83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
24.02.10 р. Справа № 40/1
Господарський суд Донецької області у складі судді Підченко Ю.О.
При секретарі судового засідання Чукліній І.О.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк
до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк
про стягнення 1 090 грн. 62 коп.
представників сторін:
від позивача: Манжула А.М. - юрисконсульт
від відповідача: не з'явився
Суть спору:
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області звернулось до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 боргу з орендної плати в сумі 975 грн. 55 коп. та пені за прострочення внесення орендних платежів в сумі 115 грн. 07 коп. згідно договору оренди .№3103/2006 від 27.12.06р.
Сторін повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.
Тому, неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про судове засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, і справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги, доводи представника позивача, суд встановив:
Позов мотивовано тим, що 27.12.06р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області, надалі Орендодавець, та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, надалі Орендар, було укладено договір оренди №3103/2006 нерухомого державного майна - нежитлового вбудованого приміщення в інженерному корпусі, загальною площею 44,1 кв. м, яке розташовано за адресою: м. Донецьк, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, що знаходиться на балансі Українського науково-дослідного, проектно-конструкторського та технологічного інституту вибухозахищеного та рудникового електрообладнання з дослідно-експериментальним виробництвом (УкрНДІВЕ), надалі - Балансоутримувач.
Факт передачі спірного майна підтверджено актом прийому - передачі нерухомості від 27.12.06р., що відповідає вимогам пунктів 2.1 та 7.1 договору.
Строк дії договору визначено сторонами у пункті 10.1, а саме його укладено до 22.12.07р.
У грудні 2008 року Орендар звільнив приміщення не попередивши про це Балансоутримувача та не склавши акт приймання-передачі, що відповідає вимогам ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.
Свої зобов'язання на час дії договору відповідач не виконав належним чином, у зв'язку з чим за ним за період з листопада 2008р. по грудень 2008р. утворився борг з орендної плати в сумі 975 грн. 55 коп., який позивач і намагається стягнути, що відповідає 70% орендної плати, встановленою у пункті 3.3 договору оренди.
Оскільки відповідач своєчасно не виконав грошове зобов'язання щодо внесення орендних платежів, позивач з посиланням на пункт п. 3.5 договору намагається стягнути з нього пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати за період з 26.12.08р. по 26.01.09р. в сумі 115 грн. 07 коп.
Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди. Матеріали справи та докази на їх підтвердження, свідчать про те, що на час укладення договору оренди, який припинив свою дію, сторонами досягнуто згоди щодо всіх суттєвих умов договору оренди, а тому він вважається укладеним за вимогами закону відповідно до ст.ст. 208, 629, 638 ЦК України та ч. ч. 2, 3 ст. 180, ч.1 ст. 181 ГК України.
Предмет договору перебував у державній власності, а тому до спірних правовідносин сторін слід застосувати приписи статей 10, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" , із змінами та доповненнями.
Пункт 1 ст. 759 ЦК України як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Стаття 283 ГК України як спеціальна норма передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
В силу статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Сторонами не проведено звіряння розрахунків відповідно до пункту 9.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в України в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.04р. №22, оскільки мова йде про взаємні зобов'язання сторін.
Втім, судом прийнято до уваги, що акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо;
Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили відповідно до вимог статті 43 ГПК України. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстав своїх вимог та заперечень, а належність і допустимість вирішується судом з урахуванням значення їх до справи відповідно до вимог ст.ст. 33,34 ГПК України. Позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди, на підставі первинних документів підтверджено факт несвоєчасного внесення відповідачем орендних платежів за користування майном.
За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з відповідача боргу з орендної плати в сумі 975 грн. 55 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Додаткове зобов'язання існує тільки тоді, коли існує основне зобов'язання. Існування основної заборгованості у відповідача щодо несвоєчасного внесення орендних платежів, встановлено обставинами справи та доказами на їх підтвердження.
Судом прийнято до уваги, що учасниками судового процесу в розумінні ст. 55 ГК України є суб'єкти господарювання. Відтак, до спірних правовідносин відносно стягнення додаткових позовних вимог потрібно застосовувати статті 230 та частину шосту статті 232 ГПК України де зазначено, що пеня відноситься до штрафних санкцій, а її нарахування припиняється через шість місяців, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не передбачено законом або договором.
Наданий до матеріалів справи розрахунок пені відповідає вимогам цієї норми, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за прострочення внесення орендних платежів в сумі 115 грн. 07 коп. також обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України позивач звільнений від сплати державного мита у встановленому законом порядку, а тому воно підлягає стягненню з відповідача в доход державного бюджету, оскільки останній не звільнений від сплати державного мита.
Питання розподілу витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу не вирішується судом по даній справі, оскільки відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.02р. за №411 „ Про визначення розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”, позивач, у встановленому порядку звільнений від сплати державного мита, а тому розмір витрат встановлений для нього на час подання позову - за нульовою ставкою.
У зв'язку з тим, що у судовому засіданні за згодою представника позивача було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення згідно ч. ч 2, 3 ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого згідно статті 84 ГПК України.
На підставі викладеного керуючись ст. ст. 10, 18, 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст. ст. 599, 625, 629, 638, 759, 762 ЦК України, ст. ст. 55, 180, 181, 193, 202, 208, 231, ч.6 ст. 232, ст. 283 ГК України, ст. ст. 42, 43, 22, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84 ч.ч 2, 3 ст. 85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна по Донецькій області задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1, свідоцтво про державну реєстрацію серії ВО1 №НОМЕР_2, на користь:
- державного бюджету в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, 83000, м. Донецьк, вул. Артема, 97, р/р 31113094700005, код бюджетної класифікації 22080300, отримувач УДК у Калінінському районі м. Донецька ГУДКУ у Донецькій області, ід. код 346870590, борг з орендної плати в сумі 975 грн. 55 коп., пеню за прострочення внесення орендних платежів в сумі 115 грн. 07 коп., видавши наказ;
- держбюджету України державне мито в сумі 102 грн., видавши наказ та надіславши його для виконання до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька.
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя