05 червня 2019 року
Київ
справа №804/1573/18
адміністративне провадження №К/9901/2227/19
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Пасічник С. С., розглянувши клопотання Приватного підприємства "Вакант" про зупинення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2018 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 26.12.2018 у справі №804/1573/18 за позовом Приватного підприємства "Вакант" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У березні 2018 року Приватне підприємство "Вакант" звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.10.2017: №0016431420 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 207710 гривень; №0016451420 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 319357,50 гривень, в тому числі за основним платежем - 255486 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - 63871,50 гривень.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2018, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.12.2018, відмовлено у задоволенні позову.
Зазначені судові рішення оскаржені позивачем у касаційному порядку до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, який ухвалою від 22.01.2019 відкрив касаційне провадження у даній справі.
Водночас 25.04.2019 та 21.05.2019 до Верховного Суду надійшли клопотання Приватного підприємства "Вакант" про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, мотивовані їх явною незаконністю і необґрунтованістю, незгодою позивача з висновками судів попередніх інстанцій, а також імовірністю завдання збитків внаслідок вчинення податковим органом дій щодо стягнення визначених спірними податковими повідомленнями - рішеннями грошових зобов'язань, що, в свою чергу, враховуючи незадовільний матеріальний стан підприємства, призведе до невиконання заявником своїх договірних зобов'язань, неможливості виплати заробітної плати працівникам і скорочення штату, може спричинити негативні наслідки, в тому числі у вигляді припинення діяльності суб'єкта господарювання.
Так, за змістом статті 340 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду, зокрема, вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.
Питання щодо зупинення виконання судового рішення унормовано й статтею 375 КАС України, за приписами частини першої якої суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Отже, виходячи зі змісту наведених норм, зупинення виконання оскаржуваних судових рішень є правом, а не обов'язком суду касаційної інстанції та стосується рішень, що можуть виконуватись і виконуються.
При цьому, зважаючи на положення статті 129-1 Конституції України, якою визначено що судове рішення є обов'язковим до виконання, яке забезпечується державою, зупинення виконання оскаржуваних у касаційному порядку судових рішень на підставі статей 340, 375 КАС України може застосовуватись судом у виняткових випадках за наявності на те вагомих і переконливих доводів, підтверджених доказами, або існування об'єктивних для цього обставин й здійснюватись таким чином, щоб не допустити порушення прав інших учасників справи.
В той же час посилання позивача на невідповідність оскаржуваних судових рішень вимогам процесуального закону стосовно законності та обґрунтованості й незгода останнього з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на порушення ними, на думку заявника, норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права, не свідчать про наявність підстав для зупинення виконання таких рішень, оскільки вказані обставини є предметом перевірки судом касаційної інстанції під час здійснення касаційного розгляду справи з дотриманням, при цьому усіх прав і процесуальних гарантій учасників справи, принципів і засад адміністративного судочинства.
Що ж стосується доводів клопотання про можливе настання негативних наслідків у зв'язку з вчиненням контролюючим органом дій щодо стягнення грошових зобов'язань за спірними у цій справі податковими повідомленнями - рішеннями, то такі засновані на припущеннях заявника, які, в свою чергу жодним чином не обґрунтовані, окрім лише посилань на норми законодавства, якими врегульовані питання стосовно процедури стягнення узгодженого податкового боргу.
З огляду на викладене, мотиви клопотання не є такими, що в розумінні наведених законодавчих приписів, можуть зумовити зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, якими, до того ж відмовлено у задоволенні позову.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 340, 375 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання Приватного підприємства "Вакант" про зупинення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2018 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 26.12.2018 у справі №804/1573/18 за позовом Приватного підприємства "Вакант" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя С. С. Пасічник