Ухвала
6 червня 2019 року
м. Київ
справа № 194/718/17
провадження № 51- 2802 ск 19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу Першого заступника прокурора Дніпропетровської області, на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 1 березня 2019 року щодо ОСОБА_4 ,
встановив:
вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області 28 серпня 2017 року ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено за частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України (далі - КК) до двох років позбавлення волі, на підставі статті 75 КК звільнено від відбуття покарання з випробуванням та іспитовим строком на 1 рік і 6 місяців.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 1 березня 2018 року (дата згідно доданої копії) вирок Тернівського міського суду Дніпропетровської області 28 серпня 2017 року щодо ОСОБА_4 залишено без змін.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимог ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання вимог п. 4. 5 ч. 2 цієї статті.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що прокурор не погоджується з ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 1 березня 2019 року і вказує на те, що ухвала суду належним чином не вмотивована, чим порушено положення ч. 2 ст. 419 КПК.
Прокурор в касаційній скарзі вказує на порушення п. 1,2,3 ч. 1 ст. 438 КПК, зокрема, на істотне порушення вимог кримінально процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, однак, в касаційній скарзі не конкретизує та не обґрунтовує позицію, які доводи прокурора не було перевірено, в чому саме полягає істотність порушень по кожному пункту ч. 1 ст. 438.
Прокурор в касаційній скарзі посилається на безпідставне застосування ст. 75 КК, тобто як неправильне застосування судом апеляційної інстанції закону про кримінальну відповідальність, що є підставою для скасування судового рішення передбачену п. 2 ч. 1 ст. 438 КПК,
В той же час, він посилається на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, що є окремою підставою для скасування судового рішення передбаченою п. 3 ч.1 ст. 438 КПК.
Прокурор не обґрунтовує, в чому саме полягає явна несправедливість покарання (2 роки позбавлення волі).
Статтею 414 КПК визначено, що невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визначається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі , встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або суворість.
Окрім цього, прокурор, посилаючись на п.1 ч. 1 ст. 438 КПК, не вказує конкретних порушень закону допущених апеляційним судом при постановленні ухвали за результатами розгляду апеляційної скарги прокурора на вирок суду першої інстанції, зважаючи на приписи статей 404, 409, 419 КПК.
Особа яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені ст. 438 КПК, що є підставою для зміни чи скасування рішення, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.
В касаційній скарзі прокурор оскаржує ухвалу від 1 березня 2019 року, однак, до касаційної скарги додано ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 1 березня 2018 року. При цьому прокурор не порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження. В зв'язку з цим, прокурору необхідно визначитись, ухвалу від якої дати він оскаржує. Якщо в ухвалі невірно відображена дата її виготовлення та вносились відповідні рішення про випралення описки, прокурору необхідно їх надати.
Оскільки касаційна скарга прокурора не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити її без руху та встановити строк, необхідний для її усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 429, 441 КПК, Верховний Суд
постановив:
касаційну скаргу Першого заступника прокурора Дніпропетровської області на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області щодо ОСОБА_4 залишити без руху та надати скаржнику строк п'ятнадцять днів для усунення виявлених недоліків з дня отримання ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3