83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
01.03.10 р. Справа № 23/272
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ”ІнтерКомБуд” м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Амстор” м. Донецьк
про стягнення 61 100, 14 грн.
Суддя Забарющий М.І.
Представники сторін:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: Семчук М.О. - за довіреністю
В засіданні, яке відбулось 25.02.2010р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 01.03.2010р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю ”ІнтерКомБуд” м. Київ, звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю ”Амстор” м. Донецьк, 47 556 грн. боргу, 6 039, 61 грн. інфляційних, 1 813, 44 грн. санкцій та 5 691, 09 грн. пені.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:
- неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за контрактом № 28-08-08 від 28.08.2008р. щодо оплати поставленого обладнання у повному обсязі;
- здійснення відповідачем попередньої оплати лише 16.09.2008р. за платіжним дорученням № 3 у зв'язку з чим листом № 528 від 19.09.2008р. він був попереджений про перенесення строків поставки до 10.11.2008р.;
- факт поставки обладнання, що підтверджується видатковою накладною № ИК-00053 від 27.10.2008р. та актом прийому-передачі від 27.10.2008р.;
- направлення відповідачу листів та претензії від 11.03.2009р. з вимогою щодо оплати вартості отриманого товару, які залишені без відповіді і задоволення;
- ст.ст. 193, 199, 222, 229, 262, 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст.ст. 525, 526, 536, 538, 625, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Позивач 22.12.2009р. подав суду заяву, в якій з посиланням на ст.22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) просить суд стягнути з відповідача на свою користь 47 556 грн. боргу, 6 562, 73 грн. інфляційних, 2 115, 68 грн. санкцій, 5 691, 09 грн. пені та 414, 99 грн. реальних збитків. Згідно ч.3 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог. В позові позивач не вимагав стягнути з відповідача реальні збитки. Тому збільшувати свої вимоги на суму реальних збитків по даній справі він не може згідно ч.3 ст.22 ГПК України - можна збільшувати ціну позову лише щодо тих складових, які були зазначені у позові . Таким чином, позивач має право подати окремий позов, якщо вважає, що відповідач наніс йому певних збитків.
Проїзд до суду та назад можна віднести до судових витрат, керуючись ст.44 ГПК України. Однак у п.2 заяви про збільшення позовних вимог позивач не просить суд стягнути з відповідача 414, 99 грн. судових витрат.
Заяву позивача про накладення арешту на рахунок відповідача суд відхиляє, оскільки не подано доказів, що невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідач вимоги позивача не визнав, тому що: обладнання не було поставлено за адресою, вказаною у п.1.1. контракту та фактично відповідачу передано не було; згідно п.5.1.2. контракту позивач не передав відповідачу паспорт, технічну документацію на ліфт, інструкцію з експлуатації та дозвіл на подовження експлуатації; акт приймання-передачі від 27.10.2008р. та видаткова накладна на обладнання від 27.11.2008р. представникові відповідача Плєшакову І.В. не передавались - вони були надіслані відповідачу листом № 643 від 05.11.2008р.; письмових повідомлень про готовність обладнання до відвантаження покупцем не отримано.
Представник позивача 19.01.2010р. подав суду додаткові пояснення, в яких зазначено, що: керівництво відповідача було повідомлене про готовність відвантаження достроково, а саме 24.10.2009р.; керівництво відповідача повідомило позивача про неготовність прийняти обладнання на об'єкт, зазначений у п.1.1. контракту; керівництво сторін домовилось про здійснення приймання обладнання з подальшою передачею його на відповідальне зберігання позивачу; підписання відповідачем договору № 03-Х відповідального зберігання товарно-матеріальних цінностей та акта приймання-передачі від 03.11.2008р. додатково свідчить про факт прийняття відповідачем товару.
Позивач подав суду заяву (уточнення) № 50 від 05.02.2010р., якою частково змінив підставу позову - він вважає, що відповідач не виконав своїх зобов'язань з оплати товару за контрактом на поставку ліфтового обладнання № 27-08-08 від 27.08.2008р.
Позивач 25.02.2010р. подав суду заяву про збільшення ціни позову до суми 63 926, 74 грн.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Сторони уклали контракт № 27-0808 на поставку ліфтового обладнання від 27.08.2008р. (далі -контракт № 27-08-08), за умовами якого постачальник (позивач) зобов'язався передати у власність замовника (відповідача) ліфтове обладнання виробництва РУП завод ”Могильовліфтмаш” (дозвіл № 1573.05.30-29.22.1 від 07.07.2005р., сертифікат відповідності серії ДЗ № 026352 від 14.06.2006р.) для об'єкту, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду за ціною у комплектності, визначених у додатку № 1 (специфікації) до даного контракту, а замовник - прийняти обладнання та оплатити його вартість (п.1.1. контракту). Умовами цього договору було також встановлено, що:
- найменування обладнання, його ціна, комплектність та кількість погоджені сторонами та визначені у додатку № 1 (специфікації), який є невід'ємною його частиною (п.1.2. контракту);
- загальна вартість контракту визначена у додатку № 1 та становить 190 224 грн. разом з ПДВ (п.2.1. контракту);
- оплата вартості обладнання здійснюється замовником у наступному порядку: 75%, що складає попередню оплату за обладнання, сплачується ним протягом 5 банківських днів з дати підписання даного; 20% сплачується протягом 3-х днів після письмового повідомлення постачальником про готовність обладнання до відвантаження з заводу ви робітника; решта 5% сплачується у триденний термін після підписання акту приймання-передачі (п.2.3. контракту);
- обладнання переходить у власність замовника після повного розрахунку з постачальником за поставлене обладнання... (п.2.5. контракту);
- поставка обладнання здійснюється постачальником у терміни, визначені у специфікації та складають: 30.09.2008р. при умові надання замовником проектно-технічного завдання та при умові дотримання замовником порядку оплати обладнання, передбаченого підпунктом 2.3. контракту (п.3.1. договору);
- умови поставки - EXW, Інкотермс 2000 (п.3.2. контракту);
- після здіснення постачальником поставки обладнання в строки, визначені специфікацією та даним контрактом, він письмово повідомляє замовника про готовність його передачі (п.3.3. контракту);
- датою поставки вважається дата фактичної передачі обладнання, що зазначається в акті приймання-передачі (п.3.4. контракту);
- постачальник зобов'язується: поставити обладнання в асортименті, кількості та комплектності, погодженій сторонами та визначеній у додатку № 1 (специфікації) до даного контракту в м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду; постачальник залишає за собою право здійснення дострокової поставки; підготувати та передати замовнику одночасно з обладнання наступну технічну документацію -паспорт, технічна документація на ліфт, інструкція з експлуатації, дозвіл на подовження експлуатації (п.5.1.1. та п.5.1.2. контракту);
- обов'язки постачальника вважаються виконаними в день передачі обладнання замовнику та підписання акту приймання-передачі (п.5.1.3. контракту);
- замовник зобов'язується сплатити вартість обладнання у порядку, визначеному п.2.3. цього контракту; у разі дострокового виконання постачальником свого обов'язку з поставки обладнання в м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду замовник зобов'язаний здійснити повну оплату обладнання протягом 3-х банківських днів з моменту отримання від постачальника повідомлення про готовність його передачі (п.5.3.1. контракту);
- за порушення строків проведення замовником оплати вартості обладнання він сплачує постачальнику пеню в розмірі 2-ї облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми вартості обладнання за кожен день прострочки та сплачує постачальнику за кожен прострочений місяць 2% від належної до оплати суми до моменту проведення остаточних розрахунків (п.6.2. контракту);
- контракт набуває чинності з дати підписання, а саме з 27.08.2008р. та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п.10.1. контракту).
Сторони підписали між собою додаток № 1 до контракту № 27-08-08.
Зважаючи на зміст п.2.3. контракту, в якому не виписано, з якого саме дня слід відліковувати 5 банківських днів для оплати 75% вартості обладнання (”...з дати підписання даного;” - чого? чи кого?), суд вважає, що відповідач не порушив умов контракту стосовно оплати позивачу 142 668 грн. платіжним дорученням № 3 від 16.09.2008р. - було оплачено рівно 75% вартості обладнання, яке підлягало поставці.
Позивач не надав суду доказів відсилки або вручення письмового повідомлення про готовність обладнання до відвантаження з заводу ви робітника (з контракту не зрозуміло, з якого заводу - можливо виробника), а відповідач заперечив його отримання. Тому суд дійшов висновку, що до дня отримання обладнання відповідач не порушував строку оплати і решти 20% вартості обладнання.
Позивач не надав суду доказів поставки відповідачу обладнання 30.09.2008р. і не заперечив, що він не отримував від відповідача повного комплекту заказної документації на обладнання. Тому суд не може зробити висновку, що позивач виконав свої зобов'язання з поставки обладнання у строк, встановлений у контракті.
Представник відповідача Плєшаков І.В. , який діяв за довіреністю серії ЯПЛ № 192842/317 від 27.10.2008р. отримав від позивача обладнання на суму 190 224 грн. на умовах контракту № 27-08-08, що підтверджується підписаними ним без зауважень видатковою накладною № ИК-00053 від 27.10.2008р. та актом приймання-передачі ліфтового обладнання на об'єкт від 27.10.2008р. Факт отримання обладнання відповідач підтвердив, підписавши без зауважень акт звіряння взаєморозрахунків станом на 01.11.2008р., договір № 03-Х відповідального зберігання товарно-матеріальних цінностей від 03.11.2008р. (далі - договір № 03-Х) та акт прийому-передачі ліфтового обладнання на відповідальне зберігання від 03.11.2008р. (далі - акт від 03.11.2008р.). Підписавши ці документи, відповідач фактично погодився отримати обладнання за адресою: м. Київ, вул. Миру, 19.
