Справа № 308/6501/19
10 червня 2019 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя і здоров'я особи, слідчого управління ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120190700000000172 від 08.06.2019 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, погоджене прокурором про застосування відносно підозрюваного
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Мукачево, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину України, раніше не судимого, не працюючого, не одруженого, з повною середньою освітою,
запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-
Старший слідчий в ОВС відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя і здоров'я особи, слідчого управління ГУНП в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду з клопотанням у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120190700000000172 від 08.06.2019 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, погоджене прокурором про застосування відносно підозрюваного, ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання мотивовано тим, що як встановлено досудовим розслідуванням - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в невстановленому досудовим розслідуванням місці та в невстановлений час, незаконно придбав кристалічну речовину білого кольору, яку в подальшому діючи умисно, з корисливих мотивів, незаконно, з метою збуту, зберігав, при собі в салоні автомобілю марки «Skoda Superb», д.н.з. НОМЕР_1 , яким користується, до поки 08.06.2019 близько о 12.30 год. працівниками поліції ГУНП в Закарпатській області, в ході проведення огляду вказаного автомобілю виявлено та вилучено з під переднього пасажирського сидіння два поліетиленові пакети розміром 20х20 см., у яких знаходилась кристалічна речовина білого кольору.
Слідчий вказує, що згідно проведеного експрес аналізу за допомогою експрес тесту «M.M.M. International B.V. Oplates/amphetamines test» встановлено, що вилучена речовина кристалічного походження білого кольору у своєму складі містить психотропну речовину амфетамінового ряду - «амфетамін» або «метамфетамін» обіг якої заборонено законом.
08.06.2019 розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області за № 120190700000000172.
08.06.2019 о 08 годині 30 хвилин ОСОБА_5 затриманий в порядку ст.. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
08.06.2019 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 Кримінального кодексу України.
В клопотанні вказано, що оголошена ОСОБА_5 підозра у вчиненні даного кримінального правопорушення обґрунтовується здобутими в ході досудового слідства доказами.
Слідчий зазначає, що необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обумовлена необхідністю запобігти ризикам вчинення ним спроб переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на інших підозрюваних та свідків злочину, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення. Під час вчинення вказаного злочину ОСОБА_5 намагався втекти від працівників поліції, порушуючи правила дорожнього руху, чим наражав на небезпеку як цивільне населення так і працівників поліції, що свідчить про намагання уникнути від відповідальності.
Слідчий зазначає, що вказані в клопотання ризики доводяться вагомістю доказів про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкістю покарання, яке йому загрожує, оскільки санкція статті Кримінального кодексу, що йому інкримінується, передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
В клопотанні вказано, що перебуваючи на свободі, ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків злочину. В клопотанні слідчий зазначає, що ОСОБА_5 підозрюється у зберіганні та збуті наркотичних засобів та психотропних речовин у великих розмірах, збагачувався від вказаної злочинної діяльності та інших джерел доходу не має, що дає підстави стверджувати, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може і в подальшому продовжити злочинну діяльність.
Враховуючи наведені в клопотанні данні про особу підозрюваного, а також те, що ОСОБА_5 підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні та збуті наркотичних засобів та психотропних речовин, сторона обвинувачення вважає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечать належну поведінку підозрюваного, виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України. А тому на підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. 40, 131, 132, 176-178, 183,194 КПК України, слідчий просить: застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Мукачево, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого, не працюючого, не одруженого, з повною середньою освітою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, з підстав зазначених в ньому, посилався на обґрунтованість ризиків, зазначених в клопотанні, та додатково просив, при розгляд даного клопотання врахувати кількість виявленої наркотичної речовини, вага якої становить близько 2 кг., просив клопотання задовольнити, обрати саме такий запобіжний захід, оскільки більш м'який - не пов'язаний з триманням під вартою, не буде достатнім для запобігання встановленим ризикам та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти поданого клопотання, просили відмовити у його задоволенні. В судовому засіданні, просили застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою. Захисник, вважає, що ризики названі стороною обвинувачення, базуються на припущеннях, жодним чином не доведені, та, враховуючи зазначене, особу підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, просить застосувати щодо нього цілодобовий домашній арешт, що, зауважує, буде достатнім на даному етапі для потреб досудового розслідування.
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, зважаючи на обґрунтування клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу. Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Слідчий суддя враховує, що відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі Мюррей проти Сполученого Королівства (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.
Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого є тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою «Феррарі-Браво проти Італії».
Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, яка за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, § 219, 21.04.2011р.).
Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).
Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі Мюррей проти Сполученого Королівства (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.
Слідчий суддя враховує, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому правопорушення підтверджується дослідженими доказами, а саме: рапортом інспектора СРПП №3 Воловецького ВП ст. л-та поліції ОСОБА_7 , рапортом поліцейського СРПП №3 Воловецького ВП ст. сержанта поліції ОСОБА_8 , протоколом огляду місця події від 08.06.2019 року.
