Справа №639/115/19
Провадження 1-кс/639/129/19
04 червня 2019 року м. Харків
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , представників ДУ «Харківський слідчий ізолятор» - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисника- адвоката ОСОБА_6 , ув*язненого - ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові скаргу ОСОБА_7 про порушення прав та свобод ув'язненого адміністрацією ДУ «Харківський слідчий ізолятор»,-
04.01.2019 року до Жовтневого районного суду м. Харкова надійшло клопотання ув'язненого ОСОБА_7 про зняття його з обліку, як схильного до втечі і нападу, оскільки на його думку постановлення на даний облік було безпідставним і незаконним.
Обґрунтовано клопотання тим, що ОСОБА_7 утримуються у слідчому ізоляторі з 2010 року, з початку утримання його було поміщено на облік, як схильного до втечі та нападу. У 2013 році ОСОБА_7 було знято з вказаного обліку, оскільки поміщення туди було визнано безпідставним, проте у 2014 році ув*язненого знов було поміщено на такий же облік без будь-яких причин. Знаходження на обліку створює ОСОБА_7 суттєві проблеми під час його утримання, тому заявник вважає необхідним зняти його з вказаного вище обліку.
Під час судового засідання ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_6 вимоги скарги підтримали, просили суд прийняти рішення про зняття заявника з обліку.
Представники ДУ «Харківський слідчий ізолятор» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просили відмовити в задоволенні скарги, посилаючись на те, що ОСОБА_7 був поставлений на профілактичний облік законно та обґрунтовано, у зв*язку з обвинуваченням у вчиненні ним резонансного злочину, підстав для зняття його з обліку у адміністрації слідчого ізолятору не вбачає.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали особової справи та надані до суду докази в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 206 КПК України, кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь - який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений за ч.2 ст. 342 КК України, на строк до довічного позбавлення волі, в державній установі «Харківський слідчий ізолятор», утримується з 10.08.2010 та на даний час.
Згідно вимог ст. ст. 537, 539 КПК України під час виконання вироку судами вирішуються питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконані вироку, при цьому суд розглядає клопотання (подання) згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цього розділу.
Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров*я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обовязком держави.
Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; норми Конституції України є нормами прямої дії; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 ст. 7 Кримінально-виконавчого Кодексу України держава поважає і охороняє права, свободи і законні інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку. Засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду. Правовий статус засуджених визначається законами України, а також цим Кодексом, виходячи із порядку і умов виконання та відбування конкретного виду покарання.
Згідно ч. 1 ст. 8 Кримінально-виконавчого Кодексу України засуджені мають право: на гуманне ставлення до них та на повагу їх людської гідності; засуджені не повинні підлягати жорстокому, нелюдському або такому, що принижує їх гідність, поводженню. Заходи впливу можуть застосовуватися до засуджених виключно на підставі закону; засуджені не можуть бути піддані медичним або іншим подібним дослідженням незалежно від їх згоди.
Аналогічна норма міститься в п. 1 розділу 3 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 29 грудня 2014 року№ 2186/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України30 грудня 2014 року за № 1656/26433.
ОСОБА_7 утримується в ДУ «Харківськйі слідчий ізолятор», що підтверджується відповідним повідомленням, яке знаходиться у матеріалах справи.
Згідно п. 2 розділу ХХХІІІ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 29 грудня 2014 року№ 2186/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2014 року за № 1656/26433 при виведенні з камер або конвоюванні на території установи виконання покарань засуджених до довічного позбавлення волі, які схильні до втечі, захоплення заручників, нападу на адміністрацію, до них застосовуються наручники з урахуванням фізичних вад та стану їхнього здоровя.
Відповідно до п. 1 розділу ХІХ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 29 грудня 2014 року№ 2186/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України30 грудня 2014 року за № 1656/26433, нагляд за засудженими є системою заходів, що спрямовані на забезпечення відбування та виконання кримінальних покарань у виді позбавлення (обмеження) волі та арешту шляхом цілодобового і постійного контролю за поведінкою засуджених у місцях їх проживання та праці, попередження та припинення з їх боку протиправних дій, забезпечення вимог ізоляції засуджених та безпеки персоналу установ виконання покарань.
Відповідно до п. 1 розділу ХІХ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 29 грудня 2014 року№ 2186/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України30 грудня 2014 року за № 1656/26433, з метою підтримання належного правопорядку в установах виконання покарань, попередження злочинів та правопорушень серед засуджених здійснюється комплекс спеціальних профілактичних заходів щодо виявлення, постановки на облік та організації нагляду за особами, схильними до вчинення правопорушень. Виявлення та постановка на профілактичний облік засуджених, які вчинили правопорушення або мають намір їх вчинити, здійснюються працівниками оперативного підрозділу шляхом досконалого вивчення матеріалів особових справ засуджених, перевірки відомостей щодо їх поведінки в ізоляторах тимчасового тримання, слідчих ізоляторах, закладах охорони здоров*я тощо, документації, у якій фіксуються порушення режиму, перегляду кореспонденції, а також інформації працівників підрозділів соціально-виховної та психологічної роботи та нагляду і безпеки. Зняття з профілактичного обліку здійснюється комісійно на підставі достатніх даних про зміну поведінки засудженого. Підготовку матеріалів на зняття з профілактичного обліку здійснює працівник оперативного підрозділу з урахуванням пропозицій працівників підрозділів соціально-виховної та психологічної роботи та нагляду і безпеки.
