П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
06 червня 2019 р.м.ОдесаСправа № 540/130/19
Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Го ловуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні,-
03 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з позовною заявою до управління МВС України в Херсонській області у якій просила стягнути з відповідача на її користь одноразову грошову допомогу при звільнені в сумі 18 264,45 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 06 листопада 2015 року відповідач прийняв рішення про звільнення позивача з органів внутрішніх справ за пунктом 64 «г». 15.09.2016 року її поновили на посаді в органах внутрішніх справ на виконання постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 03.03.2016 року. Після повторного звільнення 08.02.2017 року з органів внутрішніх справ набула право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, оскільки на день звільнення мала вислугу років - 10 років 9 місяців 20 днів, проте вказана допомога відповідачем не виплачена. За період з 15.09.2016 року по 08.02.2017 року відповідачем не нараховано та не виплачено їй грошове забезпечення, а тому, як вважає позивач, суму одноразової грошової допомоги, яка належить їй до виплати, необхідно обчислювати, виходячи із розрахунку середньоденного заробітку за два останні календарні місяці служби (вересень-жовтень 2015 року), як це зазначено у довідці УМВС від 25.05.2016 року №396, оскільки саме в жовтні 2015 року ОСОБА_1 отримала останнє грошове забезпечення.
Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що розрахунок суми середньоденного заробітку ОСОБА_1 не може бути взятий судом до уваги, оскільки станом на жовтень 2015 року (тобто останній місяць що береться за розрахунковий) вислуга років позивача складала 9 років 6 місяців 18 днів, тобто на вказаний час ОСОБА_1 не набула права на отримання одноразової грошової допомоги. Розрахунковим місяцем повинен вважатися останній місяць перед звільненням з наявності вислуги 10 років, тобто, січень 2017 року. Відповідно до постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017 року у справі № 821/304/17, грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 16.09.2016 року по 08.02.2017 року вираховувалося виходячи з установленого посадового окладу - 600 грн., з якого їй і повинна розраховуватися одноразова грошова допомога при звільненні.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2018 року, вказаний позов задоволено частково, вирішено стягнути з УМВС України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 17501,28 грн.
Постановою Верховного Суду від 25 жовтня 2018 року скасовані постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року та постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2018 року, справа направлена на новий розгляд до Херсонського окружного адміністративного суду.
Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що одноразова грошова допомога ОСОБА_1 повинна бути обрахована з останнього місячного грошового забезпечення, яке вона отримувала перед звільненням за наявності вислуги 10 років. Враховуючи, що ОСОБА_1 перераховано одноразову грошову допомогу у сумі 17 501, 28 грн., на виконання рішення суду у справі 821/1163/17, відповідач просив вирішити питання про поворот виконання рішення суду по справі № 821/1163/17 у випадку задоволення позовних вимог в розмірі меншому ніж вищевказана сума.
01 лютого 2019 року позивач надала відповідь на відзив в якій зазначила, що одноразова грошова допомога повинна розраховуватись із грошового забезпечення, яке вона повинна була отримати в січні 2017 року в розмірі не менше 3200,00 грн.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, які суд визнав встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права просила рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про задоволення позовних вимог. Зокрема, апелянт зазначає, що судом не враховано, що за період з 16.09.2016 року по 18.02.2017 року вона не працювала, оскільки УМВС не допустило її до роботи, відповідно грошове забезпечення не нараховувалося та не виплачувалося. Одноразова грошова допомога при звільненні повинна обраховуватися з останнього виплаченого грошового забезпечення за жовтень 2015 року в розмірі 3 652,89 грн. Крім того, апелянт зазначає, що грошове забезпечення за січень 2017 року, з урахуванням мінімально встановленого розміру заробітної плати, повинно складати не менше 3200 грн.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін в зв'язку із необґрунтованістю доводів апелянта.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.
З 2008 року по 06.11.2015 року ОСОБА_1 проходила службу в органах внутрішніх справ в УМВС в Херсонській області.
Наказом МВС України від 06.11.2015 року № 428 о/с ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ з посади інспектора штабу (на правах сектору) Комсомольського районного відділення ХМУ УМВС в Херсонській області. Вислуга років на день звільнення складала: 9 років 06 місяців 18 днів.
На виконання постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 03.03.2016 року у справі № 821/3865/15-а наказом МВС України від 15.09.2016 року № 23 о/с "Про особовий склад" ОСОБА_1 поновлена на посаді інспектора штабу (на правах сектору) Комсомольського районного відділення ХМУ УМВС в Херсонській області з 06.11.2015 року.
