Рішення від 05.06.2019 по справі 492/1478/16-ц

Справа № 492/1478/16-ц

Провадження № 2/492/294/19

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2019 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області в складі:

Головуючого - судді Череватої В.І.

за участю секретаря судового засідання - Каширної О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Арцизі Одеської області цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Арцизької районної державної нотаріальної контори Одеської області, треті особи - Арцизька районна державна адміністрація Одеської області, ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права на спадкове майно, -

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кочуров А.О.,

Представник позивача та третьої особи ОСОБА_3 - адвокат Кочуров А.О.,

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Бабенко В.В.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, з урахуванням уточнених позовних вимог просила суд визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, яке видане державним нотаріусом Арцизької районної державної нотаріальної контори Одеської області Панашенко І.П. 04 липня 2017 року та зареєстроване в реєстрі за № 1070, яким посвідчується право ОСОБА_2 на земельну частку (пай) в колективному сільськогосподарському підприємстві «Рощанське» с. Роща Арцизького району Одеської області розміром 14,4 в умовних кадастрових гектара без визначення цієї частки в натурі (на місцевості), яке належало ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнавши за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), право в порядку спадкування за законом у розмірі 1/3 частини на земельну частку (пай) в колективному сільськогосподарському підприємстві «Рощанське» с. Роща Арцизького району Одеської області розміром 14,4 умовних кадастрових гектара без визначення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості), яке належало ОСОБА_4 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 , виданого 26 липня 1996 року Арцизькою районною державною адміністрацією Одеської області, посилаючись на те, що позивач ОСОБА_1 визнає, що відповідач ОСОБА_2 прийняв спадщину в силу свого неповнолітнього віку станом на день смерті матері ОСОБА_4 , і має право на 1/3 частину спадщини, у зв'язку з чим позивач змушена звернутися до суду з вказаним позовом.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, з урахуванням уточнених позовних вимог просила суд встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП: НОМЕР_3 ) прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП: НОМЕР_3 ) право в порядку спадкування за законом у розмірі 1/3 частини на земельну частку (пай) у землі, що перебувала у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Рощанське» розміром 14,4 умовних кадастрових гектара без визначення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості), розташовану в АДРЕСА_1 , яка залишилася після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , і належала їй на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 , виданого 26 липня 1996 року Арцизькою районною державною адміністрацією Одеської області, посилаючись на те, що оскільки у позивача наявний оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай), яка належала її матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , позивач прийняла спадщину шляхом вступу у володіння спадковим майном, що відповідає вимогам п.1 ч. 1 ст. 549 ЦК України (1963 року). Щодо вимоги про визнання права власності на спадкове майно, позивач вважає за можливе уточнити їх, зменшивши частку у праві, яка підлягає визнанню за нею. Позивач ОСОБА_1 визнає, що разом із нею спадщину також прийняли її брати - відповідачі у справі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 . У зв'язку з тим, що всі спадкоємці є спадкоємцями однієї черги спадкування (діти спадкодавця), право на спадщину за ними визначається у рівних частках. Крім того, оскільки спадщина ОСОБА_4 полягає у праві на земельну частку (пай) у вигляді невиділеного в натурі права вимоги на землю в умовних кадастрових гектарах, визнанню підлягає право, а не право власності, що зумовило звернення до суду.

Представник ОСОБА_3 - адвокат Кочуров А.О. звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому просив суд визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (РНОКПП: НОМЕР_4 ) право в порядку спадкування за законом у розмірі 1/3 частини на земельну частку (пай), у землі, що перебувала у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Рощанське» розміром 14,4 умовних кадастрових гектара без визначення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості), розташовану в АДРЕСА_1 , яка залишилася після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , і належала їй на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 , виданого 26 липня 1996 року Арцизькою районною державною адміністрацією Одеської області, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_3 і позивач за зустрічним позовом визнає, що позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину їх померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 матері ОСОБА_4 шляхом вступу в фактичне володіння спадковим майном - у неї є в наявності оригінал сертифікату на земельну частку (пай), що належав ОСОБА_4 Також ОСОБА_3 визнає, що спадщину матері прийняв їх брат ОСОБА_2 , також відповідач у справі, в силу свого неповнолітнього віку на день смерті матері. Після смерті матері ОСОБА_4 в 1998 році інший відповідач ОСОБА_2 був неповнолітнім і мешкав разом із сім'єю брата ОСОБА_3 , знаходився під опікою свого брата, без оформлення відповідних документів, оскільки на той час був живим батько ОСОБА_5 У цей період орендну плату за використання спірного права на земельну частку (пай) отримував позивач ОСОБА_3 , що може слугувати доказом фактичного вступу в управління спадковим майном, що свідчить про фактичне прийняття спадщини трьома дітьми спадкодавця ОСОБА_4 : дочкою ОСОБА_1 , в силу наявності у неї оригіналу сертифікату на право на земельну частку (пай), сином ОСОБА_2 - в силу його неповнолітнього віку на час смерті матері, сином ОСОБА_3 , в силу отримання ним орендної плати за використання земельної частки (паю), належної померлій ОСОБА_4 . Тому визнання права на спадкове майно може бути здійснено не лише за позивачкою ОСОБА_1 , а й за позивачем (відповідач за первісним позовом) ОСОБА_3 У зв'язку з тим, що всі спадкоємці є спадкоємцями однієї черги спадкування (діти спадкодавця), право на спадщину за ними визначається у рівних частках, що зумовило звернення до суду.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Череватій В.І.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст. ст. 128, 130, 131 ЦПК України.