Посилання відповідача, що обладнання ним не отримано і що гр. Плєшаков І.В. не отримував обладнання, а якщо і отримував, то без повноважень відповідача, суд до уваги не приймає, тому, що: у подальшому відповідач підписав договір № 03-Х та акт від 03.11.2008р.; дата накладної збігається зі строком довіреності на отримання обладнання; гр. Плєшаков І.В. Міг отримати товар фактично, а акт і накладну на отримання товару підписати після, тобто, після отримання цих документів відповідачем з листом № 643 від 05.11.2008р.
Не приймає суд до уваги і посилання відповідача на неотримання ним документів, перелічених у п.5.1.2. контракту, оскільки: строки оплати не пов'язані зі строками надання документів (ст.221 ГК України); покупець (відповідач) не надав доказів того, що він встановив позивачу розумний строк для передання документів, а останній цей строк порушив і не передав документів (ст.666 ЦК України).
Суд не приймає до уваги лист позивача № 563 від 13.11.2008р. тому, що відповідач не підтвердив факт його отримання, а позивач не надав доказів його відсилки (вручення) відповідачу.
Претензію № 84 від 11.03.2009р., отриману відповідачем 16.03.2009р., суд розцінює як вимогу, передбачену ч.2 ст.530 ЦК України щодо оплати 20% вартості обладнання. Тому строк оплати цієї частини вартості товару закінчився 23.03.2009р. о 24год. 00хв. (прострочка оплати з 24.03.2009р.).
Позивач стверджує, що відповідач не оплатив йому 47 556 грн. вартості обладнання за контрактом № 27-08-08 від 27.08.2008р. Відповідач не подав суду доказів оплати суми основного боргу. Тому суд стягує з відповідача на користь позивача 47 556 грн. боргу.
Вимоги позивача щодо стягнення інфляційних суд задовольняє частково - в сумі 3 937, 65 грн. В решті вимог щодо стягнення інфляційних суд позивачу у позові відмовляє, тому що: невірно вирахувана сума інфляційних за січень 2010р.; за листопад-грудень 2008р., січень-березень 2009р. інфляційні слід нараховувати лише на 5% вартості товару.
Згідно ст.ст. 230-232 ГК України, ст.ст. 258, 267 ЦК України та п.6.2. контракту суд стягує з відповідача на користь позивача пеню в сумі 769, 23 грн. за період з 21.11.2008р. по 23.03.2009р. з суми 9 511, 2 грн. (5% вартості товару) і 1 219, 52 грн. за період з 24.03.2009р. по 01.05.2009р. з суми 47 556 грн. В решті вимог щодо стягнення пені суд позивачу у позові відмовляє, тому що оплата товару у розмірі 20% його вартості повинна була бути здійснена по 23.03.2009р.; частково - з 01.11.2008р. по 21.11.2008р. - сплив строк позовної давності.
Суд стягує з відповідача на користь позивача згідно п.6.2 контракту 2% санкцій в сумі 2 417, 92 грн.
Позивач при поданні позову та наданні заяв про збільшення своїх вимог сплатив 623, 4 грн. державного мита. Зважаючи на збільшення позовних до суми 63 511, 75 грн. (суд не прийняв до розгляду вимоги позивача про стягнення 414, 99 грн. реальних збитків), позивач повинен був сплатити 635, 12 грн. державного мита. Тому згідно ч.2 ст. 46 ГПК України суд стягує з позивача у доход держбюджету 11, 72 грн. державного мита.
На підставі ст.ст. 20, 173, 174, 193, 230-232, 264-267 Господарського кодексу України, ст.ст. 241, 530, 692, 712 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 46, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р I Ш И В :
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ”Амстор” (м. Донецьк, вул. Постишева, б. 117, р/р 26004301777060 у філії ДУ ”Промінвестбанк” Донецької області, МФО 334635, ЄДРПОУ 32123041) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ”ІнтерКомБуд” (м. Київ, вул. Ракетна, б.26, р/р 26003380661441 в АКБ ”Укрсоцбанк” Київської міської філії, МФО 322012, ЄДРПОУ 32374791) - 47 556 грн. боргу, 3 937 грн. 65 коп. інфляційних, 1 988 грн. 75 коп. пені, 2 417 грн. 92 коп. санкцій, 559 грн. витрат на сплату держмита та 208 грн. 18 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті вимог позивачу у позові відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ”ІнтерКомБуд” (м. Київ, вул. Ракетна, б.26, р/р 26003380661441 в АКБ ”Укрсоцбанк” Київської міської філії, МФО 322012, ЄДРПОУ 32374791) в доход державного бюджету України (отримувач: УДК в Київському районі, банк отримувача: ГУДКУ в Донецькій області, МФО: 834016, ЗКПО: 34687001, рахунок: 31111095700006, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095) суму недоплаченого державного мита в розмірі 11, 72 грн.
Суддя