83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
16.02.10 р. Справа № 25/3
Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко
при секретарі судового засідання О.М. Якименко
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області в особі Харцизьких електричних мереж м. Харцизьк Донецької області
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „СоюзПромІнвестДонбас” м. Донецьк
про стягнення 68733грн.00коп.
За участю
представників сторін:
від позивача: Оберемко Ю.О. - юрисконсульт (довіреність № 63-10 „Д” від 30.12.2009);
від відповідача: Калачик О.В. - представник (довіреність № б/н від 20.05.2009)
В судовому засіданні 02.02.2010 було
оголошено перерву до 16.02.2010 до
10год.30хв.
Позивач - відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області в особі Харцизьких електричних мереж м. Харцизьк Донецької області звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „СоюзПромІнвестДонбас” м. Донецьк про стягнення 68733грн.00коп., у тому числі пеня в сумі 47937грн.02коп., індекс інфляції в сумі 13530грн.36коп., 3% річних в сумі 7265грн.62коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на умови договору про постачання електричної енергії № 30 від 31.01.2006, на рішення господарського суду Донецької області від 23.04.2009 у справі № 10/185, розрахунок ціни позову.
В поясненнях (вих. № б/н від 27.01.2010) позивач пояснив, що в касаційному порядку ні рішення господарського суду Донецької області у справі № 10/185, ні постанова ДАГС у справі № 10/185 не оскаржувалися.
У відзиві на позовну заяву (вих. № б/н від 01.02.2010) відповідач, з посиланням на ч. 6 ст. 232 ГК України та умови додаткової угоди про Реструктуризацію та порядок погашення заборгованості № 251-Г від 23.01.2008 до договору про постачання електроенергії № 30 від 31.01.2006, просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, нарахованої на перші шість частин заборгованості відповідно до додаткової угоди про реструктуризацію за грудень 2007р., та пені, нарахованої на заборгованість за період червень-серпень 2008р., у зв'язку із спливом строку позовної давності.
В судовому засіданні 02.02.2010 було оголошено перерву до 16.02.2010 до 10год.30хв. для надання позивачем письмових пояснень на відзив відповідача та пояснень щодо правових підстав здійснення розрахунку пені, індексу інфляції та 3% річних з 05.05.2009.
16.02.2010 судове засідання було продовжено.
В поясненнях (вих. № б/н від 15.02.2010) позивач зазначив про те, що рішення господарського суду Донецької області у справі № 10/185 набрало чинності з дати прийняття постанови ДАГС, у зв'язку з чим позивачем був здійснений перерахунок пені, індексу інфляції та 3% річних. До пояснень додав розрахунок пені, індексу інфляції та 3% річних, копію постанови ДАГС віл 10.08.2009 у справі № 10/185, копію Інформаційного листа ВГСУ № 01-08/600 від 12.11.2009, копію Інформаційного листа ВГСУ № 01-08/530 від 29.09.2009 „Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм ГПК України”.
Представник відповідача в засіданні суду 16.02.2010 проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши додатково надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.
31.01.2006 між відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Харцизьких електричних мереж (Постачальник електричної енергії) та ТОВ „СоюзПромІнвестДонбас” (Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 30.
23.01.2008р. між сторонами була підписана додаткова угода № 251-Г про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості до договору про постачання електричної енергії № 30 від 31.01.2006р.
У відповідності до п. 1.1. зазначеної додаткової угоди загальна сума заборгованості Боржника перед Кредитором, що підлягає реструктуризації за цією Угодою, складає 262385,12грн., де 259403,53грн. - активна електроенергія за 2007р., 1366,32грн. - пеня, 1502,96грн. - індекс інфляції, 112,31грн. - 3% річних, яку відповідач (Боржник) визнає в повному обсязі.
Рішенням господарського суду Донецької області від 23.04.2009 по справі № 10/185, яке набрало законної сили 10.08.2009 (постанова ДАГС від 10.08.2009 у справі № 10/185), та в касаційному порядку не оскаржувалося, позовні вимоги відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Харцизьких електричних мереж м. Харцизьк до товариства з обмеженою відповідальністю „СоюзПромІнвестДонбас” м. Донецьк про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 451012,01грн., індексу інфляції в розмірі 69896,15грн., 3% річних в сумі 3718,65грн. та пені в сумі 29747,63грн. були задоволені частково; розмір стягуваної пені був зменшений до 25285,49грн.
