25.02.10р.Справа № 17/293-09
За позовом Приватного підприємства "Баядєра", м. Горлівка Донецької області
до Споживчого товариства "Нікопольське", смт. Червоногригорівка Нікопольського району Дніпропетровської області
про стягнення 69 707 грн. 07 коп.
Суддя Суховаров А.В.
Представники:
від позивача: Парасочкін Ю.П., довір. б/н від 05.02.10р.;
від відповідача: Тарасова М.О., довір. б/н від 19.11.09р.
Суть спору:
Приватне підприємство "Баядєра" (надалі -позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Споживчого товариства "Нікопольське" (надалі -відповідач) суму 51 600 грн. 00 коп. основного боргу, 1 072 грн. 26 коп. пені, 522 грн. 81 коп. 10% річних, 15 480 грн. 00 коп. 30% штрафу, 1 032 грн. 00 коп. інфляційних, а всього 69 707 грн. 07 коп. заборгованості за порушення виконання зобов'язань по договору поставки № 93 від 21.05.08р.
Відповідач позовні вимоги не визнає. У відзиві на позов вказує на те, що спірний договір підписано не головою споживчого товариства, тобто даний правочин є недійсним і не тягне за собою правових наслідків, до того ж накладна № 249195 від 15.08.09р. підписана Алексійчик Н.О. без достатніх на те правових підстав. Крім того, зазначає про відсутність в дійсності гарантійного листа № 101 від 15.09.09р. та ставлення відповідачем відбитку печатки підприємства. Також, посилається на факт звернення по факту підроблення підписів та печатки підприємства до прокуратури із заявою про порушення кримінальної справи.
Ухвалою голови господарського суду від 11.12.09р. строк вирішення спору за заявою судді продовжено до 13.01.10р.
За заявою обох сторін у справі господарський суд ухвалою від 12.01.10р. продовжив строк вирішення спору до 01.03.10р.
В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача та відповідача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
встановив:
21.05.2008 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) було укладено договір поставки № 943 (далі - Договір), у відповідності з умовами якого постачальник зобов'язався передати покупцю алкогольну продукцію та товари народного споживання (далі - товар), а останній, в свою чергу, прийняти та оплатити цей товар на протязі 16-ти календарних днів, згідно дати поставки товару вказаної у видатковій накладній (п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 4.1 Договору).
Згідно двосторонньої видаткової накладної № 249195 від 15.08.09р. відповідач прийняв від позивача товар на загальну суму 51 600 грн. 00 коп. про що свідчить підпис матеріально відповідальної особи на ній (а.с. 14-15).
Встановлено, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань оплату спірного товару позивачу до теперішнього часу не здійснив.
В порядку досудового врегулювання спору та на виконання приписів ст.ст. 6-7 Господарського процесуального кодексу України, позивач 11.09.09р. надіслав на адресу відповідача претензію № 143 з вимогою сплатити вартість поставленого 15.08.09р. товару, яка була залишена останнім без відповіді та задоволення.
За умовами п. 7.2 Договору в разі несвоєчасної оплати отриманого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день такого прострочення, а також 10% річних від суми заборгованості.
Крім того, у випадку якщо заборгованість не буде погашена протягом 15-ти днів з дати її виникнення, у покупця передбачена відповідальність у вигляді сплати на користь позивача 30% штрафу від суми поставки, строк розрахунків по якій було порушено (п. 7.2.2 Договору).
Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.
У відповідності із ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно до приписів ст. 525 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.
За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Окрім того, спірна сума основної заборгованості, також підтверджується гарантійним листом № 101 від 15.09.09р. наданим відповідачем постачальнику.
Посилання покупця на відсутність в дійсності названого вище гарантійного листа судом не приймаються, так як необґрунтовані та спростовані матеріалами справи, оскільки у судовому засіданні представником позивача було надано оригінал цього листа для огляду, який визнаний господарським судом належним доказом, тому що вказаний лист містить відбиток печатки товариства відповідача (а.с. 19), за яким насамперед покупець зобов'язувався в строк до 24.09.09р. сплатити постачальнику загальну суму 51 600 грн. 00 коп. боргу.
Водночас, суд не приймає до уваги твердження відповідача з приводу незаконних та неправомірних дій працівника (матеріально відповідальної особи) СТ "Нікопольське" Алексійчик Н.О., тому що до матеріалів справи долучено постанову Нікопольського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 30.12.09р. про відмову в порушенні кримінальної справи з цього приводу.
До того ж, відповідальність за використання печатки та засвідчення нею підпис відповідальної особи лежить саме на голові цього товариства.
За умовами п. 5.26 Національного стандарту України, державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації, вимоги до оформлювання документів, ДСТУ 4163-2003, відбитком печатки організації засвідчують на документі підпис відповідальної особи. Цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи -постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності не тільки органів державної влади і органів місцевого самоврядування, і на підприємства, установи, організації та їх об'єднання усіх форм власності.
Положення п. 3.4.1 "Зберігання печаток і штампів, їх знищення" та приписи Інструкції "Про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органом виконавчої, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок подачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів", затвердженого наказом МВС України № 17 від 11.01.99р., вказують на те, що відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності. При зміні керівника, печатки і штампи передаються новопризначеному керівнику за актом.
Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок, за період з 31.08.09р. по 06.10.09р., розміру пені - 1 072 грн. 26 коп., та згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, розміру індексу інфляції - 1 032 грн. 00 коп., і нарахований розмір 30% штрафу 15 480 грн. 00 коп., суд вважає їх обґрунтованими, правомірно нарахованими та розрахованими, тому визнає їх належними до стягнення.
Разом з тим, згідно положень ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, внаслідок чого суд зменшує суму стягнення 30% штрафу до розміру 1 548 грн. 00 коп., а в решті відмовляє.
Водночас, не приймаються судом як обґрунтовані і вимоги позивача щодо стягнення з відповідача в примусовому порядку нарахованого розміру 10% річних, поряд із задоволенням вимог у стягнені пені, оскільки за одне і теж порушення умов Договору, зокрема, порядку виконання оплати товару з дотриманням строків та повноти платежу, не може тягнути за собою нарахування двох розмірів штрафних санкцій, отже суд відмовляє у їх задоволенні за безпідставністю.
В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.
За викладеного вище, з врахуванням положень та вимог чинного законодавства, позовні вимоги позивача частково обґрунтовані, внаслідок чого підлягають задоволенню в частині примусового стягнення з відповідача суми 51 600 грн. 00 коп. основного боргу, 1 072 грн. 26 коп. пені, 1 548 грн. 00 коп. 30% штрафу, 1 032 грн. 00 коп. інфляційних.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, без врахування суми зменшеного розміру нарахованого позивачем 30% штрафу.
Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Споживчого товариства "Нікопольське" (53282, смт. Червоногригорівка Нікопольського району Дніпропетровської області, вул. Шавріна, 105; ЄДРПОУ 31585811) на користь Приватного підприємства "Баядєра" (84641, м. Горлівка Донецької області, вул. Озерянівська, 2; ЄДРПОУ 13491057) суму 51 600 грн. 00 коп. (п'ятдесят одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) основного боргу, 1 032 грн. 00 коп. (одна тисяча тридцять дві грн. 00 коп.) індексу інфляції, 1 548 грн. 00 коп. (одна тисяча п'ятсот сорок вісім грн. 00 коп.) 30% штрафу, 1 072 грн. 26 коп. (одна тисяча сімдесят дві грн. 26 коп.) пені, 691 грн. 84 коп. (шістсот дев'яносто одна грн. 84 коп.) державного мита, 234 грн. 23 коп. (двісті тридцять чотири грн. 23 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позовних вимог -відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя А.В. Суховаров
Рішення підписано -02.03.10р.