27 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 1-23-32/135-08-4825
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Катеринчук Л.Й. - головуючий, Жуков С.В., Погребняк В.Я.
учасники справи:
ініціюючий кредитор - Управління пенсійного фонду України у Малиновському районі міста Одеси,
боржник - Державне підприємство "Одеський автомобільний ремонтний завод",
кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Данлін",
ліквідатор - арбітражний керуючий Поярков Володимир Олександрович,
Міністерство оборони України
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Данлін"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
від 22.01.2019
у складі колегії суддів: Аленін О.Ю. (головуючий), Лавриненко Л.В., Філінюк І.Г.
та ухвалу Господарського суду Одеської області
від 12.06.2018
у складі судді Лепехи Г.А.
у справі №1-23-32/135-08-4825
за заявою Управління пенсійного фонду України у Малиновському районі міста Одеси
до Державного підприємства "Одеський автомобільний ремонтний завод"
про визнання банкрутом
13.05.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Данлін" (далі - ТОВ "Данлін") звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 13.05.2019 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.06.2018 у справі №1-23-32/135-08-4825 в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та клопотало про поновлення строку на касаційне оскарження.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ТОВ "Данлін" у справі №1-23-32/135-08-4825 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Жуков С.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.05.2019.
Подана ТОВ "Данлін" касаційна скарга від 13.05.2019 не може бути розглянута Верховним Судом по суті за правилами Глави 2 Розділу IV ГПК України з огляду на таке.
З аналізу змісту статей 55, 129 Конституції України вбачається, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").
Як вбачається з прохальної частини касаційної скарги ТОВ "Данлін" від 13.05.2019, предметом касаційного оскарження визначено постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.06.2018 про розгляд заяви Міністерства оборони України про визнання недійсним аукціону з продажу майна банкрута в межах справи №1-23-32/135-08-4825 про банкрутство Державного підприємства "Одеський автомобільний ремонтний завод".
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.06.2018 у справі №1-23-32/135-08-4825 заяву Міністерства оборони України про визнання недійсним аукціону з продажу майна Державного підприємства "Одеський автомобільний ремонтний завод" від 17.01.2018, визнання недійсним договору купівлі-продажу від 29.01.2018, укладеного в результаті проведеного аукціону, та скасування свідоцтва про право власності на майно від 29.01.2018 задоволено; визнано недійсним аукціон від 17.01.2018 з продажу майна Державного підприємства "Одеський автомобільний ремонтний завод", розташованого за адресою: місто Одеса, вул. Артилерійська, 4; визнано недійсним договір купівлі-продажу майна Державного підприємства "Одеський автомобільний ремонтний завод", розташованого за адресою: місто Одеса, вул. Артилерійська, 4, укладений за результатами проведеного аукціону між арбітражним керуючим Салієвим І.Е. та ТОВ "Сіті Інтайм"; скасовано видане ТОВ "Сіті Інтайм" приватним нотаріусом Савченко С.В. свідоцтво про право власності на майно, розташоване за адресою: місто Одеса, вул. Артилерійська, 4, зареєстроване у реєстрі за №77 від 29.01.2018, здійснено розподіл судових витрат (том 59, а.с. 116-118).
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 у справі №1-23-32/135-08-4825 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дартосбуд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Інтайм" задоволено частково; ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.06.2018 у справі №1-23-32/135-08-4825 скасовано; заяву Міністерства оборони України про визнання недійсним аукціону з продажу майна Державного підприємства "Одеський автомобільний ремонтний завод" від 17.01.2018, визнання недійсним договору купівлі-продажу від 29.01.2018, укладеного в результаті проведеного аукціону та скасування свідоцтва про право власності на майно від 29.01.2018, - задоволено; визнано недійсним аукціон від 17.01.2018 з продажу майна Державного підприємства "Одеський автомобільний ремонтний завод", розташованого за адресою: місто Одеса, вул. Артилерійська; визнано недійсним договір купівлі-продажу майна Державного підприємства "Одеський автомобільний ремонтний завод", розташованого за адресою: місто Одеса, вул. Артилерійська, 4 (реєстраційний номер №2 від 29.01.2018), укладений за результатами проведеного аукціону між арбітражним керуючим Салієвим І.Е. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіті Інтайм"; скасовано видане Товариству з обмеженою відповідальністю "Сіті Інтайм" приватним нотаріусом Савченко С.В. свідоцтво про право власності на майно, розташоване за адресою: місто Одеса , вул. Артилерійська, 4, зареєстроване у реєстрі за №77 від 29.01.2018 (т. 63, а.с. 126-155).
Прийнята у справі №1-23-32/135-08-4825 постанова апеляційного суду за наслідком розгляду майнового спору про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна Державного підприємства "Одеський автомобільний ремонтний завод" від 17.01.2018 та укладеного за його наслідком договору купівлі-продажу від 29.01.2018 була предметом касаційного перегляду Верховного Суду за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Інтайм" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дартосбуд" з прийняттям Постанови Верховного Суду від 18.04.2019 про залишення зазначених касаційних скарг без задоволення, а постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 щодо ухвали Господарського суду Одеської області від 12.06.2018 у справі №1-23-32/135-08-4825 - без змін (том 65, а.с. 185-205).
