконання умов договору у період з 13.08.08р. по 18.05.09р. передав відповідачу товар на загальну суму 4 103 077,18грн., тобто в більшій кількості, ніж передбачено умовами договору.
Зокрема, позивач передав відповідачу товар за видатковими накладними №06ДО091838 від 18.09.08р. на суму 163165,66грн., №06ДО093074 від 30.09.08р. на суму 5 510,40грн., №06ДО100258 від 02.10.08р. на суму 66 420,00грн., №06ДО100634 від 06.10.08р. на суму 12212,64грн., №06ДО100635 від 06.10.08р. на суму 31470,80грн., №06ДО101328 від 13.10.08р. на суму 9 323,40грн., №06ДО101333 від 13.10.08р. на суму 41366,92грн., №06ДО101335 від 13.10.08р. на суму 2 356,22грн., №06ДО101742 від 17.10.08р. на суму 810,00грн., №06ДО102148 від 21.10.08рр. на суму 30 979,07грн., №06ДО102149 від 21.10.08р. на суму 32 159,22грн., №06ДО102150 від 21.10.08р. на суму 20 652,71грн., №06ДО102151 від 21.10.08р. на суму 23 510,90грн., №06ДО102205 від 22.10.08р. на суму 38 619,35грн., №06ДО102206 від 22.10.08р. на суму 32 454,26грн., №06ДО102207 від 22.10.08р. на суму 2 839,80грн., №06ДО102753 від 27.10.08р. на суму 7 455,88грн., №06ДО102754 від 27.10.08р. на суму 918грн., №06ДО102756 від 27.10.08р. на суму 5 402,35грн., №06ДО102758 від 27.10.08р. на суму 18 955,92грн., №06ДО103113 від 31.10.08р. на суму 2 289,16грн., №06ДО103114 від 31.10.08р. на суму 3 456грн., №06ДО103115 від 31.10.08р. на суму 938,70грн., №06ДО103154 від 31.10.08р. на суму 17 530,36грн., №06ДО103155 від 31.10.08р. на суму 11 892,30грн., №06ДО110316 від 03.11.08р. на суму 5 496грн., №06ДО110548 від 05.11.08р. на суму 2 068,55грн., №06ДО110549 від 05.11.08р. на суму 73 704,04грн., №06ДО111236 від 12.11.08р. на суму 71 247,31грн., №06ДО111437 від 14.11.08р. на суму 835,56грн., №06ДО111440 від 14.11.08р. на суму 6 486,84грн., №06ДО111704 від 17.11.08р. на суму 1 435,90грн., №06ДО111706 від 17.11.08р. на суму 13 887,67грн., №06ДО111707 від 17.11.08р. на суму 47 676,10грн., №06ДО111718 від 17.11.08р. на суму 12 424,66грн., №06ДО111719 від 17.11.08р. на суму 7 030,08грн., №06ДО111720 від 17.11.08р. на суму 9 894грн., №06ДО111721 від 17.11.08р. на суму 4 173,12грн., №06ДО111724 від 17.11.08р. на суму 3 381,12грн., №06ДО111729 від 17.11.08р. на суму 11 964,16грн., №06ДО111859 від 18.11.08р. на суму 47 676,10грн., №06ДО112535 від 25.11.08р. на суму 67 121,57грн., №06ДО112536 від 25.11.08р. на суму 37 370,68грн., №06ДО112606 від 26.11.08р. на суму 51 343,49грн., №06ДО112607 від 26.11.08р. на суму 5 923,54грн., №06ДО112610 від 26.11.08р. на суму 3 107,52грн., №06ДО112812 від 28.11.08р. на суму 55 558,87грн., №06ДО112830 від 28.11.08р. на суму 4 345,20грн., №06ДО112839 від 28.11.08р. на суму 237,80грн., №06ДО121724 від 17.12.08р. на суму 3000грн., №06ДО122246 від 22.12.08р. на суму 18 047,53грн., №06ДО122247 від 22.12.08р. на суму 8 793,10грн., №06ДО051808 від 18.05.09р. на суму 44 375,45грн., №06ДО051840 від 18.05.09р. на суму 12 486,70грн., а всього на суму 1 213 782,68грн.
Відповідачем товар отримано, що підтверджується вищевказаними видатковими накладними, а також довіреностями ЯПЛ №192857/332 від 02.09.08р., ЯПЛ №192949/424 від 02.10.08р., ЯПЛ №193038/513 від 03.11.08р., ЯПЛ №193146/621 від 17.12.08р., ЯПН №915280/53 від 18.05.09р., ЯПН №915281/54 від 18.05.09р.
У відповідності з ч. 1 ст. 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
Умовами п. 1.2 договору передбачено, що кількість, номенклатура, ціна за одинцю та загальна вартість матеріалів зазначаються в специфікаціях (Додатки № 1,2,3), які є невід'ємною частиною договору
Як вказувалося вище, укладеною до договору специфікацією №1 сторони передбачили поставку матеріалів на загальну суму 1 343 334,42грн., специфікацією №2 - на 2 470 437,58грн., а всього на 3 813 772,00грн. (п.3.1 договору).
Виходячи з представлених суду видаткових накладних всього позивачем у період з 13.08.08р. по 18.05.09р. на адресу відповідача за договором поставки № 6/2008/П/48 від 17.07.2008 р. було поставлено матеріалів на загальну суму 4 103 077,18грн.
Незважаючи на те, що письмово зміни щодо кількості товару сторонами до специфікації не вносилися, додаткові угоди з цього приводу не укладалися, суд вважає, що поставка додаткової кількості товару відбулася саме в межах договору поставки № 6/2008/П/48 від 17.07.2008р., оскільки первинні бухгалтерські документи, зокрема, видаткові накладні, довіреності на отримання товару, містять посилання на спірний договір поставки № 6/2008/П/48 від 17.07.2008р.
Правові наслідки порушення умови договору щодо кількості товару, визначені ст. 670 ЦК України.
Частиною 3 ст. 670 ЦК України визначено, що в разі, якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.
Матеріали, згідно представлених видаткових накладних, відповідачем прийняті без будь-яких зауважень та заперечень, доказів відмови від цих матеріалів та прийняття їх у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суду не представлено.
Так само відповідачем не представлено суду доказів того, що додаткова поставка матеріалів за договором поставки № 6/2008/П/48 від 17.07.2008р. виникла внаслідок помилок позивача у визначенні кількості, номенклатури та загальної вартості матеріалів, а отже не доведено виникнення підстав застосування наслідків, визначених п. 1.4 договору.
На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачеві товару саме за договором поставки № 6/2008/П/48 від 17.07.2008 р., тобто обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов договору, а доводи відповідача в частині відсутності погодження сторонами додаткових обсягів постачань за договором суд вважає безпідставними та до уваги не приймає.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов”язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).
За приписами п.3.3.2 договору кінцевий розрахунок за поставлений товар відповідач здійснює протягом семи банківських днів з моменту поставки матеріалів згідно умов договору за умови відсутності у відповідача претензій по якості матеріалу, що постачається.
Однак відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті товару належним чином не виконав, внаслідок чого за ним виникла заборгованість в сумі 1 213 281грн.51коп.
Однак відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті товару виконав лише частково в сумі 2 889 795,67грн., внаслідок чого за ним виникла заборгованість в сумі 1 213 281, 51грн.
20.11.09р. позивач направив на адресу відповідача письмову вимогу №325-юс від 19.11.09р. про погашення боргу, яка відповідачем залишена без відповіді та задоволення.
Заперечення відповідача щодо ненадання позивачем визначеного п. 4.1.3, 4.1.4, 4.1.5 договору пакету документів, через що ним на підставі 7.11 Договору було припинено оплату вартості поставлених матеріалів судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.
Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч. 2 ст. 666 ЦК України).
