83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
23.02.10 р. Справа № 13/6
Суддя господарського суду Донецької області І.Х.Темкіжев
при секретарі Третяк А.О. розглянув матеріали справи
за позовом Закритого акціонерного товариства “Донецьксталь” - металургійний завод”, м.Донецьк,
до Державного підприємства “Донецька залізниця”, м.Донецьк,
про стягнення 1'945грн. 94коп.
За участю представників сторін:
від позивача: Савостьянова Г.В. за довіреністю № 437 від 31.12.09р. - юрискон.,
від відповідача: Манерова Ю.В. за довіреністю № Н-01/1726 від 19.05.08р.- юрискон.
Закрите акціонерне товариство „Донецьксталь” - металургійний завод”, м. Донецьк, звернулось до господарського суду з позовом до Державного підприємства “Донецька залізниця”, м. Донецьк, про стягнення вартості втраченої продукції в розмірі 1945грн.94коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на факт виникнення незбереження вантажу залізницею під час перевезення, внаслідок чого виникла нестача, що підтверджується накладною № 51766371, комерційним актом № БК 255751/188 від 05.08.2009р., рахунком № 2670 від 02.08.2009р., платіжним дорученням № 15444 від 04.08.2009р., розрахунком позовних вимог.
Нормативно позивач посилається на укладений сторонами договір №18э від 01.02.2008р. та додаткову угоду № 61, норми Цивільного кодексу України, Закон України „Про залізничний транспорт”, Статут залізниць України.
Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.
Представник позивача в судовому засіданні 23.02.2010р. представив оригінали витребуваних документів, які долучені до матеріалів справи, а також надав уточнення, яким зменшує позовні вимоги з урахуванням норми природної втрати вантажу з розрахунку 1% від маси нетто, отже, просить стягнути з відповідача на користь товариства вартість не збереженого вантажу під час перевезення у розмірі 1531грн.53коп. Суд приймає зазначене уточнення та розглядає справу по суті з їх урахуванням.
Представник відповідача під час судового засідання 09.02.2010р. заперечував проти позовних вимог посилаючись на невірний розрахунок суми позову та відсутність рахунку на спірний вантаж, надав суду засвідчену копію акту загальної форми № 1020 від 04.08.2009р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку що позов, з урахуванням зміни розміру вимог, підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до договору № 18э від 01.02.2008р. укладеного між ЗАТ “Донецьксталь” - металургійний завод” м. Донецьк (вантажоотримувач) та ТОВ “Група “Енерго” (вантажовідправником) та додаткової угоди № 61, за залізничною накладною № 51766371 на адресу позивача був відвантажений концентрат вугільний марки “Г”.
Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.
За даними залізничної накладної № 51766371 на станції Красноармійськ Донецької залізниці вагон 67855817 був прийнятий з вагою нетто 69000кг. На підставі акту № 1020 від 04.08.09р. загальної форми на станції призначення Донецьк було здійснене комісійне переважування зазначеного вагону на станційних вагонних тензометричних вагах. За результатами перевірки виявилася недостача вантажу проти даних, зазначених у залізничній накладній: у вагоні 67855817 у кількості 3240кг. Це засвідчено в комерційному акті № БК 255751/188 від 05.08.2009р., який у відповідності до ст. 129 Статуту залізниць України є підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправників.
Комерційним актом № БК 255751/188 від 05.08.2009р. з посиланням на акт загальної форми № 1020 від 04.08.09р. встановлений факт наявності у вагоні 67855817 поглиблення над 4,5,6,7 люками по ходу поїзда на всю ширину вагону, довжиною 7000мм глибиною 500мм., завантаження вище рівня бортів на 100мм., технічно вагон справний. Вагон зданий під охорону.
Згідно ст. 110 Статуту та ст. 25 Закону України „Про залізничний транспорт” перевізник несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Частиною 2 ст. 23 цього Закону передбачена відповідальність залізниць за незбереження (втрату, недостачу, псування, пошкодження) прийнятого ними до перевезення вантажу у розмірі фактично завданої шкоди, якщо останні не доведуть, що втрата, недостача, псування, пошкодження відбулось не з вини залізниці. Аналогічний припис міститься у ст.113 Статуту.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Норми природної втрати та граничного розходження у визначенні маси нетто встановлені п.27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 24.11.2000р. №862/5083.
Відповідно до рахунку № 2670 від 02.08.2009р. вартість 1 тонни концентрату вугільного становить 500,50грн. без ПДВ. Згідно уточненого розрахунку, що міститься в матеріалах справи, сума недостачі з урахуванням положень п. 27 Правил видачі вантажу складає 1531грн. 53коп. Відповідач заперечень проти уточненого розрахунку не надав.
Згідно ст. 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
У матеріалах справи наявний рахунок № 2670 від 02.08.2009р., який був сплачений позивачем платіжним дорученням № 15444 від 04.08.09р.
Отже, ціна концентрату вугільного за 1 тонну у розмірі 500грн. 50коп. без ПДВ заявлена позивачем обґрунтовано.
Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву судом до уваги не приймаються, оскільки посилаючись на ст. 24 Статуту залізниць України відповідач не врахував встановлені актами сліди доступу до вантажу, поглиблення над люками у спірному вагоні. Відповідно до ст.111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу вантажу у разі коли вантаж прибув у непошкодженому вагоні і якщо немає ознак втрати вантажу під час перевезення. Відповідач не довів суду, що недостача вантажу відбулася не з вини залізниці.
З огляду на викладене, з урахуванням даних, зазначених в вищенаведеному комерційному акті своїх зобов'язань за договором перевезення відповідач не виконав належним чином, оскільки не забезпечив збереження довіреного йому вантажу. Факт недостачі вантажу в сумі 1531грн. 53коп. підтверджений матеріалами справи, у зв'язку з чим суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача з розрахунку фактично задоволених вимог до первісних.
На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 110, 113, 114, 127, 129 Статуту залізниць України, ст. ст.23, 25, 26 Закону України „Про залізничний транспорт”, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Донецьксталь - металургійний завод”, м. Донецьк до Державного підприємства “Донецька залізниця”, м.Донецьк про стягнення суми втраченої продукції в розмірі 1531грн. 53коп. задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Закритого акціонерного товариства „Донецьксталь - металургійний завод” (83062, м. Донецьк, вул. І. Ткаченка, 122; ЄДРПОУ 30939178) суму втраченої продукції в розмірі 1531грн. 53коп., у відшкодування витрати по сплаті держмита у сумі 80грн. 27коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 185грн. 74коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 23.02.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення.
Повний текст рішення складено і підписано 25.02.2010р.
Суддя