83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
02.03.10 р. Справа № 41/14
Суддя господарського суду Донецької області Гончаров С.А.
при секретарі судового засідання Говор О.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Кіровоградського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області, м. Кіровоград
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія-гідроенерго”, м. Донецьк
про стягнення на користь держави в особі позивача шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу в сумі 24442,18 грн. в дохід Чемерпільської сільської ради
При участі представників:
від позивача: Куца В.В. - довіреність від 30.06.2009р. №04-8/1197
Коноваленко-Ауліна Н.І. - довіреність від 11.02.2010 року №04-4/10
від відповідача: не з'явились
Кіровоградський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду Донецької області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія-гідроенерго”, м. Донецьк про стягнення на користь держави в особі позивача шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу в сумі 24442,18 грн. в дохід Чемерпільської сільської ради.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що при проведенні перевірки додержання відповідачем вимог природоохоронного законодавства встановлено засмічення земельної ділянки площею 260,8 кв.м. суглинком, що сталось внаслідок проведення відповідачем відновлювальних робіт, що є порушенням ст. 35 Закону України „Про охорону земель”, ст.ст. 17, 42 Закону України „Про відходи”, в результаті чого відповідачем завдано шкоду у розмірі 24442,18 грн.
Представником позивача в судовому засіданні пояснено, що засмічена земельна ділянка розташована на землях саме Черемпільської сільської ради, реквізити спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища якої визначені прокурором. Представником позивача зазначено, що положення розрахунку щодо території Завалівської селищної ради стосуються визначення загального місцезнаходження будівлі колишньої електростанції та не впливають ні на порядок, ні на розмір визначення шкоди.
Відповідач про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, але відзиву на позовну заяву не подав, не використав своє право на участь у судовому засіданні, представника в судове засідання не направив. Враховуючи, що наявних в матеріалах справи документів та пояснень достатньо для прийняття рішення, суд вважає за можливе відповідно до ст.75 ГПК України вирішити спір по суті.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:
Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області відповідно до ст. 20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” проведено позапланову перевірку дотримання природоохоронного законодавства ТОВ „Компанія-гідроенерго”, результати якої викладені в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 19.08.2009 року (надалі - акт перевірки).
З акту перевірки вбачається проведення перевірки фактів проведення земельних робіт на землях водного фонду (річка Південний Буг) ТОВ „Компанія-гідроенерго”. Перевіркою встановлено та в акті перевірки зафіксовано проведення відсипки прилеглої до будівлі ГЕС земельної ділянки водного фонду суглинком, що призвело до засмічення земель водного фонду, загальна площа засмічення складає 260,8 кв.м. Крім того, встановлено на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району засмічення прилеглої до будівлі ГЕС території внаслідок проведення відповідачем відновлювальних робіт.
21.08.2009 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області складено протокол № 008591 про адміністративне правопорушення, вчинене технічним директором відповідача гр. Соколенко С.А., відповідальність за яке передбачена ст.ст. 21, 52 Земельного кодексу України, ст. 35 Закону України „Про охорону земель” та яке полягає у засміченні земельної ділянки в ході проведення відсипки прилеглої до будівлі ГЕС земельної ділянки водного фонду суглинком, що призвело до засмічення земельної ділянки та що є порушенням ст. 35 Закону України „Про охорону земель”.
Постановою державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища про накладення адміністративного стягнення від 21.08.2009 року № 008591 технічного директора відповідача гр. Соколенко С.А. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Громадянином Соколенко С.А. було сплачено до державного бюджету штраф в розмірі 255,00 грн., про що свідчить квитанція від 10.09.2009 року № 70.
Таким чином, матеріалами справи доводиться факт засмічення відповідачем земельної ділянки.
Відповідно до Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забруднення і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 171 від 27.10.1997 року (у редакції Мінприроди 04.04.2007 року № 149) і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 422/13689 від 25.04.2007 року, було здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок засмічення земельної ділянки в прибережно-захисній смузі р. Південний Буг, біля будівлі колишньої гідроелектростанції, відповідно до якого загальний розмір шкоди склав 24442,18 грн.
Відповідно до ст. 40 Закону України “Про охорону навколишнього середовища” використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
Статтею 55 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” обумовлено, що суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.
Визначення терміну „відходи” наведено у ст. 1 Закону України „Про відходи”. За приписами цієї статті, відходи -це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
Згідно з п. “з” ст. 17 Закону України “Про відходи” від 05.03.1998 р. № 187/98-ВР суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах.
Вимоги щодо зберігання та видалення відходів закріплені в ст. 33 цього ж закону. За приписами цієї норми зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення). На кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів. Видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов'язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з державною санітарно-епідеміологічною службою України.
Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені обсяги відходів відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання. Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єкти повинні використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів.
Статтею 35 Закону України „Про охорону земель” визначено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем порушено вимоги ст. 35 Закону України „Про охорону земель”, ст.ст. 40, 55 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст. 17, 33 Закону України „Про відходи”, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, актом перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства від 19.08.2009 року.
Статтею 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” передбачена відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища і в тому числі зобов'язання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок таких порушень.
Відповідно до статті 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.
Як зазначалось, у зв'язку з порушенням норм природоохоронного законодавства та з урахуванням норм „Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства”, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 171 від 27.10.1997 року (у редакції Мінприроди 04.04.2007 року № 149) і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 422/13689 від 25.04.2007 року, розмір заподіяної відповідачем шкоди склав 24442,18 грн.
Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності (п. 1.2. Методики)
Відповідно до п. 3.2 розділу 3 Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.
Сума збитків в розмірі 24442,18 грн. не сплачена відповідачем на день подання позову і заявлена прокурором до стягнення.
В ст. 47 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” зазначається про утворення місцевих фондів охорони довкілля у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок зборів за забруднення, частини грошових стягнень за порушення норм і правил охорони довкілля та шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Як зазначалось, позивачем пояснено, що засмічена земельна ділянка розташована на землях саме Черемпільської сільської ради, реквізити спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища якої визначені прокурором. Представником позивача зазначено, що положення розрахунку щодо території Завалівської селищної ради стосуються визначення загального місцезнаходження будівлі колишньої електростанції та не впливають ні на порядок, ні на розмір визначення шкоди.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та сума збитків підлягає стягненню на рахунок спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища місцевого бюджету Чемерпільської сільської ради.
Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 35 Закону України „Про охорону земель”, ст.ст. 40, 55 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст. 17, 33 Закону України „Про відходи”, ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія-гідроенерго” (м. Донецьк, вул. Куйбишева, 131, ЄДРПОУ 36381069) на рахунок фонду охорони навколишнього природного середовища місцевого бюджету Чемерпільської сільської ради (р/р 33113329700109 в ГУДКУ в Кіровоградській області, МФО 823016, код одержувача 04366637, код бюджетної класифікації 50080200) шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу в сумі 24442,18 грн.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія-гідроенерго” (м. Донецьк, вул. Куйбишева, 131, ЄДРПОУ 36381069) на користь Державного бюджету державне мито в сумі 244,42 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія-гідроенерго” (м. Донецьк, вул. Куйбишева, 131, ЄДРПОУ 36381069) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок № 31216259700004 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач: код ЄДРПОУ 34686537, державний бюджет м. Донецьк, Ворошиловський район; призначення платежу: код бюджетної класифікації 22050000) витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236,00 грн.
Суддя