Ухвалою суду від 21.12.2018 року провадження у справі відкрито (а.с. 33).

Ухвалою суду від 22.05.2019 року, постановлено прийняти зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права на спадкове майно. Вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права на спадкове майно об'єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування, за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Арцизької районної державної нотаріальної контори Одеської області, треті особи - Арцизька районна державна адміністрація Одеської області, ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кочуров А.О., представник позивача та третьої особи ОСОБА_3 - адвокат Кочуров А.О., в судове засідання не з'явилися, звернулися до суду з заявами про розгляд справи за їх відсутності, згідно яких вони уточнені позовні вимоги та вимоги за зустрічним позовом підтримали повністю та просили суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Бабенко В.В., в судове засідання не з'явилися, звернулися до суду з заявою про розгляд справи за їх відсутності, згідно якої вони уточнені позовні вимоги та вимоги за зустрічним позовом визнали та не заперечували проти їх задоволення.

Представник відповідача - Арцизької районної державної нотаріальної контори Одеської області, у судове засідання не з'явився, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник третьої особи - Арцизької районної державної адміністрації Одеської області, у судове засідання не з'явився, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Крім того, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані докази, давши їм оцінку в сукупності, вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Арцизької районної державної нотаріальної контори Одеської області, треті особи - Арцизька районна державна адміністрація Одеської області, ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування, зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права на спадкове майно, підлягають задоволенню з наступних підстав.

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають з питань, пов'язаних з правом особи на спадкування, тому при вирішенні спору між сторонами слід керуватися положеннями Цивільного кодексу України.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про народження позивачки, яка внаслідок укладання шлюбу змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 » на наявне « ОСОБА_1 » (а.с. 9 - 10), народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 та її матір'ю в свідоцтві про народження зазначена ОСОБА_4 , а батьком - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 (а.с. 11, 12, 14).

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 13), якій за життя, на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 від 26 липня 1996 року, належало право на земельну частку (пай) у землі, що перебувала у колективній власності Колективного сільськогосподарського підприємства «Рощанське» розміром 14,4 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), розташовану в с . Роща Арцизького району Одеської області (а.с. 17, 18).

Як вбачається з повідомлення Відділу в Арцизькому районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 19.10.2018 року № 821/102-18, неможливо внести зміни до сертифікату серії НОМЕР_6, так як відповідно до розпорядження Арцизької районної державної адміністрації № 273/А-2015 від 14.09.2015 року на ім'я ОСОБА_4 , було видано дублікат сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_7 від 09.11.2016 року, про що зроблено запис у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) КСП «Рощанське» (а.с. 21, 22).

Як видно з відповіді Арцизької районної державної адміністрації Одеської області від 05.11.2018 року № Є-550, у 2015 році ОСОБА_2 було видано дублікат сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 , який належав його померлій матері ОСОБА_4 , на підставі заяви ОСОБА_2 з інформацією про втрату оригіналу сертифікату та наданої копії свідоцтва про смерть ОСОБА_4 . У 2018 році ОСОБА_2 двічі звертався до Арцизької районної державної адміністрації Одеської області стосовно внесення змін до сертифікату у зв'язку з передачею права на земельну частку (пай) на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. Арцизька районна державна адміністрація Одеської області двічі відмовила ОСОБА_2 в заповненні оборотної сторони сертифікату на земельну частку (пай), оскільки згідно рішення Арцизького районного суду Одеської області від 13.06.2017 року у справі № 492/1478/16-ц, право власності на земельну частку (пай), належну за життя ОСОБА_4 , визнано за ОСОБА_1 (а.с. 23).

