83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
01.03.10 р. Справа № 17/13
Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену:
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Коритняни, Ужгородський район, Закарпатська область
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк
про стягнення 26'242,67 грн. та 3194,00грн. - послуги адвоката
за участю представників сторін
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, с. Коритняни, Ужгородський район, Закарпатська область звернувся до господарського суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк про стягнення 26'242,67 грн., з яких: основна сума заборгованості складає 22'785,70 грн., пеня - 2'272,58грн., 3% річних - 329,61 грн., інфляційні - 854,78 грн. та 3194,00грн. - послуги адвоката.
В обґрунтування позову позивач посилається на договори доручення на транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом за №№б/н від 01.07.2009р., заявку, заявку-договір, міжнародну товарно-транспортну накладну CMR № 149832, договір про надання правової допомоги №б/н від 11.01.2010р., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, квитанцію.
В якості правової підстави позову посилається на ст.ст. 526, 610, 625 Цивільного кодексу України та ст..193, 316 Господарського кодексу України.
Сторони у судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи. В порушення статті 59 ГПК України, відповідач відзив не надав. Позивачем було надано клопотання про розгляд справи без його участі.
Листом від 03.02.2010р. суд направив запит до обласного адресно-довідкового бюро щодо місця проживання ОСОБА_2, яке повідомило, що місце проживання ОСОБА_2 - є місто Донецьк, вул.. Університетська, 118/29.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив:
01.07.2009р. між сторонами був укладений договір доручення на транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом (далі - договір) (а.с.11-13). Предметом даного договору - є взаємовідносини сторін у процесі організації та виконанні перевезень вантажів автомобільним транспортом, відповідно до заявок.
Відповідно до п.п.3.2. п.3 договору, перевезення вантажів здійснюється на підставі разових заявок, які є невід'ємною частиною договору.
Приписи п.п.4.2 п.4 договору передбачають, що оплата за транспортні послуги здійснюється на підставі пред'явлених оригіналів рахунків (міжнародної товарно-транспортної накладної), CMR, впродовж 7-ти банківських днів, якщо інший строк не встановлений у заявках.
Підпункт 4.2 п.4 договору встановлює, що за прострочення платежу „Експедитор-Поручител” сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
З метою виконання умов вище наведеного договору, з застосуванням вже існуючих домовленостей, 01.07.2009р. між позивачем - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Приватним підприємцем - ОСОБА_3 був укладений договір на транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом (далі - договір) (а.с.15-16). Предметом договору - є взаємовідносини, які виникають між „Експедитором” - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та „Перевізником” - Приватним підприємцем - ОСОБА_3 при плануванні, розрахунках та здійснення доставки вантажів автомобілями у міжміських та міжнародних сполученнях.
Відповідно до п.п.2.3 п.2 договору, перевезення вантажів здійснюється на підставі разових заявок, які є невід'ємною частиною договору.
Зобов'язання щодо перевезення були виконані у повному обсязі, без заперечень, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною №149832, іншого сторонами не доведено.
Однак, відповідач свої зобов'язання стосовно оплати не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість на суму 22'785,70грн.
Відповідно до п. 4 договору та ст.ст.549, 625 Цивільного кодексу України позивачем була нарахована додатково сума пені, інфляційні, 3% річних.
Зважаючи на те, що:
- зобов'язанням - є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку;
- згідно ст. 193 Господарського Кодексу («ГК») України зобов'язання повинні виконуватись у повному обсязі та у встановлені строки. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не припустима;
- відповідно до ст..526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;
- статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом;
- боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст..625 ЦК України);
- платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”);
- відповідач прийняті на себе зобов'язання належним чином не виконав;
- 3% річних та пеня нараховані позивачем у відповідності до норм діючого законодавства та умов договору;
- щодо індексу інфляції, то за вказаний період ця сума повинна становити 807,50грн.;
- статтею 44 Господарського процесуального кодексу визначено склад судових витрат, до яких, в тому числі, віднесено оплату послуг адвоката;
- в контексті цієї норми судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами;
- відповідно до ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”;
- відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України “Про адвокатуру” оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом;
- позивачем в підтвердження надання та оплати адвокатських послуг надані: свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №21/597, договір про надання правової допомоги від 11.01.2010р., квитанція №9 від 11.01.2010р. на суму 3194,00грн., яка підлягає частковому задоволенню у розмірі 3188,25грн., у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог;
господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 80, 82-84 ГПК України, господарський суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (83004, АДРЕСА_1; ІНН НОМЕР_1) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (89435, АДРЕСА_2 ІНН НОМЕР_2) суму основної заборгованості у розмірі 22785,70грн., пеню - 2272,58грн., інфляційні - 807,50грн., 3% річних - 329,61грн.; витрати на сплату послуг адвоката у розмірі 3'188,25грн.; 261,96 грн. - на відшкодування витрат по сплаті державного мита; 235,57 грн. - на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Суддя