Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"10" червня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1108/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калініченко Н.В.
без повідомлення (виклику) учасників справи
розгянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного
провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Системи прогресивної очистки", м. Харків, до товариства з обмеженою відповідальністю "Мобількомунсервіс", смт. Пісочин, про стягнення коштів у розмірі 15 773,49 грн.
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Системи прогресивної очистки", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "Мобількомунсервіс", про стягнення 15 389,63 грн. основної заборгованості, 112,59 грн. 3% річних та 271,27 грн. інфляційних втрат. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 квітня 2019 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/1108/19, розгляд справи призначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
01 серпня 2016 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) було укладено договір № М-03 про надання послуг. Відповідно до п.п. 1.1, 1.1.2 договору, предметом договору є надання широкого спектру клінінгових послуг на об'єкті замовника, що знаходиться смт. Пісочин Харківський район. Види, перелік та вартість послуг визначаються додатковими угодами до цього договору, що є його невід'ємними частинами та підставою для розрахунків між сторонами. Ціна договору складається з вартості послуг за усіма актами наданих послуг протягом дії цього договору. Оплата здійснюється замовником шляхом оплати наданих послуг протягом 15 банківських днів з дати підписання акту наданих послуг. Факт виконання договірних зобов'язань виконавця підтверджується актом наданих послуг, що складається і підписується сторонами один раз на місяць (п.п. 2.1, 2.2, 2.6 договору). Замовник зобов'язується своєчасно здійснити оплату в строки, зазначені в даному договорі. Підписувати надані виконавцем акти наданих послу або давати мотивовану відмову від їх підписання протягом трьох робочих днів з моменту їх отримання. Забезпечувати доступ до об'єктів надання послуг. На вимогу виконавця забезпечити побутовими приміщеннями (для зберігання інвентарю, обладнання, видаткових матеріалів та інше), доступом для забору та зливу вони інше (п. 3.1 договору). В випадку порушення умов даного договору винна сторона несе відповідальність визначену цим договором або чинним законодавством України (п. 4.1 договору). Відповідно до п.п. 9.1, 9.3, 9.5 договору, даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2018 року включно, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору (п. 9.1 в редакції додаткової угоди № 2 від 28 листопада 2018 року). В випадку продовження строку дії даного договору сторони мають право переглянути ціни на послуги. У разі припинення договору сторони зобов'язані повністю провести взаєморозрахунки. Додатковою угодою № 1 від 01 серпня 2016 року сторонами погоджено, що виконавець має надати послуги з вивезення побутових відходів відповідно до Регламенту робіт (додаток № 1). Вартість послуг з вивезення побутових відходів за 1 м. куб. складає: 65,10 грн., в т.ч. ПДВ (20%) - 10,85 грн.
Як вказує позивач у позовній заяві, він свої зобов'язання за договором № М-03 про надання послуг від 01 серпня 2016 року виконав в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-приймання виконаних робіт (послуг): № 2 від 28 лютого 2018 року на суму 6 659,74 грн.; № 3 від 31 березня 2018 року на суму 7 805,50 грн.; № 4 від 30 квітня 2018 року на суму 11 027,94 грн.; № 5 від 31 травня 2018 року на суму 11 958,88 грн.; № 6 від 30 червня 2018 року на суму 10 598,28 грн.; № 7 від 31 липня 2018 року на суму 10 240,24 грн.; № 8 від 31 серпня 2018 року на суму 10 956,34 грн.; № 9 від 30 вересня 2018 року на суму 10 813,12 грн.; № 10 від 31 жовтня 2018 року на суму 9 882,18 грн.; № 11 від 30 листопада 2018 року на суму 9 094,46 грн.; № 12 від 31 грудня 2018 року на суму 9 953,80 грн. Водночас, відповідачем вартість наданих послуг оплачено частково, що підтверджується наявними в матеріалах справи реєстрами кредитових платежів, отриманих від банків для зарахування на рахунок клієнта по документу та й стало для позивача підставою для звернення з даним позовом до суду.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору. Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України). Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Системи прогресивної очистки" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Мобількомунсервіс" заборгованості за надані послуги за договором № М-03 про надання послуг від 01 серпня 2016 року (частково за листопад 2018 року та за грудень 2018 року) у розмірі 15 389,63 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Розглянувши частину позовних вимог про стягнення з відповідача 271,27 грн. інфляційних втрат та 112,59 грн. 3% річних суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем був наданий обґрунтований розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, відповідно до якого сума 3% річних складає - 112,59 грн., інфляційних втрат - 271,27 грн. Перевіривши правомірність нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних, враховуючи приписи ст. 625 ЦК України, суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства, а сума 3% річних складає 112,59 грн., інфляційних втрат складає 271,27 грн. З огляду на наведе вище, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 112,59 грн. 3% річних та 271,27 грн. інфляційних втрат є обґрунтованим та підлягають задоволенню.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у розмірі 1 921,00 грн. покладається на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 1-5, 8, 10-12, 20, 41-46, 73-80, 86, 91, 123, п. 2 ч. 1 ст. 129, ст.ст. 232, 233, 236-241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мобількомунсервіс" (62418, Харківська обл., Харківський р-н, смт. Пісочин, вул. Квартальна, 5/9, код ЄДРПОУ 34784772) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Системи прогресивної очистки" (61052, м. Харків, вул. Благовіщенська, буд. 24, код ЄДРПОУ 37365048) 15 389,63 грн. основної заборгованості, 112,59 грн. 3% річних, 271,27 грн. інфляційних втрат та 1 921,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Повне рішення складено "10" червня 2019 р.
Суддя Н.В. Калініченко