ф
06 червня 2019 року
Київ
справа №1.380.2019.000031
адміністративне провадження №К/9901/15159/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Львівської митниці ДФС на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 березня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2019 року у справі за позовом Львівської митниці ДФС до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови,
У січні 2019 року Львівська митниця ДФС звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом та просила визнати протиправною та скасувати постанову ВП № 56937560 від 18.12.2018 про стягнення виконавчого збору, винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Батюк М.В.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
Касаційна скарга надійшла до касаційної інстанції 27 травня 2019 року, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.
Відповідно до штампу поштового відділення на конверті, в якому надійшла касаційна скарга, остання направлена скаржником 24 травня 2019 року.
У поданій касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суддів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить із такого.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до частини 3 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Статею 287 КАС України передбачено особливості провадження у справах особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
З матеріалів касаційної скарги слідує, що в цій справі спір виник у відносинах з приводу рішень органу державної виконавчої служби, а рішення судів попередніх інстанцій, прийняті за особливостями, встановленими статтею 287 КАС України.
За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Такими чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, враховуючи неоднакову судову практику з розгляду даної категорії справи.
Оцінивши доводи скаржника при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, суд приходить до висновку, що обставини, викладені у постанові Верховного суду від 29 січня 2019 року у справі №814/1312/18, на яку посилається скаржник в касаційні скарзі, не є тотожними із обставинами даної справи. Судом не встановлено неоднакового застосування норм матеріального права у порівнянні з наведеною справою.
З аналізу викладеного слідує, що касаційна скарга не стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
За такого правового регулювання підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Львівської митниці ДФС на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 березня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2019 року у справі за позовом Львівської митниці ДФС до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.О. Єресько
А.Г. Загороднюк
В.М. Соколов ,
Судді Верховного Суду