ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.05.2019Справа № 910/13271/18
За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст Юроуп Петролеум"
про зобов'язання відшкодувати вартість безпідставно набутого майна в розмірі 9 106 946,46 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Секретар судового засідання Холодна Н.С.
Представники сторін:
від повивача - Пономаренко А.Є.;
від відповідача - Гойдик Т.Л.
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Надра України" подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ" про зобов'язання відшкодувати вартість безпідставно набутого майна в розмірі 9 106 946,46 грн.
Позовна заява обґрунтована тим, що у зв'язку з розірванням договору купівлі-продажу №136/13 від 30.04.2013 та визнанням права власності на частку в розмірі 24% за позивачем, а також неможливістю повернути майно у зв'язку з його фактичним знищенням, відповідач зобов'язаний повернути вартість цього майна відповідно до ч.2 ст. 1213 ЦК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2018 порушено провадження у справі № 910/13271/18 та призначено підготовче засідання на 09.11.2018.
05.11.2018 відділом діловодства суду від відповідача отримано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що виконання обов'язку з відшкодування збитків було покладено відповідачем на іншу особу, а саме ТОВ «Авант Трейд Лімітед», яке здійснило оплату 11.02.2016 на суму 6300000,00 грн., згідно платіжного доручення №70, проте відповідач ухилився від свого обов'язку прийняти запропоноване виконання та повернув відшкодовані збитки. Також, відповідач зауважив, що норми ст.ст. 1212, 1213 ЦК України застосовуються до позадоговірних зобов'язань.
09.11.2018 від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач заперечив проти тверджень відповідача, викладених у відзиві.
Ухвалою суду від 09.11.2018 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.12.2019.
28.11.2018 відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив.
У судовому засіданні 10.12.2018 судом оголошено перерву до 21.01.2019.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 08.02.2018 у зв'язку з лікарняним судді Мельника В.І. було призначено повторний автоматичний розподіл справи №910/13271/18.
За результатами проведення повторного автоматичного розподілу справи №910/13271/18 справа передана на розгляд судді Борисенко І.І.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2019 прийнято справу до провадження судді І.І.Борисенко. Розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14.03.2019.
06.03.2019 через відділ діловодства суду відповідачем подано клопотання, в якому просив суд прийняти та врахувати при вирішенні справи №910/13271/18 відзив з доданими до цього документами, заперечення на відповідь на відзив та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В підготовчому засіданні 14.03.2019 остаточно визначено предмет спору та характер спірних правовідносин, позовних вимог. З'ясовані всі питання визначені ст. 182 Господарського процесуального кодекс України.
Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Ухвалою суду від 14.03.2019 закрито підготовче провадження у справі №910/13271/18. Призначено розгляд справи №910/13271/18 по суті на 18.04.2019.
У судовому засіданні 18.04.2019 судом оголошено перерву до 14.05.2019.
При розгляді справи по суті судом було з'ясовано обставини справи та досліджено докази відповідно до ст.ст. 208-210 ГПК України, після чого суд перейшов до судових дебатів.
Представник позивача підтримав заявлені вимоги.
Представник відповідача заперечив проти позову.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 14.05.2019 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
26 грудня 2003 року між Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії «Надра України» «Полтавнафтогазгеологія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сахалінське» був укладений Договір №122 про спільну діяльність.
Предметом цього Договору стала спільна виробнича діяльність учасників з приводу організації й здійснення геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки Сахалінського родовища, шляхом буріння свердловини №114 та добурювання свердловини №20 до проектної глибини та можливої розробки свердловин №114, 20 з метою одержання прибутку (п. 1.1. Договору про спільну діяльність).
30.04.2013 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Надра України" (позивач), визначеним як продавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік" (відповідач), визначеним як покупець, був укладений Договір купівлі-продажу № 136/13 (частки у праві спільної часткової власності (спільному майні учасників) за Договором № 122 від 26.12.2003 р. про спільну діяльність на Сахалінському родовищі, укладеним між Національною акціонерною компанією "Надра України", Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії "Надра України" "Полтавнафтогазгеологія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сахалінське") (з усіма додатками, змінами і доповненнями, додатковими угодами, що є невід'ємною частиною останнього вказаного договору).
Згідно п. 2 Договору купівлі-продажу продавець (позивач) передає покупцю (відповідачу), а покупець з дати підписання сторонами акту приймання-передачі частки у праві спільної часткової власності (спільному майні учасників) за Договором про спільну діяльність набуває права власності на цю частку продавця в розмірі 24% (надалі - частка).
Відповідно до п. 3 Договору купівлі-продажу сторони узгодили, що ціна продажу частки за цим договором без урахування ПДВ становить 5 300 000,00 гривень (п'ять мільйонів триста тисяч грн. 00 коп.), сума ПДВ 1 060 000,00 гривень (один мільйон шістдесят тисяч грн. 00 коп.), разом з ПДВ 6 360 000,00 грн. (шість мільйонів триста шістдесят тисяч грн. 00 коп.) і сплачується покупцем (відповідачем) продавцю (позивачу протягом 60 банківських днів з дати підписання цього договору).
Відповідно до п. 4 Договору вартість частки у праві спільної часткової власності (спільному майна учасників) згідно звіту про оцінку суб'єкта оціночної діяльності становить 5 289 700,00 грн. без урахування ПДВ. Продаж частки здійснюється за вартістю, узгодженою сторонами цього Договору.
13.05.2014 сторони підписали Акт приймання-передачі частки у праві спільної часткової власності (спільному майні учасників) до Договору № 136/13 від 30.04.2013 р., яким підтвердили, що продавець передав, а покупець прийняв у власність частку у розмірі 24% у спільній частковій власності (спільному майні учасників) за Договором про спільну діяльність № 122 від 26.12.2003 р., укладеним між Національною акціонерною компанією "Надра України", Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії "Надра України" "Полтавнафтогазгеологія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сахалінське") (з усіма додатками, змінами і доповненнями, додатковими угодами, що є невід'ємною частиною вказаного договору).
Крім того, 30.04.2013р. Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Надра України», Дочірнім підприємством НАК «Надра України» «Полтавнафтогазгеологія», Товариством з обмеженою відповідальністю «Сахалінське», Закритим акціонерним товариством «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння», Товариством з обмеженою відповідальністю «Голден Деррік» була укладена Додаткова угода №4 до Договору про спільну діяльність №122 від 26.12.2003р. За цією Додатковою угодою №4 виключено зі складу учасників Договору №122 про спільну діяльність Дочірнє підприємство НАК «Надра України» «Полтавнафтогазгеологія» та Національну акціонерну компанію «Надра України», введено до складу учасників ЗАТ «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» та ТОВ «Голден Деррік».
Також за Додатковою угодою №4 Договір про спільну діяльність викладений у новій редакції.
В п. 1.1. Договору про спільну діяльність в редакції Додаткової угоди №4 зазначено, що його предметом є спільна інвестиційна та виробнича діяльність учасників на основі їхніх вкладів без створення юридичної особи по видобуванню нафти, конденсату і газу (промисловій розробці) Сахалінського нафтогазоконденсатного родовища (Харківська область, України) в межах програми робіт спільної діяльності, видобутку, підготовки, транспортування, переробки вуглеводнів та їх реалізація з метою отримання прибутку.
В Договорі про спільну діяльність в редакції Додаткової угоди №4 вказано, що об'єктами спільної діяльності є свердловини №7, №15, №11, №114, №115, №116 Сахалінського нафтогазоконденсатного родовища, а також комплекс робіт, що проводяться з метою видобування корисних копалин, в тому числі проектування, розміщення, будівництво, реконструкція, введення в експлуатацію, експлуатація, ліквідація, тимчасове зупинення (консервація), перепрофілювання об'єктів, які забезпечують вилучення з родовища корисних копалин, супутніх їм компонентів, їх зберігання, транспортування та переробку.
