61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
іменем України
04.06.2019р. Справа №905/338/19
за позовом Фізичної особи-підприємця Іванцова Сергія Володимировича, м.Покровськ
до відповідача Фізичної особи-підприємця Богатиренко Сергія Анатолійовича, с.Калинове
про розірвання договору про спільну діяльність
Суддя Левшина Г.В.
при секретарі судового засідання Бойчук Н.Р.
Представники сторін:
від позивача: Малушко Г.Ю.
від відповідача: Маліновський Д.В.
В засіданні суду брали участь:
1. Стислий зміст позовних вимог:
Фізична особа-підприємець Іванцов Сергій Володимирович, м.Покровськ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізичної особи-підприємця Богатиренко Сергія Анатолійовича, с.Калинове, про розірвання договору від 07.04.2016р. про спільну діяльність.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про спільну діяльність від 07.04.2016р. в частині виконання наступних обов'язків:
- п.1.1.1 договору щодо вчинення спільних дій в сфері риборозведення та рекреації;
- п.3.1.1 договору щодо виконання умов цього договору та інших договорів, укладених на виконання останнього;
- п.3.1.2 договору щодо внесення плати за користування водним об'єктом;
- п.3.1.8 договору щодо недопущення порушення санітарних норм та правил;
- п.3.1.9 договору щодо ведення обліку виловленої риби та надання звітів;
- п.3.1.13 договору щодо перерахування коштів на відповідний рахунок зі спільної діяльності, невнесення плати із податків та зборів;
- п.5.2 договору щодо складання та надання обов'язкової звітності.
2. Стислий зміст заперечень відповідача:
Відповідач у відзиві на позов від 07.03.2019р., який надійшов на адресу суду 12.03.2019р., позовні вимоги не визнав, посилаючись на виконання в період з квітня 2016р. по липень 2018р. зобов'язань за договором про спільну діяльність, недоведеність позивачем відповідними доказами фактів порушення умов договору з боку відповідача, внесення коштів у спільну діяльність.
3. Щодо порядку господарського судочинства під час розгляду справи судом:
Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.02.2019р. відкрите провадження у справі №905/338/19, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 12.03.2019р. о 14.15 год.
11.03.2019р. від позивача до канцелярії суду надійшло клопотання про долучення документів.
12.03.2019р. від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву, клопотання про відкладення підготовчого засідання та заява про виклик свідків.
У підготовче судове засідання 12.03.2019р. відповідач не з'явився, позивач підтримав заявлені позовні вимоги та заявив клопотання про необхідність надання часу для підготовки відповіді на відзив.
01.04.2019р. від відповідача до канцелярії суду надійшла заява про долучення доказів, а також клопотання про перенесення розгляду справи.
02.04.2019р. від позивача до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив.
В судове засідання 02.04.2019р. представник відповідача не з'явився, позивач підтримав заявлені позовні вимоги, надав відповідь на відзив.
Ухвалою від 02.04.2019р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 23.04.2019 року о 12:00 год.
23.04.2019р. від позивача через канцелярію суду надано клопотання про надання доказів до матеріалів справи.
У підготовче судове засідання 23.04.2018р. представник відповідача не з'явився, через канцелярію суду надав зустрічний позов, клопотання про витребування доказів, про призначення судової експертизи у справі. Позивач в судовому засіданні повідомив суд про необхідність ознайомлення з наданими відповідачем документами.
Ухвалою від 23.04.2019р. оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 14.05.2019 року о 12:30 год.
10.05.2019р. від відповідача до канцелярії суду надійшла заява про долучення доказів, заява про письмове опитування учасника справи як свідка та заперечення на відзив.
14.05.2019р. від позивача через канцелярію суду надані пояснення по справі.
Виходячи з того, що всупереч вимог ст.90 Господарського процесуального кодексу України заява про письмове опитування учасника справа, викладена відповідачем, не у першій заяві по суті справи або додатку до неї, враховуючи строки підготовчого провадження, остання судом залишена без задоволення, ухвалою від 14.05.2019р. закрите підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 04.06.2019 року о 12.00 год.
В судовому засіданні 04.06.2019р. сторонами підтверджені свої правові позиції.
