10 червня 2019 року м. ПолтаваСправа №440/1139/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
1. Короткий зміст позовних вимог.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі також відповідач), у якому позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.01.19 №0001465113, яким позивачу на підставі статті 122 Податкового кодексу України нараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату авансового внеску з єдиного податку у розмірі 952,90 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю визначення відповідачем податкового обов'язку ФОП ОСОБА_1 зі сплати єдиного податку. За твердженням позивача, у зв'язку з проведенням на території Луганської області антитерористичної операції, він, з огляду на загрозу життю та здоров'ю, у жовтні 2015 року виїхав з місця постійного проживання у м. Луганську до м. Кременчука Полтавської області та був взятий на облік як платник податків у Кременчуцькій ОДПІ. З урахуванням наведеного, позивач, посилаючись на приписи статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", вважав, що у нього відсутній обов'язок зі сплати єдиного податку за період з 1.06.14 по 30.09.15.
2. Позиція відповідача.
Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю /а.с. 24-25/. При цьому зауважив, що станом на 1.10.15 в інтегрованій картці платника податків ФОП ОСОБА_1 рахувалась заборгованість зі сплати єдиного податку у розмірі 1822,60 грн, погашення якої є можливим у порядку, визначеному статтею 101 Податкового кодексу України, шляхом визнання податкового боргу безнадійним з огляду на його виникнення внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Однак, позивач до податкової інспекції із заявою про визнання податкового боргу безнадійним не звертався, сертифікат торгово-промислової палати на підтвердження наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не надавав. Представник відповідача стверджував про відсутність підстав для виключення відомостей про податковий борг з ІКП та зазначив, що сплата позивачем поточних податкових зобов'язань з єдиного податку автоматично зараховується в порядку черговості в рахунок погашення податкового боргу.
3. Інші заяви учасників по суті справи.
2.05.19 судом одержано відповідь на відзив /а.с. 32/, у якій позивач звертав увагу на те, що він у липні 2016 року звертався до Кременчуцької ОДПІ із заявою про списання податкового боргу, до якої додав копію сертифіката Полтавської торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). Однак, фіскальний орган листом від 26.08.16 вих.№14106/М повідомив про відсутність підстав для списання податкового боргу, оскільки сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданий регіональною торгово-промисловою палатою, а не Торгово-промисловою палатою України.
11.05.19 судом одержано заперечення на відповідь /а.с. 38/, у яких представник відповідача зазначив, що наданий ФОП ОСОБА_1 сертифікат свідчить про наявність форс-мажорних обставин в частині своєчасності сплати єдиного податку за період з червня 2014 року по вересень 2015 року, однак не звільняє позивача від обов'язку зі сплати податку.
4. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 1.04.19 відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
ОСОБА_1 у встановленому законом порядку зареєстрований як фізична особа - підприємець з 8.10.97 та до жовтня 2015 року перебував на обліку платників податків у Луганській ОДПІ /а.с. 9/.
З 1.01.12 позивач перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності (І група), що підтверджено копією витягу з Реєстру платників єдиного податку від 8.02.16 №1616033403404 /а.с. 8/.
З 8.10.15 позивач взятий на облік платників податків у Кременчуцькій ОДПІ, що відповідач не заперечує.
За твердженням відповідача, станом на момент взяття позивача на облік платників податків у Кременчуцькій ОДПІ за його особовим рахунком (в інтегрованій картці платника податків) значилась заборгованість зі сплати єдиного податку загалом у розмірі 1822,60 грн.
20.07.16 ФОП ОСОБА_1 звернувся до Кременчуцької ОДПІ із заявою про списання податкового боргу зі сплати єдиного податку, посилаючись на те, що відповідний борг утворився внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) /а.с. 34/.
Листом від 26.08.16 вих.№14106/М Кременчуцька ОДПІ повідомила позивача про відсутність підстав для списання податкового боргу, оскільки сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданий регіональною торгово-промисловою палатою, а не Торгово-промисловою палатою України. Крім того, відповідний сертифікат не містив посилання на положення статті 101 Податкового кодексу України, якою передбачено підстави для визнання податкового боргу безнадійним /а.с. 33/.
8.01.19 співробітником Кременчуцького управління Головного управління ДФС у Полтавській області проведено камеральну перевірку з питання своєчасності сплати авансових внесків єдиного податку з фізичних осіб ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складений акт від 8.01.19 №14167/16-31-51-13/2678815292 /а.с. 26/. Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату позивача єдиного податку з фізичних осіб за період з листопада 2017 року по вересень 2018 року у розмірі 1905,80 грн, чим порушено вимоги пункту 295.1 статті 295 розділу XIV Податкового кодексу України.
На підставі висновків згаданого акта перевірки відповідач 16.01.19 сформував податкове повідомлення-рішення від 16.01.19 №0001465113, яким позивачу відповідно до статті 122 Податкового кодексу України нараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату авансового внеску з єдиного податку у розмірі 952,90 грн /а.с. 27, 28/.
Рішенням ДФС України від 19.03.19 вих.№12590/6199-99-11-05-01-25 скаргу ФОП Майорова Г.А. залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 16.01.19 №0001465113 - без змін /а.с. 12-13/.
