83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
25.02.10 р. Справа № 36/340
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В.Будко, при секретарі судового засідання В.Г.Гребенніковій, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Суми - Укртех” м.Суми
до відповідача-1: Приватного акціонерного товариства „Донецький електрометалургійний завод” м.Донецьк
відповідача-2: Закритого акціонерного товариства „Донецьксталь” - металургійний завод” м.Донецьк
про: стягнення 22 422грн. 42коп.
за участю:
представників сторін:
від позивача:Александров А.А. - по дов.;
від відповідача-1: Ручка І.М. - по дов.;
від відповідача-2: не з”явився;
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Суми - Укртех” м.Суми, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного акціонерного товариства „Донецький електрометалургійний завод” м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 18 033грн. 93коп., пені в сумі 3 426грн. 71коп., 3% річних в сумі 415,36грн., суму інфляції 546,43грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір №4400002416 від 19.11.08р., додаткові угоди та специфікації до нього, накладні, приймально-здавальні акти, банківські виписки.
Відповідач позовні вимоги не визнає оскільки вважає, що у нього не виник обов'язок по оплаті продукції, оскільки позивачем не надані відповідачу документи, передбачені п.3.7 договору. Також відповідач посилається на те, що позивачем в порушення п.2.2 договору не виконано свого обов'язку щодо надання рахунків для здійснення оплати за поставлений товар, а також стверджує, що позивачем не надано суду доказів вжиття заходів щодо врегулювання спору, а розрахунок пені здійснений з порушенням вимог п.6 статті 232 Господарського кодексу України. Крім того, відповідач посилається на те, що позивачем не доведено розмір зазнаних збитків та не надано суду документів, що їх підтверджують.
Ухвалою від 13.01.2010р. господарський суд згідно статті 24 Господарського процесуального кодексу України залучив до участі у справі іншого відповідача, Закрите акціонерне товариство „Донецьксталь” - металургійний завод” (далі - відповідач 2).
Відповідач-2 у судове засідання не з”явився, відзив на позов не представив, про день та час розгляду спору був повідомлений належним чином ухвалою від 13.01.2010р.
Оскільки про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, в матеріалах справи достатньо документів та доказів для вирішення спору по суті, господарський суд вважає можливим розглянути справу відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, відповідача- 1 та оцінивши подані докази господарським судом ВСТАНОВЛЕНО:
19.11.08р. позивач, ТОВ „Суми - Укртех”, та ЗАТ „Мініметалургійний завод „Істіл (Україна)”, уклали договір №4400002416, згідно якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити лом та відходи чорних металів у відповідності з ДСТУ 4121-2002.
У зв'язку з перейменуванням Закритого акціонерного товариства “Мініметалургійний завод “Істіл (Україна)” в Закрите акціонерне товариство “Донецький електрометалургійний завод”, додатковими угодами від 02.12.08р., 11.12.2008р. та 12.12.2008р., сторони виклали п.8.2 та преамбули договору у новій редакції, а додатковою угодою від 21.08.09р. сторони у преамбулі та тексті договору замінили Закрите акціонерне товариство „Донецький електрометалургійний завод” на Приватне акціонерне товариство „Донецький електрометалургійний завод”, відповідач за цією справою.
Додатковою угодою від 22.12.08р. сторони продовжили строк дії договору до 31.12.09р.
До означеного договору було укладено ряд специфікацій №1 від 19.11.08р., №2 від 25.11.08р., №2-а від 09.12.08р., №3 від 17.12.08р., №4 від 19.12.08р., №5 від 24.12.08р., №6 від 01.01.09р., №7 від 17.01.09р., №8 від 20.01.09р., №9 від 23.01.09р., №10 від 23.02.09р., №11 від 27.02.09р., №12 від 01.09.09р., №13 від 04.09.09р., додаткових угод від 22.12.08р., №3 від 23.05.08р., №4 від 12.05.08р., якими визначили найменування товару, його кількість, ціну, строки та умови поставки.
На виконання умов договору позивач передав відповідачу-1 продукцію за накладними №66 від 31.12.08р. на суму 47 157,48грн., №5 від 27.02.09р. на суму 174 170,35грн., №10 від 03.03.09р. на суму 103 706грн. 10коп., а всього на суму 325 033грн. 93коп.
Факт отримання товару відповідачем-1 підтверджується вищевказаними накладними, а також актами ф.№69 №16739 від 12.12.08р., №01221 від 20.02.09р., №02067 від 03.03.09р.
Суд звертає увагу на те, що на даних актах міститься печатка Закритого акціонерного товариства „Донецьксталь” -металургійний завод”.
У зв”язку з цим, з метою всебічного та повного розгляду спору по суті, господарський суд ухвалою від 13.01.2010р. залучив до участі у розгляді справи іншого відповідача - Закрите акціонерне товариство „Донецьксталь” -металургійний завод” згідно ст. 24 Господарського процесуального кодексу України.
Однак в судовому засіданні 25.02.2010р. відповідач-1 пояснив, що вищевказані акти були помилково підписані відповідачем-2, а фактично товар був отриманий Приватним акціонерним товариством „Донецький електрометалургійний завод”.
Відповідач-1 отриманий товар оплатив частково в сумі 307 000грн., що підтверджується звітами про дебітові та кредитові операції.
Таким чином, неоплаченим залишився товар на суму 18 033грн. 93коп.
За приписами п.2.2 договору оплата за товар здійснюється відповідачем на підставі виставлених позивачем рахунків шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача не пізніше 10 банківських днів від дати поставки товару.
Тобто, однією з необхідним умов для виникнення у відповідача обов'язку по оплаті товару є направлення позивачем рахунку для оплати.
Однак незважаючи на те, що товар відповідачу був поставлений ще у грудні 2009р. - березні 2009р., лише 08.10.09р. позивач направив на адресу відповідача лист №249 від 08.10.09р. з вимогою оплатити рахунок-фактуру №11 від 03.03.09р. для оплати товару за накладною №10 від 03.03.09р., який відповідачем був отриманий 12.10.09р.
Доказом направлення означеного листа та рахунок-фактури №11 від 03.03.09р. є поштова квитанція від 08.10.09р. та поштове повідомлення №317724.
З огляду на вищевикладене господарський суд вважає, що з урахуванням приписів п.п.2.2 договору відповідач повинен був оплатити залишок товару на суму 18 033грн. 93коп. у строк до 26.10.09р. включно.
Однак до теперішнього часу відповідач товар на суму 18 033грн. 93коп. не оплатив.
Доказів погашення боргу в сумі 18 033грн. 39коп. відповідач не представив, у зв'язку з чим господарський суд вважає, що на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем залишилося невиконаним, що є порушенням вимог ст.ст.525, 526 ЦК України.
За таких обставин, враховуючи те, що факт заборгованості підтверджений матеріалами справи, господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Разом з цим, господарський суд відмовляє у задоволенні позовних вимог до відповідача-2 -Закритого акціонерного товариства „Донецьксталь” -металургійний завод” у зв”язку з відсутністю вини у діях останнього.
Доводи відповідача в частині того, що у нього не настав обов”язок по оплаті товару оскільки позивачем не надано доказів передачі відповідачу пакету документів, передбачених п.3.7 договору, суд вважає безпідставними та уваги не приймає, так як п.2.2 договору жодним чином не пов'язує строк виконання відповідачем обов'язку по оплаті товару з наданням чи ненаданням позивачем документів, передбачених п.3.7 договору.
Також судом не приймаються до уваги твердження відповідача в частині того, що позивач не направив на адресу відповідача рахунок згідно п.2.2 договору, оскільки в матеріалах справи міститься лист №249 від 08.10.09р., поштова квитанція та поштове повідомлення №317724, які є належними доказами направлення позивачем відповідачу рахунок-фактури для оплати.
Крім того, суд вважає безпідставними твердження відповідача про недотримання позивачем досудового врегулювання спору з таких підстав.
Відповідно до ч.2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 09.07.02р. у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежено законом, іншими нормативно-правовими актами.
За таких обставин, недотримання позивачем вимог п.6.1 договору щодо досудового врегулювання спору шляхом ведення переговорів не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача.
Крім того, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 415грн. 36коп., суму інфляції 546грн. 43коп., а також пеню на підставі п.4.1 договору за прострочку оплати товару в сумі 3 426грн. 71коп. за період з 11.03.09р. по 09.10.09р.
Однак в заявлених вимогах господарський суд позивачу відмовляє, оскільки як вказувалося вище право вимоги у позивача виникло 27.10.09р., однак у розрахунку позивач визначає граничний розмір нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних - 09.10.09р., у зв'язку з чим означені вимоги суд вважає безпідставними.
Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеній частині позову.
На підставі вищенаведеного, згідно ст.ст. 509, 525, 526, 530, 614, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 230 - 232 ГК України, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82, 84, 85 ГПК України суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Суми - Укртех” м.Суми до Приватного акціонерного товариства „Донецький електрометалургійний завод” м.Донецьк, Закритого акціонерного товариства „Донецьксталь” - металургійний завод” м.Донецьк про стягнення 22 422грн. 92коп. задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Донецький електрометалургійний завод” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Суми - Укртех” основний борг в сумі 18 033,93грн., витрати по оплаті державного мита в сумі 180грн. 33коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 189грн. 81коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
В судовому засіданні 25.02.2010р. оголошено повний текст рішення.
Суддя