16 лютого 2010 року справа № 1-30-10 м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області під головуванням
судді Ушакова М.М.,
при секретарі Лубаєвській Л.В.,
за участю прокурора Смаля О.І.,
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Нововолинська, українця , громадянина України, освіта середня, не одружений, працює, проживає за адресою АДРЕСА_1 , судимого -
вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 23 жовтня 2009 року за статтею 185 ч. 3 КК України до двох років обмеження волі,
вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 17 листопада 2009 року за статтею 296 ч. 2 КК України до двох років обмеження волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань остаточно визначено ОСОБА_2 покарання у виді обмеження волі на строк два роки два місяці,
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 186 КК України, суд, -
встановив:
ОСОБА_2 23 вересня 2009 року приблизно о 23.30 год., за зупинкою маршрутних транспортних засобів, що напроти будинку АДРЕСА_2 повторно, з корисливих мотивів, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, у вигляді удару в голову ззаду, відносно ОСОБА_3, відкрито викрав, зірвавши з нього, сумку-барсетку з шкірозамінника чорного кольору вартістю 50 грн., в якій знаходились: гроші в сумі 120 грн., ключ від автомобіля вартістю 25 грн., з пультом управління сигналізації марки «Ягуар» на ньому вартістю 45 грн., а також мобільний телефон марки «Нокіа-2630» з ІМЕІ- НОМЕР_1 вартістю 750 грн., з сімкарткою мобільного оператора «Київстар» з НОМЕР_2 вартістю 25 грн., вирвавши його з руки, чим завдав потерпілому майнової шкоди на загальну суму 1015.00 грн.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю і суду показав, що 23 вересня 2009 року близько 24 00 год., проходячи мимо будинку по АДРЕСА_2, побачив, що від зупинки маршруток, йшов чоловік, який був в нетверезому стані. ОСОБА_2 підбіг до нього ззаду вдарив чоловіка рукою в голову від чого чоловік впав на землю. Коли той впав, він витягнув в нього з кишені гроші, вирвав з руки мобільний телефон, зірвав з нього сумочку. По дорозі ОСОБА_2 в сумці виявив паспорт, ключ від автомобіля з пультом управління сигналізації. Сумку, сімкарту та ключ він викинув. Пульт управління сигналізації зняв з ключа і залишив собі. Намір на викрадення виник раптово, чому виник пояснити не може, у вчиненому розкаюється.
Враховуючи, що підсудний не оспорює фактичні обставини справи, і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст обставин даної справи, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку прокурора та підсудного, роз'яснивши їм положення ч.3 ст.299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, які ніким не оспорюються, а обмежився лише допитом підсудного та дослідженням характеризуючих особу підсудного матеріалів.
Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину, що йому інкримінується, доведена в судовому засіданні повністю, а його умисні дії суд кваліфікує за ч.2 ст.186 КК України як відкрите викраденні чужого майна (грабіж), вчинене повторно, поєднане з насильством. яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
Вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 23 жовтня 2009 року ОСОБА_2 засуджений за статтею 185 ч. 3 КК України до двох років обмеження волі (а.с.69-70).
Вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 17 листопада 2009 року ОСОБА_2 засуджений за статтею 296 ч. 2 КК України до двох років обмеження волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань остаточно визначено ОСОБА_2 покарання у виді обмеження волі на строк два роки два місяці (а.с. 91-93).
Постановою Нововолинського міського суду (а.с. 41) по даній кримінальній справі 02 листопада 2009 року щодо ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у виді взяття під варту.
Згідно протоколу про затримання (а.с. 29-30) ОСОБА_2 було затримано по підозрі у вчиненні злочину 30 жовтня 2009 року і з цього моменту він знаходиться під вартою.
Призначаючи покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_2 суд визнає з'явлення із зізнанням, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання суд не вбачає.
Виходячи з наведеного та враховуючи обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу підсудного, який є судимим (а.с. 62, 69-70, 91-93), має постійне місце проживання (а.с. 64) є працездатним (а.с. 68), посередньо характеризується за місцем проживання (а.с. 66), працює (а.с. 67), не одружений, проживає разом з батьком, який є інвалідом ІІ групи з дитинства (а.с. 65), враховуючи, що потерпілий ОСОБА_3 не має матеріальних претензій до підсудного, просить його не позбавляти волі (а.с. 49), а також приймаючи до уваги пом'якшуючі покарання обставини, суд вважає що ОСОБА_2 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, яке на думку суду, буде необхідне та достатнє для виправлення підсудного та попередження скоєння ним нових злочинів.
При цьому суд, беручи до уваги наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання, а саме - з'явлення із зізнанням, щире каяття та добровільне відшкодування завданої шкоди, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, вважає за можливе призначити ОСОБА_2 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 статті 186 КК України, застосувавши частину 1 статті 69 КК України.
Речові докази - мобільний телефон марки “Нокіа-2630”, пульт сигналізації “Ягуар” та ремінь від сумки з шкірозамінника чорного кольору, що передані на зберігання потерпілому ОСОБА_3 суд залишає у його власності.
Керуючись ст.ст.321, 323, 324 КПК України, суд,-
засудив:
Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання із застосуванням частини 1 статті 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ч.4 ст.70 та ст. 72 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань призначених за цим вироком та попереднім вироком Нововолинського міського суду від 17 листопада 2009 року, з розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 1(один) місяць.
У строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 зарахувати строк перебування під вартою згідно вироку від 17 листопада 2009 року з 07 по 09 вересня 2009 року включно.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з моменту взяття під варту по даній кримінальній справі - з 30 жовтня 2009 року.
Запобіжний захід обраний ОСОБА_2 у виді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу залишити без змін.
Речові докази - мобільний телефон марки “Нокіа-2630”, пульт сигналізації “Ягуар” та ремінь від сумки з шкірозамінника чорного кольору, що передані на зберігання потерпілому ОСОБА_3 залишити у власності ОСОБА_3
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_2 протягом такого ж строку з моменту отримання ним копії вироку.
Головуючий підпис
Згідно з оригіналом
Суддя М.М.Ушаков