На підставі зазначеного рішення суду з товариства з обмеженою відповідальністю „СоюзПромІнвестДонбас” м. Донецьк були стягнуті наступні суми:
- заборгованість за спожиту активну електроенергію за період з червня 2008р. по серпень 2008р., надану в рамках договору № 30 від 31.01.2006, в сумі 191608грн.48коп.;
- заборгованість за спожиту активну електроенергію за період грудень 2007р. згідно додаткової угоди про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості № 251-Г від 23.01.2008 до договору № 30 від 31.01.2006, в сумі 259403грн.53коп.;
- індекс інфляції в сумі 29237грн.67коп.;
- 3% річних в сумі 3718грн.65коп.;
- пеню за прострочення оплати в сумі 25285грн.49коп.
Зазначеним рішенням господарського суду, яке набрало законної сили 10.08.2009, були встановлені факти наявності заборгованості за договором № 30 від 31.01.2006, несвоєчасність оплати наданих послуг з постачання електроенергії та невиконання умов додаткової угоди про Реструктуризацію та порядок погашення заборгованості № 251-Г від 23.01.2008 до договору про постачання електроенергії № 30 від 31.01.2006.
Крім того, цим рішенням встановлено, що у зв'язку з допущенням порушень строків оплати боргу, встановлених Додатковою угодою № 251-Г від 23.01.2008 до договору про постачання електроенергії № 30 від 31.01.2006, листом від 12.08.2008 р. за вих. № 03/ИС-5952 позивач повідомив відповідача про розірвання цієї Угоди; відповідач в поясненнях заперечував проти отримання вказаного листа, але, в той же час, будь-яких доказів з цього приводу до суду не надав.
У відповідності до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
З урахуванням приписів ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає факти, встановлені рішенням господарського суду Донецької області від 23.04.2009 по справі № 10/185 щодо наявності заборгованості за договором № 30 від 31.01.2006 за період червень-серпень 2008р. та заборгованості згідно додаткової угоди про Реструктуризацію та порядок погашення заборгованості № 251-Г від 23.01.2008 до договору про постачання електроенергії № 30 від 31.01.2006 за грудень 2007р., несвоєчасності оплати за надані послуги з постачання електроенергії, періоду нарахування пені.
Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.
Статтею 714 Цивільного кодексу України закріплений обов'язок споживача (абонента) оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Такий же обов'язок Споживача встановлений положеннями ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України.
Після прийняття рішення по справі № 10/185 відповідач в добровільному порядку рішення суду не виконав.
Враховуючи несвоєчасність виконання відповідачем зобов'язань за договором та додатковою угодою щодо оплати за спожиту електроенергію, невиконання рішення господарського суду Донецької області у справі № 10/185 від 23.04.2009, позивач, з посиланням на п. 4.2.1. договору, з огляду на п. 3.5. додаткової угоди про Реструктуризацію та порядок погашення заборгованості № 251-Г від 23.01.2008 до договору про постачання електроенергії № 30 від 31.01.2006, нарахував відповідачу на загальну суму заборгованості, яка виникла за договором та угодою, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Відповідно до наданого уточненого розрахунку пеня нарахована на суму 451012,01грн., де 191608грн.48коп. - заборгованість за спожиту активну електроенергію за період з червня 2008р. по серпень 2008р., надану в рамках договору № 30 від 31.01.2006, 259403грн.53коп. - заборгованість за спожиту активну електроенергію за період грудень 2007р. згідно додаткової угоди про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості № 251-Г від 23.01.2008 до договору № 30 від 31.01.2006, період нарахування з 11.08.2009 (10.08.2009 - дата набрання чинності рішенням господарського суду Донецької області у справі № 10/185) по 08.12.2009 (за 120 днів). Розмір пені за вказаний період становить 30415грн.51коп.
Вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
При розгляді справи № 10/185 позивачем було пред'явлено до стягнення розмір пені в сумі 29747грн.63коп.
Як вбачається з розрахунку пені, ксерокопія якого була зроблена з матеріалів справи № 10/185 та долучена до даної справи, пеня була розрахована наступним чином:
- борг за грудень 2007р. в сумі 259403,53грн. за додатковою угодою № 251-Г від 23.01.2008, період нарахування пені: з 20.12.2008 по 02.02.2009 (за 45 днів), розмір пені - 7675,10грн.;
- борг за червень 2008р. в сумі 63033,04грн. (актив) за договором, період нарахування: з 10.07.2008 по 02.02.2009 (за 183 дня), розмір пені - 7584,29грн.;
- борг за липень 2008р. в сумі 111283,38грн. (актив) за договором, період нарахування: з 12.08.2008 по 02.02.2009 (за 175 днів), розмір пені 12804,54грн.;
- борг за липень 2008р. в сумі 1210,45грн. (реактив) за договором, період нарахування: з 12.08.2008 по 31.08.2008 (за 20 днів), розмір пені 15,92грн.;
- борг за серпень 2008р. в сумі 17292,06грн. (актив) за договором, період нарахування з 11.09.2008 по 02.02.2009 (за 145 днів), розмір пені - 1648,58грн.;
- борг за серпень 2008р. в сумі 608,43грн. (реактив) за договором, період нарахування з 11.09.2008 по 28.10.2008 (за 48 днів), розмір пені - 19,20грн.
Загальний розмір пені складає 29747,63грн. (див. пояснення від 16.03.2009, ксерокопія яких була зроблена з матеріалів справи № 10/185 та долучена до даної справи).
В даній справі позивач нарахував пеню на загальну суму боргу 451012,01грн. за період з 11.08.2009 по 08.12.2009 (за 120 днів).
Отже, позивач при розрахунку пені не врахував приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Пеня перерахована судом відповідно до умов чинного законодавства з урахуванням встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України строку та складає у загальному розмірі 18585грн.92коп.:
- борг за грудень 2007р. в сумі 259403,53грн. за додатковою угодою № 251-Г від 23.01.2008, період нарахування пені: з 11.08.2009 по 08.12.2009 (за 120 днів), розмір пені - 17493,75грн.; загальний період нарахування пені
- борг за червень 2008р. (актив) в сумі 63033,04грн. за договором, період нарахування: з 11.08.2009 по 12.08.2009 ( за 2 дня), розмір пені - 73,39грн.;
- борг за липень 2008р. (актив) в сумі 111283,38грн. за договором, період нарахування: з 11.08.2009 по 20.08.2009 (за 10 днів), розмір пені - 629,59грн.;
- борг за серпень 2008р. (актив) в сумі 17292,06грн. за договором, період нарахування з 11.08.2009 по 19.09.2009 (за 40 днів), розмір пені -389,19грн.
Вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 29351грн.10коп. задоволенню не підлягають у зв'язку з безпідставністю та необгрунтованістю пред'явлення.
Стосовно тверджень відповідача про сплив строку позовної давності, з посиланням на ч. 6 ст. 232 ГК України, що є підставою для відмови позивачу в задоволенні вимог про стягнення пені, господарський суд зазначає наступне.
По-перше, положення ч. 6 ст. 232 ГК України, не стосуються поняття позовної давності.
Інститут позовної давності регулюється вимогами розділу 5 (глава 19) Цивільного кодексу України.
Стаття 256 Цивільного кодексу України визначає позовну давність, як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Стаття 257 Цивільного кодексу України передбачає, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
У відповідності до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені) за своїм характером є додатковими (похідними) вимогами щодо певного основного зобов'язання.
Додатковими вимогами є вимоги, що забезпечують або обумовлюють виконання основного зобов'язання, які встановлені законом або договором.
У випадку, якщо неустойкою (штрафом, пенею) забезпечується виконання зобов'язання, на яке розповсюджується загальна позовна давність, право на таке стягнення втрачається лише зі спливом строку позовної давності щодо основної вимоги.
