Ухвала від 05.06.2019 по справі 640/20661/15-ц

Справа № 640/20661/15-ц

н/п 4-с/640/54/19

УХВАЛА

"05" червня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Зуб Г.А.

за участю секретаря Черниш О.М.,

за участю представників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за скаргою Акціонерного товариства «МЕГАБАНК», зацікавлені особи - приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Юрій Володимирович, ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛГРУПХАРКІВ» на дії приватного виконавця,-

ВСТАНОВИВ:

28.03.2019 року представник заявник звернувся до суду з вказаною скаргою, в якій просить поновити строк на оскарження незаконних дій приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю.В. щодо винесення постанов від 10.12.2018 року про закінчення ВП №56076532, №56078478, №56077991, №56079508; визнати незаконними дії приватного виконавця Близнюкова Ю.В. щодо винесення вказаних постанов про закінчення виконавчого провадження від 10.12.2018 року; скасувати вказані постанови; та відновити ВП №56076532, №56078478, №56077991, №56079508 з примусового виконання виконавчих листів №640/20661/15-ц виданих 19.02.2016 року Київським районним судом м. Харкова відносно боржника ТОВ «МЕТАЛГРУПХАРКІВ» та здійснити повний перелік виконавчих дій у спосіб та в порядку встановленому ЗУ «Про виконавче провадження». В обгрунтування зазначених підстав посилається на наступне. На примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю.В. перебувало зведене ВП №56080220, до складу якого входили виконавчі провадження №56076532, №56078478, №56077991, №56079508 з примусового виконання виконавчого листа №640/20661/15-ц виданого 19.02.2016 року Київським районним судом м. Харкова в частині стягнення в солідарному порядку з ТОВ «МЕТАЛГРУПХАРКІВ» на користь АТ «Мегабанк» частини заборгованості за кредитним договором №42/2012-МК-UAH від 27.09.2012 року в розмірі 3240812,29 грн., штрафу за іпотечним договором 498729,72 грн., судового збору в розмірі 304,20 грн., витрат по сплаті третейського збору 2000,00 грн., та витрат листування в розмірі 68,00 грн. 29.03.2018 року приватним виконавцем на підставі поданих стягувачем АТ «Мегабанк» заяв про відкриття виконавчих провадження, відкрито зазначені виконавчі провадження №56076532, №56078478, №56077991, №56079508. АТ «Мегабанк» зазначає, що в заяві про відкриття виконавчого провадження одночасно з відкриттям виконавчого провадження, стягувач АТ «Мегабанк», керуючись ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження», просив накласти арешт на все майно та кошти ТОВ «МЕТАЛГРУПХАРКІВ» та оголосити заборону на його відчуження. Також у відповідності до ст. 51 ЗУ «Про виконавче провадження», АТ «Мегабанк» надав згоду на проведення реалізації нерухомого майна, а саме нежитлових приміщень загальною площею 11061,4 кв.м.: 1-го поверху №1-:-99 площею 4381,9 кв.м., технічного поверху на 1-м поверхом №1-:-10 площею 2867,3 кв.м., 2-го поверху №1-:-71 площею 3595,4 кв.м., машинного відділення №1-:-6 площею 216,8 кв.м. в літ. «А-8», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що є предметом іпотеки згідно іпотечного договору №42/2012-МК- UAH-З-3 від 31.10.2012 р., просив здійснити опис та арешт предмету іпотеки та провести його примусову реалізацію через систему електронних торгів СЕТАМ. 03.04.2018 року приватним виконавцем Близнюковим Ю.В. було проведено опис та арешт вищевказаного

