Справа № 2-39/10
11.01.2010р.
9 лютого 2010 року Старовижівський районний суд Волинської області
В складі : головуючого - судді Кузьмінця О.М.,
при секретарі Островерхій Т.С.,
за участю позивача ОСОБА_1,
пр-ків відповідачів Залевського М.І., Редькович Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Стара Вижівка справу за позовом ОСОБА_1 до підприємства „Заготконтора” Старовижівської райспоживспілки, Старовижівської селищної ради про визнання дійсним договору купівлі продажу жилого приміщення і визнання права власності,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до підприємства „Заготконтора” Старовижівської РСС і Старовижівської селищної ради про визнання дійсним договору купівлі-продажу жилої квартири і визнання права власності, покликаючись на те, що 9.06.1996 року вона згідно договору купівлі-продажу придбала в Старовижівської заготконтори однокімнатну квартиру, будівництво якої і в цілому 12-квартирного житлового будинку було завершене в 2007 році, про що був складений акт державної приймальної комісії.
Будівництво цього житлового будинку на дольовій участі проводилося за рахунок коштів підприємства заготконтори, фабрика „Вижівка” та інших підприємств.
Після продажу квартири,будівництво якої не було завершене, вона сама за власні кошти закінчила її будівництво.
Також посилається, що вона повністю сплатила продавцю обумовлену договором суму за однокімнатну квартиру і її вартість згідно інвентаризаційної оцінки складає 26465,4 грн. Однак оскільки договір купівлі- продажу не був нотаріально посвідчений, то просить визнати його дійсним та визнати за нею право власності на це жиле приміщення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримала повністю з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача - підприємства „Заготконтора” Редькович Г.С. позов визнала повністю і пояснила, що підприємство „Заготконтора” дійсно 9.06.1996 року продало, а позивач купила незавершене будівництво однокімнатної квартири в 12-квартирному будинку, будівництво якого здійснювалося на дольовій участі.
Представник відповідача Залевський М.І. позов визнав повністю і пояснив, що 12-ти квартирний житловий будинок, в якому знаходиться продана підприємством „Заготконтора” однокімнатна квартира, прийнятий в експлуатацію державною приймальною комісією в 2007 році і цей будинок за виключенням декількох квартир, які були продані підприємствами, що приймали дольову участь в його будівництві, переданий в комунальну власність згідно рішення Старовижівської селищної ради.
А тому селищна рада не вправі розпоряджатися квартирою, яку позивачка купила і добудувала, а також по цій причині не може видати їй документ про право власності.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає задоволенню частково.
-2-
Так, згідно з ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Як з'ясовано в судовому засіданні з пояснень сторін, підприємство „ Заготконтора” приймало дольову участь в будівництві 12-ти квартирного жилого будівнку фабрики „Вижівка”, що знаходиться в смт.Стара Вижівка, вул. Незалежності, 1/1, і йому була виділена одна однокімнатна квартира, яку підприємство в недобудованому стані продало своєму працівнику ОСОБА_1 - позивачу по справі.
Дана обставина також підтверджується договором купівлі-продажу недобудованої квартири, який був укладений між підприємством „Заготконтора” і позивачкою 5 червня 1996 року, постановою управління Старовижівської райспоживспілки від 5.06.1996 року про дозвіл на продаж квартири, квитанцією до прибуткового касового ордера № 386 про оплату позивачкою підприємству „ Заготконтора” 450 мільйонів крб.
Отже не викликає сумніву та обставина, що майно (квартира в недобудованому стані) яке на момент його продажу не могло вважатися житловим приміщенням було дійсно продане саме його власником та відбулося повне виконання умов договору. А тому суд вважає, що у відповідності до ст. 47, 225 ЦК України ( 1963р.) договір купівлі-продажу квартири, що знаходилася в стадії будівництва, слід вважати дійсним.
З пояснень сторін також встановлено, що будівництво квартири позивачкою було завершене в 2005 році, а будинок в якому знаходиться ця квартира прийнятий в експлуатацію державною приймальною комісією згідно акту від 20.02.2007 року , що підтверджується його копією.
З довідки виданою Старовижівської селищною радою 1.02.2010 року вбачається, що ця квартира, в якій проживає позивачка, комунальною власністю не являється.
Виходячи з наведених обставин суд прийшов до висновку, що однокімнатна квартира № 9 в 12-ти квартирному житловому будинку №1 по вул. Незалежності в смт. Стара Вижівка позивачкою набута з підстав, що не заборонені законом, а саме шляхом купівлі в 1996 році квартири на стадії будівництва та завершення її будівництва
Власними силами і за свій рахунок.
Керуючись ст.ст. 10,11,15,60,212-214 ЦПК України, ст. 47,225 ЦК України(1963р.) ст. 378 ЦК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на однокімнатну житлову квартиру АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Старовижівський районний суд шляхом подання апеляційної скарги на протязі 10 днів після його оголошення або подачі в такий же строк заяви про апеляційне оскарження рішення і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення вказаних строків для його оскарження.
У разі оскарження рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ О.М.КУЗЬМІНЕЦЬ