Справа № 22ц-421/10 Головуючий у 1 інстанції-Галушка О.Г. Категорія -26 Доповідач - Свистун О.В.
11 березня 2010 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Шевчук Л.Я.,
суддів - Свистун О.В., Подолюка В.А.
при секретарі - Матюхіній О.Г.,
з участю: представника відповідача фонду соціального страхування - Зектер О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську (далі-Фонд соціального страхування), державного підприємства «Волиньвугілля» (далі -ДП «Волиньвугілля») про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я на виробництві,
за апеляційними скаргами відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську та державного підприємства «Волиньвугілля» на рішення Нововолинського міського суду від 22 січня 2010 року,
В поданих на рішення суду апеляційних скаргах відповідач - Фонд соціального страхування та ДП «Волиньвугілля», покликаючись на незаконність судового рішення із-за порушення норм матеріального і процесуального права, просять рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в позові повністю.
Рішенням Нововолинського міського суду від 22 січня 2010 року позов ОСОБА_3 до Фонду соціального страхування, ДП «Волиньвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я на виробництві задоволено частково.
Постановлено стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську в користь ОСОБА_3 1000 гривень моральної шкоди.
Стягнуто з ДП «Волиньвугілля» в користь ОСОБА_3 9000 гривень моральної шкоди.
Стягнуто з Державного підприємства «Волиньвугілля» в дохід держави 8 грн. 50 коп. судового збору.
Стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську, з ДП «Волиньвугілля» в дохід держави по 7 грн. 50 коп. витрат з інформаційно технічного забезпечення розгляду справи з кожного.
Стягнуто з виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську, ДП «Волиньвугілля» з кожного по 350 грн. за надання правової допомоги.
В решті заявлених вимог відмовлено.
Відповідач - Фонд соціального страхування в апеляційній скарзі зазначає, що суд невірно визначив час, з якого між позивачем та Фондом соціального страхування виникли правовідносини та не врахував, що на час пред'явлення позову про відшкодування моральної шкоди, відповідно до вимог закону, Фонд соціального страхування не був зобов'язаний відшкодовувати позивачу моральну шкоду.
Відповідач ДП «Волиньвугілля» в апеляційній скарзі вказує, що суд першої інстанції при визначені суми відшкодування моральної шкоди не врахував межі розумності та справедливості. Крім того, зазначає, що позивач отримав всі суми відшкодування, а тому підстав для стягнення з підприємства моральної шкоди немає.
В судовому засіданні представник відповідача Зектер О.М. подану ними апеляційну скаргу підтримав і просив її задоволити. Апеляційну скаргу відповідача ДП «Волиньвугілля» заперечив, оскільки вважає, що моральну шкоду повинно відшкодовувати підприємство.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_3 працюючи на шахті №7 «НВ» Шахтоуправління «Жовтневе» на підземних дільницях з шкідливими умовами праці отримав професійне захворювання, внаслідок чого отримав втрату професійної працездатності, в зв'язку з чим йому була спричинена моральна шкода, яка підлягає стягненню з відповідачів.
Апеляційні скарги виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську та державного підприємства «Волиньвугілля» слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_3, починаючи з 27 квітня 1961 року і до 29 січня 1995 року працював на шахті №7 Шахтоуправління «Октябрське», про що зроблені відповідні записи в трудовій книжці позивача (а.с.5-7).
На підставі рішення Нововолинської МСЕК від 29 червня 1994 року позивачу ОСОБА_3 встановлено 25% втрати професійної працездатності, з 13 січня 1995 року - ще 25% втрати професійної працездатності та 10 % внаслідок кохлеарного невриту та встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок професійного захворювання довічно (а.с.9,12,16).
Відповідно до статтей 21, 28, 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, у разі стійкої втрати професійної працездатності право на отримання потерпілим страхових виплат, в тому числі і виплати за моральну (немайнову) шкоду, настає з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.
Таким чином, право на отримання ОСОБА_3 страхових виплат , в тому числі і моральної шкоди з Фонду соціального страхування виникло у позивача з дня втрати працездатності, тобто з 21 листопада 2005 року.
Згідно із Правилами відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1994 року, п.11, які діяли на час встановлення позивачу стійкої втрати працездатності, - моральну шкоду повинно було виплатити підприємство, де позивач отримав стійку втрату професійної працездатності. Пунктом 43 цих же Правил… передбачено, якщо потерпілому з вини власника своєчасно не визначено або не виплачено суми відшкодування шкоди, то ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого терміну.
Судом встановлено, що позивачу були виплачені суми по відшкодуванню шкоди крім моральної.
Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що вимога позивача про стягнення моральної шкоди є підставною.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходив із засад розумності, виваженості та справедливості, врахував фізичний біль та страждання, які позивач зазнав у зв'язку з ушкодженням здоров'я.
Доводи апеляційної скарги Фонду соціального страхування про те, що в даному випадку суд повинен враховувати не час настання права на відшкодування моральної шкоди, а час виникнення правовідносин між позивачем ОСОБА_3 і Фондом соціального страхування щодо відшкодування моральної шкоди, не ґрунтуються на вимогах Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Крім того, право на відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування виникло у позивача до прийняття Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», тому обов'язок по відшкодуванню такої шкоди законом покладено саме на Фонд соціального страхування.
Також безпідставним є покликання на ч.3 ст. 34 Закону, оскільки вказана норма регулювала питання виплати моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, яка не спричинила втрати потерпілим професійної працездатності. В даному ж випадку позивач втратив професійну працездатність.
Норми згаданого закону передбачали відшкодування моральної шкоди застрахованим особам як страхову виплату, тому покладення на відділення Фонду обов'язку по сплаті такої страхової виплати не є цивільною відповідальністю зазначеного органу.
Покликання відповідача ДП «Волиньвугілля», що позивач погодився працювати при шкідливих та небезпечних для життя і здоров'я умовах, а тому підстав для задоволення позову немає, не заслуговують на увагу, оскільки суперечать вимогам вищезазначених норм матеріального права.
Таким чином, доводи апеляційних скарг не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а отже рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права та підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315, 319, 218 ЦПК України колегія суддів
Апеляційні скарги відповідачів відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську і державного підприємства «Волиньвугілля» відхилити,
Рішення Нововолинського міського суду від 22 січня 2010 року по даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підпис/ /підпис/
З оригіналом згідно
Суддя апеляційного суду О.В.Свистун