У судовому засіданні встановлено, як з пояснень самого ОСОБА_7 , так і з пояснень представників установи виконання покарань, що заявник був взятий на профілактичний облік як особа, схильна до втечі, під час перебування у Харківському слідчому ізоляторі. Підставою для цього переважно є інформація оперативного відділу установи про можливі наміри ОСОБА_7 вчинити втечу з під варти, пов*язану з нападом на адміністрацію.
З особової справи вбачається, що з прибуттям до установи, з метою здійснення контролю за поведінкою ОСОБА_7 , забезпечення безпеки персоналу установи, а також у зв'язку з обвинуваченням останнього стосовно можливого вчиненням ним резонансного злочину, адміністрацією установи було прийнято рішення поставити ув'язненого ОСОБА_7 на профілактичний облік, як схильного до втечи та суїциду.
Постановою начальника установи від 10.08.2018 року на ув'язненого накладено дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани за порушення встановленого режиму тримання, яке полягає в тому, що 08.08.2018 року о 09 год. 05 хв. ОСОБА_8 навмисно завісив ковдрою своє спальне місце, яке розташоване в камері №212 режимного корпусу №2, чим перешкоджав веденню надзору за його поведінкою.
Під час утримання вищевказаного в установі, психологами установи проведено комплекс відповідних заходів виховного та психологічного характеру, в результаті яких, адміністрацією установи прийнято рішення зняти ув'язненого ОСОБА_7 з профілактичного обліку, як схильного до суїциду, одночасно, враховуючи його шантажно-демонстративну поведінку, комісія ухвалила рішення поставити останнього на облік, як схильного до членоушкодження.
Після того, на підставі рапорту психолога установи від 01.07.2013, враховуючи стабільність психоемоційного стану увезеного ОСОБА_7 , на засіданні комісії установи прийнято рішення про зняття останнього з обліку, як схильного членоушкодження.
Відомості щодо нібито зняття у 2013 році ув'язненого ОСОБА_7 з профілактичного обліку, як схильного до втечі, в матеріалах особової справи останнього відсутні. Згідно архівних-облікових даних, інформації щодо зняття з такого обліку в установі не має.
Також повідомляємо, що згідно отриманої в лютому 2014 року інформації, що надійшла з оперативного відділу установи, стосовно можливих намірів з боку ОСОБА_7 вчинити втечу з під варти, пов'язану з нападом на персонал адміністрації установи, комісією установи прийнято рішення поставити на профілактичний облік останнього, як схильного до нападу на адміністрацію.
Крім того, в період з 04.09.2017 до 15.04.2018, під час перебування ув'язненого ОСОБА_7 у Київському слідчому ізоляторі, у зв'язку з його слуханням у Вищому спеціалізованому суді України, згідно наказу для забезпечення належного контролю за поведінкою осіб схильних до нападу та втечі від 02.10.2017 №154/ОД-17, комісією прийнято рішення про продовження перебування останнього на такому обліку.
З прибуттям ув'язненого ОСОБА_7 до установи 15.04.2018, перебування останнього на вищевказаному профілактичному обліку було поновлено, на підставі наказу з охорони та режиму установі від 17.04.2018 №105 дек.
У свою чергу, один раз на півроку, відділом соціально-виховної та психологічної роботи зі спецконтингентом, за інформацією оперативного відділу установи, проводяться засідання профілактичної комісії, де вирішується питання доцільності перебування на обліку ув'язнених та засуджених, у тому числі ув'язненого ОСОБА_7 .
На даний час ОСОБА_7 продовжує перебувати на профілактичному обліку установи, як схильний до втечи та нападу на адміністрацію, на підставі наказів міністерства юстиції України від 14.11.2017 №2т та від 22.04.2016 №30/дск.
За час тримання в установі, засуджений ОСОБА_7 неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності, за що має 9 стягнень, з них тричі поміщався до карцеру, адміністрацією не заохочувався. В бесідах з персоналом адміністрації установи тактовний не завжди, виконує їх вимоги лише під контролем.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Зі змісту зазначених вимог закону, слідує, що чинний КПК України не передбачає процесуальної можливості оскарження рішень начальника установи виконання покарань в порядку кримінального судочинства.
Згідно п.2 ч.4 ст.12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на наведене вище, доводи ОСОБА_7 та його захисника не знайшли свого підтвердження при розгляді скарги, яка, таким чином, задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 206, 372 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги ОСОБА_7 про порушення його прав та свобод адміністрацією ДУ «Харківський слідчий ізолятор» - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1