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії НВІ № 377956, виданого державним нотаріусом Арцизької районної державної нотаріальної контори Одеської області Панашенко І.П. 04 липня 2017 року та зареєстрованого в реєстрі за № 1070, ОСОБА_2 , є спадкоємцем ОСОБА_4 та власником права на земельну частку (пай) в колективному сільськогосподарському підприємстві «Рощанське» с. Роща Арцизького району Одеської області розміром 14,4 в умовних кадастрових гектара без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а.с. 24). Підставою володіння померлою даного права зазначено дублікат сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_7 , виданого на підставі розпорядження Арцизької районної державної адміністрації Одеської області від 14.09.2015 року № 273/А-2015 (а.с. 25).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 , ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 , і його матір'ю значиться ОСОБА_4 , батьком - ОСОБА_5

Як вбачається з довідки № 874 від 13.10.2016р., виданої виконкомом Веселокутської сільської ради Арцизького району Одеської області, ОСОБА_4 , яка доводиться матір'ю позивача ОСОБА_1 , була зареєстрована та проживала в буд. АДРЕСА_1 по день своєї смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 та разом з нею проживали: ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_2 , який є відповідачем по справі.

Згідно інформаційних довідок зі Спадкового реєстру № 46130650 (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та № 46130713 (заповіти/спадкові договори) від 13.12.2016р., листа № 1359/01-16 від 20.12.2016р., виданих Арцизькою районною державною нотаріальною конторою Одеської області, щодо майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_4 спадкова справа не відкривалася, свідоцтва про право на спадщину не видавались.

Як вбачається з інформаційних довідок зі Спадкового реєстру № 46425239 (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та № 46425246 (заповіти/спадкові договори) від 14.01.2017р., листа № 143/01-16 від 26.01.2017р., виданих Арцизькою районною державною нотаріальною конторою Одеської області, щодо майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_5 , який проживав разом з ОСОБА_4 на день її смерті, за заявою ОСОБА_2 , відкрита спадкова справа та видане свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) № НОМЕР_9 від 16.06.2015р.

13.06.2017 року Арцизьким районним судом Одеської області прийнято заочне рішення про задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , встановлено факт, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на земельну частку (пай) у землі, що перебувала у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Рощанське» розміром 14,4 умовних кадастрових гектара без визначення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості), розташовану в АДРЕСА_1 , яка залишилася після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 15 - 16).

Ухвалою суду від 03.04.2019 року за заявою ОСОБА_3 заочне рішення суду скасоване та справу призначено для розгляду у загальному позовному провадженні.

Ухвалою суду від 04.04.2019 року цивільну справу № 492/1478/16-ц, провадження № 2/492/294/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування та цивільну справу № 492/2049/18, провадження № 2/492/132/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Арцизької районної державної нотаріальної контори Одеської області, треті особи - Арцизька районна державна адміністрація Одеської області, ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом - об'єднано в одне провадження, присвоєно об'єднаному провадженню єдиний унікальний номер - № 492/1478/16-ц, провадження № 2/492/294/19.

Ухвалою суду від 13.02.2019 року, клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи - задоволено, залучено до участі в цивільній справі № 492/2049/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Арцизької районної державної нотаріальної контори Одеської області, третя особа - Арцизька районна державна адміністрація Одеської області про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, в якості третьої особи ОСОБА_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 51).

Згідно з п. 4 прикінцевих та перехідних положень ЦК України від 16 січня 2003 року, його положення застосовуються до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, крім того, згідно з п. 5 прикінцевих та перехідних положень цього ж ЦК, правила книги шостої (Спадкове право) ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання ним чинності. Також згідно з ч. 1 ст. 5 цього ж ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд вважає за необхідне при ухваленні даного рішення керуватися положеннями ЦК України 1963 року.

Судом встановлено, що після смерті спадкодавця сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 від 26 липня 1996 року знаходиться у позивачки, тим самим позивачка своїми діями фактично вступила у володіння спадковим майном, а тобто в судовому засіданні було встановлено, факт прийняття спадщини позивачкою. У зв'язку з наведеним суд вважає, що можливо встановити факт прийняття спадщини позивачкою після смерті ОСОБА_4 .

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину, оскільки в неї залишився сертифікат на право на земельну частку (пай) після смерті спадкодавця, який належав спадкодавцю на правових підставах, але не оформила своїх спадкових прав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК України (1963 року), визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

На підставі викладеного, давши оцінку всім дослідженим в судовому засіданні доказам, суд вважає, що факт того, що ОСОБА_1 прийняла спадщину, після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.

