Постанова
Іменем України
06 червня 2019 року
м. Київ
справа №234/296/18
провадження №61-43165св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: ОСОБА_2 (стягувач),
Краматорський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області,
державний виконавець Запорожець Ірина Миколаївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 травня
2018 року у складі судді Наумик О. О. та постанову апеляційного суду Донецької області від 14 серпня 2018 року у складі колегії суддів:
Жданової В. С., Краснощокової Н. С., Тимченко О. О.,
Короткий зміст вимог скарги
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, в якій просив: визнати неправомірними дії та бездіяльність державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (далі - Краматорського МВДВС) Запорожець І. М. в частині ненадіслання боржнику копії постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом, винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та винесення постанови про стягнення аліментів; скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про стягнення аліментів від 01 грудня 2017 року та про відкриття виконавчого провадження від 14 листопада 2017 року у виконавчому провадженні №55139749 за підписом державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Запорожець І. М.
Скаргу мотивовано тим, що ОСОБА_1 перебував у шлюбі з ОСОБА_2 , від якого вони мають дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 29 червня 2016 року задоволено заяву ОСОБА_1 про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки за прострочку сплати аліментів, додаткових витрат, витрат на оздоровлення, визначення аліментів у твердій грошовій сумі.
Відновлено зміст заочного рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 09 листопада 2012 року, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) на заборгованість по аліментах в розмірі 76 331,41 грн; змінено розмір стягнення аліментів за рішенням Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 24 жовтня 2005 року; стягнуто з нього на користь ОСОБА_2 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 650 грн щомісячно на утримання неповнолітнього сина, починаючи з 22 березня 2012 року до повноліття дитини; відкликано виконавчий лист №2-3058 від 17 жовтня 2005 року про стягнення з нього аліментів у розмірі ј частини від заробітку (доходу). Стягнуто з ОСОБА_1 наперед додаткові витрати на сина у розмірі 100 грн щомісячно, починаючи з 22 березня 2012 року до повноліття дитини; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 01 лютого 2017 року рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 09 листопада 2012 року в частині задоволених позовних вимог та судового збору скасовано. У задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки (пені) за несплату аліментів, зміну розміру аліментів, стягнення додаткових витрат на дитину відмовлено. В іншій частині рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 09 листопада 2012 року залишено без змін.
Посилаючись на наведене, заявник вважає, що на даний час є чинним рішення суду Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 09 листопада 2012 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 650 грн щомісячно на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_8 , починаючи з 22 березня 2012 року до повноліття дитини; відкликано виконавчий лист №2-3058 від 17 жовтня 2005 року про стягнення з нього аліментів у розмірі ј частини від його заробітку (доходу) на користь ОСОБА_2 Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 наперед додаткові витрати на сина у розмірі 100 грн щомісячно, починаючи з 22 березня 2012 року до повноліття дитини. Тобто щомісячно з нього повинно було стягуватися 650 грн та 100 грн, всього 750 грн.
15 грудня 2017 року за місцем роботи ОСОБА_1 надійшла постанова державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Запорожець І. М. від 01 грудня 2017 року, за змістом якої з нього стягуються аліменти в розмірі 50%, з яких ј частки всіх доходів, щомісячно, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 вересня 2005 року до повноліття дитини, а залишок - в рахунок погашення заборгованості. Заборгованість станом на 01 грудня 2017 року складає 43 751,50 грн.
Заявник посилається на та, що вказана постанова винесена в рамках виконавчого провадження №55139749, яке відкрито 14 листопада 2017 року, але він жодних рекомендованих повідомлень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» не отримував і про винесення зазначених постанов не знав.
За доводами скарги, державний виконавець незаконно винесла постанову на підставі незаконного виконавчого листа, оскільки виконавчий лист №2-3058 про стягнення аліментів в розмірі ј частини його заробітку був відкликаний рішенням Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 09 листопада 2012 року. Враховуючи дату подання виконавчого листа 14 листопада 2017 року, заборгованість по аліментам не може складати 43 751,50 грн, яка могла утворитися лише через 5 років несплати аліментів.
