номер провадження справи 15/71/19
30.05.2019 Справа № 908/700/19
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі головуючий суддя - Горохов І.С.,
при секретарі судового засідання Осоцький Д.І.
за позовом Фізичної особи - підприємця Кліщ Галини Степанівни (ФОП Кліщ Г.С. ), АДРЕСА_1
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Квартал 5» (ТОВ «Квартал 5»), 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11
про стягнення коштів та розірвання договору оренди
За участю представників сторін та учасників процесу:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Суть спору
25.03.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця Кліщ Галини Степанівни, Івано-Франківська область, м. Рогатин до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Квартал 5», м. Запоріжжя про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна № 21/07/14 від 21.07.2014 в розмір 331 362,85 грн, з яких: заборгованість по сплаті орендних платежів в розмірі 54 967,23 грн, штрафні санкції в розмірі 276 395,62 грн та розірвання договору оренди нерухомого майна № 21/07/14 від 21.07.2014.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2019, справу № 908/700/19 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 27.03.2019 позовна заява була залишена без руху для усунення недоліків, допущених позивачем.
09.04.2019 на адресу господарського суду надійшла заява Фізичної особи - підприємця Кліщ Галини Степанівни, Івано-Франківська область, м. Рогатин про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 09.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/700/19, присвоєно справі номер провадження 15/71/19. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Судове засідання призначено на 06.05.2019.
Ухвалою суду від 06.05.2019 підготовче засідання відкладалось на 20.05.2019.
Ухвалою суду від 20.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу № 908/700/19 до судового розгляду по суті на 30.05.2019.
Підставою для звернення з позовом до суду позивач зазначив тривале неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо внесення орендних платежів в рамках договору оренди нерухомого майна № 21/07/14 від 21.07.2014. В обґрунтування заявлених позовних вимог посилався на ст.ст. ст. 171, 176, 194 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525- 526, 530, 536, 599, 610, 612, Цивільного кодексу України. Просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник позивача у судове засідання 30.05.2019 не з'явився. На адресу суду надіслав заяву від 15.05.2019, в якій просив розгляд справи провести за його відсутності, зазначив що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач у призначене судове засідання не з'явився, при причини неявки суд не повідомив. Про час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому порядку шляхом направлення на адресу відповідної ухвали. Клопотань про розгляд справи без уповноваженого представника або про відкладення розгляду скарги на адресу суду не надходило. Вимоги ухвал суду не виконав, відзив на позов не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).
Отже, враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце призначеного судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними в матеріалах справи документами.
У зв'язку з неявкою сторін, в судове засідання 30.05.2019 звукозапис судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою системи «Оберіг» не здійснювався.
Вивчивши матеріали справи, суд установив наступне.
21.07.2014 Фізичною особо - підприємцем Кліщ Галиною Степанівною (позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Квартал 5» (відповідач, орендар) укладено договір № 21/07/14 оренди нерухомого майна.
Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове, платне користування на умовах оренди нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 25,5 м2 , яка розміщена в будівлі, що розташована за адресою: Україна, Івано-Франківська область, Рогатинський район, м. Рогатин, пл. Роксолани, 6.
Об'єкт оренди передається орендарю для використання його з метою здійснення господарської діяльності. Об'єкт оренди належить орендодавцю на праві власності (п. п. 1.2. - 1.3. договору).
Згідно з п. 3.1. договору розмір орендної плати за місяць становить 5000,00 грн без ПДВ. Орендна плата буде змінюватись пропорційно при зміні комерційного курсу долара США в сторону збільшення відносно національної валюти - гривні.
Орендна плата сплачується орендарем щомісячно до 10 числа поточного місяця (п. 3.2. договору).
Відповідно до п. 3.3. розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць помножений на індекс інфляції при індексу споживчих цін вище 100 %. При індексі споживчих цін нижче 100 % орендна плата за наступний місяць залишається на рівні попереднього місяця.
Відповідно до п. п. 5.1.2., 6.1.3. орендодавець має право щомісячно, своєчасно та в повному обсязі отримувати від орендаря орендну плату за користування об'єктом оренди. Орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за користування об'єктом оренди та здійснювати інші платежі згідно умов цього договору.
Відповідно до п. 13.1, 13.2. договору, він набирає чинності із моменту підписання. Цей договір укладено на термін орендного користування з 21.07.2014 по 19.07.2017.
Пунктом 13.5. врегульовано, що договір може бути розірваний у випадках, передбачених чинним законодавством України.
Передання позивачем відповідачу приміщення в оренду підтверджується Актом приймання - передачі об'єкта суборенди від 21.07.2014.