4. Встановлені судом та неоспорені сторонами обставини справи:
07.04.2016р. між Фізичною особою-підприємцем Богатиренко С.А. (стороною 1) та Фізичною особою-підприємцем Іванцовим С.В. (стороною 2) був підписаний договір про спільну діяльність.
Згідно розділу 1 даного договору за останнім сторони зобов'язуються шляхом об'єднання зусиль та майна, а також майнових та/або немайнових прав, що належать сторонам на відповідних правових підставах, спільно діяти в сфері риборозведення та рекреації для досягнення наступних спільних господарських цілей: отримання прибутку від продажу рибної продукції, платного рибальства. Для досягнення мети договору сторони домовились об'єднати свої фінансові, технічні, виробничі та матеріальні ресурси і можливості. Кожна із сторін діє в межах функцій та обов'язків, визначених даним договором.
За приписом п.2.2 договору сумісна діяльність сторін буде здійснюватися у відповідності до «Програми робіт» (додаток №1), що додається до даного договору, в якій сторони визначають порядок, терміни, етапи та інші умови сумісної діяльності. У програму можуть вноситися зміни, доповнення та уточнення по взаємній згоді сторін шляхом підписання окремих письмових доповнень. У випадку внесення змін і доповнень до власних установчих документів повідомляти про це іншу сторону та надавати їй копії відповідних документів.
Виходячи зі змісту розділу договору «Визначення основних термінів» сторонами було узгоджено визначення наступних термінів: баланс спільної діяльності, бюджет спільної діяльності, внесок, договір, окремий рахунок, оператор, Програма спільної діяльності, спільна діяльність.
За змістом п.п.2.5.1-2.5.4 договору встановлено наступні права сторін: на пріоритетних засадах (при інших рівних цінових, платіжних і інших умовах) реалізовувати спільній діяльності необхідні їй товари, роботи, послуги; всі роботи, передбачені завтердженою сторонами Програмою спільної діяльності, будуть виконуватися силами сторін, у разі відсутності у сторін технічної можливості для виконання робіт, оператор має право залучати до їх виконання інших осіб на підставі окремих договорів; здійснюючи свої права та виконуючи обов'язки, сторони зобов'язані дотримуватися чинного законодавства, жодна із сторін не відповідає за зобов'язаннями іншої сторони, не пов'язаними з виконанням цього договору.
За умовами п.5.1 договору ведення спільних справ та поточне керівництво спільною діяльністю здійснює сторона 1 (ФОП Богатиренко С.А.), яка є оператором спільної діяльності, тобто, стороною, яка відкриває окремий рахунок, веде баланс спільної діяльності і організовує ведення спільної діяльності. З питань, пов'язаних зі спільною діяльністю, сторона 1 є представником сторони 2 та діє від її імені в межах, обумовлених даним договором, Програмою спільної діяльності, бюджетом спільної діяльності. Сторона 1 здійснює ведення спільних справ на підставі довіреності, що видається стороною 2 (ФОП Іванцовим С.В.) на весь термін дії договору.
Внесок сторони 1 - грошові кошти, особиста трудова участь, знання та вміння, частка сторони 1 складає 90%. Внесок сторони 2 - передача протягом 5 днів з моменту укладання цього договору об'єктів для експлуатації стороні 1 згідно акту приймання-передачі, переоформлення документів і дозволів на об'єкти згідно акту на сторону 1 в термін їх закінчення дії, частка сторони 2 складає 10% (розділ 6 договору).
Термін дії договору в п.10.1 сторонами визначений з моменту підписання до 31.12.2025р. Даний договір може бути пролонгований (продовжений) сторонами за взаємною згодою на визначений або невизначений термін (п.10.2 договору).
Додатками до договору є додаток 1 «Програма робіт», додаток 2 «Акт передачі об'єктів», додаток 3 «Бюджет спільної діяльності» (п.17.1 договору).
Як зазначено позивачем у відповіді на відзив, що надійшла на адресу суду 02.04.2019р. (а.с.139-142), проти чого відповідач не заперечує, Програми робіт (додатку №1) до договору про спільну діяльність від 07.04.2016р. не складалося та не підписувалося.