Статтею 688 ЦК України на покупця покладено обов'язок повідомити продавця про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
При отриманні товару відповідачем не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання позивачем прийнятих за договором зобов'язань з поставки матеріалів.
Виходячи зі змісту статей 688 та 690 ЦК України, поставлені без згоди покупця товари, від яких покупець відмовився, повинні прийматися ним за відповідальне зберігання.
Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цих матеріалів та прийняття їх у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору поставки № 6/2008/П/48 від 17.07.2008р.
Доказів погашення боргу в сумі 1 213 281грн. 51коп. відповідач не представив, у зв'язку з чим господарський суд вважає, що на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідач перед позивачем залишилося невиконаним, що є порушенням вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
За таких обставин, враховуючи те, що факт заборгованості підтверджений матеріалами справи, господарський суд вважає вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 1 213 281грн. 51коп. обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Порушення відповідачем строків оплати товару за умовами п.7.3 договору тягне за собою обов'язок оплати відповідачем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від неоплаченої суми.
У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 101 184,35грн. за період з 27.05.09р. по 14.10.09р. (141 день).
Перевіривши арифметично наданий позивачем розрахунок пені, з огляду на наявність заборгованості, господарський суд вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача суми інфляції за період з 27.05.09р. по 14.10.09р. в сумі 19 412,50грн., а також 3% річних в сумі 14 060,77грн. за період з 27.05.09р. по 14.10.09р.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми інфляції та 3% річних, з огляду на наявність заборгованості, господарський суд заявлені вимоги задовольняє та стягує з відповідача 3% річних в сумі 14 060,77грн., як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов”язання та суму інфляції 19 412,50грн. як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України.
Разом з цим, господарський суд відмовляє позивачу у заяві про накладення арешту на належні відповідачу грошові суми, оскільки позивач не представив жодних доказів в підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Що ж стосується заяви відповідача про відстрочку виконання рішення, то з цього приводу господарський суд вважає необхідним зазначити наступне.
Відстрочка виконання судового рішення згідно ст. ст. 83 п.6, 121 Господарського процесуального кодексу України може бути встановлена судом лише за умов наявності виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення господарський суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в державі та інші обставини справи.
Однак, відповідачем не доведено суду винятковості обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду, а недостатність, відсутність грошових коштів або навіть негативний баланс станом на певну дату не свідчать про неможливість зарахування коштів на рахунок відповідача у подальшому.
Посилання відповідача на світову фінансову кризу та її негативний вплив на економічний стан підприємства відповідача, не можуть бути переконливим та законним підґрунтям для невиконання судового рішення.
Інших суттєвих причин та доказів неможливості або складності процедури виконання рішення суду, а також інших обставин виняткового характеру, які могли б бути підставою для відстрочки виконання рішення суду -відповідачем не надано.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
З огляду на те, що відповідач не довів в розумінні ст. 33 Господарського процесуального кодексу України наявність виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд вважає, що вимоги відповідача позбавлені належного доказового обґрунтування та правових підстав, у зв'язку з чим суд відмовляє йому у заяві про відстрочку виконання рішення.
Судові витрати згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі вищенаведеного, згідно ст.ст.509, 525, 526, 530, 614, 625 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова компанія” м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю „Амстор” м.Донецьк про стягнення 1 347 939,13грн. задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Амстор” (83000, м.Донецьк, вул. Постишева, б.117, р/р26004301777060 у філії ГУ Промінвестбанку в Донецькій області, МФО 334635, ЄДРПОУ 32123041) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова компанія” (79000, м.Львів, вул. Литвиненка, б.3, р/р26002238777001 в ЗГРУ КБ Приватбанк м.Львова, МФО 325321, ЄДРПОУ 13816938) основний борг в сумі 1 213 281,51грн., суму інфляції 19 412,50грн., 3% річних в сумі 14 060,77грн., пеню в сумі 101 184,35грн., витрати по оплаті держмита в сумі 13 479,39грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн. 00коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 02.03.2010р. оголошено повний текст рішення.
Суддя