Справа № 308/6277/18
04 червня 2019 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді - Іванова А.П.,
за участю секретаря судового засідання - Бота О.І.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
У позовній заяві позивач посилається на те, що з відповідачем ОСОБА_2 вони уклали шлюб 27.09.1991 року, про що в Ужгородському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області було відповідно зроблено актовий запис за № 707.
Вказує, що від даного шлюбу у них народилось двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які наразі вже є повнолітніми.
Зазначає, що причиною розпаду їхньої сім'ї стало те, що вони не зійшлися характерами та поглядами на подружнє життя. Внаслідок цього в сім'ї постійно виникали непорозуміння та сварки, в ході яких чоловік неодноразово застосовував щодо неї психологічне та фізичне насильство, ображаючи її при цьому нецензурною лайкою. Між ними було повністю відсутнє взаєморозуміння. Починаючи з серпня 2017 року вони з чоловіком не підтримують подружніх стосунків, не проживають разом та не ведуть спільного господарства.
Вказує, що не дивлячись на це, ОСОБА_2 продовжує вчиняти з нею сварки посеред вулиці, біля її місця роботи, принижуючи тим самим її честь, гідність та ділову репутацію. Тому вона вирішила, що надалі не має сенсу зберігати таку сім'ю та шлюб, які існують тільки формально, а фактично розпались, а відтак бажає розірвати їхній шлюб.
Строк для примирення просить не надавати, оскільки вона не бажає зберігати таку сім'ю та відновлювати подружні стосунки з відповідачем.
Стверджує, що спору про поділ спільно нажитого майна на даний час немає.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем та після розірвання шлюбу залишити їй дошлюбне прізвище - « ОСОБА_1 ».
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.07.2018 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з розпорядженням в.о. керівника апарату суду №915 від 24.09.2018 року, відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований перерозподіл матеріалів справи № 308/6277/18 у зв'язку з тим, що суддя Монич О.В. звільнена з посади судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області згідно Наказу № 266/02-06 від 03.09.2018 року.
Автоматизованою системою документообігу суду 24.09.2019 року головуючим суддею з розгляду даної справи визначено Світлик О.М.
26.09.2018 року ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області прийнято до провадження матеріали цивільної справи № 308/6277/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
26.09.2018 року ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.
27.11.2018 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу до судового розгляду.
Згідно з розпорядженням керівника апарату суду № 294 від 07.03.2019 року, відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований перерозподіл матеріалів справи № 308/6277/18 у зв'язку із закінченням п'ятирічного строку повноважень судді Ужгородського міськрайонного суду Світлик О.М.
Автоматизованою системою документообігу суду 07.03.2019 року головуючим суддею з розгляду даної справи визначено Іванова А. П.
У судовому засіданні позивач - ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд позов задовольнити.
У судовому засіданні відповідач - ОСОБА_2 не заперечив проти розірвання шлюбу, був проти того, щоб позивачка після розірвання шлюбу носила його прізвище « ОСОБА_1 ».
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.09.1991 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (після реєстрації шлюбу прізвище ОСОБА_1 ) укладено шлюб, який зареєстровано в Ужгородському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, за актовим записом № 707, що стверджується оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим повторно 28.11.2017 року Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області.
Судом встановлено, що за час перебування у шлюбі у сторін народилися діти: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які на даний час уже є повнолітніми.
Згідно зі ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя. Релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення у жінки та чоловіка прав та обов'язків подружжя, крім випадків, коли релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення органів державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 24, ст. 25 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі, жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
З даної норми слідує, що кожен із подружжя має право на припинення шлюбних відносин і таке право не залежить від бажань іншого з подружжя.
За правилами ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу згідно якої позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст. 112 СК України під час розгляду справи про розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що подружнє життя між сторонами не склалося, вони разом не проживають та сімейних стосунків не підтримують. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу з відповідачем, відповідач не заперечив проти задоволення позову позов, суд вважає, що примирення та подальше подружнє життя сторін є неможливим, їх сім'я розпалася остаточно, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу може суперечити інтересам сторін, а тому на підставі ст. 105 СК України шлюб слід розірвати.
Що стосується вимоги позивача про залишення за нею прізвища отриманого в шлюбі « ОСОБА_1 », то така підлягає задоволенню, так як, відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає до стягнення сплачений останньою судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 13, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 56, 105, 110, 112, 113, 115 СК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Шлюб, зареєстрований 27.09.1991 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (після реєстрації шлюбу прізвище ОСОБА_1 ) в Ужгородському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, за актовим записом № 707, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , видане повторно 28.11.2017 року - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвище « ОСОБА_1 ».
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок сплаченого судового збору.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили у відповідності до ч. 2 ст. 115 СК України надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом згідно з ч. 4 ст. 115 СК України є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Дата складення повного тексту рішення - 04 червня 2019 року.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду: Іванов А.П.