07.03.2016р. сторонами підписано акт приймання-передачі водойм, будівель та споруд, майна, доументації (додаток №2 до договору), за яким позивач передає, а відповідач як оператор спільної діяльності приймає наступне майно: Карлівське водосховище (верхня частина) площею 522 га, рибопитомник Верхньоторецький площею 23,1 га, СТРХ Піски площею 18,5 га на території Ясинуватського району; будівлі та споруди рибацьких станів (стан задовільний), майно (стіл, диван, невод з лебідкою, лодку тяглову, лодку, бірки, лодку пластикову), документацію (журнал обліку розрахункових операцій, журнал прийнятої риби та водних живих ресурсів, промисловий журнал обліку виявлених водних живих ресурсів та риби, журнал вселення живих ресурсів, копії документів.
Як вказує позивач у позовній заяві, відповідачем не виконуються свої зобов'язання за даним договором, а саме, п.п.1.1.1, 3.1.1, 3.1.2, 3.1.8, 3.1.9, 3.1.13, 5.2.
За таких обставин, на підставі ст.ст.526, 610, 611, 612, 615, ч.5 ст.653, ч.1 ст.651, ст.652 Цивільного кодексу України позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання договору про спільну діяльність від 07.04.2016р.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на недоведеність викладених позивачем обставин, виконання своїх зобов'язань за договором в частині участі у спільній діяльності.
5. Оцінка суду і визначені відповідно до встановлених обставин правовідносини:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
За приписом ст.1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.
Сторони факт укладання договору про спільну діяльність від 07.04.2016р. не заперечують та у представлених суду заявах (відзивах, поясненнях) визнають.
Оцінивши зміст зазначеного вище договору про спільну діяльність від 07.04.2016р., з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладена угода за своїм змістом та правовою природою є договором про спільну діяльність, який підпадає під правове регулювання глави 77 Цивільного кодексу України та ч.7 ст.141, ч.4 ст.176 Господарського кодексу України.
За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому, згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Як встановлено, предметом договору від 07.04.2016р. є зобов'язання сторін шляхом об'єднання зусиль та майна, а також майнових та/або немайнових прав, що належать сторонам на відповідних правових підставах, спільно діяти в сфері риборозведення та рекреації для досягнення наступних спільних господарських цілей: отримання прибутку від продажу рибної продукції, платного рибальства. Для досягнення мети договору сторони домовились об'єднати свої фінансові, технічні, виробничі та матеріальні ресурси і можливості.
Як було зазначено судом вище, позивачем заявлені вимоги про розірвання договору про спільну діяльність від 07.04.2016р. у зв'язку з невиконанням відповідачем умов цього договору.
Так, пунктом 1.1 договору від 07.04.2016р., про невиконання якого відповідачем стверджує позивач, встановлені загальні обов'язки сторін спільно діяти в сфері риборозведення та рекреації для досягнення певних цілей.
Проте, за висновками суду, позивачем не вказано, які саме дії не виконуються відповідачем. Зокрема, як встановлено, даний пункт договору містить загальні положення щодо предмету даного договору. Одночасно, будь-яких конкретних узгоджених зобов'язань сторін, строків їх виконання у даному пункті договору не міститься.
При цьому, враховуючи такий зміст положень умов пункту 1.1 договору, суд враховує надані відповідачем копії документів, згідно яких певні дії на участь у даному договорі ним вчинялися, зокрема: видаткові накладні №2344 від 23.06.2017р.№ДК-1732 від 18.06.2018р., №ДК-698 від 25.06.2018р., №ДК-1732 від 18.06.2018р., ветеринарні свідоцтва №765354, №765020, №765019, товарно-транспортні накладні, договір купівлі-продажу від 15.08.2016р., квитанції про сплату грошових коштів.
Згідно п.3.1.1 договору також встановлений обов'язок відповідача виконувати умови цього договору та будь-яких договорів, контрактів укладених на виконання цього договору без зазначення певних зобов'язань зі строками їх виконання.
Одночасно, як встановлено, відповідна Програма спільної діяльності до договору із зазначенням програми робіт в сфері риборозведення та рекреації сторонами не підписувалась, не узгоджувалась.
За таких обставин, твердження позивача щодо невиконання пунктів 1.1, 3.1.1 договору є безпідставними та необгрунтованими.
В п.3.1.2 договору визначений обов'язок відповідача своєчасно і в повному обсязі вносити плату за користування водним об'єктом. Проте, даний пункт договору не містить у собі визначення порядку внесення відповідачем плати, осіб, на користь яких має вноситися така плата, розміру та строків її внесення. За відсутності такого погодження з боку сторін, необґрунтованими є твердження однієї із сторін щодо порушення іншою стороною відповідного обов'язку.
