83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
22.02.10 р. Справа № 7/263
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара
При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Інвест” м. Донецьк
До відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Точмаш” м. Донецьк
Предмет спору: стягнення боргу за спожиту активну електроенергію - 1 534 213, 14 грн., боргу за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії - 66 768, 86 грн., суму пені - 78 621, 33 грн.
За участю представників:
Від позивача: Міняфаєва Є.В. - довір.
Від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ: У судовому засіданні 09.02.2010р. оголошувалась перерва до 22.02.2010р. відповідно до ст. 77 ГПК України.
ТОВ „Сервіс-Інвест” м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до ВАТ „Точмаш” м. Донецьк про стягнення боргу за спожиту активну електроенергію - 1 534 213,14грн., боргу за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії - 66 768,86грн., суму пені - 78 621,33грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №10003000 від 01.09.2007р. з додатками; акти про покази розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість активної електроенергії за квітень 2009р. - серпень 2009р.; акти про покази розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість послуг з перетікання реактивної електроенергії за квітень 2009р. - серпень 2009р.; рахунки за спожиту електроенергію та за перетікання реактивної електроенергії за квітень 2009р. - серпень 2009р.; заяву про визнання та погашення поточних грошових вимог в розмірі 1 600 982 грн., які виникли за період з квітня 2009р. по серпень 2009р. від 09.10.2009р.; опис вкладення у цінний лист б/н.
У відзиві та у судовому засіданні відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі. Разом із відзивом на позов, відповідач надав для залучення в матеріали справи копію ухвали господарського суду Донецької області про порушення справи про банкрутство №42/41б від 09.04.2009р.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:
Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №10003000 від 01.09.2007р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками до нього.
Відповідно до п.9.4 Договору, строк дії договору встановлений до 31.12.2007р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.
Відповідно до р.1 Договору, постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 127500 кВА, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в розділі 7 Договору та в Додатку №2 „Порядок розрахунків” до Договору.
Пунктом 3 додатку №2 „Порядок розрахунків за електроенергію” до Договору, підписаного обома сторонами без зауважень та скріпленого печатками обох установ передбачений порядок розрахунків за спожиту активну електроенергію між сторонами.
Відповідно до п.3.2 додатку №2 „Порядок розрахунків за електроенергію” до Договору, підписаного обома сторонами без зауважень та скріпленого печатками обох установ, споживач зобов'язаний здійснювати оплату отриманих від постачальника рахунків самостійно, у тому числі до 06 числа щомісячно сплачувати суму остаточного рахунку за попередній розрахунковий період.
Пунктом 4 додатку №2 „Порядок розрахунків за електроенергію” до Договору, підписаного обома сторонами без зауважень та скріпленого печатками обох установ передбачений порядок розрахунків за послуги за перетікання реактивної електроенергії між сторонами.
Відповідно до п.4.2 додатку №2 „Порядок розрахунків за електроенергію” до Договору, підписаного обома сторонами без зауважень та скріпленого печатками обох установ, споживач у 5-ти денний термін після отримання рахунку зобов'язаний сплатити вартість послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Позивач свої зобов'язання за договором у квітні - серпні 2009р. виконав належним чином, що підтверджено матеріалами справи, у тому числі актами про покази розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість активної електроенергії за квітень 2009р. - серпень 2009р., актами про покази розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість послуг з перетікання реактивної електроенергії за квітень 2009р. - серпень 2009р., підписаними обома сторонами без зауважень, а також визнано відповідачем.
На підставі наведеного вище, позивач виставив відповідачу рахунки за спожиту електроенергію та за перетікання реактивної електроенергії за квітень 2009р. - серпень 2009р., в підтвердження отримання відповідачем яких на самих рахунках містяться відповідні примітки та підпис представника відповідача. Факт отримання рахунків на сплату також підтверджений відповідачем.
Відповідач свої зобов'язання стосовно оплати отриманих рахунків за спожиту активну та оплати послуг за перетікання реактивної електроенергії в повному обсязі не виконав, чим порушив умови договору.
У зв'язку з викладеним позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача заборгованість за спожиту активну електроенергію - 1 534 213, 14 грн., боргу за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії - 66 768, 86 грн.
В ході розгляду спору, судом з'ясовано, що у відношенні відповідача 09.04.2009р. порушена справа про банкрутство, в підтвердження чого в матеріалах справи міститься копія ухвали господарського суду Донецької області №42/41ю від 09.04.2009р.
Статтею 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Враховуючи вищевикладене, з матеріалів справи вбачається, що позивач є поточним кредитором у відношенні до відповідача щодо стягнення спірного боргу, оскільки, як зобов'язання відповідача перед позивачем, так і строк їх виконання виникли після порушення справи про банкрутство.
Таким чином, позивач правомірно звернувся із позовом до суду про стягнення виниклої спірної заборгованості.
Шляхом оцінки всіх матеріалів справи, заслухавши пояснення представників обох сторін, враховуючи той факт що позивач є поточним кредитором по відношенню до відповідача, суд дійшов висновку, що у відповідача перед позивачем наявна сума боргу за за спожиту активну електроенергію - 1 534 213, 14 грн. та за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії - 66 768, 86 грн., яка підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем та підлягає стягненню.
Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до п.4.2.1 Договору, за внесення платежів передбачених умовами цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком „Порядок розрахунків” до цього Договору, споживач оплачує постачальнику електричної енергії штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 78 621, 33 грн. за період з 08.05.209р. по 25.09.2009р.
Разом з цим, як вже зазначалось вище, ухвалою господарського суду Донецької області від 09.04.2009р. №42/41Б порушено справу про банкрутство ВАТ „Точмаш” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
При цьому, виходячи із змісту абз.2 ч.4 ст.12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Вказана норма визначає конкретний проміжок часу протягом якого не нараховуються штраф та пеня і цей проміжок часу лише відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів але ніяк не пов'язаний з його суттю.
Тобто, за змістом цієї норми боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховується.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене та той факт, що пеня нарахована позивачем під час дії мораторію, суд дійшов висновку, що у позивача відсутні правові підстави для нарахування штрафних санкцій (пені) відповідачу.
Таким чином, вимоги щодо стягнення з відповідача 78 621, 33 грн. пені задоволенню не підлягають.
Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.
У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.
На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 526, 527, 549 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Інвест” м.Донецьк до Відкритого акціонерного товариства „Точмаш” м. Донецьк про стягнення боргу за спожиту активну електроенергію - 1 534 213, 14 грн., боргу за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії - 66 768, 86 грн., суму пені - 78 621, 33 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Точмаш” (83007, м.Донецьк, вул.Жмури, 1, ЄДРПОУ 14300579) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Інвест” (83001, м.Донецьк, бул.Шевченка, 11, ЄДРПОУ 31018149, п/р із спеціальним режимом використання 260393011290 в Донецькому обласному управлінні ВАТ „Державний ощадний банк України”, МФО 335106) заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 1 534 213, 14 грн.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Точмаш” (83007, м.Донецьк, вул.Жмури, 1, ЄДРПОУ 14300579) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Інвест” (83001, м.Донецьк, бул.Шевченка, 11, ЄДРПОУ 31018149, п/р 26006001312038 у філії ЗАТ „ОТП Банк” в м.Києві, МФО 300528) суму боргу за послуги з компенсації з перетікання реактивної електроенергії у розмірі 66 768, 86 грн., державне мито у сумі 1 609, 22 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 224, 95 грн.
У задоволенні вимог в залишковій частині відмовити.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.
Суддя