В силу ст. 524 ЦК України (1963 року) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Згідно ст. 525 ЦК України (1963 року) часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Відповідно до ст. 548 ЦК України (1963 року), для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженням.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Зі змісту ч. 5 ст. 1268 ЦК України вбачається, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною 3 статті 1296 ЦК України визначено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Якщо спадщина відкрилась у період чинності ЦК УРСР, застосовуванню підлягають норми ЦК УРСР про належність спадщини спадкоємцеві з часу відкриття спадщини незалежно від оформлення права на спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК Української РСР, який діяв станом на момент смерті ОСОБА_4 для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Згідно ст. 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК (435-15) і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Згідно п. 3.4 Методичних рекомендацій щодо вчинення нотаріальних дій, пов'язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя, схвалених рішенням Науково-експертної ради з питань нотаріату при Міністерстві юстиції України 29.01.2009 року, доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном також може бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанції про здані речі в ломбард, свідоцтва про реєстрацію (технічний паспорт, реєстраційний талон) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім'я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього.

Таким чином, в судовому засіданні встановлений факт, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ; і за ОСОБА_1 слід визнати право у розмірі 1/3 частини в порядку спадкування за законом на земельну частку (пай) у землі, що перебувала у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Рощанське» розміром 14,4 умовних кадастрових гектара без визначення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості), розташовану в АДРЕСА_1 , яка залишилася після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що в судовому засіданні встановлено, що позивачка своїми діями фактично вступила у володіння вищезазначеним спадковим майном, тобто прийняла спадщину, суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1 , позивачкою по справі, право у розмірі 1/3 частини на земельну частку (пай) у землі, що перебувала у колективній власності Колективного сільськогосподарського підприємства «Рощанське» розміром 14,4 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), розташовану в с.Роща Арцизького району Одеської області.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , оскільки викладені позивачкою в позові обставини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Арцизької районної державної нотаріальної контори Одеської області, треті особи - Арцизька районна державна адміністрація Одеської області, ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, слід звернути увагу на наступне.

Згідно ч. 4 ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Нормами ст. 1301 ЦК України передбачено, що свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

В п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, що відповідно до статті 1301 ЦК свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, у зв'язку з порушенням вимог чинного законодавства при видачі свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб, необхідно визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, яке видане державним нотаріусом Арцизької районної державної нотаріальної контори Одеської області Панашенко І.П. 04 липня 2017 року та зареєстроване в реєстрі за № 1070, яким посвідчується право ОСОБА_2 на земельну частку (пай) в колективному сільськогосподарському підприємстві «Рощанське» с. Роща Арцизького району Одеської області розміром 14,4 в умовних кадастрових гектара без визначення цієї частки в натурі (на місцевості), яке належало ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнавши за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), право в порядку спадкування за законом у розмірі 1/3 частини на земельну частку (пай) в колективному сільськогосподарському підприємстві «Рощанське» с. Роща Арцизького району Одеської області розміром 14,4 умовних кадастрових гектара без визначення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості), яке належало ОСОБА_4 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 , виданого 26 липня 1996 року Арцизькою районною державною адміністрацією Одеської області, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог за зустрічним позовом, слід звернути увагу на наступне.

Відповідач ОСОБА_3 і позивач за зустрічним позовом визнає, що позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину їх померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 матері ОСОБА_4 шляхом вступу в фактичне володіння спадковим майном - у неї є в наявності оригінал сертифікату на земельну частку (пай), що належав ОСОБА_4 Також ОСОБА_3 визнає, що спадщину матері прийняв їх брат ОСОБА_2 , також відповідач у справі, в силу свого неповнолітнього віку на день смерті матері. Після смерті матері ОСОБА_4 в 1998 році інший відповідач ОСОБА_2 був неповнолітнім і мешкав разом із сім'єю брата ОСОБА_3 , знаходився під опікою свого брата, без оформлення відповідних документів, оскільки на той час був живим батько ОСОБА_5 . У цей період орендну плату за використання спірного права на земельну частку (пай) отримував позивач ОСОБА_3 , що може слугувати доказом фактичного вступу в управління спадковим майном. Наведені відомості свідчать про фактичне прийняття спадщини трьома дітьми спадкодавця ОСОБА_4 : дочкою ОСОБА_1 - в силу наявності у неї оригіналу сертифікату на право на земельну частку (пай), сином ОСОБА_2 - в силу його неповнолітнього віку на час смерті матері, сином ОСОБА_3 , в силу отримання ним орендної плати за використання земельної частки (паю), належної померлій ОСОБА_4 . Тому визнання права на спадкове майно може бути здійснено не лише позивачем ОСОБА_1 , а й за позивачем (відповідач за первісним позовом) ОСОБА_3