Відповідно до п.3.1.8 договору відповідач зобов'язаний не допускати порушення санітарних норм та правил.
Всупереч вимог ст.ст.13, 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України позивачем доказів порушення відповідачем відповідних санітарних норм та правил не надано, взагалі не зазначено, які саме норми та правила мають виконуватися відповідачем.
Відповідно до п.3.1.9 договору відповідач зобов'язаний вести облік виловленої риби та надавати звіт про її обсяги органам державної статистики за формою №1 (риба) - 1 раз на рік.
Згідно п.3.1.13 договору відповідач зобов'язаний здійснювати у випадку необхідності додаткову подачу внесків на сумісну діяльність шляхом перерахування грошей на відповідний рахунок або шляхом оплати витрат стороні 2 з сумісної діяльності.
Крім цього, позивач також стверджує про невиконання відповідачем обов'язків оператора спільної діяльності, передбачених п.5.2 договору, зокрема: представництва інтересів учасників, пов'язаних зі спільною діяльністю, у взаємовідносинах з органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, фізичними особами; організації та поточного контролю виконання Програми спільної діяльності, укладення договорів (угод) в межах завдань та повноважень, передбачених даним договором, а також інших, необхідних для досягнення цілей згідно цього договору, Програми спільної діяльності та довіреністю; ведення окремого бухгалтерського обліку та податкового обліку спільної діяльності; своєчасної та повної сплати передбачених чинним законодавством податків, обов'язкових зборів (платежів), складання та подання обов'язкової звітності, виплати сторонами належних їм згідно цього договору частин прибутку, отриманого за результатами спільної діяльності, виконання інших необхідних дій щодо здійснення фінансово-господарської діяльності в межах цього договору.
Щодо вказаних посилань позивача суд виходить з тих обставин, що за умовами п.5.1 договору сторона 1 здійснює ведення спільних справ на підставі довіреності, що видається позивачем на весь термін дії договору.
Проте, доказів видачі відповідної довіреності позивачем відповідачу для ведення спільних справ до справи не надано.
Крім цього, позивачем не визначено згідно яких відомостей відповідачем мав вестися облік виловленої риби, яка звітність має складатися останнім та до яких органів подаватися.
Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
За змістом ст.13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
За приписом ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
При цьому, відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як встановлено, позивачем до матеріалів справи додано:
- копію договору №07-18-111 від 22.08.2018р. про сумісне використання водних ресурсів Карлівського водосховища (верхня частина), який був підписаний між позивачем та КП «Компанія «Вода Донбасу», за яким сторони об'єднують свої зусилання щодо взаємовигідної співпраці та спільному використанню водних ресурсів Карлівського водосховища (верхня частина) з метою забезпечення збереження і підтримку в оптимальному стані екосистеми та водних живих ресурсів водосховища, розширити і ефективно використовувати рибогосподарські можливості водосховища для задоволення потреб населення у рибній продукції та створення додаткових робочих місць;
- копію договору від 10.03.2008р. №82/2008 з додатковою угодою №1 від 22.06.2018р. про надання водних об'єктів загальнодержавного значення у тимчасове користування на умовах оренди, підписаного між позивачем та Донецькою обласною державною адміністрацією, за яким остання «Орендодавець» на підставі п.1.1 розпорядження голови облдержадміністрації від 26.02.2008р. №62 передає, а позивач приймає в платне довгострокове користування на умовах оренди Карлівське водосховище (верхня частина), розташоване на річці Вовча, басейну річки Дніпро, площею водного дзеркала 522,0 га, ємністю 24,0 млн. м.куб. при нормальному підпірному рівні, на території Орлівської сільської ради Ясинуватського району для риборозведення;
- режим рибогосподарської експлуатації верхньої ділянки Карлівського водосховища, розташованого на території Ясинуватського району Донецької області, погоджений Державним агентством рибного господарства країни, Управлінням державного агентства рибного господарства у Донецькій області строком дії до 31.12.2027р.;
- дозвіл №0127 від 29.12.2014р. на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), виданий Управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Донецькій області;
- ліцензію, видану позивачу на здійснення діяльності, пов'язаної з промисловим виловом риби, крім внутрішніх водойм (ставків) господарств;
- копію договору від 05.07.2018р. на надання платних послуг;
- дозвіл на спеціальне водокористування №152/Дн/49д-18, виданий позивачу 27.08.2018р. Державним агентством водних ресурсів України.
