05 червня 2019 року
Київ
справа №813/917/18
адміністративне провадження №К/9901/15267/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання перерахувати пенсію,
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в якому просив: визнати дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії протиправними; зобов'язати ГУ ПФ перерахувати призначену позивачу пенсію з урахуванням розміру грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби перед звільненням, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме суми - 447619,12 грн. починаючи з 06.05.2017 з урахуванням вже виплачених сум.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2019 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії із включенням до складу грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії із включенням до складу грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 40% місячного грошового забезпечення - скасовано та прийнято нову постанову, якою позов в цій частині задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії із включенням до складу грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із включенням до складу грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 40% місячного грошового забезпечення, з 03 листопада 2016 року. В решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року залишено без змін.
Касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2019 року надійшла 27 травня 2019 року. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2019 року в частині задоволення позовних вимог, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року - залишити без змін.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.
Предметом розгляду в цій справі є визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов'язання перерахувати призначену позивачу пенсію з урахуванням розміру грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби перед звільненням, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Таким чином, спір у даній справі виник з приводу оскарження фізичною особою дій суб'єкта владних повноважень щодо перерахунку пенсійних виплат.
Колегія суддів перевірила наведені в касаційній скарзі обґрунтування підстав для задоволення заявлених у ній вимог, дослідила додані до скарги матеріали і дійшла висновку про таке.
Частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За змістом пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Таким чином, справа в силу п. 3 ст. 12 КАС України віднесена до справ незначної складності.
Відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню:
1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом;
2) судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже, судові рішення, ухвалені у справах незначної складності, підлягають касаційному оскарженню у виключних випадках, виключний перелік яких передбачений підпунктами "а"-"в" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а"-"в" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовча практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, непоодинока кількість справ з подібними позовними вимогами до пенсійних органів, відсутність ознак, які роблять цю касаційну скаргу відмінною від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі № 857/914/18, як у справі незначної складності, не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, оскільки оскаржувані судові рішення прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні і обґрунтування щодо їх наявності не наведено, тому у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.
Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine) від 09 жовтня 2018 року (заява № 26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 328, 333, 355, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання перерахувати пенсію.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді С.Г. Стеценко
А.І. Рибачук
Л.В. Тацій