01.03.2015 Фізичною особо - підприємцем Кліщ Галиною Степанівною та Товариством з обмеженою відповідальністю «Квартал 5» укладено додаткову угоду до договору оренди нерухомого майна № 21/07/14 від 21.07.2014 у відповідності до якої сторони вирішили внести зміни у п. 3.1. договору оренди в частині збільшення щомісячного розміру орендної плати в сумі 9000,00 грн. Інші умови договору оренди залишились без змін.
18.11.2016 сторонами додатково укладено додаткову угоду за договором
оренди нерухомого майна № 21/07/14 від 21.07.2014 згідно якої сторони досягли домовленості продовжити дію договору оренди № 21/07/14 від 21.07.2014 до 20.07.2018.
В подальшому договір оренди нерухомого майна № 21/07/14 від 21.07.2014 пролонгований до 17.07.2020 включно.
Проте, своїх зобов'язань за договором оренди не житлового приміщення відповідач належним чином не виконав, станом на 10.03.2019 відповідач має заборгованість по орендній платі в на загальну суму 331 362,85 грн, про що відповідачу були виставлені відповідні рахунки.
У зв'язку з наявною заборгованістю з орендної плати, яка виникла за договором оренди № 21/07/14 від 21.07.2014 позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості з орендної плати з Товариства з обмеженою відповідальністю «Квартал 5».
Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Аналогічні приписи містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.
Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
Відповідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами статті 629 Цивільного кодексу України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Строком договору, відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України, є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтею 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов'язок щодо плати за послуги оренди у встановлений договором строк не виконав.
Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 54 967,23 грн заборгованості з орендних платежів за період з грудень 2018 по лютий 2019 задовольняється судом.
Жодних заперечень щодо відсутності заборгованості за вказаним договором відповідачем не надано. Заборгованість не сплачена.
За порушення відповідачем строків внесення орендних платежів позивач, враховуючи положення п. 10.2 договору, просив стягнути суму пені в розмірі 276 395,62 грн за період з 11.09.2018 по 11.03.2019 окремо за кожним фактом прострочення оплати.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В свою чергу, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Умовами п. 10.1 договору у випадку прострочення орендарем сплати орендної плати орендодавцю та інших платежів передбачених в договорі в терміни, передбачені п.3.2 договору, орендар сплачує пеню в розмірі 5% від належної до сплати суми за кожен день протермінування. Сплата пені не звільняє орендаря від проведення передбачених договором розрахунків.
Перевіривши розрахунок пені, виконаний позивачем, із врахуванням зазначених приписів законодавства, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягає сума пені в розмірі 5451,60 грн за період з 11.09.2018 по 11.03.2019.
В частині стягнення 270 944,02 грн пені суд відмовляє в задоволенні позову.
За приписами ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному об'ємі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо внесення платежів за оренду нерухомого майна, що є істотним порушенням договору оренди № 21/07/14 від 21.07.2014, матеріалами справи доведений.
Погашення орендарем заборгованості з орендної плати до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивачів про розірвання договору оренди нежитлового приміщення є обґрунтованою, заснованою на законі та такою, що підлягає задоволенню з урахуванням вимог ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Доказів оплати наявної заборгованості та штрафних санкцій відповідач суду не надав.
Таким чином, позовні вимоги судом задовольняються частково.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 129, 202, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Квартал 5» (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11; ідентифікаційний код юридичної особи 38926278) на користь Фізичної особи - підприємця Кліщ Галини Степанівни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) заборгованості по сплаті орендних платежів в розмірі 54 967,23 грн (п'ятдесят чотири тисячі дев'ятсот шістдесят сім гривень 23 коп.), пеняю у розмірі 5451,60 грн (п'ять тисяч чотириста п'ятдесят одна гривня 60 коп.). Видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Квартал 5» (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11; ідентифікаційний код юридичної особи 38926278) до Державного бюджету України (Одержувач: державний бюджет м. Запоріжжя (Вознесенівський район), 2030101; код ЄДРПОУ 38025409; Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 34311206083010) судовий збір у розмірі 2827,28 грн (дві тисячі вісімсот двадцять сім гривень 28 коп.). Видати наказ.
Розірвати з договір оренди нерухомого майна № 21/07/14 від 21.07.2014, укладений між Фізичною особою - підприємцем Кліщ Галиною Степанівною та Товариством з обмеженою відповідальністю «Квартал 5».
У задоволені позову в частині стягнення пені в сумі 270 944,02 грн - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 10 червня 2019 року.
Суддя І. С. Горохов