За таких обставин вважає постанову про стягнення аліментів від 01 грудня 2017 року незаконною, що є підставою для її скасуванню. Недотримання державним виконавцем вимог частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» в частині ненаправлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження призвело до порушення його прав, а дії державного виконавця є неправомірними та можуть призвести до повторного необґрунтованого стягнення з нього коштів.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 травня 2018 року, залишеною без змін постановою апеляційного суду Донецької області від 14 серпня 2018 року, скаргу задоволено частково.
Визнано неправомірними дії та бездіяльність державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Запорожець І.М. в частині ненадіслання боржнику ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії постанови про відкриття виконавчого провадження за рішенням Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 17 жовтня 2005 року по цивільній справі №2-3058/2005.
У задоволенні вимог в частині визнання неправомірними дій державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 14 листопада 2017 року та винесення постанови про стягнення аліментів від 01 грудня 2017 року у виконавчому провадженні №55139749 за підписом державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Запорожець І. М. відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції оскаржувалась заявником в апеляційному порядку лише в частині відмови у задоволенні вимог про визнання неправомірними дій державного виконавця стосовно винесення постанов про відкриття виконавчого провадження від 14 листопада 2017 року, про стягнення аліментів від 01 грудня 2017 року, та скасування вказаних постанов.
Ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду в частині відмови у задоволенні вимог про визнання неправомірними дій державного виконавця щодо винесення постанов про відкриття виконавчого провадження та про стягнення аліментів від 01 грудня 2017 року, мотивовані тим, що державний виконавець діяв в межах своїх повноважень при примусовому виконанні рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 17 жовтня 2005 року по цивільній справі №2-3058/2005 на підставі дубліката виконавчого листа, виданого 09 жовтня 2017 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, ОСОБА_1 , не погоджуючись з вищевказаними судовими рішеннями в частині відмови у задоволенні вимог скарги, та посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення в оскаржуваній частині та задовольнити вимоги скарги - скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження від 14 листопада 2017 року та про стягнення аліментів від 09 січня 2018 року.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не дали належної оцінки доводам скарги та не врахували, що виконавчий лист за рішенням Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 17 жовтня 2005 року по цивільній справі №2-3058/2005 відкликаний, тому не може бути прийнятий до виконання, а нарахування заборгованості за 5 років є незаконним.
Під час примусового виконання рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 09 листопада 2012 року з ОСОБА_1 стягнуто 38 689,39 грн.
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 01 лютого 2017 року рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 09 листопада 2012 року в частині задоволених позовних вимог та судового збору скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за несплату аліментів, зміну розміру аліментів, стягнення додаткових витрат на дитину відмовлено. Але під час оскарження дій державного виконавця, з ОСОБА_1 було безпідставно стягнуто 38 689,39 грн.
На даний час, постановою від 29 вересня 2017 року головного державного виконавця Гірницького відділу державної виконавчої служби м. Макіївка Головного ТУЮ в Донецькій області Пєгарєвою А. А. відкрито виконавче провадження по стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 38 689,39 грн.
За таких обставин, у ОСОБА_1 відсутній перед
ОСОБА_2 борг.
При відкритті виконавчого провадження державний виконавець не з'ясував вказаних обставин.
Доводи касаційної скарги зводяться до викладу обставин, якими заявник обґрунтовував подану ним скаргу на дії державного виконавця, а також посиланням на обставини, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції, зокрема на постанову про стягнення аліментів від 09 січня 2018 року, та розмір заборгованості по аліментам за цією постановою.
Відзив на касаційну скаргу інші учасники справи не подали.
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судові рішення оскаржуються заявником лише в частині відмови у задоволенні вимог про визнання неправомірними дій державного виконавця стосовно винесення постанов про відкриття виконавчого провадження, про стягнення аліментів, та скасування цих постанов, у зв'язку з чим, Верховний Суд переглядає судові рішення в касаційному порядку на предмет законності і обґрунтованості саме у цій частині.
В іншій частині судові рішення сторонами не оскаржуються, у зв'язку з чим не перевіряються в касаційному порядку Верховним Судом у неоскарженій частині.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 18 ЗаконуУкраїни «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною третьою статті 12 ЗаконуУкраїни «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів може бути пред'явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
За змістом статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Державний виконавець зобов'язаний здійснювати систематичний контроль за правильним і своєчасним відрахуванням утриманих сум аліментів стягувачам.
Розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. У разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу) розмір аліментів не може бути менше встановленого Сімейним кодексом України
Державний виконавець обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику за заявою сторін виконавчого провадження.
Установлено, що рішенням Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 17 жовтня 2005 року у цивільній справі №2-3058/2005 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів (провадження, по якій відновлено постановою апеляційного суду Донецької області від 20 березня 2018 року в частині повного тексту судового рішення від 17 жовтня 2005 року за заявою ОСОБА_2 ) стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісяця в розмірі ј частини від заробітку/доходу його батька, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 вересня 2005 року і до досягнення дитиною повноліття.
Вказане рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 17 жовтня 2005 року є чинним та на його виконання 09 жовтня 2017 року видано дублікат виконавчого листа, який пред'явлено стягувачем до виконання.
На підставі вказаного виконавчого документу та на виконання вимог Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець, 14 листопада 2017 року відкрив виконавче провадження (постанова від 14 листопада 2017 року) та 01 грудня 2017 року виніс постанову про стягнення аліментів (утримання аліментів із заробітної плати), у якій, на виконання покладених на нього повноважень обчислив розмір заборгованості із сплати аліментів.
Установивши наведені обставини, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшли обґрунтованих висновків про відсутність правових підстав для визнання неправомірними дій державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження, за поданим стягувачем виконавчим документом та скасування винесених під час його виконання відповідних постанов, в тому числі про стягнення аліментів.
Суди дійшли обґрунтованих висновків, що оскаржувані заявником постанови державного виконавця відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», порушень вимог вказаного Закону під час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, про стягнення аліментів державним виконавцем не допущено, цими постановами не порушено права боржника у виконавчому провадженні та забезпечено дотримання прав стягувача.
Оскаржуючи дії державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про стягнення аліментів, заявник вважає чинним рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 09 листопада 2012 року в частині стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів в твердій грошовій сумі, яке, на його думку, і має виконуватися.
Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій дали належну оцінку доводам скарги заявника та встановили, що судове рішення, на яке останній посилається, рішенням апеляційного суду Донецької області від 01 лютого 2017 року скасовано в частині задоволення позовних вимог та судових витрат. Апеляційним судом відмовлено у задоволені позовних вимог про стягнення неустойки (пені) за несплату аліментів, зміну розміру аліментів, стягнення додаткових витрат на дитину.
За таких обставин, доводи заявника про чинність рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 09 листопада 2012 року в частині зміни розміру аліментів та визначення їх у твердій грошовій сумі є безпідставними.
Доводи заявника про неправильність визначення державним виконавцем заборгованості по аліментам, необхідність обмеження їх нарахування трьохрічним строком, спростовуються встановленими судами обставинами, з яких вбачається, що виконавчі листи по виконанню рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 17 жовтня 2005 року (про стягнення аліментів розмірі ј частини), а в подальшому відповідно до рішення рішенням Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 09 листопада 2012 року у цивільній справі № 2/267/1240/14 року (стягнення аліментів у твердій грошовій сумі) перебували на примусовому виконанні в органі державної виконавчої служби весь час і заборгованість утворилась саме внаслідок несплати аліментів.
Крім того, саме до повноважень державного виконавця віднесено обчислення розміру заборгованості із сплати аліментів, складання відповідного розрахунку та перевірка правильності сплачених і належних до сплати сум, під час проведення виконавчих дій.
Доводи касаційної скарги є аналогічними аргументам, викладеним в апеляційній скарзі, які перевірені судом під час апеляційного перегляду справи та, обґрунтовані висновки щодо спростування яких містяться у мотивувальній частині прийнятої апеляційним судом постанови.
Інші доводи касаційної скарги зводяться до необхідності встановлення обставин, зокрема, щодо постанови про стягнення аліментів від 09 січня 2018 року, та не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, в оскаржуваній заявником частині.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків судів, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів попередніх інстанцій.
Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності судових рішень виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв'язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 травня 2018 року та постанову апеляційного суду Донецької області від 14 серпня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: В. С. Висоцька
І. В. Литвиненко
І. М. Фаловська