майна боржника ТОВ «МЕТАЛГРУПХАРКІВ», про що складено відповідну постанову приватного виконавця. Згідно проведеної експертної оцінки від 20.04.2018 року, ринкова вартість арештованого майна склала 4325000,00 грн., майно передано для примусової реалізації через систему електронних торгів, однак перші, другі та треті торги не відбулись, та арештоване майно уцінялось, та склало 70% від початкової вартості - 3027500,00 грн. На пропозицію приватного виконавця Близнюкова Ю . В. , АТ «Мегабанк» надав письмову згоду про залишення за собою нереалізованого майна в рахунок часткового погашення боргу, та банк прийняв у власність арештоване майно, що є предметом іпотеки за початковою ціною третіх електронних торгів 3 027500,00 грн. Отже, шляхом прийняття у власність Банку арештованого майна була частково погашена заборгованість за виконавчим листом №640/20661/15-ц виданого 19.02.2016 року Київським районним судом м. Харкова на суму 3027500,00 грн. 11.12.2018 року представник АТ «Мегабанк» отримав на руки постанови приватного виконавця про закінчення ВП №56076532, №56078478, №56077991, №56079508, згідно яких стало відомо, що 10.12.2018 року приватним виконавцем було закрито вказані виконавчі провадження на підставі п. 15 ч.1 ст. 39, 40 ЗУ «Про виконавче провадження», а оригінал виконавчого листа на суму 3240812,29 грн. направлено до Київського районного суду м. Харкова. Заявник не погоджується з вказаними постановами про закінчення виконавчих проваджень, оскільки виконавчими листами було передбачено стягнення з боржника грошової суми, а не звернення стягнення на заставлене майно, та залишок заборгованості ТОВ «МЕТАЛГРУПХАРКІВ» перед АТ «Мегабанк» складає 714412,21 грн., а саме: залишок заборгованості за кредитним договором - 213312,29 грн., штраф за іпотечним договором - 498729,72 грн., судовий збір - 304,20 грн., витрати по сплаті третейського збору - 2000 грн., та витрати на листування в розмірі - 68,00 грн. Таким чином, приватним виконавцем Близнюковим Ю.В. було неправильно застосовано норми п. 15 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» та неправомірно закінчено виконавчі провадження з примусового виконання виконавчого листа №640/20661/15-ц виданого 19.02.2016 року Київським районним судом м. Харкова, що унеможливило виконання рішення суду та фактично позбавило можливості погашення існуючої заборгованості ТОВ «МЕТАЛГРУПХАРКІВ» перед АТ «Мегабанк». 20.12.2018 року представник АТ «Мегабанк» звернувся до суду із заявою про видачу виконавчих листів, де було зазначено про незаконність дій приватного виконавця, та надано достатні докази таких незаконних дій. Фактично дана заява, на думку заявника, є скаргою на дії приватного виконавця, однак дана заява не була заведена канцелярією суду як скарга на дії приватного виконавця. А тому, на думку заявника, строк для звернення зі скаргою пропущений з поважних причин, а тому просить його поновити.

Своїм правом на подання заперечень учасники судового розгляду не скористались.

Представник АТ «МЕГАБАНК» Івакін С.М. в судовому засіданні просив поновити строк, скаргу підтримав, та просив її задовольнити в повному обсязі.

Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Ю.В. надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник ТОВ «МЕТАЛГРУПХАРКІВ» в судове засідання не з'явився, повідомлявся у встановленому законом порядку.

Зацікавлена особа ОСОБА_3 та його представник - адвокат Петраков В.А. в судовому засіданні просили вказану скаргу залишити без розгляду у зв'язку з пропущенням АТ «Мегабанк» строку для звернення до суду з вказаною скаргою.

28.03.2019 року вказана скарга надійшла до суду, та розподілена судді Зуб Г.А.

Ухвалою судді від 05.04.2019 року було прийнято скаргу до розгляду, та витребувано з у приватного виконавця Близнюкова Ю.В. належним чином завірені копії ВП №56076532, №56078478, №56077991, №56079508.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч.3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною

Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Судовий контроль за виконанням судових рішень врегульовано положеннями розділу VII ЦПК України.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

19.02.2016 року Київським районним судом м. Харкова по справі №640/20661/15-ц, н/п 6/640/13/16 видані виконавчі листи в частині стягнення в солідарному порядку з ТОВ «МЕТАЛГРУПХАРКІВ» та ОСОБА_3 на користь АТ «Мегабанк» частини заборгованості за кредитним договором №42/2012-МК-UAH від 27.09.2012 року в розмірі 3240812,29 грн., штрафу за іпотечним договором 498729,72 грн., судового збору в розмірі 304,20 грн., витрат по сплаті третейського збору 2000,00 грн. та витрат на листування в розмірі 68,00 грн.

Вказані виконавчі листи було пред'явлено до примусового виконання приватному виконавцю виконавчого округу Харківської області Близнюкову Ю.В., та 29.03.2018 року на підставі поданих стягувачем АТ «Мегабанк» заяв про відкриття виконавчих провадження, відкрито зазначені виконавчі провадження №56076532, №56078478, №56077991, №56079508.