Наказом голови ліквідаційної комісії УМВС України в Херсонській області від 08.02.2017 року № 3 о/с капітана міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил з посади інспектора штабу (на правах сектору) Комсомольського районного відділення ХМУ УМВС за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів), встановивши щомісячну премію за результати роботи попереднього місяця у розмірі 0 % та за відпрацьований час поточного місяця - 0 %. Вислуга років для виплати грошової допомоги при звільненні складає 10 років 09 місяців 20 днів.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017р. у справі №821/304/17, що набрала законної сили 11.10.2017р., за позовом ОСОБА_1 до УМВС України в Херсонській області про стягнення грошового забезпечення, встановлено, що розрахунок грошового забезпечення позивача за період з 16.09.2016р. до 08.02.2017р. здійснюється виходячи з установленого посадового окладу 600 грн. та складає 3388,29 грн., що з відрахуванням сум податків та зборів становить до виплати та підлягає стягненню 2828,36 грн.
12.03.2018 року на виконання рішення судів першої та апеляційної інстанцій у даній справі ОСОБА_1 перераховано одноразову грошову допомогу в сумі 17 501,28 грн. (а.с. 170).
Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що
одноразова грошова допомога ОСОБА_1 повинна розраховуватися виходячи з нарахованого грошового забезпечення за останній місяць перед її звільненням, тобто за січень 2017 року. З врахуванням всіх обставин справи одноразова грошова допомога при звільненні складає 3000,00 грн. за 10 повних календарних років служби. Враховуючи, що відповідач на виконання постанови суду у справі 821/1163/17, виплатив позивачу одноразову грошову допомогу в сумі 17 501,28 грн., відсутні підстави стягнення останньої на користь позивача. Крім того, спірні правовідносини сторін не допускають здійснення повороту виконання рішення суду.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначається Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-XII (далі - Закон України № 2262-XII).
Частиною 1 статті 9 Закону України № 2262-XII визначено, що особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби, зокрема, у зв'язку із скороченням штатів, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Відповідно до пункту 10 постанови Кабміну України від 17.07.1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" (далі - Постанова № 393), військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Як зазначено вище, станом на день звільнення позивача із ОВС - 08.02.2017 року вислуга років для виплати грошової допомоги при звільненні складала 10 років 9 місяців 20 днів.
Отже, ОСОБА_1 набула право на виплату їй одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення, що передувало події (звільненню), з якою пов'язана відповідна виплата (січень 2017 р.), за кожний повний календарний рік служби.
Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного суду по справі №821/1163/17 від 25.10.2018 року (а.с. 150).
Вищенаведене спростовує доводи апелянта про необхідність розрахунку одноразової грошової допомоги з суми отриманого нею грошового забезпечення за жовтень 2015 року.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з довідки № 220/10/01-2019 від 15.02.2019 року, грошове забезпечення ОСОБА_1 у січні 2017 р. не нараховувалося та не виплачувалося (а.с. 189).
В даній довідці також зазначено, що у листопаді 2017 року на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017 року у справі 821/304/17 УМВС України в Херсонській області перерахувало позивачу грошове забезпечення за період з 16.09.2016 року по 08.02.2017 року в розмірі 2828,36 грн. після відрахування обов'язкових платежів (до відрахування дана сума коштів складала 3388,29 грн.).
З вищенаведеного вбачається, що сума грошового забезпечення за вказаний період розрахована та встановлена рішенням суду, що спростовує доводи апелянта про необхідність застосування до розрахунку одноразової грошової допомоги прив'язку до встановленого мінімального розміру заробітної плати на січень 2017 року.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України № 2262-XII одноразова грошова допомога розраховується у відсотковому відношенні до грошового забезпечення звільненої особи, а не встановленого розміру мінімальної заробітної плати.
Стосовно правильності проведених судом першої інстанції розрахунків розміру разової грошової допомоги судова колегія зазначає наступне.
Предметом оскаржуваних правовідносин в даній справі є виплата одноразової грошової допомоги при звільненні, що на думку позивача складає 18 264,45 грн.
Встановленими обставинами справи спростовано доводи позивача щодо розрахунку даної суми коштів.
З матеріалів справи вбачається та вірно встановлено судом першої інстанції, що відповідачем здійснено виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , на виконання рішень судів першої та апеляційної інстанції у даній справі 821/1163/17, в розмірі 17 501,28 грн.
Відповідно до вимог ст. 381 КАС України, ст. 239 КЗпПУ поворот виконання рішення в даній справі не допускається, оскільки не вбачається та відповідачем не доведено повідомлення ОСОБА_1 завідомо неправдивих відомостей або подання нею підроблених документів.
Судова колегія дійшла висновку, що будь-які розрахунки сум одноразової грошової допомоги за встановлених обставин справи не перевищуватимуть виплачену відповідачем суму в 17 501,28 грн., що в свою чергу вказує на відсутність необхідності надання оцінки проведеним судом першої інстанції розрахункам.
Вірними є висновки суду першої інстанції, що за таких умов відсутня підстави для стягнення одноразової грошової допомоги на користь позивача.
Доводи відповідача про необхідність здійснення повороту виконання рішення у відповідності до ч.2 ст. 380 КАС України є помилковими, оскільки по даній категорії справ він здійснюється з урахуванням вимог ст. 381 КАС України.
Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 18 січня 2019 року, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст.328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,328, КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко