06 червня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/1034/19
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Тихоненко О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні клопотання про витребування доказів по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправною та скасування відмови відповідача у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, у зв'язку зі встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок поранення (контузії), пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, яка оформлена пунктом 2 протоколу засідання комісії відповідача з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 102 від 12.10.2018, зобов'язання відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку зі встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок поранення (контузії), пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Представником відповідача подано відзив на даний позов, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
На адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив разом з клопотанням про витребування доказів, а саме: витребувати у Чернігівського обласного комісаріату (вул. Гетьмана Полуботка, 68, м. Чернігів, 14013) документи, передбачені п.11 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) (про які вказано у витязі з протоколу № 4658 від 10.11.2016 засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України та висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи № 2671/Ж від 10.11.2016), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням ОСОБА_1 кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ОСОБА_1 дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
В обґрунтування даного клопотання позивач зазначає, що даний доказ необхідний для розгляду справи по суті, оскільки доводи позовної заяви та формування додатку доказів до неї базувалися на сформованій Верховним Судом практиці у постановах від 25.05.2018 у справі № 729/426/17, від 21.08.2018 у справі № 295/13892/16-а, від 23.10.2018 у справі № 822/3005, від 11.12.2018 у справі № 740/1538/17, від 29.01.2019 у справі № 293/342/17, згідно якої акти судово-медичного дослідження та витяг з протоколу військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв є достатніми та належними доказами у розумінні п. 11 Порядку № 975 про причини та обставини поранення (травм, контузії та захворювання) військовослужбовця. Дана практика була змінена Верховним Судом у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду по справі № 822/220/18 постановою від 10.04.2019, яка датована пізніше ніж позовна заява ОСОБА_1 , а саме: щодо необхідності надання документів, передбачених п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що вони не пов'язані із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Крім того, позивачем вживались заходи щодо самостійного отримання вказаного вище доказу, однак результатів такі заходи не принесли. При цьому, ОСОБА_1 зазначає, що на військовий комісаріат покладено обов'язок щодо розшуку та забезпечення повноти та достовірності поданих на розгляд позивачем документів.
Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 3 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) докази суду надають учасники справи.
Відповідно до ч.4 ст.79 КАС України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
У відповідності до ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності з переліком доданих документів, які були предметом дослідження для прийняття оскаржуваного рішення.
Інформації, що витребовуваний доказ має відповідна особа - Чернігівський обласний військовий комісаріат позивачем не надано.
Доказ, про витребування якого просить позивач в даному клопотанні не був предметом дослідження відповідачем при прийнятті рішення про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .
А отже, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання про витребування доказів слід відмовити.
Керуючись статтями 77, 79, 80 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів відмовити.
Відповідно до ч.2 ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Тихоненко