вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"30" травня 2019 р. Справа№ 910/3353/16
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Грека Б.М.
суддів: Отрюха Б.В.
Остапенка О.М.
за участю секретаря судового засідання: Романової Ю.М.
за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 30.05.2019
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця Маняченко О.А.
на постановуГосподарського суду міста Києва від 23.10.2018
у справі№ 910/3353/16
за заявоюПідприємства "Ера", заснованого на власності Житомирської обласної ради українського фонду "Реабілітація інвалідів"
доПриватного акціонерного товариства "Київфундаментбуд"
пробанкрутство
за участю представників сторін:
від скаржника:Арбузов О.О.
від позивача:не з'явились;
від відповідача:Нестеренко О.А.
Постанову Господарського суду м. Києва від 23.10.2018 у справі № 910/3353/161 викладено в наступній редакції:
"1.Припинити процедуру розпорядження майном приватного акціонерного товариства "Київфундаментбуд" (ідентифікаційний код 33056977).
2.Припинити повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Короткої А.В. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1016 від 01.08.13).
3.Визнати приватне акціонерне товариство "Київфундаментбуд" (ідентифікаційний код 33056977) банкрутом.
4.Відкрити ліквідаційну процедуру.
5.Призначити ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Нестеренка О.А. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 15 від 27.02.13).
6.Підприємницьку діяльність банкрута завершити.
7.Строк виконання всіх грошових зобов'язань вважати таким, що настав 23.10.18.
8.Припинити нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута з 23.10.18.
9.Скасувати арешти, накладені на майно приватного акціонерного товариства "Київфундаментбуд" (ідентифікаційний код 33056977), визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.
10.Припинити повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном з 23.10.18.
11.Оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання приватного акціонерного товариства "Київфундаментбуд" (ідентифікаційний код 33056977) банкрутом, текст якого додається.
12.Зобов'язати ліквідатора банкрута у разі отримання ним заяв з вимогами до банкрута письмово повідомити про це суд та надати докази їх розгляду (визнання або ж відхилення в установленому порядку).
13.Ліквідатору провести ліквідаційну процедуру та надати суду свій звіт та ліквідаційний баланс банкрута у строк до 23.10.19.
14.Призначити судове засідання для розгляду поданого ліквідатором звіту та ліквідаційного балансу боржника на 22.10.19 о 10:10 год. Засідання відбудеться у приміщені господарського суду м. Києва в залі судових засідань № 7 (корпус Б).
15.Постанова набрала чинності з моменту її прийняття та підлягає оскарженню в установленому Законом порядку."
Не погоджуючись із зазначеною постановоюмісцевого господарського суду, Фізична особа підприємць Маняченко О.А. звернулась до апеляційного господарського суду з скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду м. Києва від 23.10.2018 у справі № 910/3353/16 та направити справу на розгляд до Господарського суду м. Києва на стадію розпорядженням майном боржника.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) від 23.04.2019 справу № 910/3353/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Грек Б.М., судді: Сотніков С.В., Отрюх Б.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не звернув уваги, не розглянув та не затвердив вимоги одного з кредиторів та передчасно перейшов до ліквідаційного процесу.
23.05.2019 від Арбітражного керуючого Нестеренко О.А. надійшов відзив, в яком у заперечує проти апеляційної скарги та вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою. Крім того, зазначає, що перехід в ліквідаційну процедуру відбувся правомірно та без порушень.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що постанова Господарського суду міста Києва від 23.10.2018 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 19.10.18 комітетом кредиторів прийнято рішення про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Нестеренка О.А.
Станом на 23.10.2018 ні боржником, ні розпорядником майна боржника не надано суду відомостей щодо можливості боржника погасити заборгованість перед кредиторами.
Представники кредиторів та розпорядник майна боржника, у судовому засіданні, підтримали подане клопотання та не заперечували щодо його задоволення.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість клопотання щодо визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Але, апеляційний господарський суд не погоджується з таким рішенням та вважає його передчасним, з огляду на наступне.
Відповідно до частин 5, 6 статті 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про: визначення кількісного складу та обрання членів комітету кредиторів; дострокове припинення повноважень комітету кредиторів або окремих його членів; схвалення плану санації боржника в процедурі розпорядження майном; інші питання, передбачені цим Законом.
На час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше ніж сім осіб.
Під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Закону.
Згідно з частиною восьмою статті 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема про звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у випадках, передбачених цим Законом; звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора).
За частиною першою статті 27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури або припиняється провадження у справі.
До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів зобов'язані прийняти одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; відхилити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і зобов'язання керуючого санацією підготувати план санації; подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і зобов'язання керуючого санацією підготувати план санації у разі його неподання боржником; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; подати до господарського суду клопотання про укладення мирової угоди (частина друга статті 27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").
Згідно частини третьої статті 27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у підсумковому засіданні господарський суд за пропозицією розпорядника майна боржника та на підставі рішення зборів кредиторів приймає одне з таких судових рішень, зокрема, постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Відтак, Законом України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" передбачено, що саме загальні збори кредиторів наділені правом пропонувати суду перехід до процедури ліквідації боржника, а щодо такої можливості у комітету кредиторів, то за ним таке право зберігається тільки у разі делегування йому відповідних повноважень зборами кредиторів.
Таким чином, з урахуванням наведених вище норм, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про передчасність висновків суду першої інстанцій щодо наявності підстав для визнання боржника банкрутом та переходу до ліквідаційної процедури боржника, оскільки клопотання до суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури було подано головою комітету кредиторів, на підставі рішення комітету кредиторів, при цьому докази делегування відповідних повноважень з боку загальних зборів боржника відсутні.
При цьому, в матеріалах справи наявні заяви кредиторів з вимогами, які до теперішнього часу не розглянуті.
Отже, в даному випадку судом припинено процедуру розпорядження майном боржника та здійснено перехід в процедуру ліквідації боржника, в порушення визначеного Законом України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" порядку переходу до наступної судової процедури банкрутства, так як саме до виключної компетенції зборів кредиторів належить прийняття відповідного рішення щодо переходу до будь-якої судової процедури банкрутства, а не комітету кредиторів, який може мати таке право, якщо загальними зборами кредиторів боржника комітету делеговані відповідні повноваження.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Росії", "Нєлюбін проти Росії"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Таким чином, посилання та доводи скаржника частково знайшли свого підтвердження, в якості підстав скасування судових рішень під час апеляційного провадження.
Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Оскаржувана постанова суду першої інстанції не є такою, що вимогам закону відповідає
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що постанова а Господарського суду міста Києва від 23.10.2018 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись ст. ст. 136, 269, 270, 275, 277 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Північний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця Маняченко О.А. задовольнити.
Постанову Господарського суду міста Києва від 23.10.2018 у справі №910/3353/16 скасувати.
Матеріали справи №910/3353/16 направити до Господарського суду міста Києва на стадію розпорядження майном боржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Б.М. Грек
Судді Б.В. Отрюх
О.М. Остапенко