Стаття 266 Цивільного кодексу України визначає, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Норма ст. 266 Кодексу встановлює, що строк позовної давності стосовно додаткових позовних вимог (стягнення неустойки та інші), які є похідними від основної вимоги, спливає одночасно із спливом строку позовної давності щодо основної вимоги. Таким чином, право на стягнення неустойки (штрафу, пені) припиняється разом з вимогою, якою забезпечене таке стягнення. Іншими словами, виходячи із згаданої вище норми, з урахуванням норми п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК, неустойка (штраф, пеня) підлягає стягненню у межах трирічного строку позовної давності за період фактичного невиконання зобов'язання, але не більше ніж за один рік.
В свою чергу, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, положення якого застосовуються при розгляді господарських спорів, закріплює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В силу приписів ч. 2, 3 ст. 264 Цивільного кодексу України, позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Оскільки, за встановленими судом обставинами, позивач вперше звернувся до суду з вимогами 25.09.2008, то строк позовної давності відповідно до вимог ст. 264 Цивільного кодексу України, слід вважати перерваним.
Приймаючи до уваги аналіз положень вищезазначених статей Цивільного кодексу України, враховуючи, що судове рішення у справі № 10/185 набрало законної сили 10.08.2009, наступне звернення позивача до суду з додатковими (похідними) вимогами 04.01.2010, строк позовної давності на звернення позивача з вимогою про стягнення пені у даній справі не сплинув.
Аналогічної позиції з цього питання додержується Вищий господарський суд України.
У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.
З огляду на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу індекс інфляції на суму 451012,01грн. за період серпень-листопад 2009р. та 3% річних за період з 11.08.2009 по 08.12.2009. Відповідно до уточненого розрахунку індекс інфляції становить 11726грн.31коп., 3% річних - 4448грн.34коп.
Нарахування індексу інфляції та 3% річних на суму заборгованості законодавчо закріплено, розмір індексу інфляції та 3% річних на правильність розрахунку судом перевірений, отже 3% річних в сумі 4448грн.34коп. та індекс інфляції в розмірі 11726грн.31коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
З огляду на уточнений розрахунок 3% річних та індексу інфляції, яким позивач змінив період нарахування, з огляду на те, що рішення суду у справі № 10/185 набрало законної сили 10.08.2009, в вимогах позивача про стягнення 3% річних в сумі 2817грн.28коп. та індексу інфляції в сумі 1804грн.05коп. відмовити.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, згідно ст. ст. 256, 257, 258, 264, 266, 509, 526, 530, 625, 714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 216-218, 230, 231, 232, 275 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996, керуючись ст. ст. 22, 33, 35, 43, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі Харцизьких електричних мереж м. Харцизьк Донецької області до товариства з обмеженою відповідальністю „СоюзПромІнвестДонбас” м. Донецьк про стягнення 68733грн.00коп., у тому числі пеня в сумі 47937грн.02коп., індекс інфляції в сумі 13530грн.36коп., 3% річних в сумі 7265грн.62коп., задовольнити частково в сумі 34760грн.57коп., у тому числі пеня в сумі 18585грн.92коп., індекс інфляції в сумі 11726грн.31коп., 3% річних в сумі 4448грн.34коп.
В частині стягнення пені в сумі 29351грн.10коп., 3% річних в сумі 2817грн.28коп. та індексу інфляції в сумі 1804грн.05коп. відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „СоюзПромІнвестДонбас” (83008, м. Донецьк, вул. Хірургічна, 22а, ЗКПО 31226834) на користь відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Харцизькі електричні мережі (86700, м. Харцизьк, вул.Адамця,58, ЄДРПОУ 00130932, п/р 26005301685311 у відділенні Промінвестбанку України м. Харцизьк Донецької області, МФО 334345) пеню в сумі 18585грн.92коп., індекс інфляції в сумі 11726грн.31коп., 3% річних в сумі 4448грн.34коп., витрати по сплаті держмита в сумі 347грн.61коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 119грн.35коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Вик. Тимошенко О.О.
Надруковано 3 примірники:
1 прим. - позивачу;
1 прим. - відповідачу;
1 прим. - до справи