В статті 4 Договору про спільну діяльність в редакції Додаткової угоди №4 передбачено, що загальний розмір вкладів учасників спільної діяльності визначається програмами робіт та бюджетами спільної діяльності. Розміри вкладів окремих учасників, що будуть здійснюватись за цим Договором, встановлюються у наступних пропорціях: вкладом ТОВ «Сахалінське» є грошові кошти, та/або майно, обсяги (перелік, вартість) яких визначаються комітетом з управління, що становить 40% від загального розміру вкладів учасників спільної діяльності; вкладом ТОВ «Голден Деррік» є грошові кошти та/або майно, обсяги (перелік, вартість) яких визначаються комітетом з управління, що становить 20% від загального розміру вкладів учасників спільної діяльності; вкладом ЗАТ «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» є грошові кошти в сумі 4 000,00 грн. та участь в спільній діяльності як власника спеціального дозволу на користування надрами, що за погодженням між учасниками цього Договору визнається як вклад у спільну діяльність у розмірі 40% від загального розміру вкладів учасників спільної діяльності.
Таким чином, як встановлено судом, ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» у зв'язку з відчуженням своєї частки у Договорі про спільну діяльність згідно Договору №136/13 купівлі-продажу від 30.04.2013р. було виключено зі складу учасників спільної діяльності за Додатковою угодою №4 від 30.04.2013р.
Також судом встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 20.10.2014 року у справі № 910/18448/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік" про розірвання Договору купівлі-продажу № 136/13 від 30.04.2013 року (частки у праві спільної часткової власності (спільному майні учасників) за Договором № 122 від 26.12.2003 року про спільну діяльність на Сахалінському родовищі, укладеного між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія "Надра України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік" за участю Прокуратури міста Києва було розірвано договір купівлі-продажу № 136/13 від 30.04.2013 року, укладений між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Надра України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік".
Рішення господарського суду міста Києва від 20.10.2014 року у справі № 910/18448/14 залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 17.02.2015, а отже набрало законної сили 10.12.2014.
Так, при розгляді справи №910/18448/14 судом було встановлено, що ПАТ «НАК «Надра України», як продавець за Договором №136/13 від 30.04.2013р., належним чином виконав свої зобов'язання за цим Договором купівлі-продажу та передав ТОВ «Голден Деррік», та останнє, як покупець, прийняло у власність частку у розмірі 24% у спільній частковій власності (спільному майні учасників). В свою чергу, ТОВ «Голден Деррік» був зобов'язаний сплатити ціну продажу частки за Договором №136/13 купівлі-продажу від 30.04.2013р. в розмірі 6 360 000,00 грн. протягом 60 банківських днів з 30.04.2013р. (дати підписання цього Договору). Однак станом на момент вирішення спору по суті ТОВ «Голден Деррік» не здійснив оплати коштів за відчужену ПАТ «НАК «Надра України» на його користь частки. Зазначене порушення умов Договору купівлі-продажу є істотним порушенням, внаслідок чого ПАТ «НАК «Надра України» було позбавлене того, на що воно розраховувало під час укладення даного Договору. Невиконання відповідачем прийнятих на себе за Договором купівлі-продажу №136/13 від 30.04.2013р. обов'язків по оплаті частки у праві спільної часткової власності (спільному майні учасників) за Договором про спільну діяльність №122 від 26.12.2003р. є істотною умовою Договору і надає позивачеві право вимагати розірвання Договору купівлі-продажу №136/13 від 30.04.2013р.
Отже, підставою розірвання Договору купівлі-продажу №136/13 від 30.04.2013р. стало істотне порушення ТОВ «Голден Деррік» умов цього Договору щодо оплати коштів за придбану частку.
Також, судом встановлено, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа за позовом заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Державної служби геології та надр України та Національної акціонерної компанії «Надра України» до учасників спільної діяльності за Договором № 122 від 26.12.2003 р.: ТОВ «Голден Деррік», ПрАТ «ВК «Укрнафтобуріння», ТОВ «Сахалінське» про визнання права власності на частку в розмірі 24 %.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.07.2015 р. №910/10304/15 в задоволенні даного позову було відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2015p., №910/10304/15 залишеною в силі постановою Вищого господарського суду від 24.12.2015 р. №910/10304/15 рішення першої інстанції було скасовано, позовні вимоги задоволені повністю, визнано право власності Національної акціонерної компанії «Надра України» на частку в спільній діяльності в розмірі 24 %.
