Справа № 11-505/09 Головуючий у 1 інстанції Сіліч І.І.
Категорія: ч. 2 ст. 286 КК України Доповідач Бешта Г.Б
м. Луцьк 30 жовтня 2009 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Бешти Г.Б.,
суддів Пазюка О.С., Матвієнко Н.В.,
з участю прокурора Смолюка Б.С.,
потерпілої ОСОБА_1,
засудженого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у суді першої інстанції на вирок Рожищенського районного суду від 17 серпня 2009 року, яким
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець та мешканець с. Гніздичне Збаразького району Тернопільської області, з повною загальною середньою освітою, працює водієм ТзОВ Торговий дім «Професіонал», не судимий, засуджений,
- за ч. 2 ст. 286 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтись в ці органи для реєстрації.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишено попередній - підписку про невиїзд.
Вироком вирішено долю речових доказів.
Розглянувши справу, колегія суддів, -
За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що він 05 квітня 2009 року близько 00 години 20 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем «Мерседес-Бенц - 310», р.н. знак НОМЕР_1, який належить торговому дому «Професіонал» у м. Тернопіль, на 108 км.+402 м. автошляху сполученням Рожище-Турійськ поблизу села Щурин Рожищенського району, порушив вимоги п.1.1, п.п. 2.3 (б), 2.3 (а), 10.1, 12.1, 12.3, 34 Правил Дорожнього руху України, проявив безпечність та неуважність, не врахував дорожню обстановку та стан проїзної частини обумовлену дорожніми умовами, не вибрав безпечну швидкість руху, внаслідок чого не справився з керуванням, виїхав за межі проїзної частини дороги, де автомобіль зіткнувся з придорожнім деревом.
Внаслідок зіткнення пасажир автомобіля ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження, від яких померла на місці, а пасажири ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження за ознакою довготривалого розладу здоров'я.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, не оспорюючи фактичних обставин справи та кваліфікації дій засудженого, просить вирок щодо ОСОБА_2 скасувати в зв'язку з м'якістю призначеного покарання. Зазначає, що судом при обранні міри покарання засудженому не в повній мірі враховано характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, не дано належної правової оцінки тому факту, що ОСОБА_2 вчинив злочин у стані алкогольного сп'яніння і що внаслідок ДТП загинула людина.
Вважає, що покарання не відповідає вимогам ст. 65 КК України, тому просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку суду першої інстанції, доводи апеляції, міркування прокурора, який підтримав апеляцію і просив її задовольнити, потерпілу ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2, які прохали апеляцію залишити без задоволення, а вирок суду без зміни, вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати приходить до висновку, що апеляція прокурора до задоволення не підлягає з наступних підстав.
У вироку суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і вірно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки він, керуючи транспортним засобом порушив вимоги Правил дорожнього руху України внаслідок чого було смертельно травмовано пасажира ОСОБА_3
Винність ОСОБА_2 у порушенні Правил дорожнього руху за обставин, зазначених у вироку, доведена сукупністю досліджених та належно оцінених судом доказів, що, як і кваліфікація його дій, ніким не оспорюється.
Призначаючи засудженому покарання, суд першої інстанції, у відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу, те, що до кримінальної відповідальності він притягується вперше, по місцю роботи та проживання характеризується виключно позитивно, вчинив злочин з необережності. Судом враховано і стан здоров'я підсудного, якому зроблено операцію на серці із встановленням штучних клапанів.
Судом враховано як пом'якшуючі покарання обставини, до яких віднесено щире каяття у вчиненому, добровільне повне відшкодування шкоди потерпілим, так і обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, а також думки потерпілих, які до ОСОБА_2 претензій не мають, прохали не позбавляти його волі. В апеляційній інстанції потерпіла ОСОБА_1 також просила не позбавляти його волі.
При таких обставинах, призначене судом покарання із максимальним, передбаченим ст. 75 КК України, іспитовим терміном не є надто м'яким, воно є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.
Підстав для скасування вироку з мотивів, зазначених в апеляції, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах, -
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції залишити без задоволення, а вирок Рожищенського районного суду від 17 серпня 2009 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.
Головуючий: /підпис/ Бешта Г.Б.
Судді: /підписи/ Пазюк О.С., Матвієнко Н.В.
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Волинської області Г.Б.Бешта