Рішення від 22.02.2010 по справі 28/28

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

РІШЕННЯ

іменем України

22.02.10 р. Справа № 28/28

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Дорохової Т.Ю.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “НАТАЛІ-СЕРВІС”, м.Донецьк

до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк

про стягнення 3503 грн. 79 коп.

Представники:

Від позивача: Гаврилко О.В.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “НАТАЛІ-СЕРВІС”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк, про стягнення 3503грн.79коп., в т.ч. суму основного боргу в розмірі 2406,99 грн., 3% річних в розмірі 158,07 грн., інфляційні витрати в розмірі 938,73 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на платіжне доручення №2284 від 07.11.2007р., вимогу №25/12-09 від 25.12.2009р., ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.01.2010р. було порушено провадження по справі №28/28 та призначено її розгляд на 08.02.2010р.

Позивач в судових засіданнях підтримав позовні вимоги викладені в позовній заяві.

09.02.2010р. до канцелярії суду надійшло клопотання №2/1 від 09.02.2010р., відповідно до якого позивач наполягає на своїй правовій позиції.

Позивач надав заяву про зміну предмету позову № 11-02/1 від 11.02.2010р., в якій просить стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти в розмірі 2406грн.99коп., 3% річних в розмірі 158,07 грн., інфляційні витрати в розмірі 938,73 грн.

Відповідач в засідання суду не з'явився, витребувані судом документи не надав.

Ухвали господарського суду Донецької області по цій справі направлялися сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням на всі адреси, що вказані у позовній заяві (про що свідчать штампи канцелярії господарського суду на зворотному боці ухвал).

Як встановлено судом, в позовній заяві вказано адресу відповідача: АДРЕСА_1.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 01.02.2010р. юридичною адресою відповідача є: АДРЕСА_1.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи. Поважних причин невиконання вимог суду відповідачем не надано.

Таким чином, зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне:

Товариством з обмеженою відповідальністю “НАТАЛІ-СЕРВІС”, м.Донецьк 07.11.2007р. були перераховані грошові кошти у сумі 2406,99грн. на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 у АБ „Український Бізнес Банк” в м.Донецьк, МФО 334969, що належить відповідачу, Суб'єкту підприємницької діяльності фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, м.Донецьк.

Факт перерахування вказаної грошової суми на розрахунковий рахунок відповідача підтверджується платіжним дорученням №2284 від 07.11.2007р. на суму 2406,99грн., копія якого долучена до матеріалів справи.

У платіжному дорученні №2284 від 07.11.2007р. в призначенні платежу зазначено: „оплата за рекламу согл.сч. 834 от 19.10.07г.”

Суд в ухвалах вимагав надати рахунок № 834 від 19.10.2007р., податкову накладну.

За твердженням позивача (клопотання від 09.02.2010р.) сплата за вищезазначеним рахунком здійснена помилково, рахунок № 834 от 19.10.07г. ніколи не існував, домовленостей між сторонами стосовно надання послуг між сторонами не було. Здійснення оплати 07.11.2007р. в податковому обліку не відображалось. Ці твердження відповідачем не спростовані.

Згідно п. 1.24 ст.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі. Неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі.

Згідно вимог п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою №22 НБУ 21.01.2004р., відповідач є неналежним отримувачем, тобто особою, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі, а позивач є неналежним платником, тобто особою, з рахунку якої помилково або неправильно переказана сума коштів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що переказ коштів був здійснений помилково, а відповідач є неналежним отримувачем коштів.

Позивач звернувся із письмовою вимогою №25/12-09 від 25.12.2009 р. про повернення відповідачем грошових коштів 2406,99грн.

Відповідач відповіді на вказану вимогу не надав, суму помилково перерахованих коштів в розмірі 2406,99грн. не повернув.

Згідно статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Враховуючи, що позовні вимоги стосовно стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 2406,99 грн. відповідає законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджений відповідними доказами, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем згідно із ст.625 Цивільного кодексу України також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 158,07 грн. та інфляційні витрати в розмірі 938,73 грн.

За висновками суду, вказані позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:

Положеннями глави 83 Цивільного кодексу України врегульовані правовідносини, що виникають внаслідок або безпідставного набуття, або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої особи (потерпілого), тобто, позадоговірні зобов'язання.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

В свою чергу, за змістом ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є юридичні факти. При цьому, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Виходячи з правової природи зобов'язань з повернення безпідставно набутого майна, їх виникнення пов'язується законом з фактом безпідставного набуття майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої особи (потерпілого), який, у випадку заперечення проти такого факту набувачем встановлюється судовим рішенням.

Таким чином, позадоговірні зобов'язання, врегульовані главою 83 Цивільного кодексу України, виникають саме на підставі рішення суду про повернення набувачем безпідставно набутих грошових коштів.

Одночасно, відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Аналіз наведеної законодавчої норми дозволяє суду дійти висновку, що настання обов'язку із сплати трьох відсотків річних та витрат від інфляції можливо лише за одночасної наявності двох умов: існування грошового зобов'язання та його прострочення.

Незважаючи на грошовий характер зобов'язання з повернення безпідставно отриманих коштів, встановленого ч.2 ст.1214 Цивільного кодексу України, з урахуванням, при цьому, висновків суду про виникнення позадоговірних зобов'язань, передбачених главою 83 Цивільного кодексу України, на підставі судового рішення про повернення набувачем безпідставно набутих грошових коштів, відсутність у положеннях діючого цивільного законодавства України чітких строків повернення безпідставно одержаних грошових коштів кредитору, суд доходить висновку, що зобов'язання які виникають внаслідок одержання майна без достатньої правової підстави, виключають можливість їх прострочення до набуття рішенням суду про повернення набувачем безпідставно набутих грошових коштів законної сили.

Крім цього, слід зазначити, що положеннями глави 83 Цивільного кодексу України передбачений виключний перелік правових наслідків щодо позадоговірних зобов'язань, врегульованих даною главою, при цьому, її приписами не передбачена можливість застосування до відповідних правовідносин статті 625 Цивільного кодексу України.

Судові витрати покладаються на сторони відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищевикладеного та керуючись, ст.ст. 4-3, 20, 22, 27, 33, 49, 75, 77, 82, 83, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “НАТАЛІ-СЕРВІС”, м.Донецьк, до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк, задовольнити частково.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1, п/р № НОМЕР_2 в АБ „Український бізнес банк” в м.Донецьк, МФО 334969) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “НАТАЛІ-СЕРВІС” (83054, м. Донецьк, вул. Поліграфічна, 1, ЄДРПОУ 33454474, р/р №26003051703450 у ДРУ КБ „Приватбанк”, МФО 335496) безпідставно отримані кошти в сумі 2406,99грн., витрати по сплаті державного в розмірі 70,07грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 162,12грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 22.02.2010р. оголошено повний текст рішення.

Суддя

Попередній документ
8232924
Наступний документ
8232926
Інформація про рішення:
№ рішення: 8232925
№ справи: 28/28
Дата рішення: 22.02.2010
Дата публікації: 20.12.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Донецької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію