07 червня 2019 року
Київ
справа №9901/308/19
адміністративне провадження №П/9901/308/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Желєзного І.В., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі
за позовною заявою ОСОБА_1
до Вищої ради правосуддя,
третя особа - Вища кваліфікаційна комісія суддів України,
про визнання незаконним та скасування рішення,
03 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як до суду першої інстанції, з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя №589/0/15-19 від 26 лютого 2019 року.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, суд дійшов висновку про наявність обставин, що зумовлюють залишення її без руху.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншим законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами ч. 5 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - діяльність на держаних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
З позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивачем оскаржується рішення Вищої ради правосуддя № 589/0/15-19 від 26 лютого 2019 року.
Відповідно до доданих до позовної заяви матеріалів позивач був повідомлений про засідання Вищої ради правосуддя та надсилав клопотання про відкладення розгляду матеріалів щодо звільнення позивача з посади судді, що відповідно до доданої копії рекомендованого повідомлення про вручення було отримано Вищою радою правосуддя 26 лютого 2019 року.
Згідно з відбитком штампу відділення поштового зв'язку на конвертіпозовна заява подана до Верховного Суду 31 травня 2019 року, тобто з пропуском строку, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України.
Відповідно до доданих до позовної заяви копій матеріалів, рішення Вищої ради правосуддя від 26 лютого 2019 року № 589/0/15-19 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді надіслано до Ширяївського районного суду Одеської області супровідним листом від 13 березня 2019 року, яке зареєстроване канцелярією суду 19 березня 2019 року за № 1076\19, що підтверджується відміткою канцелярії суду першої інстанції на супровідному листі.
Позивачем зазначено, що оскаржуване рішення Вищої ради правосуддя від 26 лютого 2019 року № 589/0/15-19 отримано 02 травня 2019 року в приміщенні Ширяївського районного суду Одеської області, на підтвердження чого додано копію розписки про отримання від 02 травня 2019 року та заявлено клопотання про поновлення строку для подачі позовної заяви.
На підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до Верховного Суду до позовної заяви додана ксерокопія розписки ОСОБА_1 від 02 травня 2019 року у якій наявний відбиток штампу Ширяївського районного суду Одеської області та підпис заступника керівника апарату Томчак В.В. Однак в розписці не зазначено що саме отримав позивач 02 травня 2019 року та з чим він був ознайомлений.
Згідно з частинами 1, 4, 5 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Нормативно-правовим актом, що регулює порядок засвідчення копій документів, зокрема є Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5 (далі - Правила).
Відповіднодо пункту 8 глави 10 розділу ІІ Правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалуімені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки "Для копій". У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи. На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка "Копія".
Всупереч приписам вищезазначених норм до позовної заяви додані незавірені копії матеріалів, в тому числі, на які посилається позивач як на підставу поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовом.
Згідно з приписами частини 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на звернення до адміністративного суду будуть визнанні неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суд наголошує, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Суд вважає, що надані позивачем незавірені копії документів, в тому числі незавірена копія розписки, в якій не зазначено що саме отримав та з чим був ознайомлений позивач 02 травня 2019 року, в даному випадку не є доказом поважності причин пропуску строку на звернення до адміністративного суду, що в сою чергу є причиною для визнання судом підстав поновлення строку звернення з позовом до суду неповажними.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачу було відомо про розгляд Вищою радою правосуддя подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про його звільнення з посади судді саме 26 лютого 2019 року, що підтверджується клопотанням поданого позивачем про відкладення вище вказаного розгляду. При цьому позивач має відповідну освіту та професійний стаж на посаді судді, знаючи про розгляд Вищою радою правосуддя подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про його звільнення з посади судді мав всі можливості ознайомитися з його результатами, звернутися з запитом про надання даної інформації, або у разі неможливості, звернутися до професійної правової допомоги для представлення своїх інтересів для ознайомлення із матеріалами рішення Вищою радою правосуддя від 26 лютого 2019 року.
Однак позивачем не було здійснено будь-яких дій протягом двох місяців для ознайомлення із результатами розгляду оскаржуваного рішення Вищої ради правосуддя.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувсядо суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху з наданням десятиденного строку з дня вручення цієї ухвали, протягом якого позивач має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку на звернення до суду, в якій вказати поважні причини його пропуску, тобто обставини, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій, та надати належним чином завірені копії документів, що додаються до позовної заяви, в тому числі і ті, що будуть подані на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення з позовом до суду.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 266 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Визнати неповажними вказані позивачем підстави пропуску строку на звернення до адміністративного суду.
Надати строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом зазначення підстав для поновлення строку звернення до суду з позовом та надання належним чином завірених копій документів, в тому числі і тих, що будуть подані на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення з позовом до суду.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвалив установлений судом строк позовна заява разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
І.В. Желєзний
Суддя Верховного Суду