Справа №22ц -281/10 Головуючий в 1 інстанції: Савицька Н.В.
Категорія:37 Доповідач: Данилюк В.А.
10 березня 2010 року. м. Луцьк.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Завидовської - Марчук О.Г.,
суддів - Данилюк В.А., Осіпука В.В.
при секретарі - Дуткіній Ж.П.
з участю:
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду від 4 грудня 2009 року, -
В апеляційній скарзі на рішення Луцького міськрайонного суду від 4 грудня 2010 року позивач ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове - про задоволення її позовних вимог.
Оскаржуваним рішенням Луцького міськрайонного суду в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування відмовлено.
В даному судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2, кожен зокрема, апеляційну скаргу підтримали із наведених у ній підстав і просили скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати і постановити нове про задоволення позову.
Відповідачка ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 апеляційну скаргу заперечили, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч.5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Після смерті ОСОБА_5 з заявою про прийняття спадщини за законом у нотаріальну контору звернулася відповідачка ОСОБА_3, яка є дочкою покійного.
Позивач ОСОБА_1 обгрунтовує заявлені вимоги тим, що ОСОБА_5 хворів алкоголізмом, а також іншими тяжкими хворобами, через які потребував сторонньої допомоги, тоді як його дочка не надавала йому такої допомоги. Разом з тим будь - яких доказів того, що ОСОБА_5 перебував у безпорадному стані чи потребував стороннього догляду або іншої допомоги позивачем не надано.
З довідки Волинської обласної психіатричної лікарні №1 від 23.10.2009 року вбачається, що з 1985 року ОСОБА_5 за психіатричною допомогою не звертався. 12.12.2001 року при профілактичному огляді психічних розладів у останнього виявлено не було. Згідно довідки Волинського обласного наркологічного диспансеру від 29.09.2009 року ОСОБА_5 на наркологічному обліку не перебував. Виписка з історії хвороби ОСОБА_5 підтверджує лише ту обставину, що останній в період з 21.03.2006 року по 01.04.2006 року лікувався в гастроентерологічному відділенні Луцької міської клінічної лікарні, причому на момент лікування останній працював у готелі «Лучеськ».
З показів свідків, допитаних в судовому засіданні, також не вбачається, що ОСОБА_5 мав захворювання, внаслідок яких перебував у безпорадному стані.
У суді не було спростовано пояснень відповідачки ОСОБА_3 про те, що вона підтримувала з батьком стосунки, який постійно провідував її, а не відвідувала вона батька через неприязні відносини з його співмешканкою.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Оскільки позивачем не було надано належних доказів того, що спадкодавець перебував у безпорадному стані, а відповідач ухилялася від надання йому допомоги, якої той потребував, і таких доказів не здобуто в ході судового розгляду, то суд обґрунтовано відмовив в позові за недоведеністю позовних вимог та відсутністю правових підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду.
Рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 4 грудня 2010 року у даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців після набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: