Справа № 755/4154/19
1-кс/755/3657/19
"31" травня 2019 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі особи, яка звернулась зі скаргою ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Київської місцевої прокуратури №4,
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою і просить зобов'язати уповноважену особу Київської місцевої прокуратури №4 у кримінальному провадженні №42019101040000020, розглянути його клопотання від 08.05.2019 року про забезпечення безпеки особи, яка бере участь у кримінальному провадженні, в порядку ч. 6 ст. 303 КПК України.
В судовому засіданні особа, яка звернулась зі скаргою ОСОБА_3 скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в мотивувальній частині.
Прокурор ОСОБА_4 поклався на розсуду суду щодо вирішення скарги, зазначив, що дійсно клопотання ОСОБА_3 на даний час не розглянуто.
Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши надані матеріали, слід дійти наступного висновку.
Згідно ч. 6 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом.
Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, зазначених у статтях 1 і 7 цього Закону, за наявності відповідних підстав мають: а) особа, яка заявила до правоохоронного органу про кримінальне правопорушення або в іншій формі брала участь чи сприяла виявленню, попередженню, припиненню або розкриттю кримінальних правопорушень; б) потерпілий та його представник у кримінальному провадженні; в) підозрюваний, обвинувачений, захисники і законні представники; г) цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники у справі про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; г-1) представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; г-2) персонал органу пробації; д) свідок; е)експерт, спеціаліст, перекладач і понятий; є)члени сімей та близькі родичі осіб, перелічених у пунктах "а" - "е" цієї статті, якщо шляхом погроз або інших протиправних дій щодо них робляться спроби вплинути на учасників кримінального судочинства.
Згідно ст. 20 ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» підставою для вжиття заходів забезпечення безпеки осіб, зазначених у статті 2 цього Закону, є дані, що свідчать про наявність реальної загрози їх життю, здоров'ю, житлу і майну. Приводом для вжиття заходів забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства, членів їх сімей та близьких родичів може бути: а) заява учасника кримінального судочинства, члена його сім'ї або близького родича; б) звернення керівника відповідного державного органу; в) отримання оперативної та іншої інформації про наявність загрози життю, здоров'ю, житлу і майну зазначених осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» орган, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд, одержавши заяву або повідомлення про загрозу безпеці особи, зазначеної у статті 2 цього Закону, зобов'язані перевірити цю заяву (повідомлення) і в строк не більше трьох діб, а у невідкладних випадках - негайно прийняти рішення про застосування або про відмову у застосуванні заходів безпеки. На своє рішення вони приймають мотивовану постанову чи ухвалу і передають її для виконання органу, на який покладено здійснення заходів безпеки. Ця постанова чи ухвала є обов'язковою для виконання вказаними органами.
Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що в рамках кримінального провадження №42019101040000020 потерпілим ОСОБА_3 було подано клопотання про забезпечення безпеки особи, яка бере участь у кримінальному провадженні. При цьому ані постанови про застосування відповідних заходів безпеки ані постанови про відмову в застосуванні заходів безпеки потерпілий не отримав.
Основним завданням суду, слідчого судді при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше ущемлення прав і свобод; які перешкоди він зобов'язаний поновити або усунути для їх реалізації.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Вказані вимоги КПК України ні слідчим, ні прокурором не дотримані, що свідчить про обґрунтованість поданої скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 303-307, 309 КПК України, ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», слідчий суддя,
постановив:
Зобов'язати уповноважену особу Київської місцевої прокуратури №4 у кримінальному провадженні №42019101040000020 розглянути клопотання потерпілого ОСОБА_3 від 08.05.2019 року в порядку ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», про прийняте рішення терміново в письмовій формі повідомити заявника.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: