Справа № 826/5271/18 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.
05 червня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Ісаєнко Ю.А.,
суддів: Лічевецького І.О., Земляної Г.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2018 у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Київгаз» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Публічне акціонерне товариство «Київгаз» звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2018 позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.12.2017 № 0011764106.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, апелянтом подано апеляційну скаргу з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Доводи апелянта, зокрема, обґрунтовані тим, що судом першої інстанції не було враховано всіх доводів відповідача при розгляді справи, не враховано факт порушення вимог Податкового кодексу України позивачем при реєстрації податкових накладних. Також апелянтом вказано, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування, до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Справа розглянута у порядку письмового провадження відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 29.11.2017 Офісом великих платників податків Держаної фіскальної служби України було проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Публічним акціонерним товариством «Київгаз» (код ЄДРПОУ 03346331) за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, результати якої оформлено Актом № 4537/28-10-41-06/03346331 від 29.11.2017 «Про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних Публічного акціонерного товариства по газопостачанню «Київгаз» (код ЄДРПОУ 03346331) в єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.01.2016 по 31.12.2016», яким встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України, а саме реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних з порушенням законодавчо встановлених термінів, а саме: від 1 до 15 календарних днів на загальну суму ПДВ 206 570,84 грн.; від 16 до 30 календарних днів на загальну суму ПДВ 840,86 грн.; від 31 до 60 календарних днів на загальну суму ПДВ 1 319,94 грн.; від 61 до 365 календарних днів на загальну суму ПДВ 189,74 грн.
В результаті виявлених порушень, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.12.2017 № 0011764106 про застосування до ПАТ «Київгаз» штрафу на загальну суму 21 297,15 грн. за платежем ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код 30 14060100) згідно зі статтею 120-1 ПК України, а саме: за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 206 570 грн. 84 коп. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 20 657 грн. 10 коп.; за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 840 грн. 86 коп. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 168 грн. 17 коп.; за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 1319 грн. 94 коп. застосовано штраф у розмірі 30% у сумі 395 грн. 98 коп.; за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ 189 грн. 74 коп. застосовано штраф у розмірі 40% у сумі 75 грн. 90 коп.
Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням від 12.12.2017 № 0011764106, позивач після процедури адміністративного оскарження звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що контролюючий орган до 01 січня 2017 року не був наділений правом перевіряти своєчасність реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість у 2016 році.
Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачалось, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 р. № 1797-VIII, який набув чинності 01.01.2017 було внесено зміни у наведену правову норму.
Відповідно до цих змін предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Приймаючи до уваги, що відповідач провів камеральну перевірку 29.11.2017, останній діяв у межах наданий йому повноважень.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» законодавець розширив перелік обставин, що можуть бути предметом камеральної перевірки, проте не обмежив права контролюючого органу у часі.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно пункту 11 підрозділу 2 Розділу ХХ ПК України з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачалось, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 № 1797-VIII були внесені зміни у названу статтю ПК України.
Відповідно до цих змін реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.
Так, пунктом 120.1.1 статті 120-1 ПК України, зокрема, передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу.
З матеріалів справи вбачається, що актом камеральної перевірки № 4537/28-10-41-06/03346331 від 29.11.2017 зафіксовано факт несвоєчасної реєстрації позивачем податкових накладних, що не спростовано позивачем.
Доводи позивача щодо не охоплення камеральною перевіркою питань своєчасності реєстрації податкових накладних, з огляду на положення підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції до 01.01.2017) відхиляються колегією суддів як безпідставні, з огляду на наступне.
Відповідно до абзацу першого підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції як до 01.01.2017, так і з 01.01.2017) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Відтак, об'єктом перевірки за положеннями абзацу першого підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції до 01.01.2017) є, серед іншого, дані Єдиного реєстру податкових накладних.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 819/833/17, яка в контексті ч. 5 ст. 242 КАС України є обов'язковою для врахування судом.
В силу приписів підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
При цьому ризики, пов'язані як із правильним розумінням законодавчих актів, так і з правильним оформленням документів має нести платник податків.
Оскільки факт затримки реєстрації податкових накладних підтверджується документально, а позивачем не було спростовано правильність здійснення контролюючим органом розрахунку штрафних санкцій, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 12.12.2017 №0011764106 є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта щодо відсутності підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення відповідача, що, в свою чергу, свідчить про необґрунтованість позовних вимог, які були неправомірно задоволені судом першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. При цьому в силу ч.2 ст.77 КАС України, у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача. На виконання зазначених вимог, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, належно обґрунтував свою правову позицію та правомірність своїх дій та рішень..
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За змістом частини першої статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.
Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2018 скасувати, та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Київгаз» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Головуючий суддя Ю.А. Ісаєнко
Суддя Г.В. Земляна
Суддя І.О. Лічевецький