ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.06.2019Справа № 910/6208/19
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРТІН"
до Акціонерного товариства "КИЇВГАЗ"
про стягнення 603 706,75 грн.
Суддя Гумега О.В.
Представники: без виклику учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРТІН" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "КИЇВГАЗ" (відповідач) про стягнення 603706,75 грн., з яких: 568987,60 грн. авансового платежу на підставі Договору № 232443 від 04.11.2014, 8090,53 грн. 3% річних та 26628,62 грн. інфляційних збитків у зв'язку з простроченням повернення авансового платежу.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на підставі авансових рахунків на оплату від 04.11.2014 № 232443/17852, від 17.03.2015 № 232443/4608 та відповідно до умов Договору № 232443 від 04.11.2014 позивачем було сплачено на рахунок відповідача авансовий платіж за послуги з газопостачання у розмірі 568987,60 грн. У зв'язку з тим, що відповідач тривалий час взагалі не надавав послуги із газопостачання, позивач відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України листом від 22.10.2018 № 22/10/2018 звернувся до відповідача з вимогою про повернення протягом 7 банківських днів з дати її отримання авансового платежу у розмірі 568987,60 грн. Вказану вимогу відповідач залишив без задоволення та листом від 06.11.2018 № 3030/03 повідомив позивача про те, що кошти в сумі 568987,60 грн. були списані як безнадійна кредиторська заборгованість, по якій минув термін позовної давності, згідно ст. 257 Цивільного кодексу України. З такою позицією відповідача позивач не погоджується, оскільки сторонами не встановлено строку на повернення авансового платежу. На думку позивача, в силу положень ч. 2 ст. 530 та ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України авансовий платіж підлягає поверненню позивачу протягом 7 днів від дня пред'явлення ним відповідачу вимоги від 22.10.2018 № 22/10/2018, а оскільки вказану вимогу відповідач отримав 24.10.2018, то останній вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання з 02.11.2018. Позивач також стверджує, що про порушення свого права на повернення авансового платежу дізнався лише після отримання від відповідача листа від 06.11.2018 № 3030/03.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРТІН" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.
23.05.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 17.05.2019 у справі № 910/6208/19, в якості додатків до якої додано виправлену та доповнену позовну заяву ТОВ "МАРТІН" від 14.05.2019, також, безпосередньо у позовній заяві позивач звернувся до суду з клопотанням про витребування у Акціонерного товариства "КИЇВГАЗ" доказів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2019 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 910/6208/19, розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), зобов'язати відповідача надати суду: належним чином завірену копію Договору № 232443 від 04.11.2014, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАРТІН" та Публічним акціонерним товариством "КИЇВГАЗ"; належним чином завірену копію авансового рахунку на оплату від 04.11.2014 № 232443/17852, виставленого Публічним акціонерним товариством "КИЇВГАЗ" Товариству з обмеженою відповідальністю "МАРТІН".
04.06.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до якого відповідач просить суд постановити ухвалу про розгляд справи № 910/6208/19 за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначив, що "з урахуванням неоднозначного застосування відповідної норми права у подібних правовідносинах, викладених в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду та необхідністю дослідження наявних в матеріалах справи доказів в їх сукупності, що в свою чергу свідчить про особливість та складність предмета доказування та унеможливлює розгляд позовної заяви позивача до відповідача про стягнення 603 706,75 гри. в порядку спрощеного провадження". Відповідач також зазначив, що всупереч ч. 3 ст. 247 ГПК України суд при винесені ухвали у справі № 910/6208/19 від 27.05.2019 не врахував думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та складність справи.
За результатами надання судом правової оцінки поданого відповідачем клопотання із заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Дана справа не входить до переліку справ, зазначених у частині 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, які не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 3-4 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Приписами ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Приписами ч. 4 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України визначено наступне. Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Судом встановлено, що наведені відповідачем у клопотанні заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, зокрема, твердження відповідача про особливість та складність предмета доказування у даній справі, що унеможливлює розгляд даної справи в порядку спрощеного провадження, фактично носять загальний характер та не підтверджені жодними доказами.
Крім того, відповідач посилається на "неоднозначне застосування відповідної норми права у подібних правовідносинах, викладених в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду", однак при цьому не зазначає, яка саме норма права неоднозначно застосовується у подібних правовідносинах, та не наводить жодне ухвалене Верховним Судом рішення у подібних правовідносинах.
При цьому суд відзначає, що згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.ст. 76-79 ГПК України).
Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, наведені обставини та положення Господарського процесуального кодексу України, які підлягають застосуванню судом при вирішенні питання щодо обґрунтованості поданого відповідачем клопотання із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням при цьому ціни заявленого позову, яка не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, характеру спірних правовідносин та предмету доказування у даній справі, дозволяють суду дійти висновку про відсутність правових підстав для задоволення поданого відповідачем клопотання проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Таким чином, суд дійшов висновку про залишення клопотання Акціонерного товариства "КИЇВГАЗ" із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без задоволення.
Керуючись ст.ст. 12, 232, 233, 234, 235, 247, 250 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Залишити клопотання Акціонерного товариства "КИЇВГАЗ" із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без задоволення.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 07.06.2019 та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В.Гумега