Не погодившись із зазначеним рішенням контролюючого органу, позивач оскаржив його до суду.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА /у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин/.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства /пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України/.
За змістом підпунктів 14.1.156, 14.1.157, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк); податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Статтею 122 Податкового кодексу України визначено, що несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Разом з цим, як визначено пунктом 101.1 статті 101 Податкового кодексу України, списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Відповідно до підпункту 101.2.4 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України під терміном "безнадійний" розуміється податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Указом Президента України від 14.04.14 №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.14 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
Розпорядженням від 30.10.14 №1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно з додатком до вказаного Розпорядження до зазначених населених пунктів належить у тому числі і м. Луганськ (Луганська міська рада) Луганської області.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2.12.15 №1275-р визнано такими, що втратили чинність Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.14 №1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція", розпорядження Кабінету Міністрів України від 5.11.14 №1079 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р" та затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, у якому, серед інших населених пунктів, зазначене місто обласного значення Луганськ.
Верховною Радою України прийнято Закон від 2.09.14 №1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", статтею 10 якого визначено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Крім того, цим законом Закон України від 2.12.97 №671/97-ВР "Про торгово-промислові палати в Україні" доповнено статтею 141, відповідно до частини першої якої Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач стверджував про відсутність у нього податкового боргу зі сплати єдиного податку з фізичних осіб та, як наслідок, безпідставність нарахування спірним податковим повідомленням-рішенням штрафу у розмірі 50% від суми такого боргу.
Оцінюючи наведенні доводи позивача, суд виходить з такого.
Відповідач визнає, що вказана у акті камеральної перевірки від 8.01.19 №14167/16-31-51-13/2678815292 та податковому повідомленні-рішенні від 16.01.19 №0001465113 сума податкового боргу зі сплати єдиного податку у розмірі 1905,80 грн, на яку спірним рішенням нарахований штраф у розмірі 952,90 грн, виникла у зв'язку з перенесенням до інтегрованої картки платника податків податкового зобов'язання ФОП ОСОБА_1 зі сплати єдиного податку за період з червня 2014 року по вересень 2015 року включно.
У наданих до суду відзиві на позов та запереченні на відповідь представник відповідача зазначив, що хоча у розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення від 16.01.19 №0001465113 і зазначено період утворення боргу з 20.11.17 по 20.09.18, однак наведене має місце з огляду на зарахування платежів від позивача у вказані періоди у рахунок погашення податкового боргу у порядку календарної черговості його виникнення (за період з червня 2014 року по вересень 2015 року). При цьому представник відповідача погодився з доводами позивача про те, що починаючи з жовтня 2015 року він своєчасно та у повному розмірі сплачував єдиний податок.
Суд враховує, що позивачем разом з відповіддю на відзив надано копію сертифіката №8197 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданого 2.08.18 Полтавською торгово-промисловою палатою /а.с. 35/. Цим сертифікатом ФОП ОСОБА_1 засвідчені форс-мажорні обставини (акти тероризму на території Луганської області) щодо обов'язку зі сплати єдиного податку за період з червня 2014 року по вересень 2015 року /а.с. 35/.
Доводи представника відповідача про те, що згаданий вище сертифікат не звільняє позивача від обов'язку зі сплати єдиного податку за період з червня 2014 року по вересень 2015 року суд визнає необґрунтованими, оскільки відповідно до підпункту 4 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.10.13 №577, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.13 за №1844/24376, під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Такий факт непереборної сили підтверджується, зокрема, Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.
Таким чином, податковий борг ФОП ОСОБА_1 зі сплати єдиного податку за період з червня 2014 року по вересень 2015 року є безнадійним податковим боргом, що підтверджено сертифікатом Полтавської торгово-промислової палати від 2.08.18 №8197 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
При цьому суд зауважує, що право регіональної (Полтавської) торгово-промислової палати засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) шляхом видачі відповідного сертифіката прямо передбачено частиною першою статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні".
Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач у спірних відносинах, переслідуючи в цілому законну мету щодо контролю за своєчасністю і повнотою виконання платниками податків податкового обов'язку зі сплати податкових зобов'язань у порядку та у строки, визначені Податковим кодексом України, при виконанні своїх повноважень мав діяти обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно, як це передбачено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, з тим, щоб не створювати штучних і явно необґрунтованих перешкод для реалізації платниками податків їх прав.
А оскільки у ході судового розгляду справи встановлено та підтверджено належними доказами факт відсутності у позивача обов'язку зі сплати єдиного податку за період з червня 2014 року по вересень 2015 року, підстави для нарахування ФОП ОСОБА_1 штрафу за несплату таких зобов'язань також відсутні.
Відтак, спірне податкове повідомлення-рішення належить визнати протиправним та скасувати, а позов ФОП ОСОБА_1 задовольнити.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн /а.с. 3/, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України /а.с. 4/.
Інші судові витрати у справі відсутні.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, судові витрати позивача у розмірі сплаченого судового збору належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у справі.
Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
Позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 16 січня 2019 року №0001465113.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39461639; вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) судові витрати у розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.О. Кукоба