Ухвалою Верховного Суду України від 20.09.2016 p. ТОВ «Голден Деррік» було відмовлено в допуску справи до провадження.
Окрім того, судом встановлено, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/14451/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра України» (надалі - ПАТ «НАК «Надра України», позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Деррік» (надалі - ТОВ «Голден Деррік», відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Сахалінське» (надалі - ТОВ «Сахалінське», відповідач 2), Приватного акціонерного товариства «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» (надалі - ПрАТ «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння», відповідач 3) про внесення змін до договору про спільну діяльність на Сахалінському родовищі від 26.12.2003 №122.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2016 №910/14451/15 відмовлено Публічному акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Надра України» в задоволенні позовних вимог.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2016 №910/14451/15 та постановою Вищого господарського суду України від 27.02.2017 №910/14451/15 рішення суду від 27.09.2016 залишено без змін, а відтак рішення суду від 27.09.2016 набрало законної сили.
Обставини встановлені в рішеннях судів, у справах №910/18448/14, №910/10304/15, №910/14451/15, які набрали законної сили, не доводяться знову у даній справі та є преюдиційними для суду в даній справі, відповідно до вимог ч.4 ст. 75 ГПК України.
Відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Позивач з посиланням на положення ст.ст. 1212, 1213 ЦК України вказує на наявність у відповідача обов'язку відшкодувати на користь позивача вартість частки в розмірі 24% у зв'язку з розірванням Договору купівлі-продажу № 136/13 від 30.04.2013 р. та визнанням права власності на частку в розмірі 24 % за позивачем, а також неможливістю повернути майно у зв'язку з його фактичним знищенням, за ціною у розмірі 6 360 000,00 грн., що станом на день подачі цього позову, з урахуванням індексу інфляції у розмірі - 2 174 546,46 грн., а також 3% річних у розмірі 572 400,00 грн., загалом становить 9 106 946,46 грн.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Судами всіх інстанцій у вищезгаданій судовій справі № 910/18448/14, якою були розірвані договірні відносини між ТОВ «Голден Деррік» (ТОВ «ІСТ Юроуп Петролеум») та Національною акціонерною компанією «Надра України» по Договору купівлі-продажу частки № 136/13 від 30.04.2013 p., одночасно було встановлено істотність порушення ТОВ «Голден Деррік» умов договору по оплаті частки у праві спільної часткової власності (спільному майні учасників) за Договором про спільну діяльність №122 від 26.12.2003р.
У статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як встановлено судом, відповідно до платіжного доручення №70 від 11.02.2016 ТОВ «Авант трейд лімітед» було сплачено на рахунок ПАТ «НК «Надра України» 6 300 000,00 грн. з призначенням платежу: «Добровільне відшкодування збитків, завданих розірванням договору купівлі-продажу №136/13 від 30.04.2013 згідно рішення господарського суду міста Києва від 20.10.2014 за ТОВ «Голден Деррік».
Отже, третьою особою ТОВ «Авант трейд лімітед» замість відповідача було частково відшкодовано позивачу вартість безпідставно набутого майна (в розмірі 6 300 000,00 грн.).
Відповідно до ч.1 ст. 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.
Частиною 1 ст. 528 ЦК України передбачає право боржника покласти виконання обов'язку на іншу особу. Ця ж стаття конкретизує, що в такому випадку кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.
З аналізу наведеної норми вбачається, що ЦК України надає боржнику право покласти на іншу особу виконання його обов'язку перед кредитором, в свою чергу покладення боржником на іншу особу виконання обов'язку перед кредитором закон обмежує лише у випадку, коли відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.
Крім того, норма ч. 1 ст. 528 ЦК не ставить можливість виконання обов'язку боржника іншою особою у залежність від волі кредитора. Навпаки, кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.