В свою чергу, відповідачем до справи надано копію сертифікату №6098 про форс-мажорні обставини, складеного Донецькою торгово-промисловою палатою, за яким засвідчено форс-мажорні обставини ФО ОСОБА_1 щодо зобов'язань з ведення рибного господарства у відповідності до Режиму рибогосподарської експлуатації верхньої ділянки Карлівського водосховища площею 522 га, розташованого на річці Вовча на території Орлівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області з 01.06.2014р., за договором від 10.03.2008р. №82/2008; дата настання - 01.06.2014р., дата закінчення - тривають станом на 04.04.2016р.
За висновками суду, дані документи можуть бути свідченням наявності у позивача права на здійснення певної господарської діяльності з риборозведення, вилову риби, права на використання водного об'єкту тощо. При цьому, деякі з цих документів були отримані позивачем ще до підписання сторонами договору про спільну діяльність.
Одночасно, наявність у позивача певних прав та дозволів, сплата позивачем коштів на користь КП «Компанія «Вода Донбасу» за договором №07-18-111 від 22.08.2018р. (як стороною цього договору) жодним чином не може свідчити про вчинення або невчинення відповідачем своїх обов'язків за договором про спільну діяльність, зокрема, зобов'язань встановлених в пунктах 1.1.1, 3.1.1, 3.1.2, 3.1.8, 3.1.9, 3.1.13, 5.2 договору.
Надані позивачем до матеріалів справи заяви свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , суд до уваги не приймає виходячи з того, за змістом ст.ст.76, 87 Господарського процесуального кодексу України такі докази як показання свідка є повідомленнями про відомі йому обставини, які мають входити в предмет доказування та мати значення для справи. Представлені суду зави вказаних осіб засвідчують ряд фактів, зокрема, наявність договірних відносин між позивачем та відповідачем, факт вилову риби, певні дії особи, що перебуває у трудових відносних з відповідачем - Канібера І.О., проте жодних підтверджень викладених у позові посилань на неправомірність дій відповідача та порушень ним 1.1.1, 3.1.1, 3.1.2, 3.1.8, 3.1.9, 3.1.13, 5.2 договору останні не містять. Долучені до матеріалів справи фотознімки вилову риби, за висновками суду, в якості належного, повного та допустимого доказу також не приймаються, оскільки в результаті дослідження судом останніх не встановлено причинно-наслідкових зв'язків зображення із обставинами, що мають значення для справи та входять до предмету спору.
З аналогічних підстав суд не приймає як належний доказ, що спростовує саме ті обставини, що визначені позивачем як підстава позову, представені відповідачем заяви свідків, а саме, представника відповідача ФОП Богатиренко С.А., Кожухара Ю.Л . та особи, що перебуває у трудових відносних з відповідачем - ОСОБА_5 .
Щодо клопотання відповідача про виклик вказаних свідків до суду, суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.89 ГПК України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.
В даному випадку, враховуючи вищевикладені висновки суду про незначущість для вирішення справи по суті письмових пояснень цих свідків, підстави для їх виклику відсутні, з огляду на що, вищезазначене клопотання залишено без задоволення.
Інші представлені відповідачем документи, як-то видаткові накладні на постачання лічинки карпу, товстолобу, білого амуру, ветеринарні свідоцтва, товарно-транспортні накладні, договори купівлі-продажу, заява до ДП Укррибпроекту щодо прийняття оплати за розробку режиму рибогосподарської діяльностті та біологічного обгрунтування верхнього відсіку Карлівського водосховища - можуть бути свідченнями виконання відповідачем деяких своїх зобов'язань за договором про спільну діяльність, проте, не мають значення для вирішення спору з встановлення факту невиконання зобов'язань за спірними пунктами договору з урахуванням викладених вище висновків суду щодо обсягу та змісту цих зобов'язань.
Крім цього, позивачем до справи додано проект мирової угоди, за змістом якої запропоновано відповідачу виплати за договором про спільну діяльність на суму 4500000,00 грн.