За змістом частин 1, 4 статті 305 ГПК України вбачається, що якщо касаційна скарга надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час касаційного розгляду справи, суд касаційної інстанції розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави. Суд касаційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час касаційного розгляду справи за касаційною скаргою іншої особи.
Звертаючись до Верховного Суду 13.05.2019 із касаційною скаргою на постанову апеляційного суду від 22.01.2019 та ухвалу суду першої інстанції від 12.06.2018 у справі №1-23-32/135-08-4825, кредитор - ТОВ "Данлін" доводило помилковість висновків місцевого та апеляційного судів про порушення ліквідатором Державного підприємства "Одеський автомобільний ремонтний завод" Салієвим І.Е. та організатором аукціону порядку підготовки та проведення аукціону з продажу майна банкрута 17.01.2018 та зазначило про помилкове визнання судами недійсними результатів спірного аукціону та укладеного за його наслідком договору купівлі-продажу з переможцем аукціону.
За змістом касаційної скарги ТОВ "Данлін" вбачається, що скаржник доводить неправильне застосування судами приписів статей 3, 11, 13, 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) при вирішенні питання про можливість розгляду заяви Міністерства оборони України про визнання недійсними результатів аукціону як такої, що спрямована на судовий захист особи, яка зловживала своїм процесуальним правом; безпідставне застосування до спірних правовідносин законодавства, що визначає правовий статус військового майна, оскільки майно підприємства-банкрута не може бути віднесено до військового за відсутності встановлених законодавцем кваліфікуючих ознак військового майна; невідповідність висновків судів про необхідність одержання ліквідатором Салієвим І.Е. погодження переліку ліквідаційної маси державного підприємства-боржника з Міністерством оборони України, як органу управління боржником, при здійсненні реалізації майна банкрута в ліквідаційній процедурі та неправильне застосування судами приписів статей 38, 41, 42, 96 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство); висновки судів про наявність підстав для визнання результатів аукціону 17.01.2018 з продажу майна банкрута недійсними зроблені з неправильним застосуванням положень статей 204, 215 ЦК України, оскільки Міністерство оборони України не є стороною оспорюваного правочину та не довело порушення його прав внаслідок вчинення спірного правочину; судами зроблено помилковий висновок про порушення ліквідатором при проведенні спірного аукціону приписів статті 63 Закону про банкрутство, що полягало в обмеженні Міністерства оборони України у допуску до місця проведення аукціону, оскільки Міністерство оборони України не зверталося до ліквідатора та організатора аукціону в установленому законом порядку з проханням про допуск до місця проведення аукціону; судами невірно застосовано положення частини 3 статті 49 Закону про банкрутство щодо необхідності погодження проведення аукціону з продажу майна Державного підприємства "Одеський автомобільний ремонтний завод" з Міністерством оборони України, а також неправильно застосовано положення статей 38, 54, 55 Закону про банкрутство та статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" при зазначені однією з підстав для визнання недійсними результатів спірного аукціону з продажу майна Державного підприємства "Одеський автомобільний ремонтний завод" його проведення за наявності дійсного арешту, накладеного на майно боржника.
Як вбачається з протоколу судового засідання Верховного Суду 18.04.2019 у справі №1-23-32/135-08-4825, ТОВ "Данлін" не було присутнім під час касаційного перегляду постанови апеляційного суду від 22.01.2019 за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Інтайм" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дартосбуд" (том 65, а.с. 179-181).
Разом з тим, наведені ТОВ "Данлін" у касаційній скарзі доводи щодо порушення судами попередніх інстанцій приписів ЦК України, Закону про банкрутство та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" при розгляді майнового спору про визнання недійсними результатів аукціону 17.01.2018 з продажу майна Державного підприємства "Одеський автомобільний ремонтний завод" вже розглядалися Верховним Судом під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень за касаційними скаргами ТОВ "Дартосбуд" та ТОВ "Сіті Інтайм" та спростовані Верховним Судом, як необґрунтовані, з прийняттям Постанови від 18.04.2019 про залишення без змін постанови апеляційного суду від 22.01.2019 щодо ухвали суду першої інстанції від 12.06.2018 у справі №1-23-32/135-08-4825.
Відповідно до частини 5 статті 305 ГПК України, суд відмовляє у відкритті провадження за касаційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час касаційного розгляду справи за касаційною скаргою іншої особи.
З огляду на те, що оскаржувані ТОВ "Данлін" судові рішення (постанова апеляційного суду від 22.01.2019 та ухвала місцевого суду від 12.06.2018) у справі №1-23-32/135-08-4825 вже були предметом касаційного перегляду за касаційними скаргами інших учасників справи (ТОВ "Дартосбуд" та ТОВ "Сіті Інтайм"), а ТОВ "Данлін" не навело доводів, які б не розглядалися під час прийняття Постанови Верховного Суду від 18.04.2019 у справі №1-23-32/135-08-4825, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Данлін" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.06.2018 у справі №1-23-32/135-08-4825 слід відмовити на підставі частини 5 статті 305 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 55, 129 Конституції України, статтями 234, 287, 305 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Данлін" у відкриті касаційного провадження за касаційною скаргою від 13.05.2019 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.06.2018 у справі №1-23-32/135-08-4825.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.Й. Катеринчук
Судді С.В. Жуков
В.Я. Погребняк