Відповідно до ч.2 ст. 528 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.
Пунктом 4 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.
За змістом зазначених норм матеріального права зобов'язання боржника за його волею може бути ним покладено на іншу особу та у випадку виконання зобов'язання іншою (третьою) особою до цієї особи переходять права та обов'язки кредитора у зобов'язанні.
Таким чином, як встановлено судом, у зв'язку з розірванням договору купівлі-продажу №136/13 відповідно до рішення суду №910/18448/14, яке набрало законної сили 10.12.2014 та укладенням додаткової угоди №4 до договору про спільну діяльність №122 від 26.12.2003, за якою виключено зі складу учасників договору №122 про спільну діяльність Дочірнє підприємство НАК "Надра України" "Полтавнафтогазгеологія" та НАК"Надра України", введено до складу учасників ЗАТ "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" та ТОВ "Голден Деррік", правовідносини між позивачем та відповідачем вже не мали договірного характеру.
Зважаючи на відсутність договірних відносин, та не встановлення судом обставин виконання зобов'язання боржником лише особисто, суд вказує, що виконання зобов'язання третьою особою ТОВ «Авант трейд лімітед» є належним виконанням зобов'язання відповідача перед позивачем на суму 6 300 000,00 грн., а отже позивач, як кредитор зобов'язаний був прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою (ТОВ «Авант трейд лімітед»).
Проте, Позивач ухилився від свого обов'язку прийняти виконання запропоноване за Відповідача та повернув третій особі відшкодовані кошти у розмірі 6 300 000, 00 грн., як помилково перераховані, з посланням в призначенні на те, що з контрагентом відсутні договірні відносини, про що свідчить виписка з банку по особовому рахунку ТОВ «Авант трейд лімітед» за 12.02.2016 та підтверджується самим позивачем.
Зважаючи на встановлені обставини справи, посилання позивача на наявність обов'язку відповідача відшкодувати в повному обсязі вартість частки в розмірі 24% у спільній діяльності, продану відповідачеві на підставі договору купівлі-продажу №136/13 від 30.04.2013 суд визнає необґрунтованим, зважаючи на відсутність прийняття виконання запропонованого третьою особою замість Відповідача.
Також, виходячи з підстав позову, суд вказує, стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав. Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов:
а) набуття або збереження майна,
б) набуття або збереження такого майна за рахунок іншої особи,
в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
За змістом ст. 1212 ЦК У країни під відсутністю правової підстави розуміється такий
перехід майна від однієї особи до іншої, який або не грунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Зокрема, відсутність
правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза
підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Згідно зі ст. 1213 ЦК України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ч. 2 ст. 1213 ЦК України).
Вказана стаття спрямована на реалізацію принципу реального виконання зобов'язання та визначає обов'язок набувача повернути безпідставно набуте майно в натурі. Це означає, що поверненню підлягає саме та індивідуально визначена річ, яку набув або зберіг набувач, або така ж кількість родових речей тієї ж якості.
Натомість системний аналіз положень ч. 1. п. 1 ч. 2 ст. 11. ч. 1 ст. 202. ч. 1 ст. 1212 ЦК України свідчить, що договір чи інший правочин с достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося у не заборонений цивільним законодавством спосіб із метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч. 2 ст. 11 ЦК України.
Отже, загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні згідно із цією нормою тільки за наявності ознак безпідставності такого набуття майна.
Великою Палатою Верховного Суду у своїй постанові від 26.06.2018 у справі №910/9072/17 було сформовано правову позицію щодо застосування загальних положень про зобов'язання у зв'язку з набуттям і збереженням майна згідно статті 1212 Цивільного кодексу України, відповідно до якого зазначено, що договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень частини першої статті 1212 ЦК України.
Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця із застосуванням правового механізму, визначеного ст. 1212 ЦК України у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником і володільцем майна і у разі, якщо для цього є підстави, передбачені ст. 1212 ЦК України, які дають право витребувати у набувача зазначене майно.