Сукупність фактичних даних, які містяться в наведених доказах, є достатньою для висновку про причетність підозрюваного до вищевказаного злочину.
При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Окрім того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» Європейський Суд з прав людини зазначив, що поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Слідчий суддя констатує, що питання про належність, допустимість, достовірність та достатність доказів, для підтвердження винуватості підозрюваної у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, вирішується судом безпосередньо під час розгляду кримінального провадження. Оцінка доказів винуватості, їх належність та допустимість, на даній стадії досудового розслідування слідчим суддею суду першої інстанції перевірці не підлягають.
Відповідно до копії повідомленні про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 08 червня 2019 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у чиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, а саме незаконне придбання, зберігання з метою збуту, наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у великих розмірах.
Так, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого, та санкція за вчинення якого, згідно ч. 2 ст. 307 КК України, передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Таким чином, є підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності зможе переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знаючи та намагаючись уникнути відповідальності за вчинене ним діяння, усвідомлюючи наслідки в разі доведення останньому вини у вчинені вище вказаного злочину, може в подальшому продовжити злочинну діяльність, перешкоджати повному та всебічному досудовому розслідуванню даного кримінального провадження іншим чином, або вчинення ним іншого кримінального правопорушення.
Щодо обґрунтованості застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також вважає за необхідне зазначити наступне.
Стаття 183 КПК України визначає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Слідчий суддя звертає увагу на мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретних осіб, а і для суспільства в цілому, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Слідчим суддею враховується, що ОСОБА_5 раніше не притягався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, разом з тим, враховуючи спосіб життя підозрюваного, зокрема, те, що підозрюваний офіційно ніде не працює, посилання про отримання джерел доходу у зв'язку з ремонтом транспортних засобів та яким чином утримує себе та свою сім'ю, не підтверджується жодними доказами, відсутність постійних заробітків, існує високий ризик того, що перебуваючи на волі, останній може вчинити новий злочин або продовжити злочин, у вчиненні якого підозрюється. Крім того, слідчий суддя оцінює як такий, що наявний ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, причетність яких до злочину на даній стадії з'ясовується та, яких ще не встановлено.
Оскільки ОСОБА_5 підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у великих розмірах, а також широким колом осіб, що придбавали наркотики, збагачення від вказаної злочинної діяльності, та інших джерел доходу не має, враховуючи наявні ризики, існування яких доведено, слідчий суддя вважає доведеною ту обставину, що застосування більш м'якого запобіжного заходу у даному випадку не забезпечить потреби досудового розслідування на даному етапі, та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного. В зв'язку з чим клопотання сторони захисту про застосування більш м'якого запобіжного заходу, зокрема у вигляді домашнього арешту, задоволенню не підлягає.
Слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави вважати, враховуючи що ОСОБА_5 при застосуванні більш м'якого заходу, ніж тримання під вартою і в подальшому може продовжити скоювати аналогічні кримінальні правопорушення, тому існують ризики і в тому, що вона особисто, чи шляхом використання зв'язків у кримінальному середовищі, може незаконно впливати на свідків з метою схилити їх до зміни чи відмови від показань під час їх допиту в судовому засіданні.
Таким чином, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, дає підстави для обрання запобіжного заходу стосовно останнього у виді тримання під вартою.
Крім цього, за допомогою застосування до ОСОБА_5 заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених названим Кодексом. Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків; розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом. У п.2 ч.5 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Дана норма визначає, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України, слідчий суддя враховує як характер кримінального правопорушення у якому підозрюється особа - злочин, передбачений ч.2 ст. 307 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так і дані про особу підозрюваного та кількість виявленої наркотичної речовини - 2 кг., що є великими розмірами, вважає, що в даному випадку має місце виключний випадок і застава в максимальному розмірі, передбаченому п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, не в повній мірі гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, оскільки розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, і вважає за необхідним визначити її у розмірі - однієї тисячі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1921000 (один мільйон дев'ятсот двадцять одна тисяча) грн. саме такий розмір буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буде завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У разі внесення застави на ОСОБА_5 відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, слід покласти обов'язки.
У разі внесення застави, на ОСОБА_5 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слід покласти відповідні обов'язки.
Крім цього, слідчий суддя зауважує, що згідно з ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя і здоров'я особи, слідчого управління ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120190700000000172 від 08.06.2019 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, погоджене прокурором про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Мукачево, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину України, раніше не судимого, не працюючого, не одруженого, з повною середньою освітою, підозрюваного, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою,- строком до 60 (шістдесят) днів, а саме до 5 серпня 2019 року.
Визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 , покладених на нього обов'язків передбачених цим Кодексом, - в розмірі тисячу розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1921000? (один мільйон дев'ятсот двадцять одна тисяча) грн.
Роз'яснити, що підозрюваний ОСОБА_5 , або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки: - прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; - не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що в разі невиконання вище перерахованих обов'язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1