АТ «Мегабанк» зазначає, що в заяві про відкриття виконавчого провадження одночасно з відкриттям виконавчого провадження, стягувач АТ «Мегабанк», керуючись ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження», просив накласти арешт на все майно та кошти ТОВ «МЕТАЛГРУПХАРКІВ» та оголосити заборону на його відчуження. Також у відповідності до ст. 51 ЗУ «Про виконавче провадження», АТ «Мегабанк» надав згоду на проведення реалізації нерухомого майна, а саме нежитлових приміщень загальною площею 11061,4 кв.м.: 1-го поверху №1-:-99 площею 4381,9 кв.м., технічного поверху на 1-м поверхом №1-:-10 площею 2867,3 кв.м., 2-го поверху №1-:-71 площею 3595,4 кв.м., машинного відділення №1-:-6 площею 216,8 кв.м. в літ. «А-8», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що є предметом іпотеки згідно іпотечного договору №42/2012-МК- UAH-З-3 від 31.10.2012 р., просив здійснити опис та арешт предмету іпотеки та провести його примусову реалізацію через систему електронних торгів СЕТАМ.

03.04.2018 року приватним виконавцем Близнюковим Ю.В. було проведено опис та арешт вищевказаного майна боржника ТОВ «МЕТАЛГРУПХАРКІВ», про що складено відповідну постанову приватного виконавця.

Згідно проведеної експертної оцінки від 20.04.2018 року, ринкова вартість арештованого майна склала 4325000,00 грн., майно передано для примусової реалізації через систему електронних торгів. Однак перші, другі та треті торги не відбулись, та арештоване майно уцінялось, та склало 70% від його початкової вартості 3027500,00 грн. На пропозицію приватного виконавця Близнюкова Ю.В . , АТ «Мегабанк» надав письмову згоду про залишення за собою нереалізованого майна в рахунок часткового погашення боргу, та банк прийняв у власність арештоване майно, що є предметом іпотеки за початковою ціною третіх електронних торгів 3 027500,00 грн.

Отже, шляхом прийняття у власність Банку арештованого майна була частково погашена заборгованість за виконавчим листом №640/20661/15-ц виданого 19.02.2016 року Київським районним судом м. Харкова на суму 3027500,00 грн.

11.12.2018 року представник АТ «Мегабанк» отримав на руки постанови приватного виконавця про закінчення ВП №56076532, №56078478, №56077991, №56079508, згідно яких стало відомо, що 10.12.2018 року приватним виконавцем було закрито

вказані виконавчі провадження на підставі п. 15 ч.1 ст. 39, 40 ЗУ «Про виконавче провадження», а оригінал виконавчого листа на суму 3240812,29 грн. направлено до Київського районного суду м. Харкова.

Заявник не погоджується з вказаними постановами про закінчення виконавчих проваджень, оскільки виконавчими листами було передбачено стягнення з боржника грошової суми, а не звернення стягнення на заставлене майно, та залишок заборгованості ТОВ «МЕТАЛГРУПХАРКІВ» перед АТ «Мегабанк» складає 714412,21 грн., а саме: залишок заборгованості за кредитним договором - 213312,29 грн., штраф за іпотечним договором - 498729,72 грн., судовий збір - 304,20 грн., витрати по сплаті третейського збору - 2000 грн., та витрати на листування в розмірі - 68,00 грн. Таким чином, приватним виконавцем Близнюковим Ю.В. було неправильно застосовано норми п. 15 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» та неправомірно закінчено виконавчі провадження з примусового виконання виконавчого листа №640/20661/15-ц виданого 19.02.2016 року Київським районним судом м. Харкова, що унеможливило виконання рішення суду та фактично позбавило можливості погашення існуючої заборгованості ТОВ «МЕТАЛГРУПХАРКІВ» перед АТ «Мегабанк».

20.12.2018 року представник АТ «Мегабанк» звернувся до Київського районного суду м. Харкова із заявою про видачу виконавчих листів, в якій зазначено про незаконність дій приватного виконавця, та у вказаній заяві представник АТ «Мегабанк» повторно просить видати виконавчі листи.

21.02.2019 року, тобто через два місяці, представник АТ «Мегабанк» звертається до Київського районного суду м. Харкова із заявою, в якій зазначає, що фактично подана заява від 20.12.2018 року є скаргою на дії приватного виконавця, однак в прохальній частині заяви було зазначено лише про видачу на руки повернутих виконавчих листів, які до цього часу стягувачем отримані не були.

14.03.2019 року на адресу АТ «Мегабанк» надійшла відповідь від Київського районного суду м. Харкова датована 27.02.2019 року, в якій зазначено, що дійсно виконавчі листи та постанови про закінчення виконавчих проваджень за п. 15 ч.1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» надійшли до суду 17.12.2018 року, та в листі є посилання на норми ЗУ «Про виконавчого провадження».

Заява від 20.12.2018 року, на думку заявника, є скаргою на дії приватного виконавця, однак заявником подано саме заяву про видачу виконавчих листів, і йому було достоменно відомо, що провадження за скаргою не відкривалось.

Відповідно до п.а ч.1, ч.2 ст. 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

З матеріалів справи вбачається, що АТ «Мегабанк» дізнався про оскаржувані постанови про закриття виконавчих проваджень - 11.12.2018 року, про що зазначено в самій скарзі, а з даною скаргою заявник звернувся до суду 28 березня 2019 року.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на оскарження постанов про закриття виконавчого провадження скаржник посилається на те, що 20.12.2018 року скаржник подав заяву до Київського районного суду м. Харкова про повторну видачу виконавчих листів по справі №640/20661/15-ц з обгрунтуванням підстав для їх повторної видачі. Підстав вважати, що вказана заява є скаргою на дії виконавця у суду не має, оскільки в ній представник АТ «Мегабанк» не просить визнати дії приватного виконавця незаконними та неправомірними, а лише повторно просить видати виконавчі листи по справі, тому посилання представника заявника в цій частині є необгрунтованим.

21.02.2019 року, через два місяці, після подання заяви про повторну видачу виконавчих листів від 20.12.2018 року, представник АТ «Мегабанк» звертається до Київського районного суду м. Харкова із заявою, в якій зазначає, що подана заява від 20.12.2018 року по суті є скаргою на дії приватного виконавця, та 14.03.2019 року отримавши відповідь від Київського районного суду м. Харкова, звертається зі скаргою на дії приватного виконавця, відраховуючи строк саме з цієї дати.

На думку суду, заявник, як стягувач у виконавчому провадженні, мав об'єктивну можливість з часу коли дізнався про оскаржувані рішення приватного виконавця, своєчасно звернутися до суду зі скаргою на оскаржувані постанови, та мав знати, що скарга стягувача на рішення приватного виконавця подається до суду у формі скарги, а не заяви

про повторну видачу виконавчих листів, та звернувшись до суду із заявою мав би цікавитись результатом її розгляду, а не звертатись до суду із заявою через 2 місяці щодо стадії розгляду заяви від 20.12.2018 року.

Зважаючи на те, що заявником є юридична особа - банківська установа, яка має в своєму підпорядкуванні юридичний відділ,- зазначене вказує лише на те, що представники заявника були обізнані із нормами процесуального права, які регламентують принципи цивільного судочинства, в тому числі приписи щодо строків на подання відповідних заяв та скарг на дії приватного виконавця. Крім того, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд та знає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, обставин, які б унеможливлювали своєчасне звернення до суду з даною скаргою представником стягувача АТ «МЕГАБАНК» не доведено. А тому, підстави для визнання наведених у заяві причин пропуску строку на оскарження постанов приватного виконавця про закінчення виконавчих проваджень від 10.12.2018 року не можна вважати поважними, оскільки заявник в розумні інтервалу часу мав би вживати дієвих заходів щодо захисту своїх прав, дізнаватися про стан відомого йому судового провадження, або його відсутності.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення строку на оскарження постанов приватного виконавця про закінчення виконавчого провадження, та звернення до суду з вказаною скаргою.

Статтею 126 ЦПК України встановлено, що документи подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ч.1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз'яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

За вказаних обставин, суд вважає, що строк на оскарження рішень приватного виконавця не підлягає поновленню, у зв'язку з чим скаргу АТ «Мегабанк» слід залишити без розгляду, та роз'яснити заявникові його повторне звернення до суду на загальних підставах.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 260, 447-453 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу Акціонерного товариства «МЕГАБАНК», зацікавлені особи - приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Юрій Володимирович, ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛГРУПХАРКІВ» на дії приватного виконавця - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 15-дений строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п. 15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст ухвали виготовлено 10 червня 2019 року.

Суддя Г.А. ЗУБ

Попередній документ
82296405
Наступний документ
82296407
Інформація про рішення:
№ рішення: 82296406
№ справи: 640/20661/15-ц
Дата рішення: 05.06.2019
Дата публікації: 11.06.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Київський районний суд м. Харкова
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); В порядку ЦПК України; Скарги на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, що розглядаються в порядку цивільного судочинства