Однак в даному випадку, правовою підставою набуття частки в Договорі Відповідачем є Договір купівлі-продажу №136/13 від 30.04.2013 р.
Відповідно до п. 2 Договору № 136/13 від 30.04.2013 року до Договору спільної діяльності, в порядку та на умовах, визначених цим Договором Продавець передає Покупцю, а Покупець з дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі частки у праві спільної часткової власності (спільному майні учасників) за Договором № 122 від 26.12.2003 року набуває право власності на частку Продавця у праві спільної часткової власності (спільному майні Учасників) за Договором СД в розмірі 24%.
13.05.2013 року між Позивачем та Відповідачем було підписано Акт приймання-передачі частки у праві спільної часткової власності (спільному майні учасників) до Договору № 136/13 від 30.04.2013.
Отже, як убачається із матеріалів справи та не заперечується Позивачем у позовній заяві, ТОВ "Голден Деррік" (ТОВ «Іст Юроуп Петролеум») набуло у власність спірне майно - частку у спільній діяльності на підставі Договору купівлі-продажу від 30.04.2013 №136/13 та акту приймання-передачі частки в Договорі СД, тобто на правовій підставі - договору, то до спірних відносин не може бути застосовані положення ст.ст 1212, 1213 ЦК України.
Щодо висновку науково-практичної експертизи, виконаної на запит публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра України» у відповідності із Законом України «Про наукову і науково-технічну експертизу» від 30.10.2017 р. № 126/119-е, що виконана Радою науково-правових експертиз при Інституті держави та права ім. В.М. Корецького НАН України.
Згідно з ч. 2 ст. 98 ГПК України, предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Згідно даного висновку, перед експертом поставлене зокрема наступне питання: який можливий механізм рішення суду про визнання права власності на частку з врахуванням рішення суду по справі №910/10304/15 про відмову НАК «Надра України» у внесенні змін до договору та відсутності згоди сторін договору про спільну діяльність.
Таким чином, зі змісту поставленого перед експертами питання стосовно механізму реалізації судового рішення, свідчать про те, що доданий до позовної заяви Висновок експертизи стосується питання права, які не можуть згідно з приписами ГПК України бути предметом висновку експерта, а тому не можуть бути враховані судом при розгляді справи №910/13271/18.
Посилання позивача на преюдиційність висновків суду, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 24.12.2015 №910/10304/15 щодо застосування положень ст. 1212 ЦК України до даних правовідносин, суд визнає необґрунтованим.
Як було зазначено раніше, предметом спору у справі №910/10304/15 була вимога про визнання права власності на частку в розмірі 24%, вказаним рішенням суду по справі №910/10304/15 визнано право Позивача на частку в Договорі СД у розмірі 24%.
Обставини які встановлені рішенням суду зокрема в справі №910/10304/15 стосовно факту визнання права позивача на частку в договорі СД у розмірі 24% є преюдиційними обставинами для даної справи, разом з тим, висновки суду щодо підстав позову та щодо встановлення судом змісту спірних правовідносин з посиланням на оцінку аргументів сторони та власних висновків суду щодо предмета позову, на яких ґрунтується рішення суду у справі №910/10304/15 пов'язані з оцінкою доказів, з якими суд не зв'язаний в силу вимог ст. 86 ГПК України.
За встановлених обставин справи, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, з підстав викладених у позові, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні вимоги про відшкодування вартості частки в розмірі 24% по договору про спільну діяльність №122 від 26.12.2003, продану відповідачеві на підставі договору купівлі-продажу №136/13 від 30.04.2013 за ціною 6 360 000,00 грн.
Отже, у зв'язку з відсутністю підстав для задоволення позову по відшкодування вартості частки в розмірі 24% на підставі ст.ст.1212, 1213 ЦК України, то і похідні вимоги щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат є також необґрунтованими, тому суд не вбачає підстав для їх задоволення.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на позивача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.
У позові Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку в порядку встановленому в ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 30.05.2019
Суддя І.І. Борисенко