У зв'язку з тим, що всі спадкоємці є спадкоємцями однієї черги спадкування (діти спадкодавця), право на спадщину за ними визначається у рівних частках.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Зі змісту ч. 5 ст. 1268 ЦК України вбачається, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною 3 статті 1296 ЦК України визначено , що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Якщо спадщина відкрилась у період чинності ЦК УРСР, застосовуванню підлягають норми ЦК УРСР про належність спадщини спадкоємцеві з часу відкриття спадщини незалежно від оформлення права на спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК Української РСР, який діяв станом на момент смерті ОСОБА_4 для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Згідно ст. 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК (435-15) і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, необхідно визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (РНОКПП: НОМЕР_4 ) право в порядку спадкування за законом у розмірі 1/3 частини на земельну частку (пай), у землі, що перебувала у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Рощанське» розміром 14,4 умовних кадастрових гектара без визначення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості), розташовану в АДРЕСА_1 , яка залишилася після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , і належала їй на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 , виданого 26 липня 1996 року Арцизькою районною державною адміністрацією Одеської області, у зв'язку з чим зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права на спадкове майно, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 10, ч. 2 ст. 59, ч. ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести допустимими та належними доказами ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, як мають значення для вирішення справи; ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відео записів, висновків експертів; а відповідно до положень ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Наявність чи відсутність наведених обставин та можливість встановлення відповідних фактів суд вирішує відповідно до положень ст. ст. 10, 11, 27, 57-60 ЦПК України, за якими сторони при вирішенні справи зобов'язані довести перед судом ті обставини, на які вони посилаються як на підстави їх вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. ст. 124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов'язковість рішень суду до виконання.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Арцизької районної державної нотаріальної контори Одеської області, треті особи - Арцизька районна державна адміністрація Одеської області, ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування та зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права на спадкове майно, з підстав, зазначених в рішенні.

Керуючись ст. ст. 524, 525, 548, 549 ЦК України (в ред. 1963 р.), ст. ст. 25, 1216, 1268, 1296, 1301 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 76, 81, 141, 206, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Арцизької районної державної нотаріальної контори Одеської області, треті особи - Арцизька районна державна адміністрація Одеської області, ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом - задовольнити повністю.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, яке видане державним нотаріусом Арцизької районної державної нотаріальної контори Одеської області Панашенко І.П. 04 липня 2017 року та зареєстроване в реєстрі за № 1070, яким посвідчується право ОСОБА_2 на земельну частку (пай) в колективному сільськогосподарському підприємстві «Рощанське» с. Роща Арцизького району Одеської області розміром 14,4 в умовних кадастрових гектара без визначення цієї частки в натурі (на місцевості), яке належало ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнавши за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), право в порядку спадкування за законом у розмірі 1/3 частини на земельну частку (пай) в колективному сільськогосподарському підприємстві «Рощанське» с. Роща Арцизького району Одеської області розміром 14,4 умовних кадастрових гектара без визначення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості), яке належало ОСОБА_4 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 , виданого 26 липня 1996 року Арцизькою районною державною адміністрацією Одеської області.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП: НОМЕР_3 ) прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП: НОМЕР_3 ) право в порядку спадкування за законом у розмірі 1/3 частини на земельну частку (пай) у землі, що перебувала у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Рощанське» розміром 14,4 умовних кадастрових гектара без визначення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості), розташовану в АДРЕСА_1 , яка залишилася після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , і належала їй на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 , виданого 26 липня 1996 року Арцизькою районною державною адміністрацією Одеської області.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права на спадкове майно - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (РНОКПП: НОМЕР_4 ) право в порядку спадкування за законом у розмірі 1/3 частини на земельну частку (пай), у землі, що перебувала у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Рощанське» розміром 14,4 умовних кадастрових гектара без визначення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості), розташовану в АДРЕСА_1 , яка залишилася після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , і належала їй на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 , виданого 26 липня 1996 року Арцизькою районною державною адміністрацією Одеської області.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 06 червня 2019 року.

СУДДЯ

Арцизького районного суду В.І. Черевата

Одеської області

Попередній документ
82224394
Наступний документ
82224396
Інформація про рішення:
№ рішення: 82224395
№ справи: 492/1478/16-ц
Дата рішення: 05.06.2019
Дата публікації: 11.06.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Арцизький районний суд Одеської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (03.04.2019)
Дата надходження: 19.03.2019
Предмет позову: заява Тріколіч М.М. про перегляд заочного рішення