Таким чином, пропозиція щодо здійснення виплат за наслідком розірвання договору про спільну діяльність є непрямою ознакою вчинення відповідачем певних дій під час виконання спірного договору.
З урахуванням викладеного, твердження позивача щодо неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за п.п.1.1.1, 3.1.1, 3.1.2, 3.1.8, 3.1.9, 3.1.13, 5.2 договору про спільну діяльність від 07.04.2016р. не підтверджені належними доказами.
Як вказав Європейський суд з прав людини, пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, вирішуючи питання щодо обґрунтування відхилення всіх доводів сторін, суд виходить із статті 6 Конвенції, у світлі конкретних обставин даної справи, що входять до предмету спору. (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року)
Відповідно до ст.4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно із ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За приписом ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтями 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів. Зокрема, права та законні інтереси захищаються шляхом припинення правовідношення.
Таким чином, законодавець визначив, що цивільне право або охоронюваний законом інтерес можуть бути захищені судом не будь-яким способом, а тільки тим, що передбачений договором чи законом.
За змістом ст.610 Цивільного кодексу України невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.
При цьому, згідно із ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.
Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховували при укладенні договору.
Втім, означені загальні підстави для розірвання договорів на вимогу сторони, чиї права за відповідним договором було порушено іншою стороною, стосуються договорів, що опосередковують зобов'язання сторін одна перед одною.
Проте, у розглядуваних правовідносинах простого товариства жодна із сторін в силу правової природи договору не виступає кредитором іншої сторони щодо виконання обумовлених договором обов'язків, оскільки такі обов'язки визнаються та існують по відношенню до визначеної спільної мети, що безпосередньо випливає із визначення договору простого товариства, наведеного у ст.1132 Цивільного кодексу України.
З огляду на вказану особливість договору такого виду законодавством встановлені спеціальні підстави припинення договору в ст.1141 Цивільного кодексу України, серед яких наявна така підстава як відмова учасника від подальшої участі у договорі простого товариства або розірвання договору на вимогу одного з учасників, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників.
Наразі, за змістом наведеного позивачем обгрунтування позову, останній вважає за можливе припинення спірного договору у судовому порядку.
Умовами договору про спільну діяльність від 07.04.2016р. передбачені підстави припинення договору, а саме: сторона 1 (відповідач) залишає за собою право на дострокове розірвання даного договору по мотивах зміни економічної ситуації у країні, безперспективності та недоцільності ведення спільного господарювання, а також у випадку неможливості здійснення своєї діяльності на принципах самоокупності та самофінансування. У цьому випадку сторонами зобов'язана повідомити другу сторону за місяць (п.10.3 договору). Згідно п.11.2 договору останній може бути розірваний за заявою однієї із сторін у випадку невиконання другою стороною своїх зобов'язань.
Безпосереднє застосування судом означених підстав для розірвання спірного договору у світлі визначених ст.6 Цивільного кодексу України обмежень сторін щодо відступлення від положень актів цивільного законодавства є можливим тією мірою, якою такі підстави відповідають спеціальній нормі ст.1141 Цивільного кодексу України.
З урахуванням викладеного, щодо наявних нормативних підстав для припинення спірного договору суд зазначає, що передбачене в п.4 ч.1 ст.1141 Цивільного кодексу України розірвання договору на вимогу одного із учасників, якщо домовленістю між учасниками не передбачене збереження договору щодо інших учасників, в свою чергу, конкретизоване приписами ч.2 ст.1142 цього кодексу.
За змістом таких приписів умовою розірвання договору є наявність поважної причини (яка, за висновками суду, у даному випадку не доведена доказово) та відшкодування іншим учасникам реальних збитків, завданих розірванням договору (що у даному випадку не відбувається).
На підставі викладеного, позовні вимоги про розірвання договору від 07.04.2016р. є необгрунтованими та підлягають залишенню без задоволення.
Судовий збір підлягає віднесенню на позивача повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 12, 13, 74, 76, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця Іванцова Сергія Володимировича, м.Покровськ до Фізичної особи-підприємця Богатиренко Сергія Анатолійовича, с.Калинове про розірвання договору від 07.04.2016р. про спільну діяльність.
В судовому засіданні 04.06.2019р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 